Комерческие риски

Дипломна робота з підприємництва

Комерційний ризик

Зміст

Вступ__________________________________________________2

Розділ 1. Комерція в умовах ризикових ситуацій

1.1                  Формування теорії ризику та її вплив на розвиток комерційної діяльності____________________________________________________5_

1.2                  Комерційний ризик, його сутність та особливості визначення___________________________________________________7_

1.3                  Види комерційних ризиків____________________________14_

           Розділ 2. Управління комерційним ризиком на підприємстві

2.1                    Вимірювання ризику та запобігання йому_________________18_

2.2                    Метод інструментарійної оцінки рівня комерційного ризику в

торгівлі________________________________________________29

2.3                    Методичний підхід до урахування ризику при формуванні цінової політики підприємства_______________________________________________40

2.4                    Механізм зниження комерційних ризиків___________________54

           Розділ 3. Оцінка ризику нового товару__________________________60

           Висновок_____________________________________________65_

           Список використаних джерел______________________________70_

Вступ

Економічний розвиток України в сучасних ринкових умовах все більше визначається ефективністю підприємницької діяльності її громадян. Законом України  “Про підприємництво” встановлено, що  “Підприємництво -  це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і заняття торгівлею з метою одержання прибутку”.

Таким чином, однією з найважливіших рис підприємницької діяльності визнаються ризикові умови її здійснення. Ризикованість є визначальною рисою характеру кожної підприємницької діяльності, оскільки навіть у словнику Володимира Даля термін “ризикувати” (ризик) пояснюється як підприємництво.

Ризик – це економічна категорія в діяльності суб’єктів господарювання, пов’язана з подоланням невизначеності, конфліктності в ситуаціях оцінювання, управління, неминучого вибору. Оцінка ризику є багатовимірною величиною, що характеризує можливі відхилення від цілей, від очікуваного результату,  можливі збитки з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників, прямих і зворотних зв’язків.

Об’єктивність ризику проявляється в тому, що ця категорія відображає        реально існуючу невизначеність і конфліктність в господарській діяльності Сучасна інтерпритація ризику – це не лише збитки, яких можна зазнати під час реалізації комерційного рішення, а й можливість відхилення від цілей, заради яких приймалося рішення. Тобто сучасний ризик визначається не стільки збитками, скільки відсутністю відсутністю сподіваних позитивних результатів. Ризик породжується невизначеністю і конфліктністю, які існують незалежно від того, чи усвідомлюємо ми їх чи ні, ураховують його способи, які приймають рішення, чи ні.

Ступінь ризику залежить і від ставлення до невизначеності й конфлікту, до зумовленого ними ризику суб’єкта прийняття рішення: схильності, несхильності, байдужості. Тому всі чинники невизначеності, конфліктності та зумовленого ними ризику поділяються на об’єктивні та суб’єктивні.

Отже, ризик виникає тоді, коли приймаються рішення в умовах невизначеності, конфліктності, а особо, яка приймає рішення, зацікавлена в результаті рішення. Ризик являє собою діалектичну єдність об’єктивного і суб’єктивного. Він пов’язаний із творчістю, з пошуком нових підходів і методів діяльності. Важливими є такі характеристики ризику, як суперечливість, альтернативність, правомірність, невизначеність.

Розглядаючи суперечливість ризику, необхідно наголосити на її прояві в різних аспектах. Ризик, з одного боку, зорієнтований на отримання позитивних для системи прийняття рішень результатів ефективними способами в умовах невизначеності й конфліктності в ситуації неминучого вибору. Ця характеристика ризику має важливі економічні і соціальні наслідки. З іншого боку, управлінський ризик може призвести до несприятливих соціально-економічних наслідків, бо оцінка чи вибір альтернативи базується на неповній, нечіткій, недостовірній на момент прийняття рішення інформації.

Важливою складовою ризику в комерційній діяльності є його правомірність, оскільки ризик іманентно притаманний  комерційній діяльності, але при цьому необхідно,  щоб урахувався та виконувався певний механізм, який регулює правовий аспект прояву ризику. Критеріями обгрунтованості тут виступають законодавство, юридичне право і, на мій погляд, передусім морально-етичні норми. Ці критерії тягнуть за собою встановлення відповідних функцій, повноважень, відповідальності, компетенції, а також створення відповідної системи якісних і кількісних показників оцінювання.

Об’єктивно економічна діяльність і комерція не можливі без певного ризику, котрим вони обтяжені. Навіть абсолютна бездіяльність в бізнесі обтяжена ризиком невикористаних  можливостей, закопаних талантів.

