Особливості діяльності інвестиційних фондів на міжнародному інвестиційному ринку

Державним наглядовим органам слід ретельно вивчати діяльність фондів, проводити моніторинг збиткових трансакцій, що здійснюються інвестиційними фондами, з метою запобігання фіктивному заниженню прибутків та відпливу капіталів.

Участь підприємств  у пайових інвестиційних фондах дає можливість знижувати витрати на операції з цінними паперами, скорочувати строки трансакцій тощо.

Отже, найближчим часом очікується активізація, пов'язана  зі створенням нових інвестиційних фондів в Україні. У наслідок низької активності українського ринку цінних паперів швидшими темпами розвиватимуться венчурні фонди, оскільки вони передбачають гнучкішу політику інвестування, дають ширший простір для впливу на об'єкти інвестицій, бо їхня інвестиційна діяльність не обмежена ринком цінних паперів, а поширюється і на боргові зобов'язання.

Залучення коштів від населення інвестиційними фондами  можливе лише за умови активізації і розширення фондового ринку. Повинен також функціонувати вторинний ринок державних фінансових інструментів, які мають відрізнятися умовами обігу, строками тощо. Державні цінні папери при зваженій фінансовій політиці держави виступатимуть альтернативою корпоративним цінним паперам, задовольняючи попит консервативних інвесторів, пропонуючи надійну альтернативу банківським депозитам. Аби створити конкуренцію банкам у залученні коштів фізичних осіб, інститутам спільного інвестування треба запроваджувати високі стандарти роботи з інвесторами, надавати комплекс додаткових послуг: консалтингових, аналітичних, інформаційних тощо.

Створення в кожному регіоні  інвестиційних фондів ініціює голова Федерації роботодавців Дмитро Фірташ, де акумулюватимуть кошти для  реалізації бізнес-ідей малого та середнього бізнесу. Перший інвестиційний фонд "Буковина" з "банком" у три  мільйони гривень уже діє в  Чернівцях. Сьогодні виділили перший мільйон. Автори проектів, які отримали фінансування, довели, що заробляти гроші й створювати робочі місця нині ефективно в  туризмі й виробництві обладнання для медицини. Інвестиції також спрямують  у виготовлення фітопрепаратів і  органічних добрив. Чернівецьку модель уже планують запровадити в Харкові. Якщо фонди запрацюють у кожному  регіоні країни, на ринку праці  за кілька років з'явиться 26 тисяч  робочих місць.

Представники УАІБ взяли  участь у брюссельській зустрічі Робочої групи асоціацій керуючих фондами та активами країн Центральної та Східної Європи

У листопаді у Брюсселі (Бельгія) відбулася зустріч Робочої групи асоціацій керуючих фондами та активами країн Центральної та Східної Європи (“CEE Initiative”). У засіданні взяли участь представники національних асоціацій Австрії, Польщі, Румунії, Угорщини, України та Європейської асоціації управління фондами та активами – EFAMA (ЄС та Туреччина). Україну на зустрічі представляла Українська асоціація інвестиційного бізнесу.

Обговорювалася ситуація на фондових ринках та в індустрії  управління фондами й активами, а  також ключові тренди та перспективи  розвитку на 2013 рік. У своїх виступах представники країн-учасниць та організатор зустрічі EFAMA продемонстрували як відмінності у тенденціях розвитку національних ринків, так і подібну проблематику у сфері регулювання, особливо між країнами-членами ЄС, що входять до Робочої групи. Не лишилися без уваги і національні особливості, зокрема, України, що на даному етапі випереджає за темпом економічного зростання колег із розвинених ринків Європи, однак потребує як значного удосконалення регулювання ринку спільного інвестування та управління активами, так і розвитку культури інвестування та створення потужного класу внутрішнього «роздрібного» інвестора.

Проблеми підвищення фінансової грамотності населення, активізації  його інтересу до інвестиційних продуктів  та сприяння кращому розумінню механізмів їх роботи виявилися також актуальними  і для європейської та світової інвестиційної  спільноти.

Так, у переддень зустрічі, у Брюсселі відбувся День освіти інвестора (Investor Education Day), організований EFAMA. Одним із ключових питань, озвучених представником Міжнародної організації комісій з цінних паперів, IOSCO, була оцінка результативності заходів, які проводяться з метою підвищення фінансової та інвестиційної грамотності населення. Попри очевидну необхідність таких заходів, виникає потреба у розробці механізмів оцінки ефективності та визначення доцільності тих чи інших підходів та інструментів, що використовуються у цьому напрямку.

Учасники засідання Робочої групи ЦСЄ вирішили активізувати роботу над стратегічними ініціативами, започаткованими під час минулорічної зустрічі у Києві, зокрема, поліпшити поінформованість про ринок інвестиційних фондів у Центральній та Східній Європі, а також про діяльність Ініціативної групи (“CEE Initiative”), сприяти кращому розумінню специфіки регіону, визначити і відстоювати спільні позиції на загальноєвропейському рівні, а також разом докладати зусиль для заохочення довгострокових заощаджень у регіоні.

У контексті цих ініціатив  Робоча група запланувала обмін  даними щодо розвитку ринків накопичувального (у т. ч. недержавного) пенсійного забезпечення.

Співпраця у рамках Робочої групи ЦСЄ, започаткована у 2009 році у Будапешті, триває. Наступна зустріч призначена на осінь 2013 року і відбудеться у Польщі.

 

 

3.2 Удосконалення  регулювання діяльності інвестиційних  фондів

 

Національна комісія з  цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) доопрацювала зміни до деяких нормативних актів, що регулюють  створення інститутів спільного  інвестування та емісію їх цінних паперів. Так, рішення «Про схвалення доопрацьованого проекту рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» було схвалено на черговому засіданні НКЦПФР, що відбулося 13 листопада 2012 року.

«Загалом, відповідні зміни  мають удосконалити регулювання  діяльності пайових та корпоративних  інвестиційних фондів шляхом встановлення окремих додаткових вимог до документів, які надаються в Комісію для  реєстрації їх регламентів та проспектів емісії цінних паперів. Підставами для такого доопрацювання є слушні зауваження та пропозиції учасників ринку, в тому числі й Української асоціації інвестиційного бізнесу. В результаті доопрацювання був переглянутий перелік документів, що мають надаватися до Комісії, та враховані пропозиції стосовно змісту таких документів, зокрема, в частині строків розміщення цінних паперів. Відзначу, що для нас це є звичною практикою, і Комісія постійно співпрацює з учасниками ринку при розробці своїх регуляторних актів», - зауважив Віталій Дерев'янкін, заступник директора департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів НКЦПФР.[33]

Крім того, основною метою  проекту регуляторного акту є  удосконалення переліку інформації стосовно напрямків інвестування коштів спільного інвестування створюваного ІСІ.

Доопрацьоване рішення вже найближчим часом буде оприлюднене на офіційному сайті регулятора, а також направлене на погодження до зацікавлених міністерств і відомств.

Також закриті інвестиційні фонди, згідно з українським законодавством, створюються на певний термін, по закінченні якого зобов’язані продати активи і розрахуватися з інвесторами. Очевидно, що учасники фондів, закінчення терміну дії яких припадає на розпал фондової кризи, приречені не тільки на втрату своїх інвестиційних доходів, а й на фіксування значних збитків.

