Естетичне виховання старшокласників засобами мистецтва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2013 в 21:58, курсовая работа

Описание

Мета курсового дослідження – визначення сутності процесу морально-естетичного виховання старшокласників, визначення форм та методів педагогічної роботи.
Виходячи з розуміння мети сформулюємо завдання курсової роботи:
1.Охарактеризувати історико-теоретичні аспекти морально-естетичного виховання старшокласників.
2.Визначити сучасні аспекти соціально-педагогічної роботи з морально-естетичного виховання., зокрема художньо-педагогчне спілкування;
3.Дослідити форми та методи морально-естетичного виховання старшокласників.

Содержание

ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА …...…....7
1.1. Історико-теоретичні аспекти проблеми естетичного розвитку особистості…………………………………………………………………………7
1.2. Художньо-педагогічне спілкування як основа естетичного виховання....11
РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА……………………………………………………..18
2.1. Педагогічні засоби в естетичному вихованні старшокласників……….....18
2.2. Форми та методи естетичного виховання старшокласників…...................22
2.3. Формування естетичних почуттів старшокласників на основі взаємодії мистецтв у процесі вивчення літератури……………………………..………...25
ВИСНОВКИ............................................................................................................35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕЛЕР..............................................................37

Работа состоит из  1 файл

Курсовая работа.doc

— 202.50 Кб (Скачать документ)

Якраз на заключному етапі  літературного розвитку особливо гостро відчуваються недоліки викладання літератури в середніх класах. Якщо в попередніх класах викладання літератури йшло на рівні повідомлень, переказів, то в старших класах учні відповідатимуть сухо, схематично. Індивідуальна неповторність художнього образу їх не хвилюватиме. Вони, як правило, правильно зуміють сформулювати ідею, звести все багатство твору для логічного висновку.

В цілому емоційно-образні  переживання у старшому шкільному  віці послаблені, безпосередність у  сприйнятті мистецтва дещо губиться. Складність програмних творів, їх насиченість філософськими, естетичними проблемами призводять до великого навантаження. Розвиток абстрактного мислення іде досить інтенсивно, а це подавляє емоції і образне бачення школяра. Однак якщо поєднати інтелектуальність сприйняття і хоча б трохи емоційну і естетичну сутності, то це призведе до глибокого розуміння авторського бачення і ідейно-художнього змісту твору. Якщо в середніх класах учні з логічним складом мислення явно програють таким собі відкрито емоційним школярам, то про учнів старших класів цього сказати не можна. Перші (з логічним складом) підходять до почуття через роздуми, через осмислення авторської думки, котра народжує в них емоції, і це дозволяє їм сприймати красу художнього слова. У емоційних за сприйняттям школярів навпаки, переживання, естетичне задоволення породжує думку.

В старших класах значно посилюється також диференціація учнів одного класу. Яскраво проявляють себе ті, хто хоче займатися літературою в подальшому житті. Від вчителя в старших класах вимагається висока літературознавча культура, культура аналізу, диференційований підхід до різних груп школярів, вміння щадити самолюбство школярів, а одночасно вимагається виховати в них самооцінку і пробуджувати любов до мистецтва. Вчителеві важливо знати, які психологічні особливості характерні для учнів різних вікових груп. Це дозволяє йому вміло, тактовно керувати процесом літературного росту своїх підопічних.

Для того щоб дослідити естетичне виховання старшокласників мною було проведено педагогічний експеримент. Анкета мала такий вигляд:

 

Анкета для старшокласників

 

Шановний старшокласник! Пропонуємо відповісти на питання анкети. Із двох тверджень, позначених буквами «А» і «Б», вибери те, що тобі більше подобається й краще погодиться із твоєю думкою. Постав знак «+» напроти того твердження, що більшою мірою відповідає твоїй точці зору. Помни, що тут немає поганих і гарних, правильних або неправильних відповідей, а найкращою відповіддю буде той, котрий ти вибереш по першому спонуканню.

I

1. А. Я думаю, що вираження «век живи – век учись» невірно.

Б. Вираження «век живи – век учись» я вважаю правильним.

2. А. Більша частина з того, що я роблю на заняттях у школі, робить мені приємність.

Б. Лише деякі з навчальних занять у школі по-справжньому  мене радують.

3. А. Зусилля, яких вимагає процес пізнання, занадто великі.

Б. Зусилля, яких вимагає  процес пізнання, коштують того, тому що роблять приємність і приносять користь.

4. А. Я думаю, що сенс життя полягає у творчості й пізнанні.

Б. Навряд чи у творчості  й пізнанні можна знайти сенс життя.

5. А. Однолітки, які проявляють підвищений інтерес до всього на світі, іноді викликають у мене подразнення.

Б. Однолітки, які проявляють підвищений інтерес до всього на світі, завжди викликають у мене симпатію.

6. А. Мені здається, що кожна людина повинен мати подання про основні закони природи й суспільства.

Б. Мені здається, що без  знання основних законів буття багато з людей цілком можуть обійтися.

  1. А. На уроках мені найчастіше буває нудно. 
    Б. На уроках мені ніколи не буває нудно.
  2. А. Я дуже захоплений навчанням у школі.

Б. Я не можу сказати, що дуже захоплений навчанням у школі.

9. А. Мені подобається вчитися в школі, навіть якщо часом у мене не все виходить.

Б. Мені не подобається  вчитися в школі.

10. А. Якби була можливість вирішувати самому, я б заняття в школі відвідував за своїм вибором.

Б. Я засмучуюся, коли через хворобу або по іншій поважній причині мені доводиться пропускати заняття в школі.

II

  1. А. Я почуваю себе ніяково, коли мені говорять компліменти. 
    Б. Я приходжу в захват, коли мені говорять компліменти.
  2. А. Я не можу сказати, що я собі подобаюся.

Б. Я виразно собі подобаюся.

3. А. Я вірю в себе тоді, коли почуваю, що здатна впоратися із проблемами, що виникають переді мною.

Б. Я вірю в себе навіть тоді, коли нездатний упоратися зі своїми проблемами.

4. А. Моє почуття самоповаги залежить від того, чого я досяг. 
Б. Моє почуття самоповаги лише в невеликому ступені залежить від моїх досягнень.

  1. А. Іноді я соромлюся проявляти свої почуття. 
    Б. Я ніколи не соромлюся проявляти свої почуття.
  2. А. Я завжди впевнений у собі.

Б. Не можу сказати, що я  завжди впевнений у собі.

7. А. Самоаналіз завжди необхідний для людини.

Б. Зайве самокопання  іноді має дурні наслідки.

8. А. Мені завжди вдається керуватися в житті власними почуттями й бажаннями.

Б. Мені не часто вдається керуватися в житті власними почуттями  й бажаннями.

9. А. Іноді мені важко бути щирим, навіть тоді, коли мені цього хочеться.

Б. Мені завжди вдається бути щирим.

10. А. Мені здається, що в мене є чимало позитивних якостей.

Б. Мені здається, що мені нема чим пишатися.

 

III

1. А. Я думаю, що більшості людей можна довіряти.

Б. Думаю, що без гострої потреби людям довіряти не слід.

  1. А. Люди рідко дратують мене. 
    Б. Люди часто дратують мене.
  2. А. Більшість людей прагне вибирати легкий шлях.

Б. Думаю, що більшість  людей не схильне шукати легкі  шляхи.

4. А. Заздрість властива тільки невдахам, які вважають, що доля до них несправедлива.

Б. Багато з людей заздрі, хоча й намагаються це сховати.

5. А. Про людину ніколи не можна сказати із упевненістю, добрий він або злий.

Б. Звичайно оцінити людини дуже легко.

6. А. По-моєму, недоліки людей набагато помітніше, ніж їхнього достоїнства.

Б. Достоїнства людини помітити набагато легше, ніж його недоліки.

7. А. Люди прагнуть до того, щоб розуміти й довіряти один одному.

Б. Замикаючись у колі власних інтересів, люди не розуміють  навколишніх.

8. А. Я проявляю своє розташування до людини незалежно від того, чи взаємно воно.

Б. Я не проявляю свого  розташування до людини, не будучи впевненим  у тім, що воно взаємно.

9. А, Мені подобається більшість людей, яких я знаю.

Б. Більшість людей, яких я знаю, мені не подобається.

10. А. У бесіді я приділяю максимум уваги думці свого співрозмовника.

Б. У бесіді з іншою  людиною я додаю максимум зусиль до того, щоб моя точка зору була почута й прийнята.

IV

1. А. Головне в житті - подобатися людям.

Б. Головне в житті - приносити користь людям.

2. А. Вибираючи для себе заняття, я завжди прагну до того, щоб воно було суспільно значиме, корисно не тільки мені, але й іншим.

Б. Людина повинен займатися  насамперед тим, що йому цікаво.

3. А. Я можу робити що-небудь для інших, не вимагаючи, щоб вони це оцінили.

Б. Я вважаю, що маю  право очікувати від людей  правильної

оцінки того, що я для  них роблю.

4. А. Якщо вчитель звертається до мене з яким-небудь проханням або дорученням, то я цьому радуюся й виконую із задоволенням.

Б. Додаткові доручення або прохання вчителя мене не радують, тому що це відволікає мене від інших цікавих для мене справ.

5. А. Мені подобається брати участь у суботниках або трудових десантах.

Б. Я засмучуюся, коли потрібно брати участь у суботниках або трудових десантах, тому що це відволікає від важливих для мене справ.

6. А. Я завжди почуваю активність, сильне прагнення до діяльності, присутність значного запасу енергії,

Б. Думаю, що надмірна активність і діловитість можуть ушкодити людині.

7. А. Люди, які завжди активні й діловиті, мене дратують.

Б. Мені подобаються активні, енергійні, ділові люди.

8. А. Низько оплачувана робота не може приносити задоволення.

Б. Цікавий, творчий зміст  роботи - саме по собі нагорода.

9. А. Я вважаю за необхідне завжди додержуватися правила «не витрачай часу даром».

Б. Я не вважаю за необхідне  завжди додержуватися правила «не  витрачай часу даром».

10. А. Я прагну до того, щоб зробити для себе й навколишніх що-небудь значне, і переживаю, якщо це не вдається.

Б. Я ніколи не переживаю  через те, що не роблю нічого значного для себе й навколишніх.

 

V

1. А. У мене часто виникає потреба знайти обґрунтування тим своїм діям, які я роблю за власним бажанням.

Б. У мене ніколи не виникає  потреби знайти обґрунтування тим  своїм діям, які я роблю за власним бажанням.

2. А. Я намагаюся ставитися сумлінно до всього, що я роблю. 
Б. Я не занадто розбудовуюся від того, що виконав якусь справу не дуже сумлінно.

3. А. Я вважаю, що люди повинні займатися самоаналізом. 
Б. Я вважаю, що самоаналіз приносить більше шкоди, чим користі.

4. А. Здійснення моїх планів у майбутньому лише в незначному ступені залежить від того, чи будуть у мене друзі.

Б. Здійснення моїх планів у майбутньому багато в чому залежить від того, чи будуть у мене друзі.

5. А. Я не засмучуюся, якщо по об'єктивних причинах не вдається виконати які-небудь обіцянки, дані іншим людям.

Б. Мені буває дуже неприємно, якщо я порушив обіцянку навіть по не залежним від мене причинам.

6. А. Думаю, що благополуччя й успіх у шкільному навчанні можливі для мене тільки при активній допомозі й підтримці батьків.

Б. Думаю, що я повинен  сам відповідати за власні невдачі  в школі.

7. А. Я виконаю завдання або доручення якісніше й краще, якщо буду знати, що мене контролюють.

Б. Я самостійно доведу доручене мені справа до кінця, якщо мене ніхто не контролює.

8. А. Можу впевнено сказати, що до навчання в школі я ставлюся відповідально.

Б. Не можу сказати, що до навчання в школі я ставлюся відповідально.

9. А. Можу сказати, що в мене є почуття боргу.

Б. Не можу сказати, що я строго додержуюся принципів, заснованим на почутті боргу.

10. А. Я завжди почуваю відповідальність за все, що трапляється в моєму житті.

Б. Іноді я думаю, що за багато чого з того, що трапляється  в моєму житті, відповідальні  ті люди, під впливом яких я став таким, який я є.

Спасибі за відповіді!

Дякуємо за участь в анкетуванні!

Обробка й інтерпретація  результатів анкетування

Анкета складається  з п'яти змістовних блоків (шкал), кожний з яких містить 10 питань. Максимальна  оцінка кожного з показників — 10 балів, тому що за кожну відповідь, що збігається із ключем, нараховується 1 бал.

Необхідно підрахувати  суму балів, набраних старшокласником по кожному змістовному блоці, тобто визначається присутність кожної названої цінності. Це дозволить визначити статечні виразності в учня тієї або іншої ціннісної орієнтації, побачити, які з п'яти базових цінностей особистості виявлені більшою мірою, а які вимагають зусиль для їхнього розвитку.

Для вивчення наявності  ціннісних орієнтації як одного з  показників результативності утворювального процесу пропонується розглядати три  рівні прояву названих цінностей: 1 - високий; 2 - середній; 3 - низький (табл. 1).

Таблиця 1

 

Визначення  рівнів ціннісних орієнтації

Показники ціннісних  орієнтації

 

Рівні ціннісних орієнтації

1, у балах

2, у балах

3, у балах

1. Пізнання

8—10

5—7

0—4

II.Я-Цінність

8—10

4—7

0—3

Ш. Іншої-Цінність

8—10

4—7

0—3

IV. Суспільно корисна діяльність

9—10

4—8

0—3

V. Відповідальність

9—10

6—8

0—5


 

За підсумками діагностики  ціннісних орієнтації в старшокласників  можна одержати інформацію про якість утворювального процесу і його ефективності в діяльності школи, спрямованої  на формування у учнів ціннісних орієнтації (табл. 2).

Кількісний аналіз показників указує на успіх утворювальної установи в діяльності по формуванню базових  цінностей, якщо результати зафіксовані  на 1-2 рівнях. Якщо результати фіксуються на 3-м рівні, то це вказує на низький ступінь розвиненості ціннісних орієнтації.

 

Таблиця 2

Зразкові результати діагностики ціннісних орієнтації

 

Номер питання

Показники ціннісних  орієнтації

 

I Пізнання

II Я-Цінність

III

Іншої-Цінність

IV Суспільно корисна  діяльність

V Відповідальність

1

б

б

а

б

а

2

а

б

а

а

а

3

б

б

б

а

а

4

а

б

а

а

а

5

б

б

а

а

б

6

а

а

б

а

б

7

б

а

а

б

б

8

а

а

а

б

а

9

а

б

а

а

а

10

б

а

а

а

а

Информация о работе Естетичне виховання старшокласників засобами мистецтва