Шпаргалка по "Логистике"

106. Показники обороту товарів.  
Використ. такі показники обороту товарів як:  
Швидкість оберту матеріально-технічних ресурсів:  
V = Т (товар оберту) / З (запас)  
Рівень запасів  
Швидкість руху мат. ресурсів;  
Швидкість обробки замовлень;  
Витрати на 1-ин тонно кілометр перевезень;  
Надійність поставки:  
Кн = (кіл-сть поставлених мат-ів / запланована кількість мат-ів) *100%  
Спеціалісти з логістики на основі даних про потреби клієнтів /бажаний час та періодичність поставок, розміри партій, вид пакування та інших вимог/ розробляють оптимальний графік розподілу й доставки готової продукції, схему проміжного зберігання. У маркетинг-логістиці має бути досягнуто оптимального співвідношення щодо задоволення суперечливих вимог /відділу мар-кетингу, виробничих, транспортних, складських підрозділів/.  
Оперативно-виробниче планування базується на принципі зниження витрат при з>енні розмірів партій виробів, а також зменшення кількості переналагоджень у технологічному процесі.  
Для скорочення часу та витрат обороту важливе створення на основних транспортних маршрутах великих, технічно оснащених терміналів та складських пунктів, на яких широко використовуються пакети й піддони, завдяки чому, зокрема, зменшується обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, час та витрати на їх виконання.

107. Показник ступеня надійності  постачання.  
У виконанні функцій важливу роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з цих показників характерні і для вітчизняної практики, а деякі - нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв’язання конкретних завдань. Наприклад при виборі лоті стичних систем використовують показники, що дасть у сукупності якісну оцінку усієї системи.  
В логістиці використовується такий показник надійності постачальника, який розрах. як віднош. замовлень, що були виконані постачальником на загал. обсяг замовлення. Розраховується у %.  
Надійність поставки: Кн = (кіл-сть поставлених мат-ів / запланована кількість мат-ів) *100%  
108. Три головні властивості логістики в ринковому середовищі.  
Існують такі головні властивості логістики в ринковому середовищі: комплексне дослідження ринку (дослідження постачальників, споживачів, посередників та конкурентів), формування інтеграційної системи управління (взаємозв’язок між відділами), організація виробництва, постачання, складування та зберігання матеріалів та готової продукції, задоволення потреб споживачів щодо доставки необхідного асортименту товарів в необхідний час за мінімальних витрат та пошкоджень товару, легка адаптованість всієї логістичної системи до умов, кон’нктури ринку.  
Оптимізація потоків за рахунок використання відповідного обладнання, можлива лише за умови випуску і масового використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва. Іншими словами, для того щоб застос. логістичний підхід до управління матеріал. потоками, необхідно мати високий рівень науково-технічного розвитку.  
Гуманізація технологічних процесів, створення належних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто спеціально підготовлений, персонал, який з необхідним ступенем відповідальності виконував би свої функції. Логістичний підхід зміцнив суспільну значущість діяльності у сфері управління матеріальними потоками, створює об’єктивні передумови для залучення в галузь кадрів, що володіють > високим потенціалом праці. При цьому адекватно мають удосконал-ся умови праці.  
Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики в мінімізація витрат, пов’язаних з доведенням матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, що система підрахунку витрат виробництва та обігу дозволяє визначити витрати на логістику. Таким чином, з'являється важливий критерій відбору оптимального варіанта логіст. системи - мінімум сукупних витрат протягом усього логіст. ланцюга. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні. Сьогодні можливості, різкого підвищення якості >істю виробників продукції об’єктивно обмежені. Тому з>ується кіл-сть підприємств, які звертаються до логістичного сервісу як засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників, постачальників ідентичного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому а них, хто спроможний забезп. > високий рівень сервісу.  
Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг приводить до невизначеності попиту на них, обумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальних.  
