Облік заробітної плати

 

На підприємстві є 2 працівника, які  працюють за сумісництвом. Під час  роботи за сумісництвом утримання прибуткового податку здійснюється за ставкою 20 %, при цьому неоподатковуваний мінімум не віднімається.

Наприклад, якщо робітнику нараховується  заробітна плата 200 грн., то прибутковий  податок розраховується наступним  чином :

 

200 - 170 = 30 грн.

30 грн. * 20 % + 19,55 грн. = 25,66 грн.

 

За прострочення встановлених строків  уплати (перерахування) прибутковогоподатку, в тому числі не утриманого із джерел виплати або утриманого не повністю, сплачу.ться пеня в розмірі подвійної річної облікової ставки НБУ від суми недоплат.

Наприклад, якщо сума недоплати по прибутковому податку становить 500 грн., за який була виявлена недоплата, складає 60 днів, а ставка НБУ 25 %, то розрахунок буде наступним :

 

( 25% * 2 ) : ( 100% * 360 днів ) * 60 днів * 500 грн. = 41,66 грн.

 

Для обліку прибуткового податку використовують рахунок 641 «Розрахунки з бюджетом»  «Прибутковий податок». ( табл. 2.3).

                                                                                        Таблиця 2.3 

   Проводки  про утримання прибуткового податку

 

Зміст операції	Дт	Кт
Утримання прибуткового податку	661	641
Перерахування прибуткового податку	641	311

 

Після утримання прибуткового податку  проводиться відрахування аліментів :

на 1 дитину - 25 %

на 2 дитини - 33 %

на 3 і більше - 50 %

Кожний місяць утримуються  профспілкові взноси у розмірі 1 %. Також  утримуються суми авансів за першу  половину місяця. По виконавчим листам за рішенням суду або фінансових органів із заробітної плати робітників та службовців утримується сума на користь третьої особи. Крім того, на підприємство можуть надходити документи з виконавчим підписом про одноразове відшкодування за безкоштовний проїзд, за порушення суспільного порядку. Утримання проводиться або в установленій сумі, або у визначеному проценті. Документи, які надійшли реєструються у спеціальній книзі за прізвищами та табельними номерами.

Згідно з законами «Про формування фонду для виконання міроприємств по ліквідації наслідків на ЧАЕС та по захисту населення, який вступив в дію з 12.07.97, «Про збір та обов’’язкове державне пенсійне страхування», який вступив в дію з 29.07.97, «Про збір та обов’’язкове пенсійне страхування», загальний відсоток нарахування на заробітну плату зменшився з 51% до 47,5%, при цьому змінилися ставки нарахування.

 

                         

                                                                Таблиця 2.4

                           Платники і ставки зборів

 

№		Ставки зборів
п/п	Платники	В Пенсійний          фонд	В фонд соц.   страхування
1	2	3	4
1	Суб’’єкти підприємницької діяльності, державні, бюджетні та інші юридичні особи, їх філії та відділення, які не мають статусу  юридич- ної особи, а також фізичні особи - суб’’єкти підприєм- ницької діяльності, які  використовують працю найманих працівників	32%	5,5%, в тому числі 1,5% - на  обов’’язкове страхування на випадок безробіття
2	Підприємства, організації, де працюють інваліди : а) для інвалідів б) для іншіх осіб	4%             32%	1%             5,5%
3	Фізичні особи - суб’’єкти підприємницької діяльності, які не використо вують працю найманих працівників	32%	0,5%
4	Фізичні особи, які працюють на контрактній основі, а також  фізичні особи, які виконують  роботу на основі договорів	1%      від ФЗП	0,5% від ФЗП або від       прибутку
5	Суб’’єкти підприємницької діяльності незалежно  від форм власності	32%

Після нарахування суми заробітної плати бухгалтерія проводить розрахування утримань. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника. В залежності від договору заробітна плата робітника може виплачуватись один або два рази у місяць. В останньому випадку в першу половину місяця видається аванс, а в другу - проводиться повний розрахунок заробітної плати за місяць. Грошові кошти для виплати заробітної плати підприємство отримує по чеку розрахункового рахунку банку. Разом з чеком підприємство представляє банку всі необхідні платіжні документи по перерахуванням іншим організаціям та особам, на користь яких пройшло утримання із заробітної плати. Видача заробітної плати проводиться за платіжною відомістю. В ній заповнюється табельний номер робітника, його П.І.П. Дані вносяться у відомість на основі відповідних первинних документів. По кожному робітнику вносять суми заробітної плати, включаючи всі види оплати, тобто премії, доплати за роботу у нічний час, за роботу у святкові дні, надбавки за вислугу років, а також всі види оплат, які не входять до фонду заробітної плати - по лікарняних листах, одноразова винагорода. Підраховується загальна сума чисельної заробітної плати. Далі вказуються усі утримання та відрахування (прибутковий податок, внески у Пенсійний фонд, у фонд обов’’язкового соціального страхування, на випадок безробіття, аліменти, аванс та інші). Підраховується загальна сума утримань та визначається сума, яка буде відображається до виплати.

