Особливості діяльності інвестиційних фондів на міжнародному інвестиційному ринку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1

Теоретико-методологічні  аспекти інвестиційних фондів…………………………5

1. . Сутність та поняття  інвестиційних фондів………………………...................5
2. . Типи інвестиційних фондів та основи функціонування інвестиційних фондів…………………………………………………………………………....10
3. . Історія розвитку та специфіка функціонування інвестиційних фондів зарубіжних країнах……………………………………………………………...19

РОЗДІЛ 2

Аналіз діяльності інвестиційних  фондів………………………………………….24

2.1. Аналіз діяльності інвестиційних фондів в світі……………………………...24

2.2 Динаміка розвитку інститутів спільного інвестування в Україні…………...27

2.3 Аналіз ринку європейських  інвестиційних фондів…………………………..40

РОЗДІЛ 3.

Проблеми функціонування та шляхи оптимізації діяльності інвестеційних фондів……………………………………………………………………………….44

3.1 Преспективи розвитку  інвестиційних фондів в Україні……………………..44

3.2 Удосконалення регулювання  діяльності інвестиційних фондів  в Україні…51

ВИСНОВОК………………………………………………………………………...55

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...57

ДОДАТОК А

ДОДАТОК В

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Інвестиційні фонди - це один з найпоширеніших і відомих способів колективного вкладення грошових коштів у сучасному світі, коли об'єднання коштів багатьох вкладників дозволяє розширити спектр інвестиційних можливостей і здійснювати ефективніше і професійніше управління цими засобами. Люди у всьому світі інвестують свої кошти в інвестиційні фонди з метою збільшити свої заощадження за рахунок зростання курсової вартості акцій фондів, що відбувається внаслідок постійного розвитку світової економіки.

Інвестиційні фонди керуються  широким діапазоном інвестиційних  цілей, які можуть бути або спрямовані на специфічні географічні регіони (наприклад країни Європи що розвиваються), або такі що стосуються специфічних  областей життєдіяльності. Зазвичай, у тій чи іншій країні існує чітко виражена тенденція інвестувати значною мірою у свій власний ринок, тобто у національні компанії. Це зумовлено законодавчою базою, політикою країни, національною близькістю до об'єкта інвестування, а також зниженим ризиком щодо можливих валютних коливань.

Інвестиційні фонди поділяються  на відкриті та закриті. Відкриті фонди  створюються на невизначений строк  і здійснюють викуп своїх інвестиційних  сертифікатів у строки, встановлені  інвестиційною декларацією інвестиційного фонду. Закриті фонди створюються  на визначений строк і здійснюють розрахунки щодо інвестиційних сертифікатів після закінчення строку діяльності інвестиційного фонду.

Метою даного дослідження  є визначення сутністі, поняття та функціонування  інвестиційних фондів на інвестиційному ринку, аналіз діяльності інвестиційних фондів у світі, динаміка розвитку інвестиційних фондів в Україні та аналіз ринку європейських інвестиційних фондів.

        Завданням  даного дослідження є визначення перспективи та удосконалення діяльності інвестиційних фондів в Україні.

        Предметом  даного дослідження є діяльність інвестиційних фондів на міжнародному інвестиційному ринку.

        Об’єктом дослідження є діяльність інвестиційних фондів.

        У даній роботі використовувались такі методи дослідження: історичний, аналітичний, системно-структурний, графічний, теоретичний, порівняння, узагальнення.

Сформовані в ро боті теоретичні висновки і практичні рекомендації спираються на праці як вітчизняних  так і іноземних вчених, які  досліджували питання діяльності інвестиційних фондів. Насамперед на роботи: Г. Андрощука, Л. Антонюк, О. Барик, А. Бондаренко, Є. Задорожньов, В. Новікова, І. Софіщенко, І. Назарчука, Н. Кузніцової, В. Колесника, Е. Крока, З. Ватаманюка, О. Ворони, Є. Гриченка, О. Джусова,  М. Коваленка, Р. Петерсона.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Теоретико-методологічні  аспекти інвестиційних фондів

 

1. Сутність та поняття  інвестиційних фондів

 

Інвестиційний фонд - це юридична особа, заснована у формі закритого  акціонерного товариства з урахуванням  вимог, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування.

