Теоретико-методологічні основи обліку і аналізу власного капіталу

7. розподілу доходів і активів.

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.
Користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність має надавати інформацію про:

· джерела капіталу підприємства;

· правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

· обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх

акціонерів;

· пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1. внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;
2.    накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

              Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвертування зобов’язань, а також збільшення вартості активів; непов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:

- інвестований (вкладений або сплачений капітал);

- нерозподілений прибуток рядок  ( 350);

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

- статутний капітал рядок ( 300)

- додатковий капітал (не реєстрований) рядок ( 320)

Бухгалтерський звіт про власний капітал підприємства має бути інформаційною базою для аналізу змін у структурі капіталу, оцінки прогресивності його руху та виявлення резервів поліпшення використання власного капіталу підприємства. [3]

4. - Форма № 4              «Звіт про рух грошових коштів» - Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види

діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою. Це:
                  - надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг) відображаються в рядку (010) ;

- повернення авансів рядок (30);

- отримання субсидій, дотацій рядок (50)

- витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)  рядок (90)

- витрат на відрядження рядок (110)

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Це:
              - реалізація    фінансових інвестицій,  необоротних активів,  майнових комплексів, рядок ( 180, 190,200) 

- чистий рух коштів до надзвичайних подій рядок (280)

- рух коштів від надзвичайних подій рядок (290)

- надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди рядок 210, відсотки рядок 220)

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Це:

- випуск власного капіталу (акцій) рядок (330);

- отримання позик та їх погашення рядок (320, 340);

- отримані позики рядок ( 320)

- виплата дивідендів рядок  (350) [4].

1.3 Дослідження існуючих методик економічного аналізу ефективності використання основних засобів підприємства

Для того, щоб вибрати методику, необхідно дослідити методики які пропонують нам автори.

Для аналізу я буду розглядати методики таких авторі, як Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г., Савицька Г. В., Федоровича Р.В. Проаналізуємо  всі негативні чи позитивні сторони методики і всю інформацію помістимо в таблицю, для того щоб нагляд ніше було видно які методи і етапи методики були використанні в ній.

Розглядаючи одну з методик, Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г які пропонують таку послідовність дій, які приведені в табл. 1.3

В даній методиці ми аналізуємо динаміку і структуру власного і позикового капіталу, структуру забов’язань підприємства, джерела довгострокових і нематеріальних активів та їх джерела покриття, а також склад і структура кредиторської  заборгованості. З’ясовуємо причини зміни складових і зміни за аналізований період. [13 – c, 90-98]

Таблиця 1.3

Методика Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г

Методика Савицької Г. В. яку ми будемо розглядати, відрізняється від попередньої. Етапи цієї методики показані в табл 1.4

                                                                                                    Таблиця1.4

Методика Савицької Г.В

                 Продовження таблиці 1.4 

Дана методика вивчає показники ефективності й інтенсивності використання капіталу, факторний аналіз рентабельності капіталу, аналіз прибутковості власного капіталу, показник оборотності і методику їх розрахунку, фактори зміни тривалості власного капіталу, оцінює прибутковість власного капіталу та визначає ефект фінансового важеля. [15 – c 152-165]

Методику власного капіталу  Федорович Р.В. ми розглянемо в табл 1.5

                                                                                                                                   Таблиця 1.5

                                   Методика Федоровича Р.В.