Нарахування на заробытну плату

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Января 2013 в 17:01, курсовая работа

Описание

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Содержание

Вступ
1.Теоретичні основи обліку праці та її оплати.
1.1. Поняття і структура заробітної плати.
1.2. Форми і системи оплати праці.
1. 3. Нарахування на фонд оплати праці.
1. 4. Державне і нормативно-правове регулювання обліку праці та її оплати.
2. Організація обліку нарахувань на фонд оплати праці на на ТОВ «Хіммашбуд»
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2. Порядок обчислення та сплати єдиного соціального внеску
2.3. Синтетичний та аналітичний облік нарахувань на фонд оплати праці.
3. Методика і техніка обліку господарських ситуацій на ТОВ «Хіммашбуд»
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.

Работа состоит из  1 файл

Нарахування на ЗП.doc

— 423.50 Кб (Скачать документ)

- за перші 30 одиниць продукції,  вироблених протягом зміни одним  працівником, - припустімо, 0,50 грн за  одиницю;

- за всю наступну продукцію, вироблену у ту ж зміну, - 0,60 грн за одиницю.

4) акордна – застосовується, коли виконавцю (виконавцям) заробітна плата нараховується за певну виконану роботу. Специфіка цієї форми оплати праці в тому, що доручена робота повинна бути виконана в певні терміни, при цьому час, витрачений на виконання дорученої роботи, особливої ролі для нарахування зарплати не відіграє.

Відрядна форма оплати праці зацікавлює робітників в підвищенні продуктивності праці.

Форми і системи  оплати праці вибирає керівник підприємства. Він же встановлює робітникам конкретні розміри тарифних ставок.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка регулюється з врахуванням  рівня економічного розвиткку, продуктивності праці, середньої заробітної плати, величини мінімального житєвого бюджету. Вона встановлюється Кабміном України.

На підприємствах  також може застосовуватись оплата праці по трудових угодах і контрактах. Трудова угода заключається між  підприємством і робітником, що залучається зі сторони для виконання конкретної роботи, яку не можна виконати силами підприємства.

В теперішній час  широко поширена оплата праці по контракту. Вона заключається в домовленості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту.

 

 

1. 3.  Нарахування на фонд оплати праці.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Коротко про ЄСВ: 

 

  • адміністратором ЄСВ призначається Пенсійний фонд, інші фонди не розпускаються і отримують кошти від ПФУ в пропорціях встановлених Законом;
  • запроваджується посвідчення застрахованої особи (п.8, ст.1 Закону) (термін впровадження посвідчень – протягом трьох років з дня набрання чинності законом, тобто до 01.01.2014р);
  • фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування є платниками ЄСВ за найманих працівників та  за себе (аналогічно умовам внесків до пенсійного фонду – не менше розміру збору з мінімальної зарплати, але не більше максимального оподатковуваного внесками розміру (15 мінімальних зарплат));
  • платниками внеску також є особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, а саме: науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;
  • визначено, що “Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску“. Можливо це спроба уникнути норми “конфлікту інтересів”, що передбачено Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ або інших нормативних документів, що регулюють податкову систему;
  • термін сплати внеску – до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем;
  • пеедбачено, що “За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу)” (п.12, ст.9);
  • статтею 10 Закону передбачено можливість сплати ЄСВ на добровільних засадах;
  • Пенсійний фонд має право проводити не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, – позапланову перевірку на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб – підприємців. Планові та позапланові перевірки проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України за погодженням із сторонами соціального діалогу.;
  • Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
  • Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування формується на базі  системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
  • Також для фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам такі підприємства мають відкривати окремі поточні рахунки в установах банків і можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Закон набирає чинності з 01 січня 2011 року, крім підпункту 8 частини  першої статті 1, підпунктів 7 та 8 (в  частині пред’явлення посвідчення  застрахованої особи), 9 частини другої статті 6, абзацу другого підпункту 1 частини третьої статті 20, статті 22 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2014 року (ці виключення стосуються формування державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та обов’язкового застосування посвідчення застрахованої особи).

Нарахування на фонд оплати праці здійснює і сплачує внески роботодавець.

До бази для справляння ЄСВ включаються такі виплати:

— нарахована заробітна плата за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі;

— оплата перших п'яти днів тимчасової втрати працездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності;

— винагорода фізичних осіб за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Розмір ЄСВ  у частині нарахувань на заробітну  плату для роботодавців залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого платників віднесено  відповідно до виду економічної діяльності.

