Методика фінансового обліку поточних фінансових інвестицій

     Розроблено  методику створення та використання фонду на відтворення необоротних  активів екологічного спрямування, яка пов’язана із запровадженням субрахунків: 159 «Капітальні інвестиції в необоротні активи екологічного спрямування», 319 «Поточний рахунок для відтворення  необоротних активів екологічного спрямування», 429 «Фонд на відтворення  необоротних активів екологічного спрямування». Формування фонду сприятиме  стабільності та надійності фінансового  покриття капітальних витрат на екологічні потреби, прозорому й достовірному обліку капітальних інвестицій екологічного призначення.

     Для визначення повної собівартості отриманих, придбаних, виготовлених об’єктів необоротних  активів з метою одержання  доходу в майбутньому, яке впливає  на поповнення капіталу, доцільно розширити  призначення рахунку 15. На ньому  слід передбачити можливість відображати  повне надходження необоротних  активів, включаючи їх безоплатне одержання  та надходження як внеску до статутного капіталу, що забезпечить отримання  достовірних даних у звітності. Оскільки основні засоби є матеріальними  активами, а не витратами, то облік  капітальних витрат на поліпшення земель доцільно вести на субрахунку 157 «Капітальні  витрати на поліпшення земель» замість  однойменного субрахунку 102.

     Щоб спростити процес групування та вибірки  капітальних витрат за різними класифікаційними ознаками для задоволення потреб користувачів в різноплановій інформації про капітальні інвестиції, запропоновано  вести облік капітальних інвестицій на аналітичних рахунках ІІ порядку  – за об’єктами необоротних активів, ІІІ – за цільовим призначенням, ІV – за способами здійснення або  шляхами надходження,    V –  за технологічною структурою, VІ  порядку – за відтворювальною  структурою.

     З урахуванням досвіду зарубіжних країн та інформаційних потреб національних підприємств удосконалено обліково-звітні документи, в яких передбачено групування капітальних інвестицій за метою  їх здійснення. Так, у формах ОЗ-1, ОЗ-6, НА-1 і НА-2 введено додаткові рядки, де вказується інформація, з якою метою  отримані, придбані або збудовані (створені) об’єкти капітальних інвестицій. У Відомості 4.1 аналітичного обліку капітальних інвестицій, в якій пооб’єктний  облік капітальних інвестицій, що ведеться наростаючим підсумком, рекомендується доповнити інформацією про цільове  призначення капітальних інвестицій. Це дозволить без додаткових вибірок  формувати собівартість окремих  об’єктів необоротних активів, групувати  об’єкти капітальних інвестицій за цільовим призначенням, спростити  процедуру управління витратами  на введені в експлуатацію об’єкти. Запропоновано законодавчо ініціювати зміни до форми звітності №2-інвестиції «Звіт про капітальні інвестиції»  шляхом введення додаткового розділу 5 «Капітальні інвестиції за цільовим призначенням», де передбачено у  рядках 510-590 відображати інформацію про капітальні інвестиції по групах за цільовим призначенням. Таке удосконалення  звітності підвищить інформативність  обліково-звітних та статистичних даних  про інвестиційну діяльність підприємства, покращить якість аналізу цієї облікової  ланки.

     Запропоновано раціональну організацію документопотоків первинної облікової інформації про капітальні інвестиції. Побудовано схему взаємозв’язку процесів формування обліково-звітної інформації, аналітичних  і прогнозних розрахунків та прийняття  управлінських рішень про капітальні інвестиції для синхронізації інформаційних  потоків, оперативного реагування на критичні відхилення, запобігання збоям і  помилкам. В ній передбачено виокремлення в підсистемі управлінського обліку 4 зрізів інформації про капітальні інвестиції, а саме облікової, аналітичної, прогнозної і управлінської. Розроблено схему взаємозв’язку вхідної, проміжної  і вихідної (у розрізі базової  та похідної) інформації в інтегрованій обліково-аналітичній системі SAP for Mining «Бухгалтерія основних засобів» і  запропоновано на її основі модель автоматизованого процесу обліку капітальних  інвестицій. Вхідна інформація містить детальні кількісні та якісні дані про капітальні інвестиції, проміжна - надає можливість створювати управлінські звіти та облікові відомості про капітальні інвестиції з відповідною аналітикою. Вихідна інформація передбачає формування показників звітності про капітальні інвестиції. Це дозволяє отримувати більш детальну інформацію про капітальні інвестиції в управлінському (внутрішньогосподарському) обліку на підприємстві.

