Организация работы транспорта металлургического комбината

                                                                                                                                                        Таблиця 2.21

Зведена таблиця річного об’єму перевезень металургійного комбінату, тис. т

 

     2.3 Розрахунок коефіцієнта транспортоємкості

   На  основі даних шахової відомості необхідно розрахувати коефіцієнт характеризуючий транспортоємкість металургійного підприємства.

   Удільний  розподіл перевезень згідно –з видами транспорту розраховується за виключенням  об’єма, який перевозиться спеціальним видом транспорту.

                                                                                                                                       _(2.5)

• загальний об’єм перевезень вантажів, без урахування спеціального виду транспорту

•     сумарний об’єм випуску готової продукції

                                                            

      _{Коефіцієнт транспортоємкості у моєму випадку знаходиться у межах нормального функціювання підприємства.}    

             3 РОЗРОБКА КОРЕСПОНДЕНЦІІ ВАГОНОПОТОКІВ

3.1. Вибір типу рухомого складу

         Вибір типу вагонів  і закріплення їх за перевезеннями  кожного вантажу здійснюємо з урахуванням:

• фізико-хімічних властивостей вантажу;
• раціонального використання вантажопідйомності вагона;
• умов навантаження і вивантаження;
• типів механізмів, які застосовуються на вантажних фронтах;

   Увесь обсяг перевезень заготівлі, а також злитків з відділення нагрівальних колодязів передається спеціальними видами транспорту (конвеєрним), тому у подальших розрахунках ці види вантажів участі не приймають. Крім того, вантажі, добовий обсяг перевезень яких становить менше 5 т доцільно передати на автотранспорт.

     На залізничному транспорті необхідно вживати наступні заходи:

• забезпечити схоронність перевезених вантажів;
• забезпечити схоронність вагонів.

         Обраний вид рухомого складу по вантажопотоках виробничих підрозділів вносимо до табл. 3.1.

   3.2. Розрахунок вагонопотоків

   Добовий вагонопотік перевезення кожного вантажу визначимо за формулою:

                                                    

,                                           (3.1)

    де Q_доб. – добовий обсяг перевезень, т;

     – вантажопідйомність вагона, т;

          – коефіцієнт використання вантажопідйомності, при розрахунку приймаємо:

• для коксу 0,7;
• для коксового дріб'язку, чавуну, шлаків 0,8;
• для сміття, бою вогнетривів 0,9;
• для інших вантажів 1,0.

   Результати  розрахунку зведимо до табл. 2.1 
 

                                                                                                            Таблиця 3.1

                            Відомість кореспонденції грузо- і вагонопотоків                                                         

 
 
 

 
 
 
 

 

3.3. Вибір маршрутів проходження вагонопотоків

         Вихідними даними для  розробки маршрутів проходження  вагонопотоків є:

• схема шляхового розвитку станцій і вантажних фронтів;
• відомість кореспонденції вантажопотоків (табл.3.1);
• вагові норми поїздів і час їхнього ходу по перегонах.

   На  підставі вихідних даних намічаємо маршрути проходження поїздів з урахуванням забезпечення:

• найкоротшого пробігу вагонів;
• максимального розмежування “гарячих ” перевезень і інших перевезень;
• найменших витрат часу на обробку составів і вагонів;
• можливості використання вагонів після вивантаження одного виду вантажу під навантаження іншого.

   Обрані  маршрути проходження вагонопотоків відзначаємо на транспортно-технологічній схемі підприємства. При цьому, для позначення роду вантажу використовуємо кольори, зазначені у табл. 4.1.

   Крім  того, на транспортно-технологічній  схемі над кожним перегоном вказуємо його довжину (за даними табл. 1.2).

   За  результатами таблиць 2.15 й 2.16, а також прийнятих маршрутів проходження вагонопотоків розробляємо діаграму грузо- і вагонопотоків (у чисельнику вказується обсяг перевезень у тоннах, у знаменнику - у вагонах).

    Фрагмент діаграми наведений на рис. 3.1. 
 
 
 
 
 

 

 

Рисунок 3.1. Фрагмент діаграми грузо- і вагонопотоків :

1 - кокс; 2 - вапно; 3 - чавун; 4 - шлак; 5 – відсів агломерату; 6 - скрап; 7 - окалина; 8- металобрухт;  9 – сталеві заготовки; 10 – товстий лист. 

     На діаграмі вантажопотоків зображується схема взаємного розташування цехів і складів, на яку наносяться за даними шахової таблиці всі скільки-небудь значні вантажопотоки заводу, що зображуються у вигляді смуг. Ширина смуг зображає в прийнятому масштабі розмір добового вантажо- і вагонооборота. Для кращої наочності смуги розфарбовуються в різні кольори або штрихуються умовним штрихуванням.

     При виконанні перевезень різними видами транспорту діаграми вантажопотоків часто  викреслюються окремо по кожному  виду транспорту (залізничному, безрейковому, безперервному). В своїй роботі я  викреслюю діаграму вантажо- і вагонопотоків  залізничного транспорту. Різними кольорами я позначив всі види вантажів, які перемішуються згідно з моїми даними між станціями всередині металургійного комбінату. 

4 ОРГАНІЗАЦІЯ РУХУ ПОЇЗДІВ

   4.1. План формування поїздів

   В основі плану формування лежить спеціалізація  поїздів, яка передбачає призначення  поїзда, дальність проходження і  порядок його формування.

   Кожен поїзд формується з вагонів, які  відповідають його спеціалізації.

   На  металургійних підприємствах, де є  поїзний рух на внутрішньозаводських перевезеннях, встановлюється наступна спеціалізація поїздів:

• спеціалізовані поїзди - “вертушки” – для перевезення однорідних вантажів в однотипному рухомому складі без переробки на шляху проходження між станціями навантаження і станціями розвантаження;   
• збірні поїзди - для перевезення різнорідних вантажів з відчепленням і причепленням вагонів по маршруту проходження;
• маневрові передачі - для перевезення вантажів між вантажними пунктами в межах однієї станції.

   Кожна категорія поїздів має свою нумерацію (табл. 4.1).

   Таблиця 4.1

Нумерація внутрішньокомбінатовських поїздів

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   

   

   План  формування поїздів розробляємо у наступній послідовності:

• за даними кореспонденції грузо- і вагонопотоків визначаємо найбільш потужні вагонопотоки, які доцільно організовувати у поїзди - “вертушки”;
• з вагонопотоку, що залишився, визначаємо кількість збірних поїздів і маневрових передач.

                                                                                                              Таблиця 4.2

                                                   План формуванні поїздів

   

   4.2. Визначення кількості поїздів - “вертушок”, збірних поїздів і маневрових передач

   Оптимальний склад поїздів - “вертушок” визначаємо з урахуванням технічних умов та економічності перевезень. При цьому враховуємо:

• встановлені вагові норми поїздів;
• місткість вантажних фронтів;
• наявність безперервного навантаження вагонів безпосередньо у окремих агрегатів (аглолінти, жолоба доменних і мартенівських печей, коксосортування і т.п.);
• економічність перевезень по витратах локомотиво-годин і вагоно-діб.