Шпаргалка по "Логистике"

89. Основні функції управління  матеріальним потоком.  
У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.  
Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином.  
Функція "Планування" передбачав вирішення завдань, пов’язаних з встановл.м оптимальної траєкторії руху потоку, формуванням самого потоку як сукупності конкретних об’єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу /графіка/ проходження потоку, розрахунком потреби у ресурсах для здійснення потоку мінімізацією часу просування потоку.  
Функція "Оперативне регулювання" являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку. У межах цієї функції провадиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, що пересуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів.  
Функція "Облік" передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.  
Функція "Контроль" встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху потоку запланованим значенням. Крім того. для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.  
Функція "Аналіз» включає комплекс завдань, пов’язаних із встановл.м причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахуванням ефективності управління та функціонування системи в цілому.  
У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу.

91. Обробка замовлень на поставку  продукції у постачальника.  
Однією із складових функцій логістики є обробка замовлень. Ця функція сприяє налагодженню виробництва продукції. Потреби виробничої лінії переводяться у замовлення. Агент із закупівель добирає постачальників, що задовольняють фірму з багатьох параметрів /ціни, доставки, якості продукції/. Оформлені належним чином замовлення на доставку надсилаються фірмі-постачальнику.  
Вони містять основну необхідну інформацію: обсяг та строки постачань, спосіб доставки. Потім постачальник обробляє замовлення й готує товар до відвантаження. Рух товару починається з отримання замовлень від клієнтів. Відділ замовлень готує рахунки-фактури та надсилає їх різним підрозділам фірми. Замовлені вироби, яких на той час немає в наявності, записують у графу «заборгованість». На відвантажені вироби виписують відвантажувальну та платіжну документацію. Копії документів залишаються у відповідних підрозділах фірми. І фірма, і споживач мають вигоду, якщо все це виконується швидко і сповна. В ідеалі торгові представники надсилають замовлення щовечора, інколи передають по телефону. Відділ замовлень швидко обробляє їх. Товар відвантажують зі складів у найкоротші строки. У мінімальні терміни також оформл. і виставляються рахунки. Для прискорення циклу «замовлення — відвантаження — оформлення рахунку» використовують комп’ютер. Деякі фірми, одержавши замовлення, перевіряють кредитоспроможність клієнта та наявність або відсутність необхідних товарів на складі. Комп’ютер менш як за 15 секунд видає розпорядження на відвантаження, оформляє рахунок замовника, коригує облікові дані про товарні запаси, оформляє замовлення на виготовлення продукції для поповнення запасів, повідомляє торгового представника про те, що його замовлення виконане і перебуває в дорозі.  
При обробці замовлення слід враховувати основні фактори, котрі впливають на обслуговування споживачів. До них слід віднести доступність запасів, швидкість обробки замовлення, гнучкість та якість обслуговування.  
Ефективне розміщення замовлення безпосередньо впливає на ефективність усього процесу логістики.  
Замовлення специфікує кількість продукції та можливі методи її доставки, починає рух товару каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення формує масиви інформації про обсяги одержаної й складованої продукції.  
92. Відмінність логістики від товароруху.  
Управління товарорухом — вузьке сприйняття процесу розподілу, що фокусується на потоці готової продукції до споживача й не включає придбання та переміщення сировини. Логістика — це координація руху й зберігання деталей, сировини та готової продукції з метою мінімізації загальної вартості при фіксованому рівні обслуговування. Отже, «товарорух» — поняття, під яким розуміють постачання і збут. Схематично зв’язок між товарорухом і логістикою можна зобразити таким чином:  
 