     В запропонованій методиці визначено  об’єкти, завдання, інформаційну базу, методи та етапи проведення аналізу  капітальних інвестицій (рис.2). Ця методика є прийнятною як для окремого підприємства, так і для порівняння динамічно-структурних  зрушень в капітальному інвестуванні на конкуруючих підприємствах.

     До  методики поетапного аналізу капітальних  інвестицій у систематизованому  вигляді увійшли переважно групи  відомих аналітичних показників. Разом з тим систему аналітичних  показників доповнено показниками  цільової структури та інноваційної якості капітальних інвестицій. Аналіз цільової структури капітальних  інвестицій допомагає виявити узгодженість цільових напрямів інвестування з обраними пріоритетами розвитку діяльності підприємства, визначити раціональність використання капітальних коштів на різні цілі та прогресивність змін в стратегічних інвестиційних намірах суб’єкта господарювання.

     Рис. 2.Етапи та показники економічного аналізу капітальних інвестицій

     Інтегральний  індекс інноваційної якості інвестицій (Iінт), який введено з метою позиціонування підприємств за допомогою надання  їм рейтингової оцінки за інноваційним рівнем здійснених капітальних витрат, рекомендується визначати за формулою:

                                                         (1)

     де Iво – індекс вікового оновлення  активної частини основних засобів; Iр – індекс рентабельності (прибутковості) інноваційного інвестування; Iяо  –  індекс якісного оновлення продукції  підприємства.

     Інтегральний  індекс інноваційної якості інвестицій становить добуток часткових  індексів, порядок розрахунку яких наведено в табл.5. 

     Таблиця 5

     Порядок розрахунку часткових індексів інноваційної якості інвестицій

     Вдосконалено  методику оцінювання інвестиційного потенціалу підприємств з використанням  інформації загальнодоступних форм №№1-5 фінансової звітності, які подаються  на офіційному Internet-сайті www.smida.gov.ua. Вимірювання рівня інвестиційного потенціалу рекомендується здійснювати через розрахунок 6 груп показників: інтенсивності та структурно-якісного рівня капітального інвестування, фінансової стійкості та структури капіталу, рентабельності капіталу, руху необоротних активів як об’єктів капітальних інвестицій, формування та використання акціонерного капіталу підприємства, ліквідності підприємства. Цією методикою передбачено переведення розрахованих коефіцієнтів кожної із зазначених груп у баловий еквівалент за спеціальною шкалою залежно від тенденцій зміни порівняно з фактичними показниками попереднього періоду або плановими (нормативними) величинами. Загальна сума балів характеризує рівень інвестиційного потенціалу підприємства як високий, прийнятний, низький, дуже низький (відсутній). Для проведення експрес-діагностики інвестиційного потенціалу підприємств у програмному середовищі Microsoft Visual Studio 2005 з використанням мови програмування VB.net (Visual Basic) розроблено комп’ютерну програму «Оцінка інвестиційного потенціалу». Застосування цієї програми спрощує процес ранжування акціонерних товариств одного або різних видів економічної діяльності за рівнем інвестиційного потенціалу.

     Для систематизованого розгляду економічних  та екологічних складових капітального інвестування на гірничо-збагачувальних підприємствах розроблено методику комплексного еколого-економічного аналізу  капітальних інвестицій.

