Аудит основних засобів

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ 3

Глава 1. Цілі і задачі аудиту основних засобів 4

Глава 2. Нормативно-правове регулювання аудиту основних засобів 6

Глава 3. Аудит облікової політики підприємства стосовно основних засобів 8

Глава 4. Оцінка системи внутрішнього контролю та виявлення зон ризику 9

Глава 5. Зміст програми аудиторської перевірки 12

Глава 6. Типова кореспонденція стосовно операцій з основними засобами 16

Глава 7. Збір аудиторських доказів та формування робочих документів 20

Глава 8. Аудиторський висновок по результатам перевірки 48

Висновок 51

Література 52

 

 

Вступ

Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки пов’язаний з кардинальними змінам в структурі  та формах власності, а також в  організації та управлінні виробництвом. Це зумовлює необхідність вдосконалення  системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських  рішень.

Реформування бухгалтерського  обліку в Україні є складовою  частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового  спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного  курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства  України до європейського рівня.

Розвиток ринкових відносин в економіці держави об’єктивно веде до полярності інтересів між  виробниками, споживачами та державою. Наприклад, створення відкритих  акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв’язку  з цим виникла потреба у  незалежному контролі діяльності господарюючих  суб’єктів, який би забезпечив підтвердження  достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву  „аудит”.

Власники  та кредитори позбавлені можливості самостійно впевнитись у тому, що всі  численні операції підприємства законні  та правильно відображені у звітності, тому вони відчувають потребу у послугах аудиторів.

Незалежне підтвердження  інформації про результати діяльності підприємств та дотримання ними законодавства  необхідне державі для прийняття  рішень в області економіки та оподаткування, суддям, прокурорам, та слідчим для підтвердження достовірності  фінансової звітності, яка їх цікавить.

Оскільки діяльність кожного  підприємства передбачає наявність  засобів виробництва і відповідних  матеріальних умов, вони є одним  з найважливіших елементів продуктивних сил, визначають їх рівень. Головною передумовою  здійснення будь-якого виробничого  процесу є наявність відповідних  засобів праці. Їх склад і структура  визначають вид діяльності та виробничу  потужність підприємства.

Отже, роль і значення засобів  праці у виробничому процесі  та значна їх частка в загальній  вартості активів і визначають основний зміст категорії “основні засоби”.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку, аналізу і аудиту основних засобів внесли вчені-економісти —  М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник та інші вчені.

Так як роль основних засобів  дуже важлива на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства. Метою курсової роботи розглянути методологічні  основи проведення аудиту основних засобів, правові основи його проведення, типові помилки, які можуть бути виявлені при  аудиті основних засобів.

 

1. Цілі і задачі аудиту основних засобів

 

До основних засобів  відносяться матеріальні активи, якими підприємство володіє з  метою використання їх в процесі  виробництва або постачання товарів, послуг, надання в оренду іншим  особам, або для здійснення адміністративних функцій, строк корисного використання більше одного року.

У процесі експлуатації вони переносять свою вартість на собівартість продукції частинами (нарахуванням амортизації).

Основні засоби підприємств  і організацій незалежно від  форм власності відображаються у  бухгалтерському обліку і звітності  за фактичними витратами на їх придбання, перевезення, встановлення, державну реєстрацію, які становлять їх первісну вартість.

До складу основних засобів  відносяться: земельні угіддя, будівлі, споруди, машини і обладнання, транспортні  засоби, інструменти, виробничий і господарський  інвентар, робочий та продуктивний скот, багатолітні насадження та інші основні засоби.

До основних засобів  відносять також капітальні вкладення  для поліпшення земель.

Основним завданням і  метою аудиту основних засобів є:

1. встановлення правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнє переміщення і вибуття;
2. перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу основних засобів;
3. перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;
4. перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів;
5. контроль за збереженням основних засобів;
6. перевірка правильності проведення індексації основних засобів;
7. підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;
8. встановлення своєчасності і правильності списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати;

Джерелами інформації для  аудиту основних засобів є:

• Баланс (форма № 1);
• Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2);
• Звіт про фінансово-матеріальний стан підприємства (форма № 3);
• Синтетичні регістри обліку основних засобів (головна книга, журнал-ордер № 13);
• Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації, відомості індексації балансової вартості основних засобів.