Розділ 1. Комерція в умовах ризикових ситуацій

1.1 Формування  теорії ризику та її вплив на розвиток   підприємництва

На думку відомого німецького спеціаліста у галузі ризику Пауля Браесса як з позиції страхувальників, так і страховиків поняття ризику є центральним пунктом їх взаємовідносин. Разом з тим, як випливає із сучасних досліджень суспільних відносин, проблема ризику набирає щораз більшого загальноекономічного значення, оскільки ризик сприймається одним з образотворчих чинників сучасного і особливо майбутнього суспільства. Ряд авторів вбачає у цьому навіть зміну політико-економічних акцентів і започаткування процесу формування на базі сучасного “індустріального суспільства” його новітньої фази – “суспільства ризику” Причину таких змін економічної орієнтації сучасного суспільства німецький економіст, колишній президент Інституту світового господарства з Кельна Герберт Гірш вбачав у тому, що головна проблема майбутнього господарського зростання буде виявлятися не стільки у зростаючій потребі на засоби для фінансування нових інвестицій, скільки у необхідності резервування капіталу з метою забезпечення тих потреб, які будуть викликані ризиками. Відомі в Україні фінансисти Е. Нікбахт та А. Гроппелі підкреслюють, що “… наголос тепер робиться на пошукові шляхів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів і на інвестування коштів в активи чи проекти, що приносять високі доходи за найменшого ризику”. Прояв такої тенденції вигідно відрізняє економічний устрій розвинутих країн від решти країн світу. Так, польські спеціалісти вже наприкінці 80-х років стверджували, що істотна відмінність, яка існувала тоді між ситуацією у Польщі і високорозвинутих індустріальних країнах, була в тому, що в тих останніх вже тоді найбільшою проблемою ставало не відчуття потреб у коштах взагалі, а лише відсутність чи тільки нестача венчурного, авангардного, інноваційного капіталу – тобто коштів, які повинні перебувати у розпорядженні підприємств протягом тривалого часу і які призначені для фінансування ризикових заходів. Така ситуація сьогодні дедалі більше стає відчутною і актуальною для України, що загострює увагу до проблеми ризику.

Ряд спеціалістів з теорії ризику висловлюють переконання, що вже у найближчій перспективі світове суспільство очікує суттєва трансформація. Її наслідком стане те, що воно будуватиме свою економічну стратегію розвитку не тільки з урахуванням           ризику, а й навіть на базі управління ризиком.

Самий тільки опис імовірного ризику без викладення в бізнес плані тих заходів, які можуть його мінімізувати, це марнування часу й місця. Тому в конкретному бізнес-плані треба докладно пояснити, як можна зменшити ризики і втрати.

Концепсія управління ризиками має включати такі компоненти:

1. оцінкуступеня ризику, тобто визначення потенційних негативних наслідків прийнятих рішень, а також побічних ефектів, здатних негативно вплинути на кінцевий результат;

2.                  опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки;

3.                  розробку заходів для нейтралізації або компенсації можливих негативних наслідків тієї чи іншої діяльності.

  Аналіз ризику полягає в одержанні необхідних даних для прийняття управлінських рішень про доцільність участі в певному бізнесовому проекті і розробці засобів для захисту від можливих фінансових утрат. З метою врахування потенційного ризику конкретного бізнес-плану корисними можуть бути дані про наслідки впливу можливих факторів ризику, які були помічені під час втілення в життя аналогічних проектів.

Реагування на можливі негативні наслідки ринкової діяльності передбачає розробку організаційних та операційних процедур запобіжного характеру. Ці процедури включають конкретні рекомендації для певних дій у разі виникнення несприятливих наслідків.

Зрозуміло, що треба не тільки уникати невиправданого ризику, а й ніколи не ризикувати понад власну ліквідність, якомога точніше визначаючи майбутні наслідки ризикової діяльності.    

     1.2. Комерційний ризик, його сутність та особливості   визначення

Ризик – це можливе понесення збитку внаслідок заняття комерційною діяльністю. Комерсант ризикує багато чим. Але в той же час наявність чинника ризику є могутнім стимулом підвищення відповідальності за комерційні рішення, що приймаються, економії коштів і ресурсів.

Комерційний ризик виникає як наслідок ризикованої комерційної операції. Крім того, може бути ризик, пов”язаний з діями конкурентів; ризик, пов”язаний зі зміною ціни; ризик, пов”язаний з непередбаченими політичними подіями, що мають важкі наслідки для торгового бізнесу.

Крім цього, в практиці торгового бізнесу можуть виникнути:

                                                    ризик втрати товару від пожежі та іншого стихійного лиха;

                                                    ризикзнищення або псування вантажу при транспортуванні;

                                                    ризик втрати товару від недбалості працівників підприємства (бій);

                                                    ризик від ймовірної нечесності службовців, що може нанести матеріальний збиток фірмі;

                                                    ризик невиконання договірних зобов”язань партнера (контрагента), від чого залежить прибуток підприємства;

                                                    ризик припинення ділової активності підприємства.

