Використання експресивної лексики в сучасних виданнях

 Спонукальні конструкції  містять наказ, заклик,побажання,  пораду, дозвіл, пересторогу, волевиявлення автора: “І співайте собі про щасливу Україну, як Президент велить!”, ,“Читайте, пізнавайте, обирайте, шукайте істину!” (День. – 14.08.2007. – С. 4).

 До синтаксичних засобів  експресивізації газетних текстів  відносимо такі елементи інфраструктури  речення, як:

1) вставні одиниці (поза сумнівом, чесно кажучи, на жаль, на горе, на щастя, на радість);

2) вставлені конструкції,  що містять оцінку автора висловленого  в базовому реченні, які, крім  традиційної, виконують спеціальну  стилістичну функцію, забезпечують  динамічність або конкретність  викладу;

3) звертання (браття-українці; дорогі мої, любі, рідні; мати рідна, Матінко Божа, люди добрі; шановні друзі).

3.е) Із метою максимального впливу на свідомість адресата автори газетних текстів звертаються до стилістичних засобів експресивізації мови – тропів та стилістичних фігур, таких як: метафора, порівняння, епітет, гіпербола, персоніфікація, алегорія, перифраз, іронія, інверсія, еліпс, парцеляція, що створюються при вживанні слів і словосполучень у образно-переносному значенні. Вторинні номінації надають суспільно-політичним та масово-інформаційним текстам образності, експресивності, оригінальності.

 Традиційним засобом  експресії в масовій комунікації  є метафора, що функціонує з  метою надання певної оцінки  суспільним процесам та явищам: бюджетні дірки, валютний оркестр,  економічний інфаркт, законодавчі  пожежі, інформаційне кілерство,  кредитна злива,передвиборні сани, податковий зашморг, політичний хамелеон, фінансові ін‘єкції. Дуже часто в газетному дискурсі використовують порівняння (немов специфічний ген, мов вуж на сковорідці, мов птах після зимівлі, мов новорічна ялинка); епітети («різнокольоровий» парламент; «смертоносна» шахта; «правильні» люди; блакитна мрія, «золоті» гектари, орденоносний «Інтер»), перифрази (бранці підземелля (шахтарі), кам‘яний мішок (шахта), фінансовий донор (міжнародний валютний фонд), захисники народу (міліція), люди в мантіях (судді)).

 До своєрідних засобів  експресивізації газетного тексту  належать і стилістичні фігури (еліпс, інверсія, парцеляція, асиндетон, антитеза, тавтологія, плеоназм). Еліпс надає висловлюванню динамічності, експресивної виразності, створює інтонації живого, схвильованого, невимушеного усного мовлення (“Валіза, вокзал – Європа?” (Україна молода. – 10.01.2009. – С. 6); “Шістнадцять кроків – і політ!” (День. –15.02.2011. – С. 2)). Інверсія індивідуалізує й емоційно увиразнює мовлення: “На талановитих жінках духовність і тримається” (Голос України. – 10.11.2010. – С. 12); “Запрягають хлопці вітер” (Україна молода. – 10.01.2009. – С. 7). Важливим стилістичним прийомом є парцеляція, за допомогою якої автор розширює інформаційну насиченість речення, інтенсифікує змістове навантаження його другорядних членів, надає їм виразності: “Вражаюче! Чехов пише… Пише про порядність. Про людяність. Про чоловіка і жінку” (Дзеркало тижня. – 30.01.2010. – С. 8).

Із метою посилення  емотивної оцінки та експресії журналісти використовують замовчування (“Сиджу я якось із Мадонною…” (Україна молода. – 10.01.2009. – С. 13); “Христа теж не помічали…” (День. – 15.02.2011. – С. 4)); плеоназм (братик-голубчик, ждати-чекати, люба-мила, сякі-такі, тишком-нишком, цілющий-живущий); тавтологію (з давніх-давен, з діда-прадіда, тьма-тьменна); асиндетон (“Луцьк. Фестиваль. Метушня… Радість спілкування з одновірцями. Жодних надій і сподівань” (День. – 19.03.2010. – С. 4)); антитезу (“Мегамільйонні бюджети – на репертуарні дурниці. Фантастичні гонорари – жалюгідним пройдисвітам. Олігархічні донорські дотації – на «розважалівку» (Дзеркало тижня. – 01.04.2011. – С. 8)).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, в ході роботи ми вирішили ряд поставлених завдань, а саме: визначили зміст понять «експресія», «експресивність», «експресивні засоби мови», проаналізувати особливості функціонування експресивної лексики в публіцистиці, охарактеризували основні засоби, які надають вислову експресивного забарвлення. Наукову розвідку здійснено на матеріалі газетно-публіцистичних текстів сучасних українських ЗМІ: «День», «Літературна Україна», «Вечірній київ», «Україна молода», «Урядовий кур’єр», «Хрещатик» за 2001-2012 роки.