При перевірці операцій по обліку основних засобів аудиторам  на основі первинних даних і даних  аналітичного і синтетичного обліку основних засобів звертається увага  на наступні основні питання:

• своєчасність і правильність документального оформлення і відображення в облікових регістрах надходження, переміщення і вибуття основних засобів
• правильність розрахунку амортизаційних сум і віднесення їх на собівартість продукції, а також відображення її на рахунках синтетичного обліку
• своєчасність і правильність списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати підприємства
• правильність і своєчасність нарахування орендної плати за основні засоби і віднесення на собівартість продукції
• правильність віднесення до основних засобів тих, що знаходяться на балансі підприємства
• правомірність списання витрат на проведення ремонту основних засобів
• своєчасність і правильність проведення інвентаризації і відображення результатів на рахунках
• достовірність індексації вартості основних засобів і віднесення сум на рахунки бухгалтерського обліку
• правомірність реалізації основних засобів, а також їх оцінка при реалізації як підприємством , так і приватною особою

Щоб реалізувати всі  ці задачі необхідно переконатися в  правильності організації аналітичного обліку; вияснити чи всі основні  засоби закріплені за матеріально відповідальними  особами; правильність проведення останньої  інвентаризації, які її результати і чи відображені вони в обліку; проконтролювати достовірність  облікових даних про наявність  і рух основних засобів.

 

2. Нормативно-правове регулювання  аудиту основних засобів

Аудит як форма інтелектуальної  діяльності має деякі особливості  організації та методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів  та аудиторів узагальнили досвід організації та методики обліку й  аудиту в країнах з різними  формами власності та господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які у визначеній мірі можуть виконувати функції стандартів з  обліку та аудиту.

Стандарти аудиту — це загальні керуючі матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їхніх  обов’язків з аудиту. В них наведено професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об’єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів. Метою складання стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності з організації  та методики проведення. В практиці аудиторської діяльності в Україні  необхідно користуватися міжнародними та національними стандартами, нормативними документами з організації та методології бухгалтерського обліку та фінансово-господарського контролю, що використовуються у вітчизняній  практиці.

До основних принципів  норм аудиту належать:

• цілісність, об’єктивність та незалежність, конфіденційність, знання та компетентність;
• правила використання результатів роботи інших аудиторів;
• документальне оформлення, планування, отримання доказів аудитором;
• перевірка систем внутрішнього контролю та обліку;
• аналіз висновків аудитора та складання ним звіту.

Аудиторська палата України  з метою регламентування правил та порядку проведення аудиту і виконання  аудиторських послуг розробляє національні  стандарти аудиту. Вони базуються  на законодавстві України про  аудиторську діяльність та міжнародних  нормах аудиту, а також професійній  термінології, прийнятій у світовій практиці.

Правові та організаційні  основи аудиторської діяльності в Україні  регламентуються законодавством, а  також нормативними актами про сертифікацію спеціалістів з аудиту та ліцензування їхньої діяльності.

Проводячи аудит основних засобів необхідно користуватися  наступними основними нормативними документами, діючими в Україні, і які повинні застосовувати  на всіх підприємствах при організації  бухгалтерського обліку:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 — визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку.
2. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій і закладів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 от 30.11.99.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000.
7. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 овід 11.08.94 р.
8. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95.
9. Наказ міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 от 29.12.95.
10. Інструкція «Про порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, недостачі, знищення (пошкодження) матеріальних цінностей», затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96.

Правові і організаційні  основи аудиторської діяльності в Україні  регламентуються законодавством, а  також нормативними актами про сертифікацію фахівців з аудиту і ліцензування їхньої діяльності. Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту.

Застосування міжнародних  і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб’єктів  підприємства та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і  звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аудит облікової політики підприємства стосовно основних засобів

Найперше, що підлягає перевірці  при аудиті основних засобів —  це облікова політика підприємства. Тому що, перед тим як перевіряти як здійснюється облік треба перевірити як цей  облік на підприємстві організований. В обліковій політиці у відповідності  з П(С)БУ № 7 “Основні засоби” повинно  бути вказано методи оцінки основних засобів, їх класифікація на підприємстві, методи амортизації, ознаки включення  об’єктів до складу основних засобів  та інше.

Аудитор повинен перевірити відповідність облікової політики чинному законодавству та бухгалтерським вимогам у відношенні основних засобів. Аудитор перевіряє, наскільки доцільно застосовувати ту чи іншу форму організації  бухгалтерського обліку, чи відповідає вона конкретним умовам роботи підприємства. Перевірці підлягає також стан синтетичного обліку і його зв’язки з даними аналітичного обліку.

Бухгалтерський облік  основних засобів організується  у відповідності з типовими класифікаціями основних засобів. Ці типові класифікації призначені для встановлення єдиного  їх групування в обліку. У відповідності  до існуючої системи обліку в Україні  діє наступний порядок класифікації:

1. за галузевою ознакою;
2. за характером участі в процесі виробництва — виробничі і невиробничі;
3. за видами — земельні ділянки, будівлі і споруди, транспортні засоби, машини і обладнання, продуктивний і робочий скот, багаторічні насадження та ін.
4. по належності — власні та орендовані;
5. за ознакою використання — ті, що знаходяться в експлуатації, на реконструкції, в запасі, на консервації;

Основні засоби в бухгалтерському  обліку обліковуються по первісній  вартості, яка визначається на основі таких фактичних витрат: