Особливості фінансової діяльності страхових компаній

 

МІНІСТЕРСТВО  НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

Криворізький  національний університет

Криворізький  економічний інститут

 

 

 

Кафедра фінансів

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему: «ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ»

 

з дисципліни: «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва»

 

 

студента 4 курсу

фінансово-економічного факультету

спеціальності 6.508 групи 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг -  2012

ЗМІСТ

Вступ		3
Розділ 1	Теоретичні  та методичні засади фінансової діяльності страхових компаній	4
	Особливості організації фінансової діяльності страхових компаній	4
	Методи аналізу фінансової діяльності страхових компаній	10
Висновки  до розділу 1		21
Розділ 2	Оцінка фінансової діяльності страхової компанії «Оранта-Січ»	22
	2.1. Загальна  характеристика страхової компанії  «Оранта-Січ»та аналіз її основних фінансових показників	22
	2.2. Аналіз джерел  фінансування і ефективності  використання власного капіталу  страхової компанії	30
Висновки  до розділу 2		36
Розділ 3	Рекомендації  щодо покращення фінансової діяльності страхової компанії  «ОРАНТА-СІЧ»	37
	3.1. Напрямки  покращення фінансової діяльності  страхової компанії	37
	3.2. Шляхи покращення  фінансової діяльності страхової  компанії «ОРАНТА-СІЧ»	41
Висновки  до розділу 3		47
Висновки		48
Список  використаних джерел		50
Додатки

 

ВСТУП

 

 

Страхові компанії - один з найважливіших видів спеціальних  небанківських кредитно-фінансових установ. Роль страхових компаній на фінансовому ринку визначається тим, що вони можуть зосередити великі кошти для подальшого їхнього  інвестування. Страхові компанії як посередники мають такі можливості акумулювати й професійно інвестувати капітал, які недоступні для окремих інвесторів [2]. З цієї причини рівень розвитку страхової системи впливає на загальний рівень розвитку фінансової системи і на інвестиційну безпеку у цілому, тому дослідження фінансової діяльності страхових компаній є актуальним.

Дослідженням  особливостей фінансової діяльності присвячені праці вітчизняних науковців: Л.Є. Альошиної, Н.І. Версаль, Л.М. Новошинської, В.В. Опаріна, Л.О. Петика, А.М. Поддєрьогіна, О.О. Резнікова, О.В. Романенка, Ф.Ф. Стасюка, О.О. Терещенка, В.В. Фещенка та інших.

Мета курсової роботи – охарактеризувати основні аспекти  і особливості фінансової діяльності страхових організацій, проаналізувати діяльність страхових компаній на прикладі і надати рекомендації щодо покращення фінансової діяльності.

Предметом дослідження  роботи є фінансова діяльність страхових  організацій.

Об’єктом роботи є фінансування діяльності  СК «Оранта-Січ»

При проведенні дослідження використовувалися теоретичні матеріали підручників та навчальних посібників, періодичного друку статистичні данні, інформація Інтернет-сайтів.

Оформлення роботи проводилося  за допомогою засобів EOM: текстовий редактор Word, програма Excel, OS Windows XP.

 

РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

 

 

1.1 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

 

Страхові компанії - один з найважливіших видів спеціальних  небанківських кредитно-фінансових установ. Роль страхових компаній на фінансовому ринку визначається тим, що вони можуть зосередити великі кошти для подальшого їхнього інвестування. Страхові компанії як посередники мають такі можливості акумулювати й професійно інвестувати капітал, які недоступні для окремих інвесторів [2]. З цієї причини рівень розвитку страхової системи впливає на загальний рівень розвитку фінансової системи і на інвестиційну безпеку у цілому, тому дослідження фінансової діяльності страхових компаній є актуальним.

Дослідженням  особливостей фінансової діяльності присвячені праці вітчизняних науковців: Л.Є. Альошиної, Н.І. Версаль, Л.М. Новошинської, В.В. Опаріна, Л.О. Петика, А.М. Поддєрьогіна, О.О. Резнікова, О.В. Романенка, Ф.Ф. Стасюка, О.О. Терещенка, В.В. Фещенка та інших.

Можна виділити два підходи до визначення сутності поняття «фінансова діяльність». Один підхід є суто бухгалтерським, заснованим на тлумаченні, наведеному у Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [2].

Проте група  науковців (В.М. Опарін [7], А.М. Поддєрьогін [8], О.О. Терещенко [10]) розглядає поняття фінансової діяльності більш широко. Зокрема, О.О. Терещенко включає до фінансової діяльності як її складову діяльність інвестиційну [10, 16].

В.М. Опарін вважає, що формування всіх доходів і витрат можна вважати фінансовою діяльністю [7, 7]. Таким чином, операційна, інвестиційна та надзвичайна діяльність трактуються як складові фінансової діяльності, тоді як у положенні (стандарті) бухгалтерського обліку окремо виділені фінансова, інвестиційна й операційна діяльність.

Доходи і  витрати, пов'язані з різними видами діяльності, чітко групуютьсяу у фінансовій звітності. Так, Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» [1], визначає структуру доходів і витрат, які виникли в процесі фінансової діяльності. Згідно з цим документом, доходи від фінансової діяльності включають: дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі; дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі); доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю.

