Дослідження організації управління туристичним підприємством та технологія розробки напрямів її вдосконалення

ПЛАН

Тема  “Дослідження організації управління туристичним підприємством та технологія розробки напрямів її вдосконалення”

ВСТУП                                                                                                                      1

1. Теоретичні аспекти організації управління підприємств туристичної індустрії.                                                                                                           5
1. Сутність і зміст управління туристичним підприємством. Методи управління.                                                                                                      5
2. Організаційна структура управління туристичним підприємством. Типи організаційних структур.                                                                              12
3. Управління персоналом туристичного підприємства.                              22
2. Практика організації управління туристичним підприємством.              27
1. Загальна характеристика ПП “Галичанка ІФ”.                                          27
2. Ефективність форм і методів управління підприємством та основні напрямки його діяльності.                                                                            35
3. Оцінка організації управління ПП “Галичанка ІФ”.                                 41
3. Шляхи вдосконалення організації управління туристичним підприємством ПП “Галичанка ІФ”.                                                            45
1. Технологія розробки напрямів вдосконалення організації управління туристичним підприємством.                                                                       45
2. Підвищення ефективності управління основними економічними показниками підприємства.                                                                          48

Висновки  і пропозиції.                                                                                          52

Список  використаних джерел.                                                                             54 
 
 
 

ВСТУП

       Нині  однією із найважливіших соціально-економічних  галузей світової економіки є туризм. Саме туризм найбільш суттєво впливає на розвиток політичних, економічних, соціальних, культурних відносин і міжособистісних стосунків у міжнародному масштабі, стає змістом та стилем життя для мільйонів людей.

     Україна володіє різноманітними туристично-рекреаційними ресурсами, значним потенціалом для розвитку міжнародного туризму, а отже має всі передумови, щоб увійти до найбільш розвинених у туристичному відношенні країн світу.

     Однак на цьому шляху існує багато проблем  як прикладного соціально-економічного, так і науково-методологічного характеру.

     Достатньо суперечливе і складне перше  десятиріччя становлення ринкових відносин у нашій країні зумовило, з одного боку, швидке насичення  ринку туризму, збільшення кількості  туристичних фірм, якісних та кількісних показників їхньої діяльності. З іншого - на туристичному ринку України явно переважає імпорт туризму, що суттєво зменшує його значення для розвитку національної економіки.

       Крім  того, високий ступінь невизначеності ринкової ситуації, політична та міжнародна нестабільність, сезонні коливання попиту на туристичні послуги, посилення конкуренції, обмеженість ресурсів, призводить до виникнення кризових явищ на туристичних підприємствах та підвищення складності їх управління.

       Успішний бізнес в туристичній діяльності залежить, перш за все, від грамотного управління виробничо – комерційною діяльністю, тобто від економічно обґрунтованої продуктової (виробничої) програми виробництва і реалізації специфічного товару в туризмі – туристичного продукту, окремих туристичних послуг. Від обсягів і асортименту пропозиції туристичних послуг, номенклатури тур продукту, їх відповідності платоспроможному попиту споживачів на цільовому туристичному ринку та ресурсному потенціалу підприємства залежать фінансові результати господарської діяльності туристичної фірми, її конкурентоспроможність на ринку.

       Сьогодні  існує багато різних туристичних  компаній, організацій і установ, які функціонують в різних напрямках  туризму. Одні організації досягають  успіху і виходять на світовий ринок, збільшують свій капітал, але є компанії в занепаді, чи ще гірше в банкрутстві. Насправді, головна причина успіху криється в правильній, грамотній організації управління підприємством.

       Без хорошого управління навіть підприємство з великими фінансовими ресурсами в кінцевому результаті зазнає краху. А організація управління підприємством є основою діяльності будь – якого підприємства, в тому числі, туристичного спрямування.

       Правильно побудоване управління підприємством дозволяє ефективно функціонувати, ефективно керувати всіма підрозділами підприємства, і в кінцевому рахунку визначає фінансові результати, тому що неправильно побудоване управління неминуче веде до зниження витрат, збільшенню ефективності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Теоретичні  аспекти організації управління підприємств туристичної індустрії.
1. Сутність і зміст управління туристичним підприємством. Методи управління.

       Управління  являє собою ціленаправлену координацію суспільного виробництва. Це є управління машинами, механізмами і т. п. При цьому здійснюється і управління людьми та їх відносинами, які виникають в процесі виробництва.

       В ринкових умовах для того, щоб вижити та досягти своїх цілей, організація, планування, мотивація і контроль, які необхідні для формування і досягнення цілей, повинні бути як результативними, так і ефективними.

       Кожне туристичне підприємство, перш за все, є продуктом свого зовнішнього  середовища. Саме на створення відповідного внутрішнього середовища туристичного підприємства та на його повну адаптацію  до зовнішнього спрямовані зусилля управління.