     У складі цієї методики передбачено визначення економічного ефекту (Еп) від капітальних  інвестицій у природоохоронні заходи, який дозволяє об’єктивно порівняти  і обрати найкращий з інвестиційних  проектів з урахуванням екологічної  складової:

                                            (2)

     де  ΔПі – приріст прибутку від  інвестицій у створення (поліпшення) основних засобів для збільшення випуску супутньої продукції  з відходів основного виробництва  на підприємстві в і-ому році, тис. грн.; ΔДі – приріст доходів  через економію витрат на штрафних санкціях та платежах за забруднення  навколишнього природного середовища і за землю, на якій було розміщено  відходи та яку рекультивовано за допомогою капітальних інвестицій екологічного призначення, в і-ому  році, тис. грн.;  ΔІj – обсяг додаткових інвестицій в j-ому році на проведення заходів природоохоронного характеру, тис. грн.; m, n – тривалість відповідно експлуатаційного та інвестиційно-будівельного періоду для об’єктів природоохоронного  призначення або таких, що забезпечують використання відходів основного виробництва, років;                 е – норма дисконту, прийнята  на рівні облікової ставки НБУ, частка одиниці.

     Приріст доходів  через економію витрат на штрафних санкціях та платежах за забруднення  навколишнього природного середовища і за землю, на якій було розміщено  відходи та яку рекультивовано за допомогою капітальних інвестицій екологічного призначення в і-ому  році (ΔДі), слід знаходити з виразу:

                                           (3)

     де  σ – коефіцієнт відносної небезпеки  викиду забруднюючих речовин в атмосферу  чи воду в залежності від типу території (водойми); f – поправочний коефіцієнт, який враховує характер розпорошення (розчинення) шкідливих домішок в  атмосферному повітрі та воді; ΔМі  – скорочення питомої приведеної маси викиду забруднюючих речовин в  атмосферне повітря і воду в і-ому  році, т; Сі – величина штрафних санкцій  за 1т викиду забруднюючих речовин  понад гранично допустимий рівень в  і-ому році,                  грн. /т; Szi – площа  рекультивації  порушених (відчужених) земель в і-ому  році, га;                Czi –  вартісна оцінка 1га порушених (відчужених) земель в  і-ому році, грн. /га.  

     Визначено, що ВАТ «Інгулецький ГЗК» одержить за проектом магнітно-флотаційного доведення  магнетитового концентрату (II пусковий комплекс) з урахуванням результатів  впровадження сухого магнітного передзбагачення  руди економічний ефект від капітальних  інвестицій в природоохоронні заходи в розмірі 3081,7 тис. грн., що характеризує капітальні інвестиції екологічного спрямування як вигідні для підприємства з економічної та з екологічної точок зору.

     Цілі  створення підприємства власниками є не стільки обмежувальним фактором, скільки фактором розвитку. Обмеженість  фінансових ресурсів – головна причина обрання одного інвестиційного проекту замість кількох. Лімітування фінансових коштів для інвестицій є фіксована межа річного обсягу капітальних вкладень, які може дозволити собі фірма виходячи із свого фінансового стану. За наявності фінансових обмежень на інвестиції підприємство повинно приймати рішення про інвестиційні проекти, у такій комбінації, що забезпечить найбільший ефект.

     Наприклад, у підприємства є наступні пропозиції (табл. 6) для інвестування коштів, виставлені у спадному порядку за коефіцієнтом рентабельності (PI):

     Таблиця 6

     Характеристики  інвестиційних проектів

     Зважаючи  на свій фінансовий стан підприємство планує вкласти в інвестиції 20000 грн. Тоді підприємство вибере з запропонованих проектів ті, які обіцяють найбільшу  рентабельність, а сума стартових  капіталів дорівнює 20000 грн. (8000+2000+3500+2500+4000). В наведеному прикладі – це пропозиції 3, 7, 4, 2 і 6.

     Підприємство  не буде приймати пропозицію 1, хоча первісні затрати значно поступаються іншим  проектам, а його індекс рентабельності хоча і перевищує одиницю, але  поступається за розміром іншим проектам.