Парламентарії постаралися  розв’язати проблеми вкладників інвестиційних  фондів і принаймні дати їм шанс дочекатися сприятливіших умов виходу з ІСІ. Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу законопроект №10087 про внесення змін до статті 4 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» щодо захисту майнових інтересів учасників термінових ІСІ. Законопроектом пропонується змінити перелік підстав для продовження термінів діяльності закритих інвестиційних фондів.[41]

Зокрема, пропонується скасувати  чинні на даний момент умови, а саме що діяльність ІСІ можна продовжити лише у разі зниження вартості чистих активів ІСІ на 20% протягом останніх 12 місяців. Ця норма закону не вирішувала проблем вкладників, оскільки переважна більшість вітчизняних закритих фондів зазнали величезних збитків у пік кризи, а в останній рік своєї роботи демонстрували або невелике зростання, або збитки менші 20%. Однак при цьому інвестори все одно істотно втрачали у разі закриття фонду. Крім того, термін роботи закритого фонду можна було продовжити всього один раз і не на більше, ніж на два роки. Замість цієї норми у прийнятому парламентаріями законопроекті пропонується дозволити продовження діяльності ІСІ, якщо вартість сертифікату (акції) фонду опуститься нижче її номінальної вартості. На практиці переважна більшість цінних паперів закритих фондів на сьогодні коштують 0,4—0,5 номіналу. Тим часом за учасником ІСІ зберігається право продати свої папери фонду, якщо на загальних зборах він проголосував проти продовження терміну його діяльності або був проти рішення, прийнятого наглядовою радою ІСІ чи керуючою компанією. Аби уникнути маніпуляцій із продажем цінних паперів фонду, цей учасник зможе продати лише акції, котрі були в нього на моментприйняття відповідного рішення про продовження діяльності фонду.

В ідеалі, ця норма закону змогла б зміцнити довіру між керівництвом фонду і пересічними учасниками, поліпшити імідж ІСІ і привести до серйозного підвищення інвестиційної активності населення України. Якби не масштаб втрат вкладників, реально фіксованих сьогодні.[29]

Попри очевидну прогресивність запропонованих поправок до базового закону про ІСІ і здатність законопроекту трохи зм’якшити нинішнє становище рядових українських інвесторів, не слід забувати, що єдиним реальним виходом із ситуації можуть стати тільки реальне зростання економіки, дійові реформи та кардинальне поліпшення інвестиційного клімату в країні. Практика продовження термінів діяльності закритих фондів не повинна стати нормою по закінченні кризи. Фінансистам, які працюють із довіреними їм коштами, краще все-таки навчитися вчасно виконувати свої зобов’язання. Керуючі інвестиційними фондами мусять не тільки стимулювати інвестора, щоб він приніс гроші до фонду, а й стежити, аби він отримав ці гроші назад із прибутком. Сумлінне ставлення професіоналів, у свою чергу, рано чи пізно поліпшить імідж інвестицій у вітчизняну економіку.

У світі 30 трлн. дол. керуються інвестиційними фондами. Саме ці гроші роблять високорозвинені країни багатшими й сильнішими, і саме вони забезпечують стабільний розвиток. Якщо цих коштів не буде в нашій фінансовій системі, наша економіка постійно залежатиме від дорогих короткострокових депозитів, а фінансисти і влада постійно проситимуть гроші за кордоном.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

           Інвестиційний фонд – це юридична особа, заснована у вигляді акціонерного товариства, виключною діяльністю якого є спільне інвестування. Інвестиційний фонд здійснює випуск акцій та вкладає мобілізовані таким чином засоби дрібних інвесторів у інші цінні папери, що приносять дохід у вигляді відсотка і підвищенні курсової вартості. Відкриті інвестиційні фонди (взаємні) мають право на придбання цінних паперів інших емітентів як будь-яка інша юридична або фізична особа. Закритим інвестиційним фондам дано право працювати з приватизаційними цінними паперами.