Як уже зазначалося, будь-який економічний процес є фун­кціональною залежністю великої кількості чинників. У зв'яз­ку з цим настання тієї або іншої події в економічному житті цілком передбачуване і залежить лише від з'ясованості вза­ємодій, що існують. Чим більше прогнозована система, тим більше чинників впливають на неї, тим вужчий горизонт обізнаності і більше помилок у прогнозуванні настання тієї або іншої події. Саме тому оцінка ринкової кон'юнктури як моментної події має ймовірнісний характер.

Ступінь (можливість) настання передбачуваної події прийнято зв'язувати з поняттям ризику. Ризик на ринку визна­чається непевністю у досягненні результату як наслідку мно­жини малопередбачуваних дій учасників ринку. Ступінь ризику завжди пов'язаний з горизонтом з'ясування досліджуваного економічного процесу і діями, спрямованими на досягнення результату. У підприємця завжди є вибір: не ри­зикувати і чекати, поки події відбудуться,  або ризикнути і випередити конкурентів. У першому випадку прибуток може бути мінімальним або його не буде взагалі, у другому — при­буток може бути максимальним. Важливо лише визначити ступінь допустимості ризику, за межею якої ризик перетво­рюється на нерозважливість. Ступінь ризику визначається рівнем ризику. Рівень ризику — ймовірна, слабовимірювана величина, що визначає можливість настання тієї або іншої події за певної послідовності дій.

Наприклад, в АКБ "Промінвестбанк" рівень процентних ставок на поточних депозитах становить 3% річних. Цей банк дуже великий, і можливість його банкрутства незначна.

В АКБ "Контакт" рівень процентних ставок на аналогіч­них внесках становить 6% річних, банк невеликий і характе­ризується високим ступенем ризику позикових операцій.

Ціни на акції АТ "Інвестнафтопродукти" постійно підви­щуються, у середньому на 1,5% щомісяця. Підприємець має вільні засоби — 25 000 ум. гр. од., і перед ним постає завдан­ня оцінити рівень ризику від короткострокового (до 1 року) прибуткового вкладення цих засобів в АКБ "Промінвестбанк" або в АКБ "Контакт".

У першому випадку прибуток за рік становитиме всього 7750 ум. гр. од (25 000 • 0,03), при цьому ризик дуже не­значний.

У другому випадку можливий прибуток у два рази більший, ніж у першому — 1500 ум. гр. од. (25 000 • 0,06), проте якщо ризик щодо одержання відсотків на внесок підвищуєть­ся згодом, то ризик повернення самого внеску достатньо ви­сокий через непевність становища банку.

У третьому випадку, якщо тенденція до зростання курсової ціни акції збережеться протягом року, то інвестор тільки за рахунок збільшення ціни одержить прибуток, що у три рази перевищуватиме прибуток за першим  варіантом. Про­те у випадку несприятливої кон'юнктури він може не тільки не одержати прибутку, а й не продати самі акції.

Отже, кожний із наведених випадків має відповідний рівень інвестиційного ризику, і підприємець має деякий вибір. Така ситуація найбільш характерна для комерційних ризиків на конкурентних ринках. Для монополізованих ринків можливі ситуації з обмеженою кількістю варіантів або альтернативним вибором.

Економічна діяльність дуже різноманітна, і кожен варіант її здійснення має свій ризик реалізації.

В економічній літературі описуються різноманітні варі­анти класифікації ризиків. Зупинимося на найважливіших із них з погляду кон'юнктурних досліджень.

За рівнем комерційні ризики прийнято поділяти на припустимі, неминучі, надмірні та неприпустимі. При цьому можливість результату може значно варіювати. Рівень ризи­ку тісно пов'язаний із розмірами втрат при невдалому ході події. Чим менші втрати, тим більше можна ризикувати, і навпаки. Зрештою, рівень втрат визначає можливість або не­припустимість певного ризику.

Залежно від вибору варіантів комерційні ризики можна розділити на різноманітні, альтернативні і пов'язані з єдиним варіантом. В останньому випадку підприємець діє за принципом: "пан або пропав". Альтернативний варіант при­пускає одержання прибутку у випадку ризику або відмову від проведення операції. Найчастіше у господарській прак­тиці зустрічаються ризики, що припускають будь-які засоби реалізації угоди з різноманітним рівнем втрат і прибутків.

Для кожного суб'єкта ринку існує власний комерційний ризик: для продавця, покупця, інвестора, емітента, посе­редника фондового ринку та ін.