Отже, існують такі головні властивості логістики в ринковому середовищі: комплексне дослідження ринку (дослідження постачальників, споживачів, посередників та конкурентів), формування інтеграційної системи управління (взаємозв’язок між відділами), організація виробництва, постачання, складування та зберігання матеріалів та готової продукції, задоволення потреб споживачів щодо доставки необхідного асортименту товарів в необхідний час за мінімальних витрат та пошкоджень товару, легка адаптованість всієї логістичної системи до умов, кон’нктури ринку.  
109. Організвційна структура логістики матеріаломіских підприємств  
Для матеріаломістких виробництв, до яких най>ою мірою відносяться машинобудівні підприємства, основним напрямом організаційних перетворень стає концентрація зусиль на зниженні витрат на етапах постачання та виробництва.  
Таке організаційне рішення є наслідком нерозвиненості власної мережі розподілу на > машинобуд. підприємств, розмір витрат яких по збуту відносно малий. Однак це не свідчить про те, що дана організаційна перебудова не торкається сфер збуту.  
Управління матеріалами.відділу управління матеріалами (так називається підрозділ пер-шого модифікування) поєднуються функції, пов'язані з рухом матеріалів в «економічному просторі» між постачальниками підприємства та кінцевою операцією виробничого процесу постачанням готової продукції та розміщенням її на складах збуту.  
Для підприємств, що виробляють широкий асортимент продукції, обслуговують велику кількість територіально роз'єднаних спожива-чів і тому мають свою розвинену мережу розподілу, пріоритетом структурних змін стає зосередження на зниженні витрат, що вини-кають у каналах розподілу, а саме: зосередженні надлишків товарних запасів, використанні прогресивних видів тари та пакувальних матеріалів, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів руху і транспортування.  
Це сприяє не тільки економізації поставок, а й забезпеченню високого стандарту обслуговування.  
110.Організаційна структура Л. підприємств виробляючих багато номенклатурну продукцію  
Для підприємств, що виробляють широкий асортимент продукції, обслуговують велику кількість територіально роз'єднаних спожива-чів і тому мають свою розвинену мережу розподілу, пріоритетом структурних змін стає зосередження на зниженні витрат, що вини-кають у каналах розподілу, а саме: зосередженні надлишків товарних запасів, використанні прогресивних видів тари та пакувальних матеріалів, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів руху і транспортування.  
Це сприяє не тільки економізації поставок, а й забезп. високого стандарту обслуговування. Відділ розподілу.У межах відділу розподілу (2ий підрозділ модифікування) поєднуються функції переміщення в «економічному просторі» між кінцевою операцією виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою її споживання.  
Отже, відділ управління матеріалами — це організаційний механізм зниження витрат, що виникають переважно на етапах постачання та виробництва, а відділ управління розподілом — аналогічний механізм зниження витрат, проте вже у сфері збутових відносин. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу передбачають розчленування матеріального потоку і є окремими фрагментами > загального організаційного рішення  
111.Організаційна структура Л. на підприємствах, які виробляють великі обсяги товарів.  
На підприємствах які виробляють великі обсяги товарів організаційна структура направлена на налагодження таких проблем як: складська мережа, побудова та розширення посередницької мережі збуту продукції, економія на складування зберігання, упакування , а особливо на транспортування продукції до споживача.  
