Приклад

     Використовуючи  дані попереднього прикладу, складемо план оптимального розміщення інвестицій, маючи на увазі, що ліміт інвестицій не повинен перевищити 72 тис. грн., а до реалізації можуть бути прийняті тільки проекти в повному обсязі.

     Можливі комбінації проектів та їх сумарний NPV наведено в таблиці 8.14.

     Таблиця 8.14

 

 

     Комбінація  проектів А і Б буде оптимальною.   

     Часова  оптимізація інвестиційних проектів. Під часовою оптимізацією розуміють  задачу, при якій розглядається декілька привабливих інвестиційних проектів, однак в результаті обмеженості  ресурсів вони не можуть бути реалізовані  в запланованому році одночасно, але в наступному році нереалізовані  проекти або ж їх частини можуть бути реалізовані. Рішення задачі зводиться  до оптимального розподілу проектів за двома видами.

     Послідовність розв’язку:

     1. За кожним проектом розраховується  індекс можливих втрат, які  характеризують відносну втрату NPV у випадку, якщо проект буде  відстрочений до виконання нар  рік. Індекс розраховується за  формулою:

     I =  ,                                                    (8.25)

     де NPV1 – приведена вартість розглядуваного проекту в кінці першого року;

     NPV0 – дисконтована величина NPV за ставкою і, тобто

     NPV0= ,                                                          (8.26)

     де  і – ціна джерел фінансування;

     ІС – розмір відкладених на рік інвестицій.

     2. Реалізація проектів, що мають  найменшу величину індексу можливих  втрат, переноситься на рік. 

 

6. Удосконалення обліку поточних фінансових інвестицій

 

       Інвестиційна діяльність підприємства являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес пошуку необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об'єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої по обраних параметрах інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації [2, c.8].

     Істотну допомогу в реалізації цієї мети надає  аналіз інвестиційної діяльності підприємства. З його допомогою виробляється стратегія  й тактика розвитку інвестиційної  діяльності підприємства, обґрунтовуються  плани й управлінські рішення  в цій сфері, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються  резерви підвищення ефективності інвестицій, оцінюються результати реальних і фінансових інвестиційних проектів у цілому й по окремих їх видах.

     Аналіз  інвестиційної діяльності - важливий елемент у системі управління інвестиційною діяльністю підприємства. Він являє собою процес дослідження  інвестиційної активності й ефективності інвестиційної діяльності підприємства з метою виявлення резервів їхнього  росту.

     Головною  метою економічного аналізу інвестиційної  діяльності підприємства є вибір  найбільш ефективних і реальних інвестиційних  проектів та обґрунтування програми їх реалізації.

     Для аналізу використовують: стратегічний бізнес-план; концептуальну оцінку інвестиційних проектів; нормативну базу регулювання інвестиційної  діяльності підприємства; проектно-кошторисну документацію; планові та звітні дані капітального будівництва; світові  та календарні графіки виконання  робіт; дані бухгалтерського, статистичного  й оперативного обліку; дані спеціальних  обстежень.

     Методика  інвестиційного аналізу – сукупність способів і правил найбільш доцільного виконання аналітичних досліджень в області інвестиційної діяльності підприємств. Будь яка методика аналізу  інвестицій являє собою методологічні поради щодо поетапного виконання аналітичних досліджень [8, c.12].

     Проведення  аналізу інвестиційної діяльності підприємства включає в себе проходження  таких семи етапів:

     1) визначення об’єкту дослідження. Постановка мети та завдань інвестиційного аналізу. Розробка плану аналітичної роботи;

     2) розробка системи синтетичних й аналітичних показників за допомогою яких характеризується об’єкт аналізу;

     3) збір та підготовка до аналізу необхідної похідної інформації;

     4) аналітична обробка відібраної похідної інформації, формування аналітичної інформації (за допомогою спеціальних прийомів інвестиційного аналізу) та її інтерпретація;

     5) з’ясування і кількісна оцінка впливу окремих чинників на зміну результатів інвестиційної діяльності підприємств;

     6) пошук невикористаних і перспективних резервів підвищення ефективності інвестицій та інвестиційної активності підприємства;

     7) підготовка висновків і рекомендацій за результатами проведеного аналізу, розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

     Основним  недоліком аналізу інвестиційної діяльності в Україні є відсутність взаємопоєднання економічних розрахунків маркетингових досліджень як на етапі розробки інвестиційного проекту, так і в процесі його реалізації з фактичними фінансовими показниками. Управлінський облік, на сьогодні в Україні не має методично розроблених критеріїв формування економічної інформації на основі маркетингових досліджень [5, c.13].

     Досліджуючи аналіз інвестиційної діяльності, обґрунтовується  сутність інвестиційного аналізу як функції управління інвестиційної  діяльності, що полягає в процесі  дослідження інвестиційної активності й ефективності інвестиційної діяльності підприємства з метою виявлення  резервів їхнього росту [7, с.57].

