Шпаргалка по "Безопасности жизнедеятельности"

Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї (крім хворої дитини віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш, як на 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин, — не більш як на 7 календарних днів.

Допомога з тимчасової непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та встановлених розмірах.

Допомога з тимчасової непрацездатності із догляду за хворою дитиною віком до 14 років, з догляду  за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3-х років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу цій особі надається допомога з тимчасової непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як на два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи  у період вирішення спору про  незаконність її звільнення з роботи допомога з тимчасової непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом»[3, 225-226].

«МСЕК утворюються, реорганізуються  та ліквідуються Міністерством охорони здоров'я та обласними держадміністраціями.

МСЕК бувають:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю  для огляду хворих на туберкульоз,  осіб з психічними розладами,  захворюваннями органів зору  і т.д.

Повноваження МСЕК:

1) визначають стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності;

2) визначають ступінь  втрати професійної працездатності  працівників, які одержали трудове  каліцтво;

3) встановлюють потребу  інвалідів у соціальній допомозі (протезування, засоби пересування,  постійний догляд, робочі пристосування);

4) розробляють заходи  медико-соціальної реабілітації  та ін.»[1, 85].

«Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим  особам залежно від страхового стажу  у таких розмірах:

— 60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

— 80% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від  п'яти до восьми років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до І — IV категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або  особі, що замінює та доглядає хвору дитину віком до 14років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, розмір допомоги з  тимчасової непрацездатності залежить від двох показників:

— середньої заробітної плати;

— страхового стажу.

До страхового стажу  зараховуються періоди:

— тимчасової втрати працездатності;

— перебування у відпустці  в зв'язку з вагітністю та пологами;

— перебування у відпустці  із догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів»[3, 228].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39. Виплати при стійкій втраті працездатності.

Одноразова  допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого 
Одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Для розгляду справи про призначення одноразової допомоги до відділення ФСС НВВ подаються: заява потерпілого, акт про нещасний випадок за формою Н-1 (Н-5, П-4), рішення суду про встановлення факту нещасного випадку (якщо було засідання суду), висновок МСЕК про ступінь втрати працездатності, довідка про середню заробітну плату потерпілого, копія трудової книжки, завірена страхувальником. 
ФСС НВВ проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески на дату настання права потерпілого на призначення одноразової допомоги.

Коли при подальших обстеженнях  МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь стійкої втрати професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності і відносно попереднього обстеження МСЕК; При цьому розмір одноразової допомоги не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески. 
У разі погіршення здоров'я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, при встановленні йому МСЕК вищого рівня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження, одноразова допомога не призначається.

При повторному ушкодженні здоров'я  працівника з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

Якщо комісією з розслідування  нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50%.

ФСС НВВ одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою відділення. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності, страхові виплати провадяться з дня звернення за їх одержанням. Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. 
Щомісячна страхова виплата 
Щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, призначається при встановленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. 
Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячний заробіток (доход), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. 
Коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію за інвалідність у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток (доход), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Якщо сума щомісячної страхової виплати та пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання перевищує середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, то зменшенню підлягає сума щомісячної страхової виплати.

Перерахування розміру  щомісячних страхових виплат провадиться  у разі:– 
зміни ступеня втрати професійної працездатності;– 
зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

 

 

 

40. Виплати при летальному випадку

Страхові виплати при  летальному випадку. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого  мають:

• діти, які не досягли 16 років;
• діти з 16 до 18 років, які не працюють або старше за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку;
• діти, які є учнями, студентами до 23 років, за умови денної форми навчання;
• жінки, які досягли 55 років, чоловіки старше 60 років - за умови, що вони не працюють;
• інваліди - на період інвалідності;
• діти, на утримання яких, загиблих сплачував аліменти;
• непрацездатні особи, які не були на утриманні загиблого, але мають на це право;
• дитина, яка народилася після смерті, на протязі не більше як десятимісячного строку після смерті;
• дружина або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює і доглядає дитину померлого віком до 8 років.

До Фонду повинні  бути надані такі документи:

• акт розслідування нещасного випадку (Н-1) або акт про професійне захворювання (П-4);
• копія свідоцтва про смерть;
• копія ідентифікаційного номера заявника;
• висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• довідка ЖКГ про склад сім'ї;
• довідка ЖКГ про родітелеях або інших членів сім'ї, які не працюють і доглядають дітей загиблого у віці до 8 років;
• довідка навчального закладу, що член сім'ї у віці 18-23 роки, навчається на денній формі навчання;
• довідка навчального закладу інтернатного типу, що член родини перебуває на утриманні цього закладу;
• довідка МСЕК про ступінь втрати працездатності.

У разі смерті потерпілого  внаслідок нещасного випадку  розмір одноразової допомоги його сім'ї  повинен бути не меншим за п'ятирічний  заробіток померлого і однорічний заробіток на кожного іждевенцв, в тому числі і дитини, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті. Вина потерпілого при нарахуванні одноразової допомоги сім'ї не враховується.

У разі смерті потерпілого  суми страхових виплат особам, які  мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадає на померлого і працездатних осіб.

Сума страхових виплат кожній особі визначається шляхом ділення  частини заробітку на кількість  цих осіб.

Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні загиблого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

• якщо кошти на утримання стягується за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
• якщо кошти на утримання не стягується за рішенням суду, то сума страхової виплати встановлюється Фондом соціального страхування.

У разі, якщо право на страхові виплати мають одночасно  непрацездатні особи, які не перебували на утриманні і непрацездатні  особи, які були на утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не були на утриманні.

Фонд зобов'язаний відшкодовувати витрати на поховання: поховання, організацію  поминального обіду, релігійні обряди, виготовлення і встановлення пам'ятника та огорож тощо

Індексація суми страхових  виплат проводиться відповідно до законодавства.

 

 

 

 

41. Виплати медико-соціальної допомоги

До виплат соціального  характеру, зокрема, відносяться:

1) вихідну допомогу  при припиненні трудового договору;

2) суми, виплачені звільненим  працівникам на період працевлаштування у зв'язку з реорганізацією або ліквідацією організації, скороченням чисельності або штату працівників;

3) одноразові допомоги (виплати, винагороди) при виході  на пенсію;

4) доплати до пенсій  працюючим пенсіонерам за рахунок  коштів організації;

5) страхові платежі (внески), сплачувані організацією за договорами особистого, майнового та іншого добровільного страхування на користь працівників (крім обов'язкового державного особистого страхування);

6) страхові платежі  (внески), сплачувані організацією  за договорами добровільного медичного страхування працівників і членів їх сімей;

7) витрати по оплаті  установам охорони здоров'я послуг, що надаються працівникам;

8) оплата путівок працівникам  та членам їх сімей на лікування,  відпочинок, екскурсії, подорожі (крім  виданих за рахунок коштів державних соціальних позабюджетних фондів);

9) компенсації та пільги (доплати, оплата додаткової відпустки,  оплата путівок, грошова компенсація  вартості путівок і т.п.) за  рахунок бюджетних коштів працівникам,  які зазнали впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;

10) оплата абонементів  у групи здоров'я, занять у  спортивних секціях, оплата витрат  по протезуванню та інші подібні  витрати;

11) оплата передплати  на газети, журнали, оплата послуг  зв'язку в особистих цілях;

12) відшкодування плати  працівників за утримання дітей  в дошкільних закладах;

13) вартість подарунків  і квитків на видовищні заходи  дітям працівників за рахунок  коштів організації;

14) компенсація та інші  виплати жінкам, які перебували  в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною (без допомоги по державному соціальному страхуванню);

15) компенсація педагогічним  працівникам освітніх закладів  за придбання книг, підручників  та іншої видавничої продукції;

16) суми, виплачені за  рахунок коштів організації у відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я;

17) компенсація працівникам  моральної шкоди, обумовлена ​​судом,  за рахунок коштів організації;

18) оплата вартості  проїзних квитків до місця роботи і назад;

19) оплата проїзду працівників  залізничного, авіаційного, морського,  річкового, автомобільного транспорту, міського електротранспорту, транспортного  будівництва;

20) оплата вартості  проїзду працівників і членів  їх родини до місця відпочинку і назад (включаючи оплату вартості проїзду і провезення багажу до місця використання відпустки і назад працівникам організацій, розташованих у районах Крайньої Півночі, прирівняних до них місцевостях та членам їх сімей);