Останнім часом у логістиці та маркетингу в ряді західних країн застосовується система управління та планування розподілу продукції ДРП distribution requirement planning планування розподілу. цо дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру ринку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв’язки, між постачанням, виробництвом та збутом продукції, використовуючи елементи МРП. При управлінні виробництвом на першому рівні здійснюється агреговане планування з використанням прогнозів та даних про замовлення, що фактично надійшли. На другому рівні здійснюється формування графіка виробництва, складання специфікованого плану із зазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції. На третьому рівні за допомогою системи МРП робиться розрахунок потреби у матеріальних ресурсах та виробничих потуж-костягх під графік виробництва. Система ДРП в базою планування логістичних та маркетингових функцій, їх узгодження. Вона дав Змогу прогнозувати з тим чи іншим ступенем вірогідності ринкову :кон’юнктуру, оптимізувати логістичні витрати за рахунок скорочення транспортних витрат та витрат на товарорух. ДРП також дає шогу планувати поставки та запаси на різних рівнях ланцюжка розподілу /центральний - периферійні склади/і Система ДРП сприяє здійсненню інформаційного забезпечення різних рівнів ланцюжка розподілу з питань ринкової кон"юнктури. Важлива функція системи ДРП - планування транспортних перевезень. У системі контролюються заявки на транспортне обслуговування, складаються заявки та коригуються графіки перевезень. Довгострокові плани роботи складів є основою для розрахунку потреби у транспортних засобах, а коригування цієї потреби здійснюється з урахуванням оперативної обстановки. Основою бази даних системи ДРП є інформація про продукцію, Ідо надходить від заводу-виготозлюВача, а також інформація, що надходить від складів.  
112. Функції відділу управління матеріалами  
Функції відділу управління матеріалами (так називається підрозділ першого модифікування) поєднуються функції, пов'язані з рухом матеріалів в «економічному просторі» між постачальниками підприємства та кінцевою операцією виробничого процесу, постачанням готової продукції та розміщенням її на складах збуту.  
Для підприємств, що виробляють широкий асортимент продукції, обслуговують велику кількість територіально роз'єднаних спожива-чів і тому мають свою розвинену мережу розподілу, пріоритетом структурних змін стає зосередження на зниженні витрат, що вини-кають у каналах розподілу, а саме:  
-зосередженні надлишків товарних запасів,  
-використанні прогресивних видів тари та пакувальних матеріалів, -раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, -гарантійних майстерень,  
-регіональних складських комплексів,  
-виборі найкращих маршрутів руху і транс-портування.  
Це сприяє не тільки економізації поставок, а й забезпеченню високого стандарту обслуговування.  
113. Функції відділу управління розподілом  
При формуванні логістичних підрозділів зайнятих управлінням розподілом готової продукції, основними функціями будуть ті, що пов’язані з плануванням процесу розподілу, організацією переміщення матеріального потоку, збереженням і регулюванням запасів(пакування, маркування, доукомплектування)., а також з наданням різних видів послуг.  
До функцій планування процесу розподілу належать такі, котрі пов’язані з проведенням переговорів зі споживачами, обробкою замовлень, складанням графіків доставки та роботою транспорту.  
У межах відділу розподілу (другий підрозділ модифікування) поєднуються функції переміщення в «економічному просторі» між кінцевою операцією виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою її споживання.  
Отже, відділ управління матеріалами — це організаційний механізм зниження витрат, що виникають переважно на етапах постачання та виробництва, а відділ управління розподілом — аналогічний механізм зниження витрат, проте вже у сфері збутових відносин.  
Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу передбачають розчленування матеріального потоку і є окремими фрагментами > загального організаційного рішення.

114. Функції відділу управління  матеріал.потоком  
У межах відділу управління матеріальним потоком (третій підрозділ модифікував-1 ня) поєднуються функції, пов'язані з рухом матеріалів, що перебувають в економічному просторі між постачальниками виробничого підприємства і сферою споживання продукції Відділ управ-ня матеріальним потоком створ.на великих під-вах і основне його завдання полягає в контролі за всіма видами витрат, як у сфері матер-техн.постачання, збуту, так і вир-ва, які пов’язані з переміщенням матер.потоку.  
Цей відділ об’єднує ф-ції двох попередніх (тобто відділів управління розподілом та матеріалами).  
Деталізація функцій і розробки внутрішньої структури органів управління матеріальним потоком є складним процесом. Основні функції підрозділів, котрі вирішують питання з управління потоками сировини та матеріалів, пов’язані з плануванням і полягають у координації планів потреби в матеріалах з виробничими планами, розробці графіків завантаження механізмів і маршрутів руху матеріального потоку в процесі переробки.  