Товародвижение представляет собой деятельность по планированию, реализации и контролю за физическим перемещением материала и готовой продукции от мест производства в места потребления. Отправной точкой создания системы товародвижения является изучение потребностей клиентов и предложения конкурентов. Потребителей интересует:1)своевременная поставка товара; 2)готовность поставщика удовлетворить экстренные нужды клиента; 3)готовность поставщика принимать назад дефектные товары и быстро заменять их;4)готовность поставщика поддерживать товарно-материальные запасы ради клиента.  
Для управления товародвижением фирмы создают у себя постоянные комитеты во главе с управляющим по товародвижению. Управление товародвижением - это узкий взгляд на процесс распределения, который фокусируется только на потоке готовой продукции, который следует к потребителю и не включает процесс перемещения сырья. Процесс товародвижения относится к распределительной или маркетинговой логистике и является лишь составной частью общего логистического процесса.  
По-перше, управління товарорухом - вузький погляд на процес розподілу, що фокусується на потоці готової продукції до споживача й не включає в себе придбання та переміщення сировини.  
По-друге, логістика - координація руху й зберігання деталей, сировини та готової продукції з метою мінімізації заг.вартості при фіксованому рівні обслуговування.  
Отже, "товарорух" - це широке поняття, яке включає в себе постачання і збут. Нерідко, застос. термін "товарорух" саме це й мають на увазі.  
93. Переваги зберігання товарів на власних складах.  
Матеріальні запаси можуть зберігатись як на власних складах ,так і на складах посередників.  
При першому високий контроль за їх утриманням, однак виникають витрати на обслуговування складів.  
Можливості контролю значно вищі, коли фірма має власні склади. Однак при цьому склади зв’язують капітал, а на потребу змінити місця зберігання фірма не може реагувати достатньо гнучко.  
При другому є можливість здійснювати зберігання на складах, які відповідають виду товару та отримувати супутні послуги.  
Посередники можуть надавати послуги по комплектуванню, маркуванню товару, а також по розрахунках за поставлену продукцію.  
94. Переваги зберігання товарів на складах посередників.  
Матеріальні запаси можуть зберігатись як на власних складах,так і на складах посередників.  
При другому є можливість здійснювати зберігання на складах, які відповідають виду товару та отримувати супутні послуги.  
Склади громадського користування не тільки стягують платню за орендовані фірмою площі, а й надають додаткові (платні) послуги (огляд, пакування, відвантаження товару, оформлення рахунків-фактур). Користуючись послугами складів громадського користування, фірма має широкий вибір як місць зберігання, так і типів складських приміщень. Фірми, котрі обслуговують споживача з власного складу, потребують постійного поповнення товарного запасу.  
Посередники можуть надавати послуги по комплектуванню, маркуванню товару, а також по розрахунках за поставлену продукцію.  
96. Основні показники ефективності логістики  
Логістика має високий потенціал економічної ефективності. Вона виявляється у високому рівні організації виробництва, і як наслідок в економії матеріалів і коштів. Ефект у свою чергу залежить від масштабів поширення логістики.  
Ефективність Л. можна перевірити за допомогою таких показників. Ефективність Л.конкретизується такими натуральними показниками: рівень запасів, час проходження матеріалів по логіст. ланцюжку, тривалість циклів виконання замовлення, якість та рівень сервісу, партія вантажів, рівень використання виробничих потужностей, маневреність, адаптивність та стабільність роботи. Показники оцінки роботи логістиичних підрозділів поділяються на внутрішні та зовнішні. Система оцінки за внутрішніми показ никами призначена для порівняя результатів діял-сті з попередніми зультатами аналогічної діяльності. Логістичні показники в цьому разі розподіляють за такими категоріями: витрати, обслуговуння споживачів, продуктивність управління активами, якістю. Най> ефективна логістика у визначенні розміру витрат на логістичні процеси (транспортувавання. зберігання, планування та ін.).  
До показників, пов'язаних з обслуг-ням споживачів, відносять: норму насиченості попиту, дефіцит запасів, своєчасність доставки, тривалість виконання циклу обробки замовлення, кількість претензій.  
Одним з найважл. показників є продуктивність. Вона визначається відношенням між кінцевим результатом (обсягом вироблених товарів або послуг) і обсягом ресурсів, що споживаються для отримання результатів. Типовими показниками логістичної продуктивності є кількість відвантажень, котра припадає на одного працівника, кількість замовлень у одного торговельного агента та ін.  
Предметом оцінки активів може бути ефективність використ. капіталу, котрий вкладено у спорудження й обладнання, а також оборотного капіталу в запасах. Логістичні потужності обладнання і запаси можуть становити велику частку активів фірми. Показники якості використ. не тільки для виявлення ефективності окремих операцій, а й для комплексу операцій. До них віднос. показники обороту запасів, кількість претензій та повернень товару від споживачів та ін. До показників, котрі хар-ють роботу логістики, пов'язану з розподілом готової продукції, відносять: 1) частоту оборотності усіх запасів, яку визначають як відношення розміру товарообороту до обсягу складських запасів; 2) загальні витрати на матеріально-технічне постачання з розрахунку на одиницю товарообороту; 3) ступінь готовності постачальника (%), який визначають як частку від ділення обсягу потреб, що задовольняються в зазначений термін, на загальний обсяг потреб;  
4) витрати на логістику (% від загальних витрат);  
5) швидкість обертання матеріальних ресурсів по окремих складах;  
6) витрати на відправлення один

95. Головні складові фундамента  логістики.  
Фундамент логістики становлять чотири головних складових: економічні та технологічні основи, технічне та математичне забезпечення.  
Реалізація концепції логістики повинна дати відповідь на такі запитання: коли і де будуть вироблені ресурси?  
Коли і де вони будуть складовані? Коли і куди вони мають бути доставлені? Зазначимо, що тут термін "ресурси" трактується у широкому розумінні цього слова - це матеріали, готові вироби, енергія та робоча сила.  
Комплексне використання названих вище чотирьох складових дає змогу дати вичерпну відповідь на поставлені запитання. У глобальній логістичній системі першочергове значення надається транспортній підсистемі  
Технологічний процес е сукупністю послідовно виконуваних робіт та операцій разом з методами, технікою та умовами Їх виконання, які забезпечують безперервність й ритмічність технології основного виробництва.  
 
97. Натуральні показники ефективності логістики  
Ефективність логістики конкретизується такими натуральними показниками:  
Ї) рівнем запасів;  
2) часом проходження матеріалів по логістичному ланцюжку; З) тривалістю циклу виконання замовлення. якістю та рівнем сервісу;  
4) партією вантажів;  
5) рівнем використання виробничих потужностей;  
6) маневреністю, адаптивністю та стабільністю роботи.  
Проблема зменшення рівня запасів при доставці вантажів точно у строк дуже актуальна.  
Це одна з центральних проблем логістики.

98. Використання вертикальних маркетингових систем в логістиці.  
Поняття «логістична система» є одним із базових понять Л. Існують різні види систем, які забезп. функціонування екон-го механізму. В цій множині необхідно виокремити логістичні системи. Оскільки поняття «логістична система» є окремим щодо загал. поняття «система», то спочатку слід дати визнач.саме цього загального поняття, а потім визначати, які системи належать до класу логістичних.  
Існує 4 якості, якими має володіти об'єкт, щоб його можна було вважати системою. Перша якість. Система є цілісною сукупністю елементів, які взаємодіють один з одним. Необхідно мати на увазі, що елементи існують лише в системі, а поза нею — це тільки об'єкти. Друга якість. Між елементами системи існують зв'язки, котрі є закономірною необхідністю і визначають інтегральні якості системи. Третя якість. Наявність системоформувальних факторів, які дають змогу свторити впорядковані зв'язки, тобто структуру.  
Четверта якість. Наявність у системі інтегративних якостей, які притаманні системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо.  
Для логіст. систем характерним є сумісність усіх елементів, наявність зв'язків між ними, а також адаптивність і гнучкість.  
Останнім часом на противагу традиційним каналам розподілу виникли вертикальні маркетингові системи (ВМС). Як уже зазначалося, традиційний канал розподілу складається з незалежного виробника, одного чи кількох оптових та одного чи кількох роздрібних торговців. Кожен член каналу — це окреме підприємство, яке намагається забезп. собі максимал. прибуток, навіть на шкоду отриманню максимального прибутку системою в цілому. Жоден із членів каналу не має повного чи навіть достатнього контролю над діял-стю решти членів. Вертикальна ж маркетингова система, навпаки, склад. з виробника та одного чи кількох роздрібних торговців, які діють як єдина система. . Домінувати у межах вертикальної маркетингової системи може або виробник, або оптовик, або роздрібний торговець. Вертикальні маркетингові системи виникли як засіб контролю за поведінкою каналу та запобігання конфліктам між його окремими членами, що переслідують свою мету. Ці системи економічні, з міцними позиціями на ринку, виключають дублювання зусиль. Існує три основних типи вертикальних маркетингових систем:  
Основні типи ВМС: 1) договірні ВМС — склад. з незалежних фірм які зв'язані між собою договірними відносинами та координують програми своєї діяльності для спільного досягнення >ої економії та вищих комерційних результатів.Договірні ВМС в свою чергу поділяються на: добровільні групи роздрібних торговців під егідою оптовиків, організації утримувачів торговельних привілеїв, кооператив роздрібних торговців.  
2) адміністративно керовані ВМС координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників. Виробник основного марочного товару в змозі співпрацювати та досягти міцної підтримки з боку проміжних продавців цього товару.  
3) коперативні ВМС - у межах такої ВМС послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають в одноосібному володінні.

100. Загальні види логістичних  витрат.  
Основними в логістиці є витрати: на транспортування; подальше складування товарів; зберігання товарно-матеріальних запасів; одержання,відвантажування та пакування товарів; адміністративні та на обробку замовлень.  
В економічній літературі, що висвітлює проблеми логістики, виокремлюються три види витрат:  
1) закупівельні витрати;  
2) витрати на утримання запасу;  
3) збитки від відсутності продукції.  
До першої групи належать витрати, пов’язані з оформленням замовлень та договорів, встановл.м зв’язків з постачальниками. Сюди ж входять транспортні витрати, якщо зарість перевезення не включається до вартості товару, а також витрати, пов’язані з складуванням та одержанням замовлень.  
До другої групи належать витрати, що йдуть на утримання запасу.  
Вони визначаються витратами на складське зберігання продукції протягом певного часу і безпосередньо залежать від обсягу вантажу, що складується.  
До третьої групи належать збитки, що їх зазнає виробник у разі відсутності продукції.  
Укрупнений аналіз логістичних витрат здійснюється за такими групами витрат:  
Витрати на закупівлю продукції включають витрати з придбання сировини і матеріалів, витрати з оформлення замовлення, транспортні витрати, витрати на зберігання виробничих запасів, витрати на вкладений капітал.  
Витрати на виробництво продукції включають витрати на приймання сировини і матеріалів, оформлення замовлення на виробництво продукції, внутрішньовиробниче транспортування продукції, зберігання продукції незавершеного виробництва, а також витрати від заморожування фінансових коштів.  
Витрати на збут продукції включають витрати на зберігання запасів готової продукції, оформлення замовлення (упакування, сортування, маркування та інші операції), продаж, транспортування готової продукції, а також витрати на вкладений капітал.  
Логістичні витрати можна підрозділити на наступні категорії:  
продуктивні витрати - це витрати на створення цінності, яку хоче мати покупець і за яку він готовий платити. Сюди входять виробничі витрати, а також витрати на збут продукції, оплату праці, здійснення фінансових операцій і процесу продажів. Витрати на пакувальні роботи рекомендується включати сюди в тому випадку, якщо вони допомагають просуванню продукції на ринку;  
витрати на підтримку логіст.бізнесу - витрати, які самі по собі не створюють цінностей, але їх не можна уникнути. Це витрати на транспортування, оформл. замовлень, перевірку роботи співробітників, ведення обліку продукції і т.д.;  
витрати на нагляд - це витрати на заходи, спрямовані на запобігання негативних результатів. Кожен бізнес має потребу в системі раннього попередження у випадку, наприклад, якщо товар не продається так добре, як очікувалося, або технології компанії >е не забезпечують їй конкурентної переваги на ринку. Сюди також відносяться витрати на нагляд за роботою інших учасників бізнесу, наприклад постачальників або дистриб'юторів товару;  
збиткові витрати - це витрати на роботи, які не можуть дати результатів, наприклад витрати на «бездіяльність», на простій обладнання та ін

101. Види логістичних витрат заготівельної  логістики.  
Основними витратами логістики є;  
1) витрати на транспортування;  
2) витрати на подальше складування товарів;  
3) витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів;  
4) витрати на одержання, відвантаження та пакування товарів;  
5) адміністративні витрати та витрати, пов’язані з обробкою замовлень.  
Безпосередніми статтями витрат заготівельної логістики е транспортування сировини та напівфабрикатів, їх зберігання й контроль за надходженням матеріалів.

99. Фактори, які впливають на  необхідність зберігання товарів.  
Будь-якій фірмі чи будь-якому підприємству доводиться зберігати товар до моменту його продажу. Організовувати зберігання необхідно тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються. Виробництво багатьох сільськогосподарських товарів є сезонним, хоч попит на них існує постійно. Організація складського зберігання продукції дає змогу уникнути цих суперечностей. Раціональна організація складського господарства безпосередньо впливає на економіку підприємств, оскільки втрати матеріалів під час зберігання, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та складські операції підвищують собівартість продукції.  
Потреба у зберіганні товару до моменту його продажу зумовлена: а) наявністю широкого кола споживачів, витратами багатьох видів матеріальних ресурсів; б) недостатністю складського товарообігу деяких видів продукції виробничо-технічного при-значення; в) зростанням мінімальних норм транзитного відвантаження, що призводить до з>ення запасів засобів виробництва у суспільному господарстві; г) подальшим розвитком засобів виробництва; д) впровадженням прогресивних форм обслуговування споживачів з боку постачальницько-збутових організацій; е) підвищенням техніко-організаційного рівня баз та складів і зниженням завдяки цьому собівартості складських переробок вантажу, що створює реальні можливості для зниження складських націнок та скорочення розриву між транзитними та складськими формами зберігання. Чим >е таких пунктів, тим швидше мож-на доставити товар споживачам, однак при цьому зростають витрати. Рішення щодо кількості пунктів зберігання треба приймати, пов'язуючи проблеми сервісу та витрат на розподіл. Одні фірми зберігають частину товарного запасу на самому підприємстві або недалеко від нього, а інші — на складах у різних части-нах країни.

102. Види логістичних витрат виробничої  логістики.  
Основними витратами логістики є;  
1) витрати на транспортування;  
2) витрати на подальше складування товарів;  
3) витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів; 4) витрати на одержання, відвантаження та пакування товарів;  
5) адміністративні витрати та витрати, пов’язані з обробкою замовлень.  
У виробничій логістиці великі витрати пов’язані головним чином із зберіганням напівфабрикатів та готової продукції, пакуванням та сортуванням товарів, їх реалізацією і транспортуванням, а також з управлінською діяльністю та виконанням ряду інших операцій.  
103. Види логістичних витрат розподільчої логістики.  
Основними витратами логістики є;  
1) витрати на транспортування;  
2) витрати на подальше складування товарів;  
3) витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів; 4) витрати на одержання, відвантаження та пакування товарів;  
5) адміністративні витрати та витрати, пов’язані з обробкою замовлень.  
У розподільчій логістиці великі витрати пов’язані головним чином із зберіганням напівфабрикатів та готової продукції, пакуванням та сортуванням товарів, їх реалізацією і транспортуванням, а також з управлінською діяльністю та виконанням ряду інших операцій.  
104. Структура логістичних витрат.  
Основними в логістиці є витрати: 1) на транспортування; 2) подальше складування товарів; 3) зберігання товарно-матеріальних за-пасів; 4) одержання, відвантажування та пакування товарів; 5) адміністративні та на обробку замовлень.  
В економічній літературі, що висвітлює проблеми логістики, виділяють три види витрат: 1) закупівельні; 2) витрати на утримання запасу; 3) збитки від відсутності продукції..  
Якщо прийняти витрати на логістику за 100 %, то частка окремих її складових становить: перевезення магістральним транспортом — 28—30—46 %; пакування — 15—20—25 %; управління — 5—10—15 %; інші, в тому числі й на обробку замовлень, — 5—10—17 %. Наведена структура витрат на логістику враховує не лише особливості організації виробництва та економіки окремих підприємств і фірм, а й різні підходи до групування та калькуляції витрат.  
Розглянемо структуру витрат на прикладі західноєвропейських країн.  
Структура цих витрат така: на транспортування припадає 4І% зазначених витрат, на зберігання товару – 21%, на матеріальні запаси – 23%, на адміністративні витрати – 15%.  
Пошук шляхів скорочення витрат відбувається у напрямі вдосконалення управління постачанням, збутом та зберіганням товарів, покращення маркетингової діяльності, поглиблення взаємодії постачальників, споживачів та посередників, удосконал. технології духу матеріал. потоків і т.ін.

105. Основні логістичні показники.  
До основних логістичних показників належать:  
1) частота оборотності усіх запасів (=товарооборот/розмір запасів);  
2) витрати , пов’язані з логістичними операціями;  
3) ступінь надійності постачальника (потреби, що були задоволені в певний час/загальний обсяг потреб); 4) витрати на відправлення одиниці продукції; 5)витрати на тони/кілометри постачання;  
6) коефіцієнт використання складських площ (=площа, яка використовується/площу загальну);  
7) витрати на логістику (у % від загальних витрат);  
8) завантаження складу та парку трансп. засобів;  
9) ступінь ризику, пов’язаного зі складом запасів.  
Показники поділяються на внутрішні та зовнішні. Система оцінки за внутрішніми показниками призначена для порівняння результатів діяльності (операцій і процесів) з попередніми результатами аналогічної діяльності. Логістичні показники в цьому разі розподіляють за такими категоріями: витрати, обслуговування споживачів, продуктивність, управління активами, якістю. Най> ефективна логістика у визначенні розміру витрат на логістичні процеси (транспортування, зберігання, планування та ін.).  
Їх складає загальна грошова сума витрат або грошова сума в розрахунку на одиницю продукції.  
До показників, пов’язаних з обслуговуванням споживачів, відносять: норму насиченості попиту, дефіцит запасів, своєчасність доставки, тривалість виконання циклу обробки замовлення, кількість претензій.  
Одним з найважливіших показників є продуктивність. Вона визначається відношенням між кінцевим результатом (обсягом вироблених товарів або послуг) і обсягом ресурсів, що споживаються для отримання результатів.  
Типовими показниками логістичної продуктивності є кількість відвантажень, котра припадає на одного працівника, кількість замовлень у одного торговельного агента та ін.  
До показників, котрі характеризують роботу логістики, пов’язану з розподілом готової продукції, відносять: 1) частоту оборотності усіх запасів, яку визначають як відношення розміру товарообороту до обсягу складських запасів; 2) загальні витрати на матеріально-технічне постачання з розрахунку на одиницю товарообороту; 3) ступінь готовності постачальника (%), який визначають як частку від ділення обсягу потреб, що задовольняються в зазначений термін, на загальний обсяг потреб; 4) витрати на логістику (% від загальних витрат); 5) швидкість обертання матеріальних ресурсів по окремих складах; 6) витрати на відправлення одиниці продукції; 7) витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться; 8) завантаження складу та парку транспортних засобів; 9) ступінь ризику, пов’язаного зі складуванням запасів. До показників, пов’язаних з обслуговуванням споживачів, відносять: норму насиченості попиту, дефіцит запасів, своєчасність доставки, тривалість виконання циклу обробки замовлення, кількість претензій.