Ліцензування підприємницької діяльності в Україні

Міністерство освіти і науки України

Київський університет ринкових відносин

кафедра правознавства

ДИПЛОМНА РОБОТА

                   на тему: “Ліцензування підприємницької діяльності в Україні.”

студентки 6 курсу

спеціальність “Правознавство”

форма навчання заочна

Калінкіної

Любові Вікторівни

Науковий керівник:

Олейнікова

Юлія Юр`ївна

Робота поступила на кафедру

“____”______________200_ р. Вх. №_________

Робота допущена до захисту в ДЕК

протокол №___ від “____” ____________200_ р.

Завідувач кафедри

_____________________ к.ю.н., доцент Петров В.В.

КИЇВ - 2008

2

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................3                                                                                                   

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ліцензування в Україні..........................6

      1.1.Поняття ліцензування та його значення.......................................6

      1.2.Нормативно-правова характеристика ліцензування в Україні..13 

1.3.Принципи державної політики у сфері ліцензування.

  Правовий статус органів, які здійснюють реалізацію

  політики ліцензування...................................................................15

РОЗДІЛ 2. Процедура ліцензування в Україні.................................................22

2.1.Види господарської діяльості , що підлягають ліцензуванню.. 22

2.2.Загальний порядок отримання ліцензії. Видача ліцензії

      на використання винаходу ( корисної моделі)............................ 28

2.3.Нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування......50

ВИСНОВОК. ........................................................................................................61

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ....................................65       

ВСТУП

Актуальність дослідження складається у тому, що інститут ліцензування є одним із провідних інститутів у системі регулювання господарської діяльності, що набув важливого значення в період переходу до ринкової економіки в Україні. Проведення економічної реформи в Україні об’єктивно вимагає посилення ролі законів у правовому регулюванні господарської діяльності, у тому числі ефективного правового регулювання ліцензування. Система ліцензування в Україні  знаходиться в процессі становлення. Закладено її нормативну базу, продовжується формування системи органів, які здійснюють ліцензування. Однак цей процес йде досить складно і суперечливо , з невиправденими витратами і збоями, що відображає проблеми і труднощі української економіки в період трансформації.

              Мета дипломної роботи полягає у проведенні дослідження правових засад ліцензування певних видів господарської діяльності, на підставі якого виявити основні проблемні питання правового регулювання ліцензування господарської діяльності .

Відповідно до поставленої мети основна увага приділена вирішенню наступних завдань:

-         виявлення сутності, правової природи і значення ліцензування певних видів господарської діяльності;

-         визначення поняття ліцензування та ліцензійних правовідносин;

-         визначенню принципів державної політики у сфері ліцензування і правового статусу органів, що здійснюють її реалізацію;

-         аналізу правових засад ліцензування господарської діяльності та обгрунтування доцільності встановленого єдиного ( уніфікованого) порядку ліцензування;

-         визначення критеріїв віднесення певних видів господарської діяльності до таких , що підлягають ліцензуванню;

-         аналізу процедури ліцензування, виявленню її етапів і стадій;

-         дослідженню питань нагляду і контролю у сфері ліцензування, а також юридичної відповідальності  за порушення законодавства про ліцензування.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку  з ліцензуванням певних видів господарської діяльності.

Предметом дослідження є правове регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності.

Методологічну основу дослідження склали прийняті в юридичній науці методи наукового дослідження. Узагальнення явищ і процесів при здійсненні правового регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності базується на системному аналізі правових категорій. За допомогою діалектичного методу досліджено інститут ліцензування певних видів господарської діяльності , його роль і місце у системі господарського права України. Формально – юридичний метод застасовано для аналізу змісту правових норм господарського права України. Використання історичного методу дослідження дозволило дослідити розвиток нормативно – правової бази ліцензування господарської діяльності .

              При написанні данної дипломної роботи була використана відповідна юридична література, а саме: Господарський кодекс України, від 16 січня 2003 р., Закон України « Про ліцензування певних видів господарської діяльності» , від 1 червня 2000 р., а також численні інші нормативно – правові акти , що враховують особливості ліцензування конкретних видів діяльності. Теоретичну базу дослідження склали наукові праці провідних правознавців України. Використані наукові дослідження українських вчених – юристів : Саніахметової Н.О.; Мамутова В.К., Задіхайло Д.В., Шишка Р.Б., Лаптєва В.В. та інша література.

              Структура дипломної роботи обумовлена метою і завданнями дослідження. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, поділених на підрозділи і висновків. Упершому розділі дипломної роботи надається загальна характеристика ліцензування певних видів господарської діяльності. Визначається поняття ліцензування, правова сутність процедури ліцензування певних видів господарської діяльності. Дається нормативно – правова характеристика ліцензування , виявляються принципи державної політики у сфері ліцензування. Другий розділ роботи присвячен процедурі ліцензування, а саме : визначаються види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначається загальний порядок отримання ліцензіі, а також у якості приклада видача ліцензії на використання винаходу ( корисної моделі). Досліджуються нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування.