У сфері матеріально-технічного забезпечення важливе значення має встановлення зв’язків з постачальниками, розробка замовлень, організація закупівлі матеріалів, організація їх транспортування.  
Підприємства, які виготовляють широкий асортимент продукції й обслуговують значну кількість територіально роз’єднаних споживачів, мають свою розвинуту мережу розподілу, де пріоритетом структурних змін стає концентрація зусиль на зниженні витрат, що виникають у каналах розподілу. В такому разі поєднуються функції, пов’язані з переміщенням, які в економічному просторі виконуються на межі виробничих процесів, тобто відвантаженням готової продукції з розташованих на території підприємства складів збуту і споживанням продукції, що постачається.  
Значна увага приділяється функціям, пов’язаним зі збереженням запасів, причому не тільки виробничих, а й готової продукції, організації їх переробки (пакування, маркування, доукомплектування). Особливе значення має надання різних видів послуг споживачам. При формуванні логістичних підрозділів зайнятих управлінням розподілом готової продукції, основними функціями будуть ті, що пов’язані з плануванням процесу розподілу, організацією переміщення матеріального потоку, збереженням і регулюванням запасів, а також з наданням різних видів послуг.  
До функцій планування процесу розподілу належать такі, котрі пов’язані з проведенням переговорів зі споживачами, обробкою замовлень, складанням графіків доставки та роботою транспорту.  
115. Основні органи управління логістикою.  
Поняття "логістична система" може застосовуватися "логістичних органІв управ ління. З одного боку,- це організована чисельність структурних ел ментів, що функціонують для досягнення єдиної мети. З другого, -план, за допомогою якого суб’єкт управління намагається її досяг Логістична система - це також організаційний механізм, який, перетинаючи функціональні межі відділів виробничого підприємства, рахунок > гнучкої координації спрямовує їхні дії на досягнен мети логістики. Логістичний підрозділ є не моно-, а міжфункцісна ним і відповідає за виконання усього блоку видів діяльності, пов заних з матеріальним потоком і необхідних для задоволення попит; споживачів від вибору постачальників де надання послуг. Відділ очолює керівник матеріального потоку, який визначає оперативні завдання, владнує конфлікти, відповідає за вдосконалення системи та кінцеві результати її функціонування. І як важливий, хоч і повий член структури управління, він підпорядковується першому керівнику підприємства.  
Відділи служби; Підрозділли; Департаменти.  
Логістична система - це також організаційний механізм, який, перетинаючи функціональні межі відділів виробничого підприємства, рахунок > гнучкої координації спрямовує їхні дії на досягнен мети логістики. Логістичний підрозділ є не моно-, а міжфункцісна ним і відповідає за виконання усього блоку видів діяльності, пов заних з матеріальним потоком і необхідних для задоволення попит; споживачів від вибору постачальників де надання послуг. Відділ очолює керівник матеріального потоку, який визначає оперативні завдання, владнує конфлікти, відповідає за вдосконалення системи та кінцеві результати її функціонування. І як важливий, хоч і повий член структури управління, він підпорядковується першому керівнику підприємства.

116. Охарактеризуйте логістичну  систему в якій розробляють  прогноз потреби у сировині  за пріоритетними і не пріоритетними  замовленнями  
Визначення потреби у сировині проходять за допомогою використання системи МРП-2. Визначення потреби в матеріалах передбачає розвязання ряду завдань, зокрема таких, як прогнозування, управління запасами, управління закупівлями.

При розвязанні завдань прогнозування  потреби у сировині та матеріалах за пріоритетними та непріоритетними замовленнями, аналіз можливостей та рівнів страхових запасів з урахуванням витрат на їх утримання і якості обслуговування замовників, ретроспективний аналіз господарчих ситуацій з метою обрання стратегії прогнозування за кожним видом си-ровини та матеріалів (експоненціальне вирівнювання — аналіз трендів ). При вирішенні завдань управління запасами здійснюється обробка та коригування усієї інформації про надходження, рух й витрачання сировини та матеріалів, а також про зберігання, вибір індивідуальних стратегій поповнення та контролювання рівня запасів у розрізі кожної позиції номенклатури сировини та матеріалів, контролювання швидкості й обіговості запасів, аналіз запасів за методом АВС, видача інформації про на-ближення запасів до критичного рівня, про наявність понаднормативних запасів. Для розв'язання завдань, пов'язаних з управлінням закупівлями, використовується файл замовлень, в який вводиться інформація про замовлення та їх виконання (порядковий номер та1 дата замовлення, код сировини та матеріалів, код постачальника, очікувана дата постачання, кількість, ціна). Кінцева інформація може видаватися з різною періодичністю (наприклад, щотижнево) у розрізі постачальника, замовника, виду сировини та матеріалів із зазначенням додаткових даних (договірної і фактичної дати поставки, замовленої і фактичної кількості поставки).  
Система МРП-2 є ефективним інструментом внутрішньофір-мового планування, котре дозволяє втілити у практику логістич-ну концепцію інтеграції функціональних сфер бізнесу при управлінні матеріальним потоком.  
Крім перелічених переваг, слід враховувати > повне задоволення споживчого попиту, що досягається шляхом скорочення тривалості виробничих циклів, зменшення запасів, ефек-тивнішої організації постачань, > швидкої реакції на зміни попиту. Система МРП-2 забезпечує >у гнучкість планування і сприяє зменшенню логістичних витрат на управління запасами.  
117. Основі функції каналу розподілу з точки зору логістики  
Канал розподілу – шлях по якому рухаються товари від виробників до споживачів. Завдяки йому усуваються тривалі розриви часу, місця та права власності, виокремлюючи товари та послуги від тих, хто бажав би скористатися ними.  
Члени каналу розподілу виконують такі ф-ції :  
1.дослідницька робота (збір інформації, необх.для план-ня та полегшення обміну)  
2.стимулювання збуту –створення та поширення умовлюючих комунікацій про товар  
3.встановл. контактів –налагодження та підтримка зв’язку з постійними покупцями.  
4.пристосування товару –підпорядкування вимогам покупців. 5.проведення переговорів  
6. орг-ція товароруху, трансп-ня та складування товару.7.фінансування –пошук та використання коштів для покриття витрат  
8.прияняття ризику – покладання на себе відповідальності за функц-ня каналу.

118. На які питання повинна дати відповідь логістика  
Фундамент логістики становлять чотири головних складових: економічні та технологічні основи, технічне та математичне забезпечення. Реалізація концепції логістики потребує відповіді на такі питання:*де і коли повинні бути вироблені матеріальні ресурси?  
*де і коли вони повинні бути складовані?  
*куди і коли вони повинні бути доставлені?  
Зазначимо, що в даному випадку термін «ресурси» трактується у широкому розумінні цього слова — це матеріали, готові вироби, енергія та робоча сила. Комплексне використання названих вище чотирьох складових дає вичерпну відповідь на поставлені запитання.  
На думку західних спеціалістів, логістика - це інтеграція процесу перевезень а виробничою сферою, що включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання та транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси. Німецький професор Пфоль припускає, що логістика -це "процес планування, реалізації та контролю ефективних й економних з точки зору витрат переміщення та зберігання матеріалів, на-півфабрикатів і готової продукції, а також пов’язаної з ними інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця спо-живання згідно з вимогами клієнтури". Санкт-Петербурзький вчений Плоткін Б.К. пропонує стисле, але досить влучне визначення: "Ло-гістика - це наукова дисципліна про управління потоками в системах". Така різноманітність визначень пов’язана з тим, що логістика як наукова дисципліна перебував у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфікована. На наш погляд, логістика вирішує питання, що стосуються матеріальних та інформаційних потоків з товароруху /сировини, матеріалів, запасних частин/, тобто з поставок. Загал. для всіх фахівців з логістики в системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення а урахуванням сфери товарообороту.  