 Витрати,  які виникають у процесі фінансової  діяльності, включають: витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу; збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій необоротних активів і майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів; інші втрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Специфікою  страхової діяльності є те, що після створення страхового продукту в подальшому відбувається лише процес постійної його реалізації і забезпечення функціональних можливостей страхового продукту. Тому частка собівартості його створення в доході від реалізації буде зменшуватися відносно кожного окремого споживача, унаслідок чого даний процес нівелюється як з позиції дослідників, так і з позиції законодавства. При цьому процесом виробництва у страховій компанії вважається процес забезпечення функціональних можливостей страхового продукту, оскільки саме в цьому процесі страховою компанією створюється основна частина витрат, і нематеріальний товар набуває матеріальної форми. З огляду зазначеного можна виокремити таке: процес реалізації-постачання і процес виробництва. Перший – пов’язаний із реалізацією страхового продукту і одночасно він є процесом постачанняосновного фактора виробництва подальшої діяльності страховика, тобто страхової премії. Процес виробництва в цьому разі включає діяльність щодо розміщення страхових резервів і врегулювання договірних зобов’язань.

Головною особливістю  діяльності страхової компанії є  те, що на відміну від сфери виробництва, де товаровиробник спочатку здійснює витрати на випуск продукції, а потім  уже компенсує їх за рахунок виручки  від реалізації, страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, пов’язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами.

Така своєрідна  «плата наперед» дозволяє страховикові накопичувати значні фінансові ресурси і виконувати активну роль на ринку капіталу, оскільки акумульовані кошти потребують ефективного управління.

Двоїстий характер діяльності страховика (одночасне здійснення страхової та інвестиційної діяльності) зумовлює специфіку його доходів.

Доходи страховика можна поділити на три великі групи:

• доходи від основної, тобто страхової діяльності (всі надходження на користь страховика, пов’язані з проведенням страхування і перестрахування);
• доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, тобто пов’язані з інвестуванням і розміщенням тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);
• інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але часом з’являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності і надзвичайних подій.

Витрати страхової  компанії, так само, як і доходи, пов’язані  із двоїстим характером її діяльності. Виокремлюють витрати на проведення страхових операцій (саме вони формують собівартість страхової послуги) і витрати на проведення інших операцій (витрати, що супроводжують одержання доходів від інвестиційної та фінансової діяльності, а також інших його доходів від звичайної діяльності та надзвичайних операцій).

Понад 90 % загальної суми витрат страхової компанії припадає, безперечно, на «страхові» витрати. Ці витрати дуже неоднорідні. Усю їх сукупність можна за економічним змістом поділити на три великі групи:

1. виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування й перестрахування;
2. витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування;
3. витрати на утримання страхової компанії.

Дві останні  групи витрат можна об’єднати  поняттям «витрати на ведення справи».

Формування  прибутку від звичайної діяльності компаніями з ризикового страхування передбачає розрахунок:

• операційного прибутку, що вводять у тарифну ставку в складі навантаження до нетто-ставки й обчислюють як різницю між доходами від страхової діяльності та витратами страховика на надання страхових послуг;
• фінансових (інвестиційних) прибутків, що отримала компанія від розміщення власних коштів і страхових резервів у кредитних та інших установах, які надходять у вигляді відсотків, дивідендів;
• інших прибутків компаній ризикового страхування — комісійних винагород за перестрахування, повернених сум технічних резервів інших, ніж резерв незароблених премій, страхових відшкодувань і страхових сум, сплачених перестраховиками.[2. с.201]

Формування  прибутку від звичайної діяльності компаніями зі страхування життя  передбачає три етапи.

1. Формування прибутку від операцій зі страхування життя, який визначають як суму надлишку резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) понад обсяги страхових зобов'язань, яку використовують у звітному періоді на власні потреби страховика.

Особливістю формування прибутку можна вважати й те, що страхові резерви створюють індивідуалізовано за кожною окремою угодою страхування і їх повністю використовують, оскільки вони завжди належать конкретному застрахованому. Тому в компаніях зі страхування життя основним джерелом прибутку є інвестиційний дохід, що залишається у їх розпорядженні.

2. Формування  фінансових (інвестиційних) прибутків,  які отримує компанія від розміщення  власних коштів та вільних  коштів математичних резервів  у кредитних й інших установах, що надходять у вигляді відсотків, дивідендів тощо.

3. Формування  інших прибутків компаній зі  страхування життя

Фінансова діяльність страхової компанії базується на фінансовому плані, полягає в  організації поповнення, руху та використання коштів за цільовим призначенням, плануванні фінансових ресурсів, контролю за їх використанням.

Фінансові ресурси  страхової компанії постійно знаходяться  у русі і в часовому аспекті  являють собою фінансові потоки. Внаслідок різноманітності видів  діяльності кругообіг коштів страхової компанії являє собою взаємодію декількох відносно самостійних грошових потоків. Рух грошових коштів страхової компанії розділено по сферам її діяльності:

1. Поточна страхова  діяльність. Включає страхові платежі,  доходи, витрати і інші потоки  грошових коштів, які пов’язані із операціями страхування, співстрахування та перестрахування.

2. Інвестиційна  діяльність включає рух грошових  коштів, пов’язаних із купівлею  і продажем цінних паперів,  нерухомого майна і інших інвестиційних  активів.

3. Фінансова діяльність охоплює рух грошових коштів, які обслуговують випуск акцій і викуп раніш проданих акцій, одержання позик і погашення заборгованості.

Таким чином, специфіка  діяльності страхової компанії обумовлює  необхідність визначення системи певних показників, які характеризують особливості діяльності страхової компанії.

Капітал страхової  компанії, незалежно від того, здійснює вона ризикове страхування чи страхування  життя, включає три елементи:

— статутний  капітал, сплачений тільки у грошовій формі. Дозволено формування статутного капіталу компанії цінними паперами, що випускає держава, за їх номінальною вартістю, але не більше 25 % його загального розміру;