Организация работы транспорта металлургического комбината

Автор работы: k************@list.ru, 27 Ноября 2011 в 23:41, реферат

Описание

Розрахунок обсягу перевезень виконуємо табличним способом за допомогою видаткових коефіцієнтів на 1 тонну продукції, що випускається, або за програмою "Формування вантажопотоків металургійного підприємства".

Работа состоит из  1 файл

2-5.docx

— 277.53 Кб (Скачать документ)

   Розрахунок  складу поїзда - “вертушки” здійснюємо у наступній послідовності: 

   4.2.1. Кількість перевезених составів за добу визначається по формулі:

                                                            

,                                        (4.1)

де  – число вагонів у “вертушці”, прийняте з урахуванням місткості вантажного фронту.

   Отримане  значення П округляємо до цілого числа убік збільшення. Після цього для приведення у відповідність із вантажообігом зменшуємо число вагонів у складі “вертушки”.

   4.2.2. Визначення мінімального часу оберту “вертушки” (технологічний оберт) здійснюємо по формулі:

   

                                         ,                         (4.2) 

   де  , – витрати часу на завантаження та розвантаження одного вагону відповідно, годин (приймається з методичних вказівок по табл. П 4.1-4.13);

         – час ходу поїзда по перегонах від початкового роздільного пункту до кінцевого, годин;

          – час на подачу-збирання вагонів на вантажний фронт, формування і розформування поїздів, годин (приймаємо 0,4 години);

          – час на зважування составу, приймаємо:

  • 1,5 хв. на вагон при зважуванні без розчеплення вагонів (0,025 ч);
  • 2 хв. на вагон при зважуванні з розчепленням вагонів (0,03 ч).

   4.2.3. Визначення необхідної кількості “вертушок” здійснюється по формулі:                                      

                                                                                 .                                (4.3) 
 
 
 

   4.2.4. Робочий парк вагонів, необхідний для здійснення даного виду перевезень визначаємо як:

                                                  

.                                                                  (4.4)

   4.2.5. Перевірка величини составу по ваговій нормі поїзда визначаємо по формулі:

                                                           

        ,                                      (4.5)

де  – вагова норма поїзда (табл. П 1.1 методичних вказівок);

     – фактична вага поїзда.

                                              

    ,                               (4.6)

де  – вантажопідйомність вагона, т;

    – маса тари вагона, т (табл. П 3.1 методичних вказівок) . 

Чавун, що йде з ДЦ на ККЦб:

,      

  Приймаємо  6 вагонів.

  Згідно з технологією:               

                                                         составів. 

вагонів.

<1300.

Чавун, що йде з ДЦ на РМ:

,      

  Приймаємо  2 вагонів.

  Згідно з технологією:

                                                         состави.

вагонів.

<1300.

Чавун, що йде з ДЦ на ЕСПЦ:

,      

  Приймаємо  1 вагонів.

  Згідно з технологією:               

                                                         составів. 

вагонів.

<1200.

Шлак, що надходить з ДЦ  до ЦДШ:

,     

Приймаємо 12 вагонів.

Згідно  з технологією:

 состав.

вагонів.

Шлак , що надходить з ККЦб до ЦСШ:

,   
 

 Приймаємо  5 вагона.

состави.

  вагонів.

<1500.

Скрап, що надходить з СРБ до ККЦб:

,      
   

 Приймаємо  5 вагонів.

 состави.

вагони.

<1500.

   За  результатами розрахунку будуємо графіки технологічного оберту составів.

   Результати розрахунків зводимо до табл. 4.3.  

                                                                                                                Таблиця 4.3

Закріплення поїздів - “вертушок”

   
Найменування  вантажу Звідки / Куди Фактична вага поїзда, Qпф, т Кількість подач, П Кількість вагонів  у “вертушці”, nв Час

оберту, tоб,

год.

