Прибутковий податок з громадян: проблеми вдосконалення

     Загальний оподатковуваний  дохід – будь-які доходи, що підлягають оподаткуванню, нараховані (виплачені) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Він складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті), доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу, а також доходів, які оподатковуються за наслідками інших податкових періодів, визначених цим Законом.

     Загальний оподатковуваний дохід поділяється на загальний місячний оподатковуваний дохід та загальний річний оподатковуваний дохід, відповідно до звітного податкового періоду, за наслідками якого вони підлягають оподаткуванню. Звітним податковим періодом виступає проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня звітного місяця або року та закінчується останнім календарним днем такого місяця або року. Якщо фізична особа уперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

     Загальний річний оподатковуваний  дохід складається, з суми місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також оподатковуваних доходів, отриманих платником податку у попередні роки та виявлених у звітному році.

     Починаючи з 1 січня 2004 р. та до 1 січня 2007 р. ставка оподаткування встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкту оподаткування. З 1 січня 2007 р. ставка податку становитиме (принаймні так планується, а от як воно буде насправді достовірно ще невідомо) 15 відсотків до об'єкту оподаткування.

     Крім  того, Законом передбачено ставку податку в розмірі 5 відсотків  до об'єкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

     – процент на банківський депозит (вклад);

     – процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом;

     – в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.

     Ставка  податку становить подвійний  розмір ставки до об'єкту оподаткування, нарахованого як виграш чи приз   (крім   у   державну  лотерею),   або до  будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів – фізичних осіб.

     У разі, коли платник податку має  право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

     Податковий  кредит – це суми,  на які  щорічно дозволяється зменшити оподатковуваний податком прибуток. Після закінчення календарного року, якщо були витрати, які дозволяється включати в податковий кредит, і громадяни можуть подати декларацію в податковий орган для відшкодування частини сплачених податків. Такі витрати повинні бути обґрунтовані документально: фіскальним, товарним чеком, касовим ордером, накладною, будь-яким іншим розрахунковим документом або договором, що ідентифікують продавця і підтверджують суму витрат. Розмір податкового кредиту не може перевищувати загальну суму оподатковуваного прибутку за відповідний рік.

     Доречі, що до податкового кредиту, то звітувати перед податковими органами будуть ті громадяни, які претендують на податковий кредит, одержали прибутки з-за кордону або не через податкових агентів. Відповідальність за своєчасність і правильність сплати прибуткового податку покладається на податкових агентів – організації, що зобов'язані автоматично стягувати податок з прибутків, виплачуваних громадянами (підприємства, банки, нотаріуси тощо).