 Інвестиційний фонд (англ. Investment Fund, англ. Collective Investment Scheme) — один  з учасників фондового ринку.  Інвестиційний фонд акумулює  кошти інвесторів та передає  їх в управління інвестиційному  управляючому. Поряд із депозитами  в банках, вклади в інвестиційних  фондах є найпопулярнішими інструментами  для збереження та примноження  заощаджень приватних осіб.

 Інвестиційний фонд  — це спосіб інвестування грошей  для групи інвесторів за якого  вартість інвестування цільових  об'єктів розподіляється поміж  всіх них. Такий фонд може  мати за мету набагато ширше  коло об'єктів для інвестування, ніж можуть собі дозволити  окремі інвестори.

Термінологія щодо інвестиційних  фондів відрізняється у різних країнах, але в більшості випадків їх називають  колективним інвестуванням, інвестиційними фондами, керованими фондами, взаємними  фондами, або просто фондами (термін «взаємний фонд» має особливе значення у США). У всьому світі  великі ринки мають розвинену  інфраструктуру інвестиційних фондів, які складають велику частину  від усього обсягу комерційної діяльності на фондових біржах [1].

Інвестиційні фонди керуються  широким діапазоном інвестиційних  цілей, які можуть бути або спрямовані на специфічні географічні регіони (наприклад країни Європи що розвиваються), або такі що стосуються специфічних  областей життєдіяльності (наприклад, Інформаційні технології). Зазвичай, у  тій чи іншій країні існує чітко  виражена тенденція інвестувати  значною мірою у свій власний ринок, тобто у національні компанії. Це зумовлено законодавчою базою, політикою країни, національною близькістю до об'єкта інвестування, а також зниженим ризиком щодо можливих валютних коливань. Ті чи інші інвестори під час обрання фонду для інвестування частіш за все керуються саме заявленими інвестиційними цілями, стратегією, історією минулих досягнень керівників фонду, а також іншими факторами, такими як, наприклад, винагорода керівництву фонду [2].

Зазвичай інвестиційний  фонд має у своєму складі:

• керівник фонду, або інвестиційний керівник, тобто особа що здійснює інвестиційні рішення У процесі управління інвестиційний керуючий виконує ряд функцій. Основні з них показані в додатку А;

• адміністратор фонду, який керує комерційною діяльністю фонду, займається узгодженням тих чи інших питань між учасниками фонду, оцінює відповідність ринкової вартості тих чи інших цінних паперів їхній реальній вартості тощо;

• опікун, що є відповідальною особою за всі наявні у фонді активи і що слідкує за відповідністю діяльності фонду до законів та прийнятих правил;

• утримувачі акцій або паїв, що є власниками активів фонду та відповідних доходів;

• компанія, що займається маркетинговою діяльністю у пошуках покупців фонду.

Перший інвестиційний  фонд у світі було створено в серпні 1822 р. у Бельгії. Інвестиційні фонди  починають швидко розвиватись лише після другої світової війни, поступово  складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Найбільшого  поширення інвестиційні фонди набули у Великобританії і США. На сьогодні, більше половини американських домогосподарств  є вкладниками того чи іншого інвестиційного фонду.[35]

Інвестиційні фонди поділяються  на відкриті та закриті. Відкриті фонди  створюються на невизначений строк  і здійснюють викуп своїх інвестиційних  сертифікатів у строки, встановлені  інвестиційною декларацією інвестиційного фонду. Закриті фонди створюються на визначений строк і здійснюють розрахунки щодо інвестиційних сертифікатів після закінчення строку діяльності інвестиційного фонду.

Засновниками інвестиційного фонду є юридичні та фізичні особи. Не можуть бути засновниками інвестиційного фонду юридичні особи, частка державного майна у статутному фонді яких перевищує 25 відсотків. Законодавством може бути передбачено й інші обмеження  щодо участі юридичних і фізичних осіб у створенні інвестиційних  фондів.

 Засновники несуть  відповідальність перед учасниками  інвестиційного фонду в межах  вартості належних їм акцій  статутного фонду. Акції зберігаються  у депозитарія і не можуть  пропонуватися на продаж.

Для створення інвестиційного фонду його засновники укладають  установчий договір, затверджують статут і проводять реєстрацію інвестиційного фонду у порядку, встановленому  для реєстрації акціонерних товариств.

