Особливості фінансової діяльності страхових компаній

— гарантійний  фонд, до якого входять додатковий та резервний капітали, а також  сума нерозподіленого прибутку;

— страхові резерви, які до настання страхових випадків перебувають у розпорядженні  компаній, які використовують для  поповнення робочого капіталу.

Для фінансів страхових  компаній обов’язковим є формування страхових резервів для забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування) у тих валютах, в яких вони відповідають за зобов'язаннями.

Склад страхових  резервів залежить від діяльності страхової  компанії — ризикове страхування  чи страхування життя. Тому для одних  компаній обов’язковим є формування технічних резервів, а для інших — резервів зі страхування життя.

Страхові компанії формують і ведуть облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):

— незароблених премій (резерви премій), які включають  частки від сум надходжень страхових  платежів (страхових внесків, страхових  премій), що відповідають страховим  ризикам, які не минули на звітну дату;

— збитків, що включають  зарезервовані несплачені страхові суми і страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, і  з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті  страхової суми чи страхового відшкодування.

За необхідності компанії приймають рішення про  запровадження з початку календарного року формування таких резервів (за видами страхування іншими, ніж страхування  життя): вільний резерв (25 % статутного капіталу); резерв заявлених, але невиплачених збитків; резерв збитків, що виникли, але не заявлені; резерв катастроф; резерв коливань збитковості.

Страхові компанії зі страхування життя зобов'язані  створювати і вести облік таких  резервів: довгострокових зобов'язань (математичні резерви), належних виплат страхових сум.

Кошти страхових  резервів розміщують з урахуванням  безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості. Вони мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на розрахунковому рахунку; банківські вклади (депозити); валютні вклади згідно з валютою страхування; нерухоме майно; акції, облігації; цінні папери, що емітує держава; інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; кредити страхувальникам-громадянам, які уклали договори страхування життя, В межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми; права вимоги до перестраховиків; банківські метали; готівка у касі в обсягах лімітів залишків каси, які встановив Національний банк України.

 

1.2 Методи аналізу фінансової діяльності страхових компанії

 

Страхова справа в багатьох випадках відрізняється від інших видів підприємницької діяльності. Перш за все — це висока відповідальність, яка лягає на страховика, адже помилки менеджера та неправильно прораховані кроки ставлять під загрозу діяльність страховика, нанесення збитків для значного кола страхувальників. Страхова діяльність спрямована на захист майнових інтересів фізичних та юридичних осіб при настанні певної події за рахунок грошових фондів, які формуються із сплачуваних страхувальниками страхових внесків. Фінансовий крах страховика зачіпає інтереси значного кола осіб.

Фінансовий  аналіз діяльності страхових компаній представляє особливу галузь аналізу, що випливає з економічної природи страхування, яке в ринковій економіці поступає, з одного боку, засобом захисту майнових інтересів, а з іншого — видом діяльності, що приносить дохід. Крім того, страхування — важливий чинник розвитку інвестиційного потенціалу країни.

Таким чином, діяльність страховика складається із страхових, інвестиційних і фінансових операцій. Звідси і три види ризиків, характерні для функціонування страхової компанії. Саме ризиковий характер страхової діяльності обумовлює специфіку фінансового аналізу страхової компанії.

Фінансовий  аналіз страхової компанії — це, перш за все, аналіз її фінансового стану, оцінка її надійності. Найважливішою характеристикою фінансово-економічної діяльності будь-якого підприємства є фінансова стійкість. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно платоспроможне й має переваги в залученні інвестицій, партнерів, клієнтів. Крім того, таке підприємство не вступає в конфлікт з державою й суспільством з перерахування податків і здійснення різноманітних виплат. Тому результати аналізу фінансового стану страховика представляють інтерес як для внутрішніх користувачів для ухвалення рішень, так і для зовнішніх, таких, що взаємодіють з конкретною страховою компанією.

Більшість методик фінансового аналізу розроблена для промислових підприємств. Щоб адаптувати їх стосовно оцінки фінансового стану страховика, необхідні знання специфіки страхової діяльності, знання базових понять і показників, уживаних у фінансовому менеджменті страховика, тому фінансовий аналіз страхової компанії має орієнтуватися як на загальні показники оцінки фінансового стану, так і на специфічні, характерні для страхової діяльності.

При оцінці фінансових результатів діяльності страхової  компанії як об’єкта господарювання використовуються такі показники:

1. „Статутний  капітал” визначає розмір сплаченого  статутного фонду та характеризує виконання страховиком вимог законодавства України.

2. „Власний  капітал” – це сума капіталу, вільного від зобов’язань компанії, яка виступає додатковою гарантією  зобов’язань при відхиленні їх  від розміру розрахункових величин.

3.„Страхові платежі” характеризують величину коштів, одержаних страховиком за договорами страхування та перестрахування. Даний показник визначається в цілому по компанії, по окремим видам страхування і у розрахунку на один договір.

4. „Страхові відшкодування” характеризують розмір коштів, фактично сплачених компанією по страховим випадкам. Важливим моментом аналіза є визначення відхилень фактичних розмірів виплат від планових і встановлення причин ціх відхилень.

5. „Сукупні доходи страхової компанії”. Цей показник роглядається у динаміці. При цьому вивчається його склад, структура і фактори збільшення (зменшення). Доходи (виручка) страхової компанії відрізняються різноманітністю, мають свою специфіку і поділяються на три групи: доходи від власне страхової діяльності, доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, тобто пов’язані із інвестуванням і розміщенням тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів) і інших доходів від звичайної господарської діяльності.

6. „Сукупні витрати страхової компанії” включають:

- виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договрами страхування й перестрахування;

- витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування;

- витрати на утримання страхової компанії. Цей показник розглядається у динаміці.

7. Чистий прибуток характеризує фінансовий результат діяльності страхової компанії за вирахуванням податків і обов’язкових платежів у державний бюджет.

8. „Страхові резерви” характеризують забезпечення страховою компанією майбутніх виплат страхового відшкодування та діляться на: резерв незароблених премій, резерв збитків для страхових компаній, які здійснюють ризиковві види страхування, та резерви зі страхування життя для страхових компаній, які здійснюють страхування життя. При аналізі цього показника розглядається його динаміка, склад, структура відповідальності.

Комплексний підхід до визначення фінансової надійності страхових компаній пропонує українське товариство актуаріїв[28]. За даним підходом показник надійності базується на інтегрованому показнику трьох коефіцієнтів:

• коефіцієнті ліквідності;
• коефіцієнті платоспроможності;
• коефіцієнті рентабельності.

1. Коефіцієнт  ліквідності (К_л)

             (1,1)

де А - поточні активи; О - зобов'язання страхової компанії.

2. Коефіцієнт платоспроможності (К_п)

       (1,2)

де Ф - фактичний  запас платоспроможності; Н - нормативний  запас платоспроможності.

3. Коефіцієнт рентабельності (К_р)

,          (1,3)

де П_р – річний прибуток страхової компанії (показник статті “Прибуток (збиток) звітного періоду” звіту про фінансові результати);

Д - річна сума доходів страхової компанії (показник статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) звітного періоду" звіту про фінансові результати).

4. Коефіцієнт надійності страхової  компанії (К_н)

Коефіцієнт  надійності страхової компанії характеризує сукупний рівень ліквідності, платоспроможності  і рентабельності компанії і визначається за формулою:

     (1,4)

Чим вище значення даного показника порівняно з  середнім по однорідній групі страхових  компаній, тим краща фінансова  стійкість страхової компанії. Даний  показник необхідно аналізувати  в динаміці.

Також використаємо методику аналізу діяльності страховиків на основі тестів раннього попередження.

Тести раннього попередження - це система порівняння фактичних фінансових показників діяльності страховиків з визначеними Держфінпослуг  показниками, їх узагальнення та оцінка ризиків діяльності страховиків.

Відповідно до Рекомендацій здійснюється аналіз капіталу, активів, перестрахування, страхових резервів, дохідності, ліквідності і надається відповідна оцінка.

Оцінки виставляються  по 4-бальній системі в залежності від діапазону, в який потрапило  значення відповідного показника.

На основі проведених тестів раннього попередження страховики можуть отримати такі оцінки:

- "1" (стійка) - фінансові показники знаходяться  на високому рівні;

- "2" (задовільна) - відсутні серйозні проблеми, фінансові  показники знаходяться на середньому рівні;

- "3" (гранична) - фінансовий стан викликає побоювання, фінансові показники знаходяться  на рівні значно нижчому за  середній;

- "4" (незадовільна) - вважається неприпустимим, фінансовий  стан є дуже нестабільним.

Дані, які використовуються при розрахунку показників тестів раннього попередження, їх зміст та порядок розрахунку наведені в наступній таблиці. (таб 1.1)

Таблиця 1.1

Дані, які використовуються при розрахунку показників тестів раннього попередження

№	Термін	Зміст	Формула
1	Капітал, Чистий капітал	Активи по балансу  за вирахуванням нематеріальних активів  та зобов'язань по балансу	Ф1: 280 - 010 - 430 - 480 - 620 - 630
2	Високоліквідні  активи	Грошові кошти  та їх еквіваленти	Ф1: 230 + 240
3	Зобов'язання, загальна сума зобов'язань	Зобов'язання по балансу	Ф1: 430 + 480 + 620 + 630
4	Дебіторська заборгованість	Всі види дебіторської заборгованості відповідно до балансу	Ф1: 50 + 160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210 + 060
5	Сума чистих премій	Валовий обсяг  зібраних премій за вирахуванням частки, належної перестраховикам	Р1: 010 - 020 [Р1: 080 - 090]
6	Зароблені страхові платежі	Дохід від реалізації послуг з видів страхування, інших, ніж страхування життя	Р1: 070
7	Чистий прибуток (або збиток)	Чистий прибуток відповідно до звіту	Ф2: 220 (або 225)
8	Виплати і витрати	Страхові виплати  та відшкодування, а також витрати, пов'язані з врегулюванням страхових  випадків, збільшені на суму резервів збитків на кінець звітного періоду  та зменшені на суму резервів збитків на початок звітного періоду	(Р1: 240 + 320 + 330) + Р3(К)070 - Р3(П)070 + Р4(К)070 - Р4(П)070
9	Прибуток від  фінансової діяльності	Дохід від участі в капіталі та інші фінансові доходи за вирахуванням витрат від участі в капіталі та інші фінансові витрати	Ф2: 110 + 120 + 130 - 140 - 150 - 160)
10	Середній обсяг  фінансових інвестицій протягом року	Сума довгострокових фінансових інвестицій, які обліковуються  за методом участі в капіталі інших  підприємств, та інших фінансових інвестицій та поточних фінансових інвестицій на початок і кінець звітного періоду, поділена на два	(Ф1: 040(П) + 045(П) + 220(П) + 040(К) + 045(К) + 220(К)) / 2
11	Чисті страхові резерви	Страхові резерви  за балансом за вирахуванням частки перестраховиків  у страхових резервах	Ф1: 415 - 416