Започаткування та ведення підприємницької діяльності

              До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

1) збір за припаркування автотранспорту;

2) ринковий збір;

3) збір за видачу ордера на квартиру;

4) курортний збір;

5) збір за участь у бігах на іподромі;

6) збір за виграш на бігах на іподромі;

7) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;

8) збір за право використання місцевої символіки;

9) збір за право проведення кіно - і телезйомок;

10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

11) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

12) збір з власників собак.

Перш за все, що розпочати власну справу і спробувати себе у підприємницькій діяльності в сфері малого бізнесу, то, безумовно, необхідно орієнтуватися в законодавчому та аналітичному просторі України щодо питань оподаткування, організації діяльності приватних підприємців, роботи з персоналом тощо.

Вивчення досвіду малого підприємництва в розвинутих країнах свідчить, що сприяння його розвитку можливе лише шляхом поєднання, узгодження різних форм, методів, засобів регулювання і підтримки, головним серед яких є податкова політика. Саме податкова політика має величезне значення при формуванні сприятливого клімату для розвитку підприємництва в Україні. Адже податки повинні виконувати не лише фіскальну функцію, але й регулюючу.

На сьогодні в Україні існує загальна система оподаткування та спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Як свідчить практика, більшість приватних підприємців віддають перевагу єдиному або фіксованому податку. Ці способи оподаткування є найбільш прийнятними, тому що:

- значно спрощують облік доходів та витрат підприємця;

- скорочують кількість податкової звітності;

- позбавляють підприємців від необхідності застосування РРО, розрахункових книжок (за

умови, що такі підприємці не здійснюють продаж підакцизних товарів, за винятком пива

на розлив).

Основу кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності становить сплата певної суми, яка замінює надходження до бюджетів і державних цільових фондів низки основних податків та зборів (обов'язкових платежів). Спрощені системи (крім єдиного податку для юридичних осіб) є видами наперед визначеного оподаткування: розмір фіксованого податку, єдиного податку не залежить від величини доходів, одержаних у процесі провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»  (із змінами і доповненнями) встановлено, що  з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування" цей розділ застосовується з урахуванням таких особливостей.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:

суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;

суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно із Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV, враховуючи зміни, внесені Законом України від 3 червня 2005 року N 2642-IV).

Обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від підприємницької  діяльності, за фіксованим розміром прибуткового податку з громадян можна лише в тому разі, якщо фізична особа - підприємець, продає товари на ринках і надаєте супутні такому продажеві послуги. Законодавство не визначає, які саме послуги треба вважати послугами, супутніми продажеві товарів.

              Платником фіксованого податку можна стати, якщо дотримуватися таких трьох умов:

       необхідно перебувати в трудових відносинах не більше ніж з п'ятьма особами (до них треба зараховувати також тих членів сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності);

       валовий дохід від підприємницької діяльності протягом останніх 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, (незалежно від того, використовували найману працю чи ні) не повинен перевищувати 7 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

       сплачувати ринковий збір згідно із чинним законодавством України.

Обираючи спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком, необхідно пам'ятати про ще одне обмеження: сплачуючи фіксований податок, фізична особа - підприємець не має права торгувати лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.

Такий документ може мати різний термін дії — від одного до дванадцяти календарних місяців. Час чинності патенту підприємець обирає самостійно.

Щоб одержати патент необхідно подати до державної податкової інспекції за місцем проживання наступні документи:

       заяву на одержання патенту, складену в довільній формі;

       документ, що засвідчує сплату фіксованого податку.

Величину цього податку встановлює відповідна місцева рада. Якщо підприємець провадить підприємницьку діяльність самостійно, то сплачує тільки суму, встановлену відповідною місцевою радою. А якщо використовується наймана праця, то за кожного найманого працівника (цих осіб необхідно зазначити в заяві) сплачується додатково ще 50% податку.

Заява на одержання патенту підписується підприємцем і подається  ним особисто (у законодавстві не передбачено можливості надсилання цього документу поштою).

У заяві на одержання патенту обов'язково потрібно вказати такі дані:

       своє прізвище, ім'я та по батькові;

       свій ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

       місце провадження підприємницької діяльності;

       вид підприємницької діяльності;

       перелік та ідентифікаційні номери осіб, які перебуватимуть з підприємцем в трудових відносинах (до цієї групи відносять також членів сім'ї, якщо вони провадять підприємницьку діяльність разом з підприємцем);

       інформацію про доходи, які підприємець отримав від підприємницької діяльності за останні 12 місяців, або інформацію про те, що доходів не отримували.

Розмір фіксованого податку встановлює місцева рада за місцем провадження підприємницької діяльності. Цю інформацію можна отримати в державній податковій інспекції, місцевій раді або виконкомі. Втім, якщо підприємець хоче придбати патент на провадження підприємницької діяльності на всій території України, ніякі додаткові довідки  не знадобляться: у такому разі розмір фіксованого податку, визначений у законі, становить 100 грн. за календарний місяць. У державній податковій інспекції підприємець також може одержати реквізити рахунку, на який потрібно переказати суму фіксованого податку. Важливо пам’ятати, що необхідно сплатити фіксований податок не лише за себе, а й за тих осіб, які залучаються до підприємницької діяльності за фіксованим податком і дані про яких зазначено в заяві на одержання патенту.

Державна податкова інспекція повинна видати патент протягом трьох робочих днів від дня прийняття від підприємця правильно оформленої заяви на одержання патенту — за умови, що разом із заявою подано документ, який засвідчує сплату фіксованого податку. До патенту вносять ті дані, які вказано у заяві. Цей документ підписує керівник, а за його відсутності — заступник керівника державної податкової інспекції. Патент засвідчують печаткою податкової інспекції.

Одержавши патент, необхідно пам'ятати про два важливі правила. По-перше, оригінал патенту платник фіксованого податку не має права передавати іншим фізичним особам. По-друге, показуючи свій патент представникам контролюючих органів, платник фіксованого податку, зобов’язаний одночасно показати свій паспорт або інший документ, що засвідчує особу. В іншому випадку патент вважатимуть недійсним.

Платника фіксованого податку та осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також членів його сім'ї, що беруть участь у підприємницькій діяльності такого платника фіксованого податку, звільнено від сплати таких податків та зборів (обов'язкових платежів):

       нарахування на фонд оплати праці;

       відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, встановлені відповідно до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України";

       податок на промисел;

       збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

       збір на обов'язкове соціальне страхування;

       збір до Фонду України соціального захисту інвалідів.

Платників фіксованого податку звільнено від обов'язкового ведення обліку доходів і витрат, який повинні вести суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, що працюють за загальною системою оподаткування, обліку та звітності. Звичайно, якщо підприємець вважає за необхідне, він можете вести облік доходів і витрат за допомогою книги обліку доходів і витрат за формою № 10. Однак можна вести облік валового доходу в зручній формі, не використовуючи книги обліку доходів і витрат за формою № 10.

Щоб підтвердити величину валового доходу, одержаного від підприємницької діяльності за фіксованим податком, необхідно регулярно подавати декларації про свої доходи. Згаданий документ потрібно подавати по закінченні кожного звітного кварталу та кожного звітного року. Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» декларацію про доходи за календарний квартал належить подати протягом 40 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) кварталу, а декларацію про доходи за календарний рік — до 1 квітня наступного року. При цьому, у розділі «Доходи, одержані від підприємницької діяльності» обов'язково вказують період провадження діяльності за фіксованим податком, загальну суму одержаного валового доходу, визначеного на підставі особистого обліку, та суму сплаченого за звітний період фіксованого податку.

Звітність щодо інших податків і зборів необхідно подавати тільки в тому разі, якщо суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа підпадає під визначення платника таких податків і зборів.

Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 03.07.1998 № 727/98 (із змінами) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:

фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень;

юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 мільйона гривень.

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Якщо протягом терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку чисельність найманих працівників зросла, то за кожну прибулу особу необхідно доплатити, починаючи з того місяця, відколи вона почала працювати. Якщо ж кількість найманих працівників зменшилася, то спершу необхідно повернути до органу державної податкової служби довідки про трудові відносини звільнених працівників. За такої умови наступного місяця фізична особа - підприємець вже не буде доплачувати податок за цих осіб. У разі втрати згаданих довідок, доплату не треба буде робити тільки з наступного кварталу.