 Можна зробити висновок, що експресивізація мови газетного дискурсу – це єдиний, цілісний процес реалізації таких його особливостей, як емотивність, образність, оцінність, стилістична маркованість, а також його структурно- композиційних ресурсів і засобів. Проаналізувавши великий фактичний матеріал ми довели, що в сучасному газетному дискурсі активно використовують засоби експресивізації всіх мовних (фонетичного, словотвірного, морфологічного, лексико-фразеологічного, синтаксичного, стилістичногорівнів. Одні з них є найбільш поширеними і продуктивними, інші – трапляються рідше. Але всі вони в сукупності створюють яскраве, експресивне, емотивно-оцінне мовлення газетного тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бабенко О., Кравченко О. В усному мовленні –  сленг // Урок української. – 2004. – № 11-12. – С. 21-24.
2. Бойко Н. І. Українська експресивна лексика: проблема семантики і функціонування: Автореф. дис. д. філол. н.: 10.02.01 / Ін-т української мови. – К., 2006. – 36 с.
3. Бойко Н.І.  Експресиви в системі художнього тексту//Література і культура Полісся:збірник/ Ніжинський держ. університет ім. М.Гоголя. – Ніжин:НДУ,2007 – Вип.34. – С.3 – 7.
4. Бойченко Н.О. Реалізація стандарту та експресії стійких дієслівних сполук у публіцистичному мовленні// Наука і сучасність: Зб.наук.праць. – Т.26 – К.:НПУ,2001 – С.181-187.
5. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови / Пилинський М.М., Дзюбишина-Мельник Н.Я., Ленець К.В. та ін. - К.: Наукова думка, 1990. - 216 с.
6. Глушкова Т.В. Сленгова лексика у формуванні ідіостилю газети: соціолінгвістичний аспект / Глушкова Т.В. // Мова і культура. – 2007 – Т.VІІ (95). – Вип. 9. – С. 191-195.
7. Гнатюк А.Д. Засоби створення та інтесифікацї експресії в газетно-журнальних жанрах//Мовознавство,1984 - № 2 – С.62-68.
8. Григораш А.М. Публіцистичний стиль у системі функціональних стилів сучасної країнської мови: особливості стандарту та експресії.// Науковий часопис НПУ.Серія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство): Зб.наук.праць. – К.: НПУ,2005 – Вип.1 – С.49-53.
9. Григорьев В.П. Поэтика слова. – М.: Наука, 1979. – 344 с.
10. Завальнюк І.Я.  Стильова специфіка і соціальна маркованість синтаксичних одиниць української газетної мови. //Українська мова – 2011 – №3 – С. 29-40.
11. Кобилянський І.Ю. Один із засобів експресії мови.// Українське мовознавство. Респ. міжв. наук. Зб. – Вип.13 – К.,1985 – С.104-111.
12. Коваленко Б. О.. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики: дисертація канд. філол. наук.: 10.02.01 / НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. - К., 2003.
13. Колесник Г.М. Мова газети в епоху НТР // Науково-технічний прогрес і мова. – К.: Наук. думка, 1978. – С.91-109
14. Костомаров Є.Г. Російська мова в газетній шпальті. Изд-во Московского ун-та, 1971.
15. Кочерган М.П. Контекст // Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 251-252.
16. Кудрявцева Л. О., Дядечко Л. П., Дорофієва О. М., Філатенко І. О., Черненко Г. А. Сучасні аспекти дослідження мас-медійного дискурсу: експресія - вплив - маніпуляція // Мовознавство. - 2005. - № 1. - С. 58-66.
17. Млинченко В. Мова ЗМІ//Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі: реалізація мовної освіти: К. В-цтво НПУ ім.. М. П. Драгоманова, - 2010 – С.84-88.
18. Особливості мови і стилю засобів масової інформації: [навч. посіб.] / За ред. А. П. Коваль. – К.: Вища шк., 1983. – 151 с.
19. Пелешко Т. Деякі лексичні засоби творення експресії в публіцистичному стилі./ Молодь і державна мова: Зб. Матеріалів Київ. міськ. молод.наук- практ. Конференції. – Молодь і державна мова. – 2000 р. – К.,2000 – С.122-125.
20. Пилинський М.М. Експресивність стилю масової політичної інформації // Мовознавство. - 1977. - № 5. - С. 35-46.
21. Равлюк С. Експресивність публіцистичного слова (оцінний аспект власних назв у сучасній українській публіцистиці)// Українська мова і література в середніх школах,ліцеях,колегіумах – 2003 – №3 – С.211-215.
22. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова — М., Советская Энциклопедия, 1968.
23. Станкевич Н.І. Експресивне використання синтаксичних засобів у тексті  політичної карикатури// Мовознавство – 1996 - № 1 – 57 -61.
24. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2000. – 752 с.
25. Чабаненко В. А. Основи мовної експресії: Монографія – К.: Вища школа, 1984. – 168 с.
26. Чабаненко В.А.  Стилістика експресивних засобів української мови: Монографія/ В.А. Чабаненко, МОН україни; Запорізький держ. університет – Запоріжжя, 2002 – 351 с.