Комплексна стратегія підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 19:17, курсовая работа

Описание

Метою дипломної роботи є:
- висвітлення актуальних теоретичних і практичних питань комплексної стратегії підприємства
- оцінка виробничо-господарської діяльності ВАТ “Самбірський молокозавод” та аналіз ефективності методів стратегічного управління підприємством;
- обґрунтування основних шляхів підвищення ефективності використання методів стратегічного управління підприємством ВАТ “Самбірський молокозавод”.

Содержание

ВСТУП
1 СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Поняття та сутність стратегічного управління
1.2. Обґрунтування розробки комплексної стратегії
2 СТРАТЕГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ВАТ «САМБІРСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД»
3 СТРАТЕГІЧНА ОЦІНКА ЗОВНІШНІХ ТА ВНУТРІШНІХ УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Дослідження зовнішніх умов господарювання на підприємстві
3.2. Стратегічний аналіз внутрішнього середовища підприємства
4 ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ШЛЯХІВ ПОКРАЩЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ВАТ ”САМБІРСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД”
4.1. Напрями виправлення недоліків в здійсненні процесу стратегічного управління підприємтсвом ВАТ ”Самбірський молокозавод”
4.2 Стратегії розвитку ВАТ “Самбірський молокозавод” на перспективу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Работа состоит из  1 файл

МОЯ КУРСОВАЯ.docx

— 104.92 Кб (Скачать документ)

Різні підходи  до побудови системи стратегічного  управління потребують чіткого уявлення про переваги цього явища в  діяльності окремих підприємств, які  в загальному вигляді можна сформулювати через мету стратегічного управління.

Мета  стратегічного управління – це побудова такої динамічної системи, яка давала б змогу забезпечувати своєчасне  визначення місії, цілей та стратегій, розробку i забезпечення виконання  системи планів як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів з удосконалення  підприємства та його окремих підсистем, що є основою для забезпечення його конкурентоспроможного існування в довгостроковій перспективі.

Стратегiя  пiдприємства є основою стратегiчного  планування, за допомогою якої на підприємстві зважується комплекс проблем, пов’язаних з цiлеспрямованою переорієнтацією  випуску продукції нової номенклатури й асортименту, впровадженням i використанням  нових технологій, розвитком маркетингу, удосконалюванням структури керування  пiдриємством, своєчасною i якiсною пiдготовкою  і перепiдготовкою кадрів.

Термiн  “стратегічне управлiння” був введений у побут у 1960-1970рр. Найбiльший внесок у розробку теорiї стратегічного  управління зроблений Ігорем Ансоффом (1965 р). У той час стратегія розглядалася як повністю систематизований процес, що вказує чiтку послідовнiсть кроків i активно використовує аналітичні iнструменти i методи, що розглядають  як “найкращий спосіб” розробки стратегій, використання якого гарантує успіх  компанії.

І. Ансофф видiляє два види управлiння: стратегічний i оперативний. Дiяльнiсть зі стратегiчного  управління пов’язана з постановкою  цiлей i завдань органiзації і з  підтримкою продуктивних вэаємин мiж  органiзацiєю та її бізнес-середовищем, що дозволяють їй досягти своїх цiлей, відповiдають її внутрiшнiм можливостям i дозволяють залишатися сприйнятливою  до зовнішніх викликів.

Стратегiчне  управлiння спрямоване на створення  конкурентних переваг підприємства і утвердження ефективної стратегічної позиції, що забезпечать майбутню життєздатнiсть  організацiї в мiнливих умовах.

Призначення оперативного управлiння – використовувати  вже існуючу стратегiчну позицію  організації для досягнення конкретних тактичних цiлей. На підприємстві менеджери, якi займаються стратегiєю, забезпечують постiйний потенцiал прибутковостi організації, а менеджери, якi займаються поточними  операціями, вiдповiдають за перетворення потенціалу в реальний прибуток. Кiнцевим результатом дiяльностi системи оперативного менеджменту є постачання товарiв (послуг) споживачам за конкретнi ціни.

Розкривши сутнiсть основних аспектiв стратегiчного  управлiння, виділяють основні етапи  і послiдовнiсть формування стратегiчної поведiнки окремого підприємства. У  ходi розвитку теорії стратегії рiзнi дослідники пропонували рiзнi пiдходи.