       Внутрішнє середовище туристичної фірми визначається внутрішніми змінними, тобто тими складовими елементами комерційного підприємства, на які спрямовано управлінський  процес і через які він реалізується.

       Основними внутрішніми змінними в туристичній фірмі є цілі, структура, завдання, технології та люди. Всі ці змінні залежні одна від одної та знаходяться в певній субординації.[2]

       Для визначення кількісно-якісних параметрів змінних елементів необхідно  керуватись теперішнім та особливо майбутнім станом зовнішнього середовища. Складові зовнішнього середовища такі, що не піддаються його впливу та розвиваються незалежно від його діяльності за власними законами. Враховуючи те, що зовнішнє середовище для підприємства є джерелом існування, і те, що його стан не залежить від діяльності останнього, можна зробити висновок про те, що управлінню залишається тільки адаптувати внутрішнє середовище туристичної фірми до зовнішнього.

       Зовнішнє  середовище містить такі елементи, як споживачі, конкуренти, державні заклади (інституції), фінансові організації, джерела трудових ресурсів, туристичні ресурси тощо.

       Зовнішнє  середовище не є сталим у часі, воно змінюється, тому прогнозування його стану в майбутньому - одне з головних завдань туристичного управління.

       Управління  туристичною діяльністю – це виконавське  мистецтво керівництва туризмом, що вимагає від керівника динамізму, проявлення індивідуальності, швидкої  адаптації до ситуації, що може швидко змінюватися.[12]

       Багато  країн накопичили специфічний досвід організації управління у сфері туризму. Проблеми організації управління туризмом є предметом спеціальної зацікавленості, бо мистецтво управління не природжена людям властивість, а діяльність, що дається досвідом. Такий досвід накопичується передусім за рахунок безпосереднього включення людей в управлінські процеси туризмом. Він збагачує основи науки управління, обізнаність у світових досягненнях практичної організації туризму.

       Організація управління туристичним підприємством  – функція менеджменту, що відображає процес створення структури управління туристичним підприємством.

       Ця  функція має два аспекти:

• поділ туристичного підприємства на підрозділи відповідно до цілей і стратегії;
• встановлення взаємодії між підрозділами та взаємин повноважень, що пов'язують вищі рівні з нижчими та забезпечують можливість розподілу та координації завдань.

       Встановлення  формальних взаємин людей (працівників) на туристичному підприємстві здійснюється шляхом делегування повноважень.

       Побудова  туристичних організацій здійснюється шляхом організаційного проектування. Останнє ж випливає зі стратегічного плану й спрямовано на виконання місії та реалізацію цілей туристичної організації. Організаційне проектування здійснюється зверху донизу й має такі етапи:

• горизонтальний поділ туристичної організації (наприклад, закріплення видів діяльності за лінійними та функціональними підрозділами);
• налагодження зв'язків між різними підрозділами;
• визначення співвідношень повноважень різних посад;
• визначення посадових обов'язків, закріплення їх конкретними посадовими особами.[5]

       Координація інтеграції всіх підрозділів туристичного підприємства здійснюється через певні  види організаційних структур управління.

       Під організаційною структурою управління слід розуміти впорядковану сукупність органів (підрозділів), що дає змогу координувати та інтегрувати їх діяльність з метою реалізації місії туристичного підприємства.

       Координація інтеграції підрозділів туристичних  підприємств здійснюється шляхом побудови ієрархічної структури управління, що відображає виробничо-господарську структуру фірми.

       Ієрархічна  структура управління існує у  вигляді лінійної, функціональної та комбінованої структур.

       Лінійна структура управління складається  з взаємо підпорядкованих органів  у вигляді ієрархічної драбини (принцип єдиновладдя), і всі зв'язки з вищими рівнями управління відбуваються через нього. Ця структура характеризується простотою, чіткістю та зрозумілістю взаємин ланок і працівників управління.

       Функціональна структура управління будується  на ієрархії органів, що забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях. Керівники спеціалізуються на окремих управлінських функціях, що виконують відповідні спеціалісти.[8]

       Комбінована структура управління поєднує властивості  лінійної та функціональної й поділяється на:

       1) лінійно-штабну;

       2) лінійно-функціональну; 

       3) бюрократичну;

       4) адаптивну; 

       5) конгломератну.

       Управління  туристичним підприємством починається  з визначення місця підприємства на туристичному ринку. На цій підставі приймаються рішення зі створення або модифікації продукту (послуги), методів його (її) просування, структури управління персоналом. [1,с.47]

       Цикл  стратегічного управління туристичного підприємства складається з п'яти  основних етапів

       - визначення бізнесу та місії  туристичного підприємства;

       - розробка коротко - і довгострокових цілей;

       - розробка стратегії;