Якщо платник  здійснює декілька видів діяльності, розмір ЄСВ визначається залежно  від класу професійного ризику виробництва, що відповідає основному виду його економічної діяльності.  
Таблиця 1. Ставка єдиного внеску залежно від класу ризику

Клас  професійного ризику виробництва

Розмір  єдиного внеску

Клас  професійного ризику виробництва

Розмір  єдиного внеску

Клас  професійного ризику виробництва

Розмір  єдиного внеску

1

36,76

24

37,30

47

38,24

2

36,77

25

37,33

48

38,26

3

36,78

26

37,39

49

38,28

4

36,79

27

37,45

50

38,45

5

36,80

28

37,51

51

38,47

6

36,82

29

37,58

52

38,52

7

36,83

30

37,60

53

38,54

8

36,85

31

37,61

54

38,57

9

36,86

32

37,65

55

38,66

10

36,88

33

37,66

56

38,74

11

36,90

34

37,77

57

39,01

12

36,92

35

37,78

58

39,02

13

36,93

36

37,86

59

39,10

14

36,95

37

37,87

60

39,48

15

37,00

38

37,96

61

39,76

16

37,04

39

37,97

62

39,90

17

37,06

40

37,99

63

40,19

18

37,13

41

38,00

64

40,40

19

37,16

42

38,03

65

42,61

20

37,17

43

38,05

66

42,72

21

37,18

44

38,10

67

49,70

22

37,19

45

38,11

    

 

      

 

23

37,26

46

38,19

      

 

  

 

 

 

Мінімальна  ставка ЄСВ у частині нарахувань становить 36,76 %, максимальна — 49,7 %. Для всіх бюджетних організацій і роботодавців, які використовують працю найманих працівників із числа льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, установлено фіксований розмір ЄСВ у частині нарахувань (36,3 % і 45,96 % відповідно).

Для окремих платників-роботодавців установлено спеціальні (пільгові) ставки ЄСВ у частині нарахувань на заробітну плату. Наприклад, для роботодавців, у яких працюють інваліди, ставка ЄСВ становить 8,41 % суми заробітної плати працівників-інвалідів.

Ставка єдиного соціального внеску у частині утримань для звичайних працівників становить 3,6 %.

Окремі ставки ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань, передбачені для доходів фізичних осіб у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами (34,7 % і 2,6 % відповідно).

На доходи працівників  у вигляді лікарняних ЄСВ нараховується  за ставкою 33,2 %.

ЄСВ нараховується  щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими нараховуються (обчислюються) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), що підлягають обкладенню ЄСВ.

При визначенні максимальної величини бази справляння ЄСВ виплати слід ураховувати в такій послідовності:

1) заробітна плата;

2) винагороди за цивільно-правовими договорами;

3) лікарняні.

Водночас ставки ЄСВ застосовуються окремо до кожного  виду зазначених виплат.

При нарахуванні  ЄСВ на суми лікарняних, відпускних, період яких перевищує один місяць, застосування максимальної величини здійснюється окремо за кожний місяць.

Також передбачено особливий порядок нарахування ЄСВдля:

1) осіб, які виконують роботу (надають послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а саме:

— осіб, які  працюють у сільському господарстві;

— осіб, зайнятих на сезонних роботах;

— осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

—творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів);

— інших осіб;

2) осіб, яким після звільнення нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час або за рішенням суду — середню зарплату за вимушений прогул.

Роботодавці сплачують ЄСВ у частині нарахувань при кожній виплаті заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум. Виняток становлять такі випадки:

1) ЄСВ, нарахований на зазначені виплати, уже сплачено не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом;

2) за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнано переплату з ЄСВ, сума якої перевищує суму ЄСВ, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Суми ЄСВ  перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), утому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштівна оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається:

— отримання відповідних сум готівкою;

— зарахування зарплати (доходу, грошового забезпечення) на рахунок одержувача;

— перерахування за дорученням одержувача зарплати (доходу, грошового забезпечення) на будь-які цілі;

— отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зарплати (доходу);

— фактичне здійснення із зарплати (доходу, грошового забезпечення) відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Якщо заробітну плату (дохід) нараховано, але не виплачено своєчасно, суми ЄСВ у частині нарахувань сплачуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

 

Розмір мінімального страхового внеску для фізичних осіб – підприємців у 2012 році

- у січні –    березні      – по  372,33 грн.;

- у квітні –  червні        – по  379,62 грн.;

- у липні –   вересні      – по 382,39 грн.;

- у жовтні – листопаді   – по 387,95 грн.;

- у грудні  2012 року     – 393,50 грн.

 

    Таблиця  2. СТАВКИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ (ЄСВ)

 

Страхувальники

Застраховані особи

База нарахування

Ставки, %

Нарахування

Утримання

Юридичні та фізичні особи,

дипломатичні представництва та консульські  установи


Наймані працівники

Сума нарахованої зарплати

36,76–49,7*;

8,41 – для працівників-інвілідів**


3,6

(6,1***)


Фізособи, які отримують винагороду за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами

Винагорода фізособі

34,7

2,6

Особи, які отримують допомогу з  тимчасової непрацездатності

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності та оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності

33,2

2,0

Підприємства та організації  всеукраїнських громадських організацій  інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів  становить не менше 50 % загальної  чисельності працюючих і фонд оплати праці (далі – ФОП) таких інвалідів – не менше 25 % витрат на оплату праці

Наймані працівники

Сума нарахованої зарплати

5,3

3,6 – для всіх працівників;

2,85 – для інвалідів


Підприємства та організації громадських  організацій інвалідів, у яких кількість  інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих і ФОП таких інвалідів – не менше 25 % витрат на оплату праці

Наймані працівники

Сума нарахованої зарплати

36,76–49,7****;

5,5 – для працівників- 
інвалідів


3,6

Фізособи – підприємці, які сплачують  ПДФО, і члени їх сімей, які беруть участь у веденні підприємницької діяльності

Сума доходу (прибутку), що підлягає обкладенню ПДФО (але не менше мінімального страхового внеску)

34,7 – дає право бути застрахованим  у ПФУ та ФСС на випадок безробіття.

– 36,6 – у разі участі у ФСС з ТВП;


– 36,21 – у разі участі у ФСС від нещасного випадку;


– 38,11 – якщо фізособа бажає бути застрахованою за всіми видами соцстрахування


Не утримується

Фізособи – підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), і члени їх сімей, які беруть участь у веденні підприємницької діяльності

Сума, що визначається самостійно, але  не більше максимальної величини бази для нарахування ЄСВ відповідно (але не менше мінімального страхового внеску)

Не утримується

Фізособи (не підприємці), які забезпечують себе роботою самостійно: займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності

Сума доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО (але не менше мінімального страхового внеску)

Не утримується


 
 

 

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника ЄСВ. За наявності у роботодавця одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄСВ зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання зі сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Роботодавці повинні сплачувати ЄСВ шляхом перерахування з їх банківських рахунків на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду. Для зарахування ЄСВ до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду буде відкрито рахунки в органах Державного казначейства України.

Днем сплати ЄСВ вважається день списання банком або Держказначейством суми платежу з рахунка страхувальника-роботодавця незалежно від часу її за рахування на рахунок Пенсійного фонду.

1. 4.  Державне і нормативно-правове регулювання обліку праці та її оплати.

Основним законодавчим актом є Конституція України, на якому базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.

У ст.43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Також зазначається, що кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав.

Для регулювання  питань оплати праці використовують наступні закони, нормативні акти, Постанови  Кабінету Міністрів України, інструкції, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

План  рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських  операцій підприємств і організацій, чинний з 10.01.2012, затверджено наказом Мінфіну 30.11.99 р. №291. є переліком рахунків і  
схем     реєстрації    та     групування     на     них    фактів  
фінансово-господарської  діяльності  (кореспонденція  рахунків)  у  
бухгалтерському  обліку.  У  ньому за десятковою системою наведені  
коди   (номери)  й  найменування  синтетичних  рахунків  (рахунків  
першого  порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою  
цифрою  коду  визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного  
рахунку,  третьою  -  номер  субрахунку.  Контирування  документів  
первинного   обліку,   ведення  регістрів  бухгалтерського обліку  
здійснюється  із  застосуванням,  щонайменше,  коду  класу  й коду  
синтетичного рахунку.

Информация о работе Нарахування на заробытну плату