Бухгалтерский учет в строительной организации

В ТОВ «Спецшахтопроходка» у зв’язку з цим існують проблеми з обліком цих витрат. Оскільки ці витрати не можна віднести ні до витрат по страхуванню, ні до витрат по заробітній платі, ці витрати відносять до загальновиробничих витрат на рахунок 91. Але замовники робіт, а замовниками є державні заклади вугільної промисловості не згодні додавати до загальновиробничих витрат на виконання робіт цю статтю витрат.

Таким чином, витрати по розрахунку на фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не покриваються за рахунок кошторисів. Але в обліку вони збираються на 903 субрахунку «Собівартість реалізаціі робіт» і відповідно беруть участь у формуванні фінансових результатів.

Крім того, ці розрахунки виставляються ПФУ до ТОВ «Спецшахтопроходка», незалежно від обсягу робіт, від здійснення або не здійснення діяльності. Тобто, незалежно від платоспроможності підприємства.

До того ж працівники ПФУ часто допускають помилки у ціх розрахунках. Деяки, дуже наявні розпізняються бухгалтером ТОВ «Спецшахтопроходка». А для повної перевірки ціх розрахунків, бухгалтеру не звідки взяти інформацію. Бо інформація про наступний стаж та місця роботи працівника, якого вже звільнено є конфідиціальною.

4. АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТОВ «СПЕЦШАХТОПРОХОДКА»

4.1. Підготовчі роботи перед складанням річної фінансової звітності

ТОВ «Спецшахтопроходка» звітує до органів Державної Статистики лише за формою №1 «Баланс» та за формою №2 «Звіт про фінансові результати» (скорочена) (Додаток 20,21).

Однією із важливих вимог, що ставляться до звітності підприємств і організацій всіх форм власності, є повнота і достовірність її показників. Тому до початку складання звітності в ТОВ «Спецшахтопроходка» проводиться значна підготовча робота. Насамперед  перевіряється повнота відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершаються облікові записи: уточнюється розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків і списується у встановленому порядку нереальна дебіторську заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподіляються витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначається фактична собівартість реалізованих робіт, послуг; визначається и фінансовий результат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списується (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.

Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок (якщо вони мали місце). Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її результати в обліку.

4.2. Складання фінансової звітності

Бухгалтерський Баланс складається на основі бухгалтерських записів підтверджені відповідними первинними документами. Перед складанням баланлансу звіряються дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках - звіряються початкові та кінцеві сальдо та обороті звітний період.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Звітним періодом для складання Балансу, як і всієї фінансової звітності в ТОВ «Спецшахтопроходка» є календарний рік.

Зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 «Баланс».

Форма і зміст Звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (далі - П(С)БО 3) «Звіт про фінансові результати». Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.

Порядок складання розділу І Звіту про фінансові результати «Фінансові результати».

Розділ І Звіту про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Із цією метою у формі Звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Це досягається використанням класифікації доходів і витрат за видами діяльності і функціями. Кожна стаття базується на даних певного рахунка (субрахунка) доходів і витрат.

Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду і заповнення розділу І Звіту про фінансові результати може бути поділений на такі кроки:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).

2. Розрахунок валового прибутку (збитку).

3. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) - від операційної діяльності.

4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування

5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності.

6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Відзначимо, що результати кроків 1, 2 та 4 розраховуються під час складання Звіту форми №2, тоді як показники фінансових результатів за кроками 3 - 6 формуються на субрахунках рахунка 79 «Фінансові результати».

Отже, з метою зіставності фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду - переносять в Баланси з Головної книги, у якій згруповані дані по ного періоду.

4.3. Організація проведення аудиту фінансової звітності підприємства

Виконання аудиторських процедур в ТОВ «Спецшахтопроходка» передбачено на рівні внутрішнього аудиту й є функціональним призначенням аудитора, який підписує трудовий договір з  підприємством на період проведення аудиту.

Послідовність аудиторської перевірки діяльності ТОВ «Спецшахтопроходка» складається з цілого ряду дій:

- збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;

- визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими документами, за статутом, характером і змістом його роботі;

- шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництво фірми і порекомендувати йому внести зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;

- планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;

- оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

- аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;

- перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

- контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;

- перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;

- попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності.

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність. На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор враховує, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 «Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України» виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора.

Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.

Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів.

Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів.

Таким чином, аудит фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.

Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити висновок, що відпадає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів).

При цьому аудитор здійснює такі процедури.

- ознайомлюється з принципами, прийомами і методами бухгалтерського фінансового обліку і способами їх застосування;

- стежить, яким чином клієнт збирає інформацію для включення у фінансовий звіт;

- переконується, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського фінансового обліку;

- з’ясувує, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на результати мають відхилення.

Складовою аудиту фінансової звітності є фінансовий аналіз звітності, у процесі якого слід дати оцінку фінансової сталості й платоспроможності, зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності, що зроблено в наступному параграфі.

Таким чином, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах жорсткої конкурентної боротьби.

4.4. Методичні аспекти проведення аудиту фінансової звітності підприємства

ТОВ «Спецшахтопроходка» частково дотримується методики аудиту фінансової звітності у відповідності до діючих правил та норм, -

Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 p. № 996-XIV та такими нормативними документами:

- П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

- П(С)БО 2 «Баланс»;

- П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності[21].

Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель (іригаційні, меліоративні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання.

Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів, облігацій тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину таких витрат і їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків 102 «Капітальні витрати на поліпшення землі», 50 «Довгострокові позики», 501 «Довгострокові кредити банків», 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди» тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі, інших формах фінансової звітності.

Використання нематеріальних активів аудитор контролює за даними рахунка 12 «Нематеріальні активи». Аудитор з'ясовує, як використовуються підприємством права користування природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права. Запаси, зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини відображають в обліку за фактичною собівартістю. Якщо на підприємствах для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на рахунку 203 «Паливо». Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками і покупцями у балансі та іншій фінансовій звітності показують у сумах, попередньо звірених і відображених відповідними актами звірок. Аудитор перевіряє їх достовірність за даними рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 374 «Розрахунки за претензіями» та ін.