            Інвестиційні фонди класифікуються залежно від форми їх організації. Власне, у світовій практиці склалося дві форми організації інвестиційних фондів: корпорація і довірче товариство (траст). У першому випадку засновники фонду є його учасниками, вони утворюють апарат управління та об’єднують свої засоби в початковому статутному фонді. Корпорація також може бути організована із зовнішнім апаратом управління, що працює за наймом (контрактом). Тоді може бути утворено довірче товариство (траст). Ця форма інвестиційного фонду виникла на початку минулого століття і заснована на повному юридичному розпорядженні прав володіння і використання (управління) майном. Наприклад, вдова або неповнолітні нащадки майна, залишаючись власниками, потрапляли під опіку (управління) старшого сина. Організовуються трасти наступним чином: засновники фонду залучають на контрактній основі ще одного або декількох учасників фонду, які збирають засоби і утворюють траст. Тобто, при інвестиційному фонді (компанії) може бути утворено декілька трастів, які у будь-який момент можуть вийти із фонду, розірвавши угоду і сплативши 2-3% штрафу від суми активів.

            З розвитком ринкових відносин інвестиційні фонди виникли і в нашій країні. Основними операціями інвестиційних фондів є організація емісії власних цінних паперів і видача гарантій у їх розміщенні, здійснення інвестицій безпосередньо в цінні папери, купівля-продаж цінних паперів за свій рахунок і від свого імені і т.д. В Україні поки незначна частина підприємств є акціонерними товариствами, тому інвестиційні фонді здійснюють, в основному, реальні інвестиції, що є менш ефективним, тому що існує складність оперативного управління такими вкладами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Положенням про інвестиційні фонди та компанії, затверджено Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. N 55/94.
2. Баскакова М. А. Толковый юридический словарь бизнесмена (русско-английский, английско-русский).-6-е изд., перераб. и доп.- М.: Финансы и статистика, 1994.- 640 с.
3. Економічний словник-довідник: За ред. д-ра. екон. наук, проф. С.В. Мочерного.- К.: Феміна,1995.- 386с.
4. Кузнецова Н. С., Назарук I. Р. Ринок цінних паперів в Україні. Правові основи формування та функціонування. - К.: Юрінком Інтер, 1998.- 128 с.
5. Калина А. В. Рынок ценных бумаг (теория и практика) : учеб. пособ. / А. В. Калина, В. В. Корнеев, А. А. Кощеев. – К. : МАУП, 2005. – 256 с.
6. Кравченко Ю. Я. Ринок цінних паперів : навч. посіб. / Ю. Я. Кравченко // К.: КНТ 2009. – 672 с.
7. Коваленко М.А., Радванська Л.М. Фінанси спільного інвестування: Навчальний посібник. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2002. – 248 с.
8. Мозговой О. Н. Профессионалы фондового рынка //Учебное пособие.- Киев, УАННП "Феникс", 1997.- 38 с.
9. Мозговой О. Н. Сделки на фондовом рынке//Учебное пособие.- Киев, УАННП "Феникс", 1997.- 34 с.
10. Мітюков І.О., Александров В.Т., Ворона О.І., Небдаєва С.М. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник. [У 6 т.]. Т.6. – Київ: Укрбланковидав, 2001. – 278 с.
11. Правовое регулирование рынка ценных бумаг в Российской Федерации.- М.: Де-Юре, 2003.- 96 с.
12. Прилуцький Р. Б. Щодо поняття та організаційно-правової форми біржі / Р. Б. Прилуцький // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 2. – С. 148–155.  
13. Підсумки діяльності кредитних спілок, інших кредитних установ та юридичних осіб публічного права за 2011 рік // Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. – Режим доступу : http://www.dfp.gov.ua
14. Рынок ценных бумаг: учебник (под ред. В. А. Галанова и А. И. Басова.- М.: Финансы и статистика, 2002.- 352 с. .Чернишук В. Р. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми й перспективи / В. Р. Чернишук, А. П. Данькевич // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 96–103.