     Розглядаючи ефективність інвестицій виділяють три основні види оцінки такої ефективності: фінансова, бюджетна і економічна [ 6, с. 145].

     В економічній літературі існує досить багато різних підходів та методик  аналізу й оцінки ефективності інвестиційної  діяльності підприємств, основними  з яких є:

     -    визначення ефективності інвестицій на основі дисконтування потоку надходжень;

     -    оцінювання загальної вартості інвестицій;

     -    оцінювання доцільності капітальних вкладень;

     -    аналіз інвестиційної привабливості;

     -    аналіз беззбитковості інвестиційних проектів;

     -    економічний аналіз ефективності запланованих капітальних вкладень;

     -    визначення структури капітальних вкладень та ефективності їх використання;

     -    розроблення капітального бюджету;

     -    оцінювання ефективності інвестиційних проектів;

     -    оцінювання інвестиційних проектів, до реалізації яких залучаються іноземні інвестори;

     -    планування капітальних витрат та ін.

     Проаналізувавши дані положення і методики, можна  зробити висновок, що вони не повною мірою враховують особливості економіки України і потребують подальшого вдосконалення [2, с. 10].

     Таким чином, аналіз інвестиційної діяльності – це важливий елемент у системі  управління інвестиційною діяльністю підприємства. Він являє собою  процес дослідження інвестиційної  активності й ефективності інвестиційної  діяльності підприємства з метою  виявлення резервів їхнього росту. Слід зазначити, що аналіз інвестиційної  діяльності є не тільки засобом обґрунтування  інвестиційних проектів і програм, але й контролю за їх виконанням. Планування починається й закінчується аналізом результатів інвестиційної  діяльності підприємства. Він дозволяє підвищити рівень планування, зробити  його науково обґрунтованим.

Висновки та пропозиції

 

     Впровадження прогнозів подальшого розвитку інвестиційної діяльності потребує проведення ретроспективного аналізу інвестиційної діяльності. Проведене дослідження історії розвитку інвестування з ХVІІ-го століття по теперішній час виявило тенденції спаду та підйому інвестиційної діяльності під впливом різних економічних умов і чинників.

     Різноманітність підходів до класифікації фінансових інвестицій, відсутність чіткої регламентації зазначеної позиції в нормативному полі регулювання інвестиційної діяльності спричинило дослідження з метою виявлення класифікаційних ознак, що відповідали вимогам обліково-аналітичної складової управління діяльності підприємств. Проведена систематизація існуючих варіантів, їх критичний аналіз, встановлення завдань-запитів бухгалтерського обліку та аналізу фінансових інвестицій уможливило виокремлення нових класифікаційних ознак: наміри інвестора, об’єкти інвестування та форми їх майнових прав, види фінансових результатів від інвестування, які були покладені в основу модернізованих обліково-аналітичних механізмів.

     З метою підвищення достовірності фінансової звітності досліджено різні методи оцінки і обліку фінансових інвестицій, обґрунтовано вибір певного  методу залежно від періоду інвестування, статусу інвестора на фондовому ринку, форм майнових прав, що засвідчує цінний папір, підпорядкованості і залежності суб’єктів інвестиційної діяльності, мети інвестування і суттєвості впливу. Дослідження питань зменшення корисності для фінансових інвестицій надало змогу визначити останнього як втрати економічного ефекту у вигляді перевищення балансової вартості інвестиції над сумою, яку інвестор планує отримати за період утримування інвестиції.

     В процесі опрацювання методів оцінки фінансових інвестицій в похідні цінні папери доведено, що ця категорія цінних паперів більш наближена до короткострокових боргових цінних паперів. З погляду на це оцінка похідних фінансових інструментів (на прикладі опціону) повинна здійснюватись за ринковою вартістю, яка формується під впливом таких чинників: тривалості періоду до моменту виконання угоди, підвищення або зниження поточної вартості об’єкта угоди.

     Для аналітичності і деталізації інформації про здійснені фінансові інвестиції використовують такі субрахунки другого порядку:  1431 «Довгострокові фінансові інвестиції в акції», 1432 «Довгострокові фінансові інвестиції в боргові цінні папери», 3511 «Інвестиції в акції (торгові)», 3512 «Інвестиції в облігації (торгові)» 3521 «Поточні фінансові інвестиції в акції», 3522 «Поточні фінансові інвестиції в боргові цінні папери», 3523 «Поточні фінансові інвестиції в похідні цінні папери» до рахунків 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» і 35 «Поточні фінансові інвестиції» з урахуванням форм майнових прав, що засвідчують цінні папери, та намірів інвестора. Їх використання дозволить деталізувати інформацію відповідно до реальних потреб обліково-аналітичного комплексу системи прийняття управлінських рішень.