Особливості обліку в будівництві

 

 

Закінчення табл. 2.4.7.1.

 

1	2	3	4	5	6
13	Витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технології та організації будівельного виробництва, нормативними роботами, в т. ч. послуги, надані сторонніми організаціями з розроблення проектів виконання робіт, креслень конструкцій, металевих деталей, технологічних деталей, розширення передових методів організації праці, нормування праці тощо, а також оплата праці працівників проектно-кошторисних груп, груп проектування виконання робіт, економічних лабораторій, нормативно-дослідних станцій, що належать до складу будівельної організації та її структурних підрозділів	84	63 та ін.	92	63 та ін.
		92	84
14	Витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними  цінностями, взятими в операційну оренду (лізинг) для загальногосподарських  потреб	84	63, 31 та ін.	92	63, 31 та ін.
		92	84
15	Відрахування на спорудження та розбирання тимчасових (титульних) будівель і споруд від їх кошторисної вартості у разі, коли кошти на ці цілі передбачені в договірній ціні	84	48	92	48
		92	84
16	Відрахування до позабюджетних  фондів фінансування галузевих і  міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій, збори та інші обов’язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України	84	64	92	64
		92	84
17	Витрати на перебазування будівельних і монтажних організацій	84	63 та ін.	92	63 та ін.
		92	84
18	Інші адміністративні  витрати, які є витратами періоду	84	63 та ін.	92	63 та ін.
		92	84
19	Включення адміністративних витрат до витрат за контрактом	23	92	23	92
20	Списання адміністративних витрат на зменшення фінансових результатів  від операційної діяльності	79	92	79	92

 

 

2.4.8. Узагальнення витрат на виробництво і формування

собівартості  будівельної продукції

 

Основним методом обліку витрат будівельного виробництва є позамовний, сутність якого полягає в тому, що собівартість продукції при його використанні визначається сумуванням всіх витрат з початку виробництва до його завершення.

Узагальнення витрат і визначення виробничої собівартості будівельної продукції здійснюється у журналі-ордері 10-Б або журналі 5 на рахунку 231 “Основне виробництво”. На цьому рахунку ведеться облік витрат за кожним об’єктом будівництва зокрема і в цілому по будівельній фірмі. Спочатку в дебет рахунка 23.1 списуються прямі витрати (структура яких визначається П(С)БО 16 “Витрати” і П(С)БО 18 “Будівельні контракти”):

 

Дт 231 Кт 201	– матеріали, конструкції (на підставі Відомості № 10-Б, відомості 5.1, машинограми);
Дт 231 Кт 209	– транспортно-заготівельні витрати (на підставі відомості № 10-Б, Відомості 5.1, машинограми);
Дт 231 Кт 66	– основна заробітна  плата робітників, зайнятих на виконанні БМР (на підставі розробної таблиці № 2, машинограми);
Дт 231 Кт 65	– відрахування на соціальні  заходи (те саме).

До виробничої собівартості можуть належать також інші прямі  витрати, наприклад, послуги, одержані з боку, вартість робіт, виконаних  субпідрядними організаціями, втрати від браку тощо:

Дт 231

Кт 63, 685, 24.

Після цього до витрат основного виробництва включаються  загальновиробничі витрати:

- частка витрат з  експлуатації машин і механізмів  – визначається пропорційно до  відпрацьованого часу (машино-змін, машино-годин), обсягів виконаних робіт на кожному об’єкті тощо:

 

Дт 231 Кт 911

– списання витрат з експлуатації машин і механізмів;

- інші загальновиробничі  витрати – визначаються пропорційно  до прийнятої бази розподілу  (прямих витрат, основної заробітної плати та ін.), згідно з фактичною потужністю будівельної організації за звітний період:

 

Дт 231 Кт 912	– списання інших загальновиробничих витрат;
Дт 231 Кт 92	– списання частини адміністративних витрат що стосуються виконання будівельних  контрактів, які відшкодовують замовники.

З урахуванням робіт  і затрат, виконаних у попередньому місяці, визначаються витрати з початку  року і з початку будівництва. Якщо згідно з будівельним контрактом роботи не передаються замовнику  щомісяця, то ці витрати в обліку відображаються зростаючим підсумком як дебетове сальдо за рахунком 231 і становлять суму незавершеного виробництва.

За роботами, які здані  замовнику у звітному місяці, фактичні витрати списуються:

Дт 903 Кт 231

– списання виробничої собівартості зданих замовнику будівельно-монтажних робіт.

Облік зазначених витрат ведеться в Журналах 5, 5А або в  окремих розділах Журнала-ордера № 10-Б чи у відповідній машинограмі  за автоматизованої форми обліку.

Схему документообороту з обліку витрат будівельних підприємств подано на рис. 2.4.8.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.4.8.1. Схема документообороту з обліку витрат будівельних підприємств.

