Теоретико-методологічні основи обліку і аналізу власного капіталу

Аналізуючи данні показники ми можемо зробити наступний висновок: коефіцієнт зносу основних засобів у 2009 році склав 4, 67, а у 2009 році 0,8. Загалом слід зауважити, що спостерігається значне зменшення коефіцієнту у 2010 році, що можу бути спричинене покращенням виробничого потенціалу підприємства, та зосередження керівництва на зменшенні морального та фізичного зношення обладнання.

Коефіцієнт оновлення основних засобів у 2010 році зменшився у порівнянні з 2009 роком на 513,91. Це є свідченням того, що підприємство придбало основних фондів значно менше ніж у попередньому році. Ситуація у 2009 році є свідченням раціонального використання коштів з метою придбання основних фондів для покращення процесу виробництва, та якісного обслуговування населення.

Коефіцієнт вибуття у 2009 році (0,002) та  у 2010 (0,006) є дуже низьким. Така динаміка не на користь 2010 року, адже поступило основних виробничих фондів небагато, серед яких ми спостерігаємо вибуття на протязі аналізую чого періоду.

Коефіцієнт приросту основних фондів у 2010 році є від’ємним та складає 0,02, що є фактом погіршення виробничого процесу з виділенням значної кількості фінансових ресурсів на покупку основних фондів.

Далі розрахуємо вплив на зміну обсягу реалізованої продукції зміни обсягу виробництва продукції: залишків нереалізованої продукції на початок і на кінець року за допомогою методу пропорційного розподілу. Розрахункова формула:

                                             РП = ЗНПпр + ВП – ЗНП кр,                                                        (2.5)

    де, РП – обсяг реалізованої продукції;

    ЗНПпр. – залишків нереалізованої продукції на початок року;

    ВП – випуск продукції;

    ЗНПкр– залишків нереалізованої продукції на кінець року.

Таблиця 2.7

Вихідні дані для розрахунку

Розрахувавши данні ми можемо бачити, що обсяг реалізованої продукції виріс на 8834,7 тис,грн., також збільшився випуск продукції, що говорить нам про ефективний виробничого потенціалу підприємства  та раціональної організації процесу збуту продукції. Залишків нереалізованої продукції на початок року, порівняно з кінцем року збільшились на 88,34тис,грн.

Розрахуємо вплив на зміну величини фонду заробітної плати працівників підприємства (яку треба попередньо визначити) зміни кількості працюючих і середньомісячної зарплати одного працюючого (яку теж треба попередньо визначити) за допомогою методів ланцюгових підстановок і методу відносних різниць. Розрахункова формула:

,                                                                    

                                                                      (2.6)

          де, ФЗП – фонд заробітної плати працівників підприємства;

КП – кількість працюючих;

ЗП – середньомісячна заробітна плата

Таблиця 2.8

Вихідні дані для розрахунку

∆ФЗПКП=∆КП*ЗПб*12 = (-10)* 1254,15*12= - 150498

∆ФЗПЗП=КПо*∆ЗП*12= 406*814,33*12= 3967415,7

По аналізуючим даним можна сказати, що на фонд заробітної плати найбільший вплив оказує Середньомісячна заробітна плата яка рівняється - 386969,16 тис, гр..

Далі ми будемо аналізувати собівартість за елементами операційних витрат, її структури та динаміку за допомогою вертикального та горизонтального аналізу.

При горизонтальному аналізі визначаються абсолютні й відносні відхилення фактичного рівня показників від базового.

При вертикальному аналізі вивчається структура економічних явищ і процесів шляхом визначення питомої ваги окремих частин у загальному цілому.

Таблиця 2.9

Динаміка та структура елементів операційних витрат

У табл. 2,9. наведені показники суми витрат за елементами, дані про їх структуру та динаміку. Дані щодо розмірів витрат за елементами були взяті зі Звіту про фінансові результати за 2009 та 2010 роки.

Аналізуючи загальну суму витрат на підприємстві можна сказати, що вони у 2010році в порівнянні з 2009 збільшилися на 36273 тис. грн. Якщо аналізувати структуру витрат, то найбільшу питому вагу у 2009 та 2010 році займають матеріальні витрати – 50,36% та 30,16% відповідно.

Якщо брати до уваги матеріальні витрати яуі  у загальній структурі займають найбільшу питому вагу, то вони у 2010 році нижче на 02,2% що говорить про зменшення матеріалойомкісті виробництва. До матеріальних витрат прийнято включати: витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, тару, комплектуючі вироби, паливо, енергію всіх видів та iншi матеріальні витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

У 2009 році, так і у 2010 після матеріальних витрат займають найбільшу питому вагу витрати на оплату праці. Витратами на оплату праці вважаються загальна сума заробітної плати всього виробничого персоналу з надбавками й доплатами, премії, матеріальна допомога та iншi витрати на оплату праці на підприємстві.

Сума амортизації за роками зменшується, так само як і їх частка у загальній структурі витрат.

До інших операційних витрат включають включаються витрати операційної дiяльностi, які не ввійшли до складу попередніх елементів, а саме: витрати на відрядження, витрати iз страхування майна, винагороди за винахідництво, рацiоналiзацiю, оплату робіт iз сертифікації  продукції, оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, орендна плата [3].Їх загальна сума у 2010 році збільшилась у порівнянні з 2009 роком на 9364 тис грн., а частка на 10,31%.

Зміну структури бухгалтерського балансу за допомогою горизонтального та вертикального порівняльного аналізу.

Таблиця 2.10

Структура балансу за 2009-2010 рр.

У структурі активів найбільшу питому вагу займають оборотні активи у 2009 – 76, 61% та у 2010 – 84,8% відповідно, що є свідченням розширення виробництва, адже їх вартість збільшилась на 8,19 % за рахунок запасів та грошових коштів. Необоротні активи у 2010 році зменшились у порівнянні з 2009 роком на  8,18%. Активи підприємства збільшилися у 2010 році за рахунок необоротних та оборотних активів.

У структурі пасиву найбільше значення має власний капітал, який є основою самостійності підприємства. Його питома вага зменшилась у 2010 році у порівнянні з 2009 роком на 21, 4 % за рахунок нерозподіленого прибутку.

Існує значна частка поточних зобов’язань у 2009 році – 34 %, та у 2010-55,6% яка сформувалась за рахунок поточної заборгованості.

Наступне, що треба зробити, це провести аналіз фінансового стану підприємства. Визначити коефіцієнти фінансової стійкості, ліквідності, оборотності.

Таблиця 2.11

  Система показників для аналізу фінансової стійкості, ліквідності, оборотності