Установчий договір визначає порядок здійснення засновниками спільної діяльності, пов'язаної із створенням інвестиційного фонду, відповідальність перед учасниками і перед третіми  особами.[15]

 У статуті інвестиційного  фонду зазначаються найменування, місцезнаходження та вид інвестиційного  фонду, розмір і порядок зміни  статутного фонду, склад засновників,  порядок створення органів управління  інвестиційного фонду, їх компетенція  й порядок прийняття ними рішень, порядок отримання засновниками  дивідендів на кожну акцію  в розмірі, який дорівнює розмірові  дивіденду на один інвестиційний  сертифікат, порядок реорганізації  та ліквідації інвестиційного  фонду.

 Статут інвестиційного  фонду повинен містити вимогу  щодо заборони створення будь-яких  спеціальних і резервних фондів, а також може містити положення  про повний розподіл його прибутків  між засновниками й учасниками  в порядку, встановленому інвестиційною  декларацією.

 До статуту може  бути включено й інші положення,  що не суперечать чинному законодавству.  Статутний фонд інвестиційного  фонду повинен становити не  менше 2 тисяч мінімальних зарплат,  встановлених на момент його  реєстрації, і бути сформованим  за рахунок внесків засновників  у вигляді коштів, цінних паперів,  визнаних такими Законом України  "Про цінні папери і фондову  біржу", і нерухомого майна.[28]

 Частка нерухомого  майна у статутному фонді не  повинна перевищувати 25 відсотків.  Учасниками інвестиційного фонду  є фізичні та юридичні особи,  які придбали інвестиційні сертифікати  цього фонду. Учаснику інвестиційного  фонду може видаватися сертифікат  на сумарну вартість інвестиційних сертифікатів[3,c. 36-38].

Інвестиційні сертифікати  можуть бути іменними і на пред'явника. Мінімальна номінальна вартість інвестиційного сертифікату не може бути меншою за 10000 грн. Номінальна вартість інвестиційних  сертифікатів, яка перевищує 10000 грн., повинна бути кратною мінімальній  номінальній вартості. Інвестиційний  сертифікат містить такі реквізити: фірмове найменування інвестиційного фонду; його місцезнаходження; найменування цінного паперу ("інвестиційний  сертифікат") та його порядковий номер; дата випуску; вид інвестиційного сертифікату, його номінальна вартість; ім'я власника (для іменного інвестиційного сертифікату); строк виплати дивідендів; підпис посадової особи - інвестиційного керуючого  чи іншої уповноваженої особи; печатка  інвестиційного фонду.[23]

 Номінальна вартість  одного інвестиційного сертифікату  повинна дорівнювати номінальній  вартості однієї акції, що належить  засновникам. Для випуску інвестиційних  сертифікатів укладається договір  з інвестиційним керуючим, аудитором  або аудиторською фірмою, а також  депозитний договір з депозитарієм, проводиться реєстрація випуску  інвестиційних сертифікатів, публікуються  інвестиційна декларація та інформація  про випуск інвестиційних сертифікатів  інвестиційного фонду. 

Інвестиційна декларація містить такі реквізити: найменування документа ("інвестиційна декларація"); найменування, вид і місцезнаходження інвестиційного фонду, розмір його статутного фонду; основні напрями, предмет, цілі та обмеження інвестиційної діяльності інвестиційного фонду, а також порядок  продажу інвестиційних сертифікатів; відомості про випуск інвестиційних  сертифікатів, зобов'язання щодо їх викупу, наслідки невиконання таких зобов'язань; комісійні, винагороди та витрати, що можуть сплачуватися за рахунок коштів інвестиційного фонду; місце, терміни та порядок  виплати дивідендів; застереження щодо створення будь-яких спеціальних  або резервних фондів.

Вищим органом управління інвестиційного фонду є загальні збори засновників, до виключної  компетенції яких належить:

• внесення змін і доповнень до установчого договору та статуту інвестиційного фонду;
• затвердження інвестиційної декларації, умов депозитного договору, договору з інвестиційним керуючим, договору з аудитором або аудиторською фірмою і внесення в установленому порядку змін та доповнень до цих документів;
• прийняття рішення та затвердження інформації про випуск інвестиційних сертифікатів;
• затвердження результатів річної діяльності інвестиційного фонду після проведення аудиторської перевірки;
• затвердження порядку розрахунку дивідендів;
• прийняття рішень про створення, реорганізацію або ліквідацію філій, регіональних представництв інвестиційного фонду та затвердження положень про них;
• прийняття рішень про ліквідацію фонду, створення ліквідаційної комісії і затвердження ліквідаційного балансу;
• обрання й відкликання членів спостережної ради.