 

Примітка:

 

1 – перенесення інформації про  вартість та кількість оприбуткованих  і використаних запасів із  первинних документів (товарно-транспортні накладні, акти про приймання матеріалів, лімітно-забірні картки, накладні-вимоги на відпуск матеріалів та ін.);

2 – перенесення зведеної інформації  з матеріальних звітів (форма  № М-19) і накопичувальних відомостей  про вартість оприбуткованих і використаних запасів у розрізі матеріальновідповідальних осіб у Відомість 10-Б (за журнально-ордерної форми обліку) або у Відомість 5.1 (за журнальної форми обліку);

3 – перенесення інформації про  суми нарахованої заробітної  плати відповідним категоріям працівників із первинних документів (нарядів, акордних нарядів, табелів-розрахунків, табелів обліку використання робочого часу та інших) у Розробну таблицю № 2;

4 – перенесення інформації про  вартість необоротних активів,  які надійшли і вибули протягом звітного періоду, а також норм амортизації з первинних документів (ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-3 та ін.) у Відомість нарахування амортизації;

5 – перенесення інформації про  витрати підприємства з первинних  документів (акти приймання виконаних  робіт, авансові звіти, рахунки тощо) в інші регістри аналітичного і синтетичного обліку (Журнали-ордери № 6-Б, 7, 8 – за журнально-ордерної форми ведення обліку; Журнал №3 – за журнальної форми ведення обліку);

6 – перенесення інформації про  вартість використаних запасів  у розрізі об’єктів обліку з Відомості 10-Б в Журнал-ордер № 10-Б (за журнально-ордерної форми ведення обліку) або з Відомості 5.1 в Журнал № 5 (за журнальної форми ведення обліку);

7 – перенесення інформації про  нараховану заробітну плату в  розрізі об’єктів витрат із Розробної таблиці № 2 у регістри синтетичного обліку: Журнал-ордер № 10-Б (за журнально-ордерної форми ведення обліку) або в Журнал № 5 (за журнальної форми ведення обліку);

8 – перенесення інформації про  нараховану амортизацію необоротних  активів у розрізі об’єктів обліку витрат із Відомості нарахування амортизації у регістри синтетичного обліку: Журнал-ордер № 10-Б (за журнально-ордерної форми ведення обліку) або в Журнал № 5 (за журнальної форми ведення обліку);

9 – перенесення інформації про  витрати підприємства з інших регістрів бухгалтерського обліку (Журнали-ордери № 6-Б, 7, 8; Журнали № 1, 2, 3) в регістри синтетичного обліку: Журнал-ордер № 10-Б (за журнально-ордерної форми ведення обліку) або в Журнал № 5 (за журнальної форми ведення обліку);

10 – перенесення інформації  про витрати підприємства (кредитових  оборотів за рахунками, на яких  узагальнюються витрати, а також  сум за рахунками, які за  дебетом кореспондують із кредитом  витратних рахунків) з Журналу-ордера  № 10 Б (за журнально-ордерної  форми ведення обліку) або з Журналу № 5 (за журнальної форми ведення обліку) в Головну книгу;

11 – перенесення інформації  про витрати підприємства щодо  залишків за окремими рахунками,  структурою витрат за відповідними  видами діяльності тощо з Головної  книги у фінансову та іншу звітність.

 

 

2.5. Види будівельних договорів. Визнання і оцінка доходу від їх виконання

 

Продукцією будівельного виробництва є виконані і передані замовникам будівельно-монтажні роботи і послуги. Об’єктами обліку доходів  від реалізації будівельної продукції є:

• окремі види будівельно-монтажних робіт;
• об’єкти будівництва (житлові та промислові будівлі, споруди, передавальні пристрої);
• група будівельних об’єктів за будівельним контрактом.

Відповідно до П(С)БО 18 “Будівельні контракти”, будівельний контракт – це договір про будівництво, який передбачає:

• спорудження нового об’єкта;
• реконструкцію;
• розширення;
• добудову;
• реставрацію;
• ремонт;
• виконання будівельно-монтажних робіт.

Об’єкт будівництва – це сукупність будівель і споруд або окремі будівлі та споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Залежно від формування ціни розріняють: контракти з фіксованою ціною та контракти з ціною  “витрати плюс”.

Контракт з  фіксованою ціною – це договір про будівництво, який передбачає фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт за будівельним контрактом або фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції (м², кількість місць тощо). За такими контрактами підрядник може визначити дохід від контракту, витрати за контрактом, і отже, кінцевий фінансовий результат – прибуток чи збиток.

Контракт  за ціною “витрати плюс” – договір про будівництво, який передбачає ціну як суму фактичних витрат підрядника на виконання будівельного контракту та погодженого прибутку (у вигляді відсотка від витрат або фіксованої величини). За таким контрактом підрядник може достовірно визначити очікуваний прибуток, хоча сума доходів і витрат за контрактом можуть бути невизначеними.

Контракти за ціною “витрати плюс” поділяються  на два типи:

• контракт “витрати без винагороди” – підряднику відшкодовуються допустимі або іншим чином визначені витрати без забезпечення винагороди. Проте відсоток додається на основі понесених витрат;
• контракт “витрати плюс винагорода” – підряднику відшкодовуються витрати і передбачена винагорода. Ціна контракту цього типу визначається як сума відшкодованих витрат і винагорода. Винагорода є маржинальним прибутком (дохід мінус прямі витрати), заробленим від контракту.

За формою “витрати плюс винагорода” розрізняють такі види контрактів:

• контракт “витрати плюс фіксована винагорода” – винагородою є фіксована грошова сума;
• контракт “витрати плюс премія” – заохочувальні виплати, передбачені для підрядника, розраховуються на основі своєчасності виконання проекту або відповідно до завершення бюджету;
• контракт “витрати плюс відсоток винагороди” – змінні бонусові платежі додаватимуться до основного платежу підряднику на основі визначених критеріїв.

Деякі будівельні контракти  можуть містити характеристики як контрактів з фіксованою ціною, так і контрактів за ціною “витрати плюс”. Прикладом може бути контракт “витрати плюс” з погодженою максимальною ціною. Такі контракти є контрактами з комбінованою ціною.

Набравши чинності 1 січня 2004 р., Господарський Кодекс України  сприяє відновленню застосування терміна  “договір підряду на капітальне будівництво”.