Кількість “вертушок”, Nв, ч Робочий парк вагонів, nроб
Чавун ДЦ-ККЦ 1251,6 9 6 8,03 4 24
ДЦ-ЕСПЦ 208,6 2 1 2,21 1 1
ДЦ-РМ 417,2 8 2 3,41 2 4
Шлак ДЦ-ЦДШ 1035,6 10 12 16,98 8 96
ККЦ-ЦСШ 431,5 5 5 7,97 2 10
Скрап СРБ-ККЦ 475 9 5 5,87 3 15

      4.3. Розрахунок інвентарного парку вагонів комбінату. Закріплення вагонів за конкретними перевезеннями

   Інвентарний парк вагонів містить у собі вагони, що перебувають на балансі залізничного цеху підприємства.

                                              

,                                (4.7)

де  кількість вагонів у запасі, приймаємо 8% від робочого парку;

    – кількість вагонів у ремонті, приймаємо 6% від робочого парку.

   Результати розрахунків слід зведимо до табл. 4.4.

   Таблиця 4.4

Відомість інвентарного парку вагонів

№ п/п Рід вагонів nроб nз nр nінв
1. шлаковоз 106 9 7 122
2. чавуновоз 29 3 2 34
3. піввагон 15 2 1 18
 

    Для закріплення вагонів за конкретними  перевезеннями складемо “натурку” на вагони парку підприємства за формою табл. 4.5.

   Таблиця 4.5

Закріплення вагонів парку комбінату

      Номер “вертушки” Рід вантажу Станція

      закріплення

      Кількість

      вагонів

      24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46 Шлак Доменна

      Конвертерна

      122
      15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 Чавун Доменна 34
      251, 252, 253 Скрап Промислова 18

5 БЕЗПЕКА НА ТРАНСПОРТІ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМБІНАТУ 

  5.1. Залізничний транспорт

  5.1.1. Улаштування та експлуатація споруд, залізничних колій, рухомого складу, сигналізації, централізації та блокування залізничного транспорту на підприємствах металургійної промисловості повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

  5.1.2. Швидкість руху залізничних ешелонів і окремих локомотивів на території підприємства не повинна перевищувати встановленої галузевими правилами технічної експлуатації залізничного транспорту та іншими актами, а в цехах - 5 км/год.

  5.1.3. Локомотиви, що використовуються для перевезення гарячих вантажів, і ті, що працюють на дільницях з високою температурою, повинні бути обладнані автозчепом і відповідними пристроями для захисту локомотивної бригади та самого локомотива від високих температур повітря та інфрачервоного випромінювання. Перед зливанням шлаку або металу вони повинні бути відчеплені та віддалені на безпечну відстань, але не менше ніж на 15 м.

  5.1.4. Стоянка локомотивів і ешелонів на переїздах і встановлених пішохідних переходах через залізничні колії більше ніж 5 хвилин не дозволяється.

  Зупинка ешелонів під час виконання маневрових робіт дозволяється на час, потрібний для закріплення та відчеплення ешелону на фронтах навантаження-розвантаження.

  5.1.5. Маневрові роботи необхідно проводити відповідно до інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізничному транспорті. 
 

  

  

  5.1.6. Гальмування вагонів, що рухаються, необхідно проводити металевими гальмівними башмаками, а в місцях систематичного навантаження або розвантаження - механізованими вагонними сповільнювачами.

  5.1.7. Під колеса вагонів, що подані під навантаження або розвантаження, необхідно підкладати гальмівні башмаки. Після закінчення навантажувальних робіт залізничні колії необхідно очистити.

  Маневри з вагонами, завантаження та розвантаження  яких не закінчено, дозволяється проводити тільки за узгодженням з особою, відповідальною за вантажно-розвантажувальні роботи.

  5.1.8. На залізничних в'їздах в цехи необхідно встановлювати світлову та звукову сигналізації.

Информация о работе Организация работы транспорта металлургического комбината