Ідеал людяності і цінність людського життя

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Мая 2013 в 22:43, курсовая работа

Описание

Людське життя є найвищою цінністю у сучасному світі. Й тому, що воно є найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне. «Самоціль людського життя можна назвати ідеалом… відповідь на питання: якою повинна бути людина, життя котрої розгортається відповідно до ідеалу людяності? - потребує осмислення питання: що собою становить людина, які її можливості, яке місце вона посідає в світі?». Людина, сама по собі, на протязі декількох десятків століть є предметом вивчення дослідників . Але і до тепер вона зберігає в собі загадку. В усі часи самими актуальними були питання: якою повинна бути людина? Що вважати ідеалом людини? Чи можна досягнути ідеалу в реальному житті?

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ВИТОКИ ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ ЛЮДИНИ
1.1 Ідеал людини в античності
1.2 Розуміння людини та її меж в епоху середньовіччя
1.3 Феномен доби відродження: людина призначена для щастя
на землі
1.4 Аспекти ідеальної людини Нового часу
РОЗДІЛ 2 ЦІННОСТІ – ОСНОВА ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
2.1 Сутність та класифікація цінностей
2.2 Світоглядний характер цінностей
2.3 Зміст загальнолюдських цінностей
РОЗДІЛ 3 ІДЕАЛ ЛЮДЯНОСТІ ТА ГУМАНІЗМУ
3.1 Гуманізм і його роль у розвитку особистості і суспільства
3.2 Людина – пріоритет у формуванні ідеалу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Работа состоит из  1 файл

ЧИСТОВИК.doc

— 181.00 Кб (Скачать документ)

Вищі цінності мають  скоріше орієнтаційний, ніж регулятивний характер, в них більше споглядальності. Вони визначають усі сфери життя людини. До них відносяться цінності суспільного устрою, спілкування, діяльності, самозбереження, цінності особистих якостей, а також загальнолюдські цінності, до яких належать цінності добра, свободи, користі, істини, правди, творчості, краси, віри. У житті людини вищі цінності визначають сенс його існування. Завдяки цим цінностям людина наповнює сенс свого життя.

3 Основна форма, в якій функціонують цінності — ідеал. Особливістю ідеалу є його нездійсненність. У цьому проявляється абсолютність ідеалу, його безкінечність, принципова недосяжність. Саме завдяки безкінечності ідеалу можлива ціннісна ієрархія, певна градація, що визначається відповідністю, ідеалу.

 Ідеал є завжди запереченням існуючого недосконалого етапу дійсності, і як ідеалізоване відображення має й свої обмеження. Формуючись у запереченні дійсності, він до певної міри відбиває історично обмежене уявлення про бажане життя. Ідеал є гранично вираженою цінністю, організуючим, цільовим началом людського буття. В ідеалі риси цінності більш загострені, чіткіше виявлений момент доцільності, спонукальності. Найяскравіше в ідеалі виражена його закличність, імперативність; він виступає цементуючим началом життя, його організуючою силою, що перетворює життя людини у структурно-упорядковане ціле, цілеспрямований процес.

4 Важливе значення проблема формування цінностей має для розвитку України в умовах формування її державності, в атмосфері руйнування колишніх пріоритетів у політиці, економіці, особливо в духовному житті нації - формуванні почуття власної гідності та відповідальності, розкритті здібностей та задоволенні потреб особистості, впровадженню ідей гуманізму у характер взаємовідносин людей.

Це - можливість віднайти чіткі методологічні підстави до формування нової духовності народу, гуманістичних засад образу України в XXI ст.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

 

1 Аристотель. Сочинения в четырех томах. Том 4. - М.: Мысль, 1983.

2 Бакрадзе А.Т. Ідеал людяності і цінність людського життя // Філософська думка. 1989. - № 2, - с. 17-23.

3 Бэкон Ф. Новая Атлантида. Опыты и наставления нравственные и политические. – Москва: Изд-во АН СССР, 1954. – 242 с.

4 Бэкон Ф.В. Новый Органон. – Москва: Государственное социально-экономическое изд-во, 1938. – 241с.

5 Бэкон. Сочинения: В 2-х т./ Мысль. – Москва, 1971. - Т.1.- 590 с.

6 Бердяєв Н.А. О назначении человека. -  М.: Республіка, 1993. – 382 с.

7 Бєланова Р.А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах Україна – США. – К.: Університетське видавництво “Пульсари”, 2002. – 214 с.

8 Богатыренко В.В., Завязкина Т.И., Меженко Ю.С., Полидович Ю.Б., Попов Ю.В., Степура А.В., Хаткина Н.В. Большой энциклопедический иллюстрированный словарь. - Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2008.

9 Горський В.С. Історія української філософії. – К.: Наукова думка, 1997. – 418 с.

10 Горський В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі. - К.: Наукова думка, 1993.

11 Гуманізація процесу навчання в школі / АПН України; Інститут педагогіки / Під ред. С.П. Бондаря. – К., 2001. – 255 с.

12 Декарт Р. Сочинения: В 2 т.: Пер. с лат. и франц./ Мысль. – Москва, 1989. - Т.1 - 654 с.

13 Эразм Роттердамский. Философские произведения. – Москва: Наука, 1986. – 720 с.

14 Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Отечественные мыслители позднего Средневековья (конец XIV – первая треть XVIII в.). – К.: Либідь, 1990.

15 Иовчук М.Т., Ойзерман Т.И., Щипанова И.Я. Краткий очерк истории философии. – Москва: Издательствово социально-экономической литературы, 1960. - 814 с.

16 Квятковский Д. О Аксиологические особенности гуманистических идеалов украинской молодежи / Д.О.Квятковский. // Наука. Релігія. Суспільство. – № 3. – 2009. – С. 235-241.

17 Кузанский Н. Избранные философские сочинения. - Москва: Государственное социально-экономическое изд-во, 1937. – 363 с.

18 Лар'яновський І.С. Цінності та їх роль у соціокультурних трансформаціях і пізнанні / І.С.Лар'яновський // Інтелект. Особистість. Цивілізація. [Текст] : Темат. Зб. наук. пр. із соц.-філос. пробл. / голов. ред. О.О.Шубін. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2010. – Вип. 8. – С. 29-38.

19 Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции. // Вопр. философии. – 1996. – № 4. – С. 35–44

20 Лосев А.Ф. Античная философия и общественно-исторические формации // Античность как тип культуры.  М., 1988.

21 Лосєв А.Ф. Естетика Відродження. – М.: Мисль, 1978, - С. 623.

22 Малик І.В. Філософський дискурс технократизму в освітніх концепціях ХХІ століття. - К., 2006.

23 Монтень М. Об искусстве жить достойно. Философские очерки. – Москва: "Дет.лит", 1973. - 206 с.

24 Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К.: Абрис, 1995. – 336 с.

25 Омельченко Ж. "…Ми мусимо навчитися мислити по-новому”: Загальнолюдські цінності в духовній культурі суспільства // Рідна школа. – 1999. – № Х. – С. 12-13.

26 Пелипенко А.А. Смыслогенез и структуры сознания (культурологический подход) // Мир психологии. – 1999. – №1. – С. 141–146.

27 Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2 т./ Наукова думка. – К., 1973. - Т.2. – 574 с.

28 Словарь по этике. М.: Политиздат, 1989. – 447 с.

29 Тугарин В.П. Избранные философские труды. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 343 с.

30 Чавчавадзе Н.З. Культура и ценности. – Тбилиси: Мецниереба, 1984. – 171с.

31 Чалоян В. Восток-Запад. Преемственность в философии античного и средневекового общества. - М.: Наука, 1979.

32 Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. Древний мир - эпоха Просвещения / Редкол.: И. Фролов и др.; Сост. П. Гуревич. - М.: Политиздат, 1991.

33 Черенков М.М. Філософсько-історичне переосмислення європейського гуманізму: Автореферат  канд.філософ.наук: 09.00.03/ Донецький національний університет. – Донецьк, 2003. – 16 с.

34 Честертон Г. К. Вечный человек. — М., 1991. 

35 Яремчук Н. Система ціннісних орієнтацій професійної підготовки майбутніх економістів / Н. Яремчук. // Вісник Львів. ун-ту. Серія педагогічна. – 2008. – № 24. – С. 132-138.


Информация о работе Ідеал людяності і цінність людського життя