Робота містить також список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ліцензування в Україні

      1.1.   Поняття ліцензування та його значення

Формування інституту ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні відбувалося поступово, шляхом об'єднання взаємозалежних правових норм в окрему групу. На першому етапі формування цього інститут , що включає 10 років ( 1991 - 2000 р.), правові засади ліцензування визначалися Законом України «Про підприємництво». Ст. 4 Закону України « Про підприємництво», що регламентувала ліцензування, стала основою для формування нового правового інституту. Подальший його розвиток характеризувався доповненнями і конкретизацією положень переважно в підзаконних нормативно-правових актах, розширенням нормативно-правової бази ліцензування.

На другому етапі (2000 р. - дотепер) визначальним у системі законодавства про ліцензування  є Закон України « Про ліцензування певних видів господарської діяльності». З прийняттям цього Закону та нормативно-правових актів, наявність яких ним передбачена, можна констатувати формування в цілому інституту ліцензування, завершення його становлення.

Сукупність правових норм, які регулюють ліцензування певних видів господарської діяльності , складає правовий інститут  галузі господарського права. Це зумовлено тим, що таке ліцензування здійснюється при організації та здійсненні господарської діяльності, з метою отримання прибутку від ліцензованої діяльності, його суб'єктами є учасники відносин у сфері господарювання, воно поєднує відносини приватноправового та публічно-правового характеру.

При цьому слід мати на увазі, що згідно із За­коном термін "господарська діяльність" вживається в такому значенні: будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяль­ності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Дія Закону поширюється на всіх суб’єктів господарювання.

Правовий інститут ліцензування певних видів господарської діяльності є одночасно частиною комплексного правового утворення -  ліцензійного права, бо норми щодо вказаного ліцензування є лише частиною норм щодо ліцензування в цілому, оскільки останнє охоплює також ліцензування в сфері природокористування, ліцензування в сфері інтелектуальної власності та інші види ліцензування, що істотно відрізняються від ліцензування певних видів господарської діяльності.

На основі аналізу висловлених у літературі різних думок про правову природу й характер ліцензування та з’ясвування його  сутності можна дійти висновку, що ліцензування певних видів господарської діяльності слід розглядати в кількох аспектах, а саме як:

      елемент легітимації суб'єктів господарської діяльності;

      умова здійснення певних видів господарської діяльності;

      підстава виникнення права здійснювати види діяльності, що підлягають ліцензуванню;

      елемент механізму реалізації конституційного права  на підприємницьку діяльність;

      засіб державного регулювання господарської діяльності.

При цьому одній з найважливіших характеристик лицензування є те, що воно є засобом державного впливу  на господарську діяльність і використовується в цій якості поряд з іншими засобами державного регулювання економіки.

Нерідко висловлюються критичні зауваження на адресу ліцензування взагалі і вважається, що ліцензування йде на користь тільки бюджету і чиновникам. Не можна погодитися з критикою ліцензування взагалі. Ціль ліцензування - перешкоджання вступу до ринку осіб, не здатних через відсутність відповідної кваліфікації та інших можливостей грамотно займатися певним видом діяльності; захист споживачів та учасників підприємницької діяльності. Ліцен­зування окремих видів підприємницької діяльності властиве не тільки країнам, що здійснюють транс­формацію до ринкової економіки, а й давно відомо державам, де ринкова економіка є розвинутою.

Однак не можна схвалити і надмірну кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, оскільки ліцензування обмежує можливості підприємців займатися відпо­відною діяльністю, ускладнює участь на конкретно­му ринку, що, в остаточному підсумку, може нега­тивно впливати на розвиток підприємництва.

Ліцензування впливає на правовий статус суб'єкта господарювання, доповнюючи права та обов'язки таких суб'єктів, тобто йдеться про ліцензійний режим організації та здійснення господарської діяльності.

Для вказаного режиму здійснення певних видів господарської діяльності характерно наступне:

      суб'єкти господарювання зобов'язані одержати ліцензію;

      Тільки з моменту одержання такої ліцензії вони мають право здійснювати певний вид господарської діяльності;

      конкретний перелік видів такої діяльності визначається ліцензією;

      на суб'єкта господарювання покладається обов'язок дотримуватися ліцензійних умов, а також виконувати інші обов'язки, переважно публічно-правового характеру.

Ліцензія ( від лат. Licentia - свобода, право) – дозвіл, який видається уповноваженою особою іншим особам, на виконання певних дій або використання прав.

Законодавче визначення ліцензування міститься у ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 1 червня 2000 р.,  відповідно до якого ліцензуванням вважається видача, переоформлення й анулювання ліцензії, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Суб'єктами ліцензування є: суб'єкт господарю­вання та орган ліцензування.

Суб'єкт господарювання - зареєстрована в уста­новленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.

Такий суб'єкт стає ліцензіатом з одержанням ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяль­ності.