Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Марта 2012 в 19:09, курсовая работа
Економічний розвиток України в сучасних ринкових умовах все більше визначається ефективністю підприємницької діяльності її громадян. Законом України “Про підприємництво” встановлено, що “Підприємництво - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і заняття торгівлею з метою одержання прибутку”.
Зміст
Вступ__________________________________________________2
Розділ 1. Комерція в умовах ризикових ситуацій
1.1 Формування теорії ризику та її вплив на розвиток комерційної діяльності____________________________________________________5_
1.2 Комерційний ризик, його сутність та особливості визначення___________________________________________________7_
1.3 Види комерційних ризиків____________________________14_
Розділ 2. Управління комерційним ризиком на підприємстві
2.1 Вимірювання ризику та запобігання йому_________________18_
2.2 Метод інструментарійної оцінки рівня комерційного ризику в
торгівлі________________________________________________29
2.3 Методичний підхід до урахування ризику при формуванні цінової політики підприємства_______________________________________________40
2.4 Механізм зниження комерційних ризиків___________________54
Розділ 3. Оцінка ризику нового товару__________________________60
Висновок_____________________________________________65_
Список використаних джерел______________________________70_
Zф = 1,2Х1+ 1,4Х2 +3,ЗХ3 +0,6X4 - 10,ОХ5
Де Х1 - відношення оборотного капіталу до суми активів фірми:
Х2 - відношення нерозподіленого доходу до сум й активів;
Х3 - відношення операційних доходів до суми активів:
Х4 - відношеш ринкової вартості акцій фірми в загальній сумі
заборгованості;
Х5 - відношення ум й продаж до суми активів.
У випадках, коли підприємство може реалізувати на ринку новий продукт в декількох модифікаціях, очевидним настає оцінка кожного з них з точки зору вигідності для виробника. Критерієм такого вибору виступає ризик від провадження нового продукту та співставлений ризику з очікуваними доходами. В сукупності різних підходів до оцінки ризику найпростішим, проте
і достатньо надійним є застосування такої статистичної характеристики як стандартне відхилення.
Даний підхід базується на трьох (песимістична, нормальна та оптимістична) оцінках нового товару та очікуваному зиску (табл 2)
Таблици 2,- Вихідна інформація для визначення ризику від впровадження нових товарів
Оцінка можливого Запроекгований Значення вого результату дохід ймовірності
| Можливий дохід
| ||
|
| Товар А
| |
Песимістична
| 100
| 0,20
| |
Стримана
| 333
| 0,60
| 200
|
Оптимістична
| 500
| 0,20
| 100
|
Всього
| X
| 1,00
| 320
|
|
| ||
Песимістична
| 80
| 0,25
| 20
|
Стримана
| 300
| 0,50
| 150
|
Оптимістична
| 600
| 0,25
| 150
|
Всього
| X
| 1,00
| 320
|
| |||
Рівень ризику визначається за стандартним відхиленням:
___________
Q = √∑ (E-E) Р
де Е- запроектований доход;
Е - середній очікуваний (можливий) доход;
Р -значення коефіцієнта ймовірності.
Можливий (очікуваній) доход визначають як добуток запроектованого доходу на коефіцієнт ймовірності.
В нашому випадку для двох нових подібних товарів А і В значення ризику рівне: Qа = 127 Qв = 185. З наведеного очевидно, що вигіднішим для впровадження є товар А, оскільки рівень ризику від його впровадження є меншим .
З точки зору конкретного виробника вигідність нового товару визначається не лише ступенем ризику, а насамперед очікуваним доходом. Тому цілком логіч
ним є співставленая очікуваного доходу з можливим ризиком, тобто співвідношення ризику і доходу. З цією метою може бути застосований коефіцієнт варіації:
V = cтандартне відхилення / стандартизований дохід
тобто відношення ступеня ризику до середнього можливого (очікуваного) доходу. Відповідно до поставленої умови, це відношення для товару А і В рівне:
Vа = 1 27/320-0,39; Vв= 1 8 5 /3 2 0 -0 ,5 8 .
З наведеного можна підтвердити вигідність для виробника товару А, оскільки на одиницю доходу приходиться менше ризику.
Багато великих фірм наймають менеджерів ризику. Ці менеджери планують стратегію менеджменту ризику, купують страховку і спрямовують зусилля фірми на контроль втрат. Управління ризиком є також основною частиною ведення домашнього господарства.
Менеджери малого бізнесу часто залежать від страхових агентів по плануванню і порадах з менеджменту ризику. Хороший агент робить більше, ніж просто продає страховку. Він також дає пораду, як зекономити на страхових внесках, вибираючи, яким втратам можна запобігти, яких можна уникнути, які контролювати або поглинути. Хто б не займався менеджментом ризику, він обов”язково поділить цей процес на шість стадій: постановка цілей, визначення ризику, його оцінка, вибір методу менеджменту ризику, дотримання його і аналіз результатів.
В першому розділі курсової роботи висвітлення теми розпочинається з всебічного вивчення суті, змісту і ролі ризиків. Такий початок монографічного дослідження методологічно обгрунтовано тим, що його безпосереднім предметом є фінансові ризики, котрі генерує комерційна діяльність, а суб”єкти комерційної діяльності виступають носіями страхових інтересів і потенційними споживачами страхових послуг.
Другий розділ присвячено управлінню комерційними ризиками на підприємстві.
У третьому розділі розглядаються теоретичні основи оцінки ризику нового товару.
Дослідження теми проведено на основі широкого обсягу зарубіжної фахової літератури.
Нормативна
1. Конституція України від 28 червня 1996р. – К., 1996
2. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991р.
3. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р.
4. Абчук В. А. Коммерция.- СПб., 2000.
5. Азоєв Г. Конкуренція: аналіз, стратегія, практика.-М., 1999.
6. Андрійчук В. Ринок товарів народного споживання України: основні напрямки і пріорітети формування.- К., 1995.
7. Апопій В., Рудницький С. Торгівля на ринках: соціально-економічні проблеми розвитку // Вісник Львівської комерційної академії.- 2001.- N 5.
8. Балабанов И. Риск – менеджмент.-М., 1996.
9. Бурлаков О., Скибінський С. Основи маркетингу.- К.,1998.
10. Васильев Г., Осипова Л. Коммерческая деятельность промьIшленной фирмьI.- М.,1995.
11. Вітлінський В., Наконечний С. Ризик у менеджменті.- К., 1996.
12. Гаглоєва Н., Кудрявцев А. Нове в торгівлі меблями.- М.,1995.
13. Дараховський І. та ін. Все про маркетинг.-М., 1997.
14. Долинська М., Соловей І. Маркетинг і конкурентоспроможність.-М.,
15. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг ( За ред. Апопія В.). – К., 2002.
16. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. СПб., 1999.
17. Котлер Ф. Маркетинг.-М.,2000.
18. Коуз Р. Фирма, рьIнок и право.- М., 1999.
19. Мазаракі А. та ін. Економіка торгівельного підприємства. – К., 1999.
20. Маркетинг. / За ред. А. Кредісова.- К., 2001.
21. Маркетинг промислових товарів.-К.,2000.
22. Маркин Р. Управление рьIночной торговлей.-М.,1990.
23. Ноздрева Р., ЦьIгичко Л. Маркетинг: как побеждать на рьIнке.-М.,1997.
24. Осипова П., Синяева И. ОсновьI коммерческой деятельности.- М.,1998.
25. Памбухчиянц О. Организация и технология коммерческой деятельности.- М., 2001.
26. Панкратов Ф., Памбухчиянц В. Коммерция и технология торговли .- М., 1998.
27. Панкратов Ф. Комерційна справа .- К., 2002.
28. Панкратов Ф ., Серегина Т. Коммерческое дело. – М., 2001.
29. Покропивний С., Колот В. Підприємництво : стратегія, організація, ефективність.- К., 1999.
30. Портер М. Міжнародна конкуренція.-К.,1999.
31. Прохоренко К. Дослідження конкуренції в торгівлі.-Львів, 1998.
32. Прохоренко К. Конкуренція в діяльності підприємства.-Львів, 1997.
33. Сизоненко В. Підприємництво.- К., 1999.
34. Cкибінський С. Маркетинг.-К.,1997.
35. Ухачевич Я. Роль держави у забезпеченні конкурентоспроможності продукції. // Економіка України.-1999.
36. Хомченко А. Ринкова конкуренція.-К.,1996.
37. Хоскин Г. ОсновьI предпринимательского дела. – М., 1998.
38. Хорин А. Оценка предпринимательского дела // Бухгалтерский учет.- 1998.
39. Щудра В., Шпинцер А. Азбука бизнеса. – Минск., 1997.
40. Юданов А. Конкуренция: теория и практика.- М.,1999.
41. Краткий словарь иностранньIх слов.- М.,1987.
42. Російсько-український словник.-К.,2000ю