А. Томпсон i Д. Стрiкленд розглядають п’ять  взаємозалежних завдань, що становлять основу створення і реалiзацiї  стратегії підприємства: визначення сфери діяльності і формування стратегiчних установок; постановка стратегiчних цiлей i завдань для їх досягнення; формулювання стратегiї для досягнення цiлей  і результатiв дiяльностi виробництва; реалiзація стратегiчного плану; оцiнка резулътатiв дiяльностi i змiна стратегiчного плану або методiв  його реалізації.

І. Ансофф видiляє такi рiшення, якi потрібно приймати при формуваннi стратегії: внутрiшня  оцiнка підприємства; оцiнка зовнiшнiх  можливостей; формулювання цiлей і  вибiр завдань; рiшення про диверсифiкацiю  і вибiр стратегiї диверсифiкацiї; вибiр конкурентної стратегії; формування компонента стратегії диверсифiкацiї i конкурентної стратегiї у виглядi окремих проектiв.

М. Мескон та ін. вважають, що процес стратегічного  управління має складатися з дев’яти  етапів: вибору мiсiї підприємства; формулювання цілей підприємства; аналiзу зовнішнього  середовища; управлiнського о6стеження внутрiшнiх сильних і слабких  сторiн; аналiзу стратегiчних альтернатив; вибору стратегії; реалiзації стратегії; управлiння i планування, реалiзації  і контролю реалізації стратегiчного  плану; оцiнки стратегiї.

О. Вiханський пропонує розглядати процес стратегiчного  управлiння як динамічну сукупнiсть  п’яти взаємозалежних управлiнських процесiв: аналiзу середовища; визначення місії i цiлей; вибору стратегії; виконання  стратегії; оцiнки і контролю виконання.

С. Попов  запропонував відносно просту модель, що певною мірою синтезує раніше запропоновані  моделi. Основами стратегiчного управлiння, на думку автора, є: аналіз зовнішнього  середовища організацiї; внутрiшня дiагностика (оцiнка сильних i слабких сторiн) органiзації; визначення місії i цiлей організацiї; розробка, оцiнка і вибiр альтернативних стратегій за конкретними підсистемами органiзації; розробка i розгорнуте визначення корпоративної стратегiї як програми конкретних дiй; реалiзація стратегії; оцінка результатiв і зворотній зв’язок.

Вiдповiдно  до класичних уявлень стратегiчний процес розробки і реалiзації стратегії  включає такi кроки:

- пiсля  аналiзу господарських тенденцій,  проблем, інвентаризації можливостей  i оцiнки компетенції з підвищення  вартостi пiдприємства, а також  аналiзу зовнiшнього середовища i формулювання мiсiї i цiлей визначаються  стратегічна проблема i потреба у  стратегiчних діях;

- аналiзуються  стратегiчнi альтернативи, на основі  яких можна вирiшити стратегiчну  проблему, визначається їхня ефективність;

- аналiз  стратегiчних альтернатив дозволяє  вибрати одну (або декiлъка) стратегiю,  вiдповiдну цiльовим настановам  підприємства;

- формується  стратегiчний план, що звичайно  складається з програм, проектiв,  бюджетів і органiзацiйно-технологiчних i контрольних заходiв;

- проводиться  оцiнка вiдповiдностi обраної стратегії  до структури управління органiзацiєю  й органiзаційної культури;

- обрана  стратегія є основною для подальших  оперативних заходiв щодо її реалiзацiї.

 

1.2. Обґрунтування розробки комплексної стратегії

 

Процес  стратегічного планування, будучи частиною планування підприємства в цілому, реалізується як на основі специфічних процедур, так і через рішення управлінських задач загального характеру.

Початковим  кроком стратегічного планування розробки комплексної стратегії є розробка  місії. Такий варіант в цілому правомірний, але не потрібно абсолютизувати первинність кроку: йому повинен  передувати аналіз ситуації на ринку споживача, конкурентним обставинам  та  можливостям підприємства. Але можливий і інший підхід, коли генеральна ціль підприємства обирається на основі  переваг та амбіцій власників і менеджерів.

Наступний крок  – вибір цілей та задач. Ці елементи стратