Зміст 

  

 

ВСТУП

     На  Україні діють підприємства і  організації різних форм власності, різних розмірів, що охоплюють всі  сфери виробничої і невиробничої діяльності.

     Для реалізації намічених цілей керівництво  підприємств потребує необхідної інформації. Ця інформація включає виробничі, фінансові, юридичні питання, а також питання, пов’язані з маркетингом тощо. Чим більше підприємство, тим більше інформації потребують його спеціалісти для своєчасного прийняття ефективних рішень.

     Велике  значення при цьому надається  управлінському обліку як частині інформаційної системи підприємства, направленої на забезпечення інформацією керівництва для прийняття рішень і планування діяльності, допомога в оперативному управління і контролі, стимулювання працівників підприємства по виконанню наміченої програми, оцінка діяльності підрозділів, апарату  управління і окремих співробітників підприємства.

     Управлінський облік в сучасних умовах переходу до ринкових економічних відносин відіграє все більш значну роль в управлінні господарською діяльністю підприємства.

     Він є необхідною та важливою ланкою системи  управління та контролю над економічною  діяльністю підприємств.

     Удосконалення оперативного та стратегічного управління підприємством є одним із шляхів економічно стабільної діяльності господарюючих суб’єктів у цілому і залежить від багатьох чинників, одними із яких є впровадження, розвиток й удосконалення управлінського обліку і контролю за формуванням і використанням фінансових результатів.

     Управлінський облік є динамічною та відкритою  системою, яка контактує з економікою, тому із розвитком економічною системи змінюється й система обліку: з’являються нові елементи, відмирають старі, встановлюються нові зв’язки між елементами (рахунки, правила розрахунків окремих показників, моделі обліку ресурсів, собівартості, прибутку тощо).

     Сьогодні  питання вдосконалення фінансового  та управлінського обліку реалізації продукції та формування фінансових результатів постійно перебувають у центрі уваги науковців і практиків. Значний внесок у дослідження теоретичних і методологічних підходів зробили вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема Ф. Бутинець, С. Голов, П. Друкер, К. Друрі, Є. Калюга, В. Костюченко, Н. Малюга,  П. Каблук, Н. Ткаченко та інші.

     Тема  курсової роботи є актуальною. У перехідній економіці особливо гостро постають питання здійснення обліку реалізації продукції та формування фінансових результатів діяльності підприємств, що обумовлює необхідність додаткового вивчення цих проблем.

     Сфера реалізації готової продукції (робіт, послуг) є важливішою сферою діяльності підприємства, оскільки саме у цієї сфері формується майбутній прибуток підприємства.

     Фінансовий  результат є узагальнюючим показником, який характеризує ефективність господарської  діяльності, як підприємства у цілому, так і окремих його структурних підрозділів. У цьому показнику відображаються майже всі аспекти діяльності: продуктивність праці; рівень використання виробничих засобів, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; собівартість реалізованої продукції, її якість, обсяг реалізації та реалізаційні ціни.

     Об’єкт  дослідження – процес організації управлінського обліку реалізації продукції та методика визначення фінансових результатів діяльності ДПК шахта «Шахтарська Глибока».

     Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних питань, пов’язаних з обліком реалізації продукції, формуванням та контролем фінансових результатів діяльності компанії.

     Метою написання курсової роботи є систематизація, розширення та закріплення теоретичних  та практичних знань з управлінського обліку реалізації продукції та формування фінансових результатів на державній паливній компанії шахті «Шахтарська Глибока».

     Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні основні завдання:

     розкрити  зміст теоретичних основ бухгалтерського  обліку реалізації готової продукції (робіт, послуг) та формування фінансових результатів діяльності підприємства.

     проаналізувати  сучасну організацію  обліку реалізації готової продукції (робіт, послуг) та формування фінансових результатів.

 

1. теоретичні  аспекти Управлінського обліку реалізації продукції (робіт, послуг) і формування фінансових результатів

1.1 Характеристика управлінського обліку реалізації продукції (робіт, послуг) і формування фінансових результатів

 

     Управлінський облік реалізації продукції (робіт, послуг) та формування фінансових результатів ґрунтується на вивченні й оцінці взаємозв’язку показників обсягу реалізації, виручки і собівартості.

     На  важливість управлінського обліку вказує П. Друкер, який зазначає: щоб успішно  діяти на сучасному глобальному  ринку, який характеризується безперервним посиленням конкурентної боротьби, компанії потрібно, по-перше, знати свої витрати на всьому економічному ланцюжку та, по-друге, разом з іншими учасниками економічного ланцюжка регулювати ці витрати й прагнути оптимізації кінцевого результату. Тому бізнес дедалі частіше переходить від обчислення витрат тільки власної внутрішньої діяльності до калькуляції всього економічного процесу, в якому навіть дуже велика компанія являє собою лише одну ланку [14, с. 155-156].

     Метою управлінського обліку є мінімізація витрат на виробництво продукції та отримання максимально можливого рівня рентабельності чи норми прибутку на основі планування стану об’єктів обліку за нормами, відстеження відхилень від норм і зміни норм витрачення ресурсів.

     Сферою  управлінського обліку є деталізація  витрат на виробництво, створення контрольної  системи формування собівартості продукції  в деталізованому вигляді (цехи, дільниці, зміни, бригади, види продукції, технологічні процеси тощо).

       За своєю методологією управлінський облік наближається до інженерних розрахунків визначення собівартості продукції, використовує статистичний і математичний апарати для прийняття рішень [9, 39-44].

     Діяльність  будь-якого підприємства виробничої сфери спрямована в  підсумку на забезпечення максимально можливого для цих умов обсягу   прибутку. Це можливо за умови якнайбільших обсягів реалізації продукції поряд з її низькою собівартістю, за високими цінами.

     Тому  управлінський облік на підприємстві буде ефективним за умови безперервного контролю триєдиних складових фінансових результатів: обсягу реалізації, собівартості продукції (робіт, послуг), ціни продажу.

     При цьому слід пам’ятати, що активний вплив менеджерів підприємства на формування фінансових результатів за цими складовими неоднаковий.

     Якщо  обсяг виробництва повністю залежить від рішень менеджерів, а на витрати виробництва вони впливають частково, то їхній вплив на формування цін доволі обмежений.

     Причому він активніший у випадках цінової  політики, головна мета якої на певному етапі – розширення ринку збуту, коли ціни продажу свідомо знижують навіть до рівня критичної точки і виручка від реалізації дорівнює собівартості реалізованої продукції, отже, немає ні прибутку, ні збитку.

     Досягнення  ж вищих реалізаційних цін  на продукцію підприємства не завжди залежить від ефективності управлінської діяльності менеджерів. Як відомо, ціни формуються під впливом попиту й пропозиції, і на них впливають насамперед такі макроекономічні показники, що не залежать від діяльності окремих підприємств. Зокрема, це грошові доходи населення, індекс інфляції, емісія грошей, облікова ставка Національного банку України тощо. Однак це не означає, що формування цін на продукцію (роботи, послуги) перебуває поза увагою менеджерів підприємств [7, 226].

     В умовах ринку саме продумана цінова політика є гарантом успішного функціонування підприємства, оскільки відбувається жорстке економічне регулювання  і нехтування його законами призводить до банкрутства підприємств.

     Як  це не парадоксально, але часто це трапляється не тільки при низьких реалізаційних цінах, коли вони не покривають витрат виробництва, а й при максимально високих.

       В останньому випадку це зумовлює  зниження попиту на продукцію (роботи, послуги), котрі продають за завищеними цінами, що й призводить до затоварення підприємства, поступового згортання виробництва та його банкрутства.

     Тому  управлінський облік реалізації продукції має насамперед забезпечувати менеджерів достовірною і повною інформацією, що дає змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо поведінки підприємства на ринку.

     До  того ж такі рішення мають бути оперативними (терміновими), вони не можуть бути довготривалими, оскільки ситуація на ринку щоразу динамічно змінюється.

     Тому  необхідно адекватно реагувати  на такі зміни і приймати виважені рішення щодо збільшення чи зменшення обсягу продажів, зниження чи підвищення цін реалізації, заміни одних видів продукції у зв’язку з насиченням ринку певними товарами та дефіцитом інших.

     Така  постановка управлінського обліку передбачає ув’язку всіх його сегментів у єдину систему, бо, наприклад, обґрунтована цінова політика підприємства на ринку можлива за умови вичерпної інформації про витрати виробництва, оскільки маневрування цінами на тривалу перспективу обмежується зоною маржинального доходу [16, 356-358].

     Таким чином, управлінський облік реалізації продукції (робіт, послуг) та формування фінансових результатів ґрунтується  на вивченні й оцінці взаємозв’язку  показників обсягу реалізації, виручки  і собівартості.

     В процесі обліку виявляється роль і вплив цих факторів на формування фінансових результатів; такою інформацією оперативно забезпечуються менеджери підприємства, що дає змогу ефективно управляти діяльністю підприємства в напрямку його високорентабельної роботи не тільки в поточному періоді, а й на тривалу перспективу.

     Зокрема, в першу чергу визначається обсяг  реалізації продукції (робіт, послуг), що забезпечує беззбитковість виробництва, так званий “поріг рентабельності”.

     Як  правило, його відображають графічним способом на основі розрахунків маржинального доходу, маючи на увазі, що такі розрахунки є лише орієнтовними, оскільки ґрунтуються на умовних допусках, що в аналізованому періоді не змінюються ціни на продукцію, змінні та постійні витрати.

     Однак насправді ці фактори динамічні, тому будь-які найточніші попередні розрахунки доводиться щоразу коригувати, бо застарілі дані в управлінському обліку не тільки не корисні, а й шкідливі.

     Відповідно  до таких розрахунків менеджери  підприємства мусять контролювати не тільки виробничий процес, його технологію, а й відвантаження продукції споживачам [17, 168-170].

     Враховуючи, що можливість впливу на формування фінансових результатів розосереджена на підприємстві за різними центрами відповідальності: витрати формуються у виробничих підрозділах, а вплив на виручку здійснює відділ збуту, стає зрозумілою необхідність оперативного обміну інформацією між менеджерами цих центрів відповідальності.

     До  того ж виконаний розрахунок не може бути постійним орієнтиром для менеджерів, адже умови діяльності підприємства не є статичними навіть протягом короткотривалого періоду.

     Високий динамізм виробничих ситуацій, кон’юнктури  на ринку зумовлює те, що насамперед змінні витрати, а часто й ціни на продукцію відчутно змінюються майже щодня.

     До  того ж відбуваються структурні зрушення в асортименті продукції. Тому ці розрахунки доводиться постійно коригувати. Враховуючи те, що на більшості підприємств ассортимент продукції, котру виробляють і реалізовують на ринку, доволі значний, обсяг розрахунків зростає в геометричній прогресії, що призводить до відмови від їхнього оперативного коригування, а на багатьох підприємствах взагалі не виконують жодного аналізу умов беззбитковості, тобто у них відсутній управлінський облік процесу реалізації та формування фінансових результатів [17, 154-156].