15. Фельдман А. Б. Основы рынка производных ценных бумаг // Учебно-практическое пособие.- М.: ИНФРА-М, 1999.- 96 с.
16. Шмелев О.Б. Паевые фонды Германии // Рынок ценных бумаг, №7, 2003, с.15-18.
17. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Підручник. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2008. - 535 с.
18. Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика. - К.: ЦУЛ, 2002. - 267 c.
19. http://www.if-ua.com.
20. http://expertra.com/.
21.   www.efama.org
22. http://www.dfp.gov.ua
23. Закон України “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” [Текст] // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 33-34. – С. 272.
24. Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. [Текст] // Затверджено Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. № 55/94. – С. 78.
25. Положення про порядки реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів інвестиційного фонду та інвестиційної компанії та інформації про їх Випуск. [Текст] // Затверджено Рішенням ДКЦПФР від 15 січня 1998 р. № 8. – С. 115.
26. Бондарчук І. Інвестиційна політика в Україні [Текст] : Навч. посібник / І. Бондарчук // Українська академія держ. управління при Президентові України. — К. : Видавництво УАДУ, 2009. – С. 354.
27. Данілов О. Інвестування [Текст] : Навчальний посібник / О. Данілов, Г. Івашина, О. Чумаченко // Державна податкова адміністрація України, Академія державної податкової служби України. - К.: Видавничий дім Комп’ютерпрес , 2009. – С. 234.
28. Іванов С. Інвестиційна привабливість регіонів та видів економічної діяльності регіональної економіки [Текст] : дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Придніпровська держ. академія будівництва та архітектури. — Д., 2005. – С. 59.
29. Роїна О.М. Інвестиційна діяльність в Україні [Текст] : Нормативні документи // О.М. Роїна (упоряд.). — К. : КНТ, 2007. – С. 63.
30. Кжакевич К. Программа национальных инвестиционных фондов [Текст]  / К. Кжакевич  // Проблемы теории и практики управления. - 2008. - № 5. – С. 196.
31. Коваленко М. Фінанси спільного інвестування [Текст] : Навчальний посібник / М. Коваленко, Л. Радванська,. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2007. – С. 531.
32. Недашківський М. Інвестиційний фонд регіонів України та джерела його формування [Текст] / М. Недашківський // Економіка України. - 2008. - № 2. – С. 219.
33. Оксаніч С. Інвестиційне середовище в Україні [Текст] : погляд з фондового ринку / С. Оксаніч  // Національна безпека і оборона. - 2006. - № 6. – С. 213.
34. Поддубный В. Инвестиционная компания в Украине [Текст]  / В. Подддубный  // Фондовый рынок. - 2002. - № 12. – С.419.
35. Пухтаєвич Г. Аналіз національної економіки [Текст] : Навчальний посібник / Г. Пухтаєвич // М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. – С. 179-181.
36. Свердел М. Перспективи розвитку інвестиційних фондів в Україні [Текст] / М. Свердел  // Фінанси України. - 2009. - № 8 – С. 200-209.
37. Тканка Л. Система інноваційно-інвестиційних фондів в Україні [Текст] / Л. Тканка // Фінанси України. - 1999. - № 1. – С. 49-55.
38. Шарп Уильям Ф. Инвестиции = Investment [Текст] : [Учеб. пособие.] / Ф. Уїльям, М. Шарп, Дж. А. Гордон, В. Джеффри, К. Бэйли  Пер. с англ. А.H.Буренина, А.А.Васина // Национальный фонд подготовки финансовых и управленческих кадров в рамках его программы Банковское дело . - М.: ИНФРА-М, 1999. – С. 124-130.
39. Шелудько В. Фінансовий ринок [Текст] : Підручник / В. Шелудько,. - К.: Знання , 2006. – С. 274-278.
40. Шуляк П. Діяльність інвестиційних фондів та інвестиційних компаній має негативні наслідки [Текст] / П. Шуляк //Економіка. Фінанси. Право. - 2007. - № 8. – С. 197-216.
41. Investment Company Institute (ICI), letter to US Securities and Exchange Commission (SEC) dated November 13, 2007 (available on the SEC website).
42. Investment Companies. U.S. Securities Exchange Commission. Retrieved on May 12, 2008.