Головним загальним завданням логістики є досягнення а най-меншиик витратами максимальної пристосованості фірм до мінливої ринкової ситуації, підвищення на ринку своєї частки те одержання переваг перед конкурентами. Одне із загальних завдань логістики полягає також у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролі) за матеріальними те інформаційними потоками які забезпечували б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов’язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контролювання матеріального потоку та передавання даних до єдиного центру, визначення стратегії та технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями руху товарів, встановлення фори стандартизації напівфабрикатів та лакування, визначення обсягів виробництва, транспортування і складування, розбіжностей між потребами та можливими закупівлями і виробництвом.

119. Початкова точка зовн. матеріально потоку.  
Матеріальний потік — це чинник, який дав змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм. Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики розуміють поєднання і зв'язки всіх процесів та операцій з добування, обробки та переробки, складування, транспортування та розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, у цехах та на виробничих ділянках. Будь-який потік Реалізується на визначеному матеріальному носії, і з цієї точки зору усі потоки є матеріальними.  
Матеріальні потоки поділяються на зовнішні та внутрішні.  
Зовнішні матеріальні потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення виробництва чи іншої розумної діяльності людини. Початковою точкою зовнішнього мат.потоку є склад готової прод-ції підприємства – виробника, а кінцевою – склад вир.запасів підприємства- споживача.  
Початковою точкою зовнішнього мат.потоку є склад готової прод-ції підприємства – виробника, а кінцевою – склад вир.запасів підприємства- споживача.

120. Охарактеризуйте виробничу функцію  мікрологістики.  
В сучасних умовах розрізняють два рівні логістики :  
1) макрологістика (розглід глобальних проблем управ-ня мат.та інформац-ми процесами) .  
2) мікрологістика (вивчає локальні проблеми управ-ня мат.та інформац-ми процесами на внутрі заводському рівні).  
Мікрологістика – внутрівиробнича логістика- пов’яз.з нормаль ним функц-ям конкретної фірми.  
Вироб.ф-ція мікрологістики полягає в наступному : план-ня вироб.завдань з детальним рокладом випуску виробів, розподіл плану випуску прод-ції за вироб.дільницями підпри-ва, контроль за якістю праці. Виробнича логістика розглядає раціональну структуру виробничого підприємства, різноманітних технічних засобів, склад обслуговуючого персоналу та його функції, організацію служби матеріально-технічного забезпечення та збуту готової продукції.  
Основними завданнями внутрішньовиробничої логістики є:  
-планування виробництва на основі прогнозів потреб готової продукції та замовлень споживачів;  
-організація оперативного-колективного планування з детальним розкладом графіка виробництва;  
-організація управління технологічними процесами виробництва; -контроль якості, дотримування стандартів якості продукції та сервісу;  
-організація стратегічного та оперативного планування постачань; -налагодження процесів збереження та формування оперативних ресурсів у цехах;  
-прогнозування, планування та нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;  
-організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту; -управління запасами на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи та в технологічному процесі виробництва;  
-встановлення норм незавершеного виробництва та контроль за їх виконанням;  
-фізичний розподіл матеріальних ресурсів у внутрішньому виробництві; -інформаційне та технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками.  
Принцип взаємодії елементів виробничої логістичної системи є визначальним при її побудові. Повною мірою потенційні можливості раціоналізації виробничих процесів у межах логістичної системи можуть бути використані тільки тоді коли вдається зєднати в інтегровану систему окремі її підсистеми. Йдеться про гнучкий виробничий модуль з підсистемами виготовлення та розподілу готової продукції, її складування та експедирування.