Розрахунково-платіжна відомість  підписується керівником та головним бухгалтером . На основі відомості заповнюється платіжна відомість для видачі заробітної плати робочим та службовцям. Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати  робітникам під розписку, яка затверджує получення грошей або по довіреності. Заробітна плата виплачується в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з розрахункового рахунку. По закінченні встановленого строку в платіжній відомості напроти прізвища особи, яка не одержала заробітну плату касир ставить штемпель або від руки пише «Депоновано». Після підраховується по кожній платіжній відомості й записується на титульній частині відомості фактично виплачену суму, суму заробітної плати, яка підлягає депонуванню і звіряють їх з загальним підсумком по відомості. По даним касового звіту у перечні розрахунково-платіжних документів проставляються суми виплаченої і депонованої заробітної плати, а потім підсумок звіряють з залишком по рахунку 661. Бухгалтер, який одержав касовий звіт перевіряє по відомості правильність депонованої заробітної плати і записує суму по кожному депоненту у реєстр депонентів невиданої заробітної плати. Депонентська заборгованість виплачується в установленому порядку по видатковим касовим ордерам. По закінченні трьох років строку позовної давності сума незатребуваної заробітної плати перераховується до бюджету.

Н.М. Ткаченко “Бухгалтерський  фінансовий облік”

3. Облік   розрахунків з працівниками та  заробітної плати

 

3.1.Утримання  з заробітної плати за виконавчими листами

Відповідно до ст. 127 КЗпП утримання з заробітної плати  можуть провадитись лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Стягнення за виконавчими  документами регулюються Законом  України від 21.04.99 р. N бО-ХІУ "Про виконавче провадження". Виконавчий документ — це документ, спрямований на примусове виконання рішення суду або іншого компетентного органу.

Стягнення на заробітну" плату (заробіток), пенсію, стипендію  та інші доходи боржника звертаються  за відсутності у боржника на рахунках коштів, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів (наприклад, стягнення аліментів, відшкодування збитку, заподіяного каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я тощо) і стягнень на суму, що не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати (з 01.07.2000 р. — 118 грн.).

Утримання з заробітної плати провадять головний бухгалтер  або бухгалтер, відповідальний за виконання  виконавчих документів, і організації  на підставі надісланих їм державним  виконавцем виконавчих документів з пропозицією для виконання. Якщо боржник змінить місце роботи, навчання чи проживання, бухгалтер, який одержав виконавчий документ, згідно зі ст. 68 зазначеного Закону повертає його не пізніше як у триденний термін державному виконавцю відділу Державної виконавчої служби з відміткою про повну назву місця роботи, проживання чи навчання боржника, а також письмово повідомляє про проведені ним стягнення періодичних платежів і розмір залишку невідшкодованої суми за виконавчими документами.

У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин Державна виконавча служба має право притягти до відповідальності винних у цьому посадових осіб.

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання виконавчих документів адміністрацією підприємств здійснюють державні виконавці відділу Державної виконавчої служби управління юстиції.

Вимоги державного виконавця  щодо виконання виконавчих документів є обов'язковими для всіх організацій  на території України.

При перевірці бухгалтерії  на наявність виконавчих листів державним виконавцем складається акт про перевірку, у якому зазначаються кількість виконавчих документів, порушення при проведенні стягнення, пропозиції щодо виконання стягнень тощо. Акт підписується державним виконавцем і посадовою особою, відповідальною за проведення стягнень за виконавчими документами.

Згідно зі ст. 128 КЗпП при  кожній виплаті заробітної плати  загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При утриманнях із зарплати за декількома виконавчими листами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50% зарплати.

Зазначені обмеження  не поширюються на утримання з  заробітної плати при відбуванні виправних робіт і стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. N 146 (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 27.09.95 р. N 759, від 24.01.2000 р. N 135) затверджено Перелік видів заробітку, що підлягають обліку при відрахуванні аліментів:

• основна заробітна  плата;

• усі види доплат і  надбавок до заробітної плати;

• грошові і натуральні премії;

• оплата за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі і вихідні дні;

• винагорода за підсумками року і за вислугу років;

• допомога з державного соціального страхування, по безробіттю, доплати до допомоги виплачуються за рахунок підприємств;

• пенсії, стипендії;

• доходи від підприємницької  діяльності;

• гонорари, що підлягають державному соціальному страхуванню;

 • заробітна плата в усіх випадках збереження середнього заробітку;

• заробітна плата за відпустку, компенсація за невикористану відпустку за декілька років;

• інші види заробітку.

У Переліку наведено кінцевий перелік виплат, з яких утримання аліментів не здійснюється:

• вихідна допомога при звільненні;

• матеріальна допомога в неоподатковуваному розмірі;

• компенсаційні суми, що виплачуються за амортизацію інструментів і знос одягу;

• вартість безкоштовного надання квартир і комунальних послуг;

• допомога у зв'язку з народженням дитини;

• державна допомога на поховання;

• державна допомога багатодітним і матерям-одиначкам;

• державна допомога, що виплачується на неповнолітніх дітей у період розшуку їхніх батьків;

• вартість виданого безкоштовного обмундирування і натурального постачання (або їх  грошової компенсації);

• дотації на обіди, вартість путівок у санаторії і будинки відпочинку за рахунок фонду  споживання;

• компенсаційні виплати при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;