Управління потенціалом

     Як  свідчать дані таблиці 2.7 аналізуючи у цілому структуру складу персоналу ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД», можна зробити висновок, що за період 2008 - 2010 роки структура персоналу підприємства суттєво не змінилася. Відмітити можна несуттєве зменшення загальної кількості працівників у 2009 році на 13 осіб, у 2010 році – на 18 осіб переважно за рахунок зменшення кількості робітників. Одним із найважливіших пунктів аналізу персоналу є його розподіл за рівнем освіти. Тому далі проаналізуємо склад персоналу ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» за цією характеристикою,  таблиця 2.8.

     Таблиця 2.8

     Показники складу персоналу за освітою на підприємстві ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» за 2008 - 2010 рр.

     За  даними таблиці 2.8, можна зробити висновок за складом персоналу за рівнем освіти, можна стверджувати, що підприємство з кожним роком має постійний склад працівників, які мають вищу освіту та науковий ступінь. З даної таблиці бачимо, що чисельність працюючих на ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» з вищою освітою у 2008 році становила 161 особи, що складає 40,76 % від середньооблікової; у 2009 році - 172 особи (45,03 %); у 2010 році - 171 особи (46,98 %).

     По  динаміці структури можна відмітити  постійне зростання, яке становило  на 6,22 % за період 2008 - 2010 рр. Ця динаміка є позитивною, і у майбутньому  помітно позначиться на роботі всього підприємства, адже, працівники з вищим  рівнем освіти є більш обізнаними та кваліфікованими у будь-якій сфері  їхньої діяльності.

     Жінок у цій кількості працівників  на 2008 рік було 73 особи (45,34 %), на 2009 рік  їх кількість зменшилась на 7 осіб, а  у 2010 році - на 1 особу. Так, можна зробити  висновок, що більше половини працівників  з вищою освітою - це чоловіки.

     За  період 2008 - 2010 рр. спостерігається відсутність  працівників, які мають науковий ступень та раціоналізаторів і винахідників, що може свідчити про неефективну  роботу з персоналом у питанні  заохочування ініціативи працівника.

     Бажання та можливість навчатися пов’язане  із віком людини. Це пояснюється  станом здоров’я, фізіологічними та матеріальними  можливостями і, головне, перспективою у подальшому використати отриманий  диплом про освіту для кар’єрного росту.

     Чим молодша людина, тим вона має краще  здоров’я, здатність до навчання та більший період часу для побудови кар’єри. Працівники віком від 40–45 років переважно вже не мають  великого бажання отримувати вищу освіту.

     Проаналізуємо склад персоналу ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» за віковою структурою, таблиця 2.9.

  Таблиця  2.9

     Показники складу персоналу підприємства ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» за віковою структурою за 2008 – 2010 рр. 

     За  даними таблиці 2.9, можна зробити висновок, що на протязі 2009 року відбувається збільшення кількості працівників у віці від 15 до 34 років на фоні збільшення числа осіб віком 50-54 та 60 і більше років.

     У 2009 році спостерігається збільшення кількості працівників у віці 15-24 роки на 2 особи, на 55 осіб зменшується кількість працівників віком 35-49 років. Частка жінок у цих вікових категоріях працівників змінювалася, що говорить про те, що звільнялися як чоловіки так і жінки. Так, у 2009 році працівники віком 35-49 років склали 116 осіб (30,37 %), що менше на 55 осіб. Серед них жінок було звільнено 21 особа. Таким чином, можна зробити висновок, що у першу чергу у 2009 році на підприємстві звільнилися молоді працівники (віком 15-34 роки). Працівників пенсійного віку збільшилося на 8 осіб і склало 20,97 %. Працівники віком 35-49 років є працівниками із достатнім досвідом роботи та кваліфікацією, і зменшення числа саме цієї вікової групи негативно впливає на результати роботи підприємства.

     Щодо  працівників у віці 15-34 років, то ця група працівників є для  підприємства, без сумніву, великим  потенціалом у майбутньому, а  їхнє звільнення може позбавити підприємства потужного кадрового потенціалу.

Підсумовуючи  вищенаведене, можна стверджувати про  те, що на підприємстві спостерігається  тенденція не збереження кількості  працівників, які вже відпрацювали певний час на своєму робочому місці, мають досвід роботи і у залежності від цього у них є переваги перед новоприйнятими молодими спеціалістами. Але підприємство повинне мати резерв на заміщення працівників пенсійного та передпенсійного віку саме у молодих спеціалістах. У цілому, можна зробити висновок, що адміністрація ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» не сконцентровує свою увагу якраз на тих працівниках, які знають свою справу і на яких не потрібно витрачати коштів на навчання та стажування, що певним чином може дати змогу економити на витратах підприємства. І цiлком закономiрно, що чим вищий рiвень компетентностi працiвникiв кожної групи, тим вищий сукупний виробничий потенцiал i, як наслiдок, результати дiяльностi пiдприємства на обраному ринковому сегментi.

     Використання  персоналу являє собою комплекс заходів, спрямованих на забезпечення умов для найефективнішої реалізації трудового потенціалу працівників. Воно повинно відповідати цілям  організації, захищати інтереси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю у процесі роботи. Одним із основних чинників, що впливає на ефективність використання персоналу, є використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат. Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є статистична форма 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік)». Додатково залучаються для аналізу дані табельного обліку, плановий (номінальний) баланс робочого часу, дані оперативного та вибіркового обліку (фотографії, самофотографії робочого дня окремих робітників, хронометраж операцій і робочих процесів, моментні спостереження в цехах і на дільницях).

     Аналіз  використання робочого часу доцільно проводити у двох напрямках:

• виявлення втрат робочого часу;
• виявлення непродуктивного використання робочого часу.

     Використання  робочого часу для всіх категорій  робітників аналізується за допомогою  таких показників:

• середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період (місяць, квартал, рік);
• середня тривалість робочого дня (зміни).

     Середня кількість днів, відпрацьованих одним  робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду у днях (дні виходів на роботу). На цей показник впливають такі чинники: втрати робочого часу, у тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу (страйки); кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з навчанням. У таблиці 2.10 наведені результати аналізу використання фонду робочого часу персоналу ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ М АШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» за 2008 - 2010 роки.

     Таблиця 2.10

     Показники використання робочого часу персоналу підприємства ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» за 2008 - 2010 рр.

     За  даними таблиці 2.10, можемо зробити висновок, що відпрацьований час одним працівником знижується на протязі 2008 - 2010 років. У той же час, кількість невідпрацьованого часу у розрахунку на одного працівника зростає у 2009 році на 3,82 %, та у 2010 році - на 30,03 %. Можна відмітити також стрімке зростання кількості часу прогулів на 60,75 %, що є негативною тенденцією. Серед причин скорочення втрат робочого часу у 2009 році слід відзначити скорочення часу тимчасової непрацездатності, щорічних відпусток (основні та додаткові) та навчальних відпусток та інших неявок, передбачених законодавством. Серед чинників, які вплинули на зростання кількості невідпрацьованого часу, виділяються неявки з дозволу адміністрації зросли на 286,83 % . У 2010 році кількість невідпрацьованого часу у розрахунку на одного працівника стрімко зросла на 30,03 %. Серед причин зростання втрат робочого часу у 2010 році слід відзначити суттєве збільшення часу неявок з дозволу адміністрації на 188,83 %, наявність прогулів, а особливо наявність неявок у зв’язку з переведенням на скорочений робочий день (тиждень). Серед чинників, які вплинули позитивно, виділяються зменшення прогулів, тимчасової непрацездатності на 33,82 %. Останній чинник може свідчить про покращення умов виробництва на ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД».

       Проведемо практичний розрахунок фондовіддачі підприємства ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» таблиця 2.11.

     Таблиця 2.11

     Показники  фондовіддачі  на підприємстві ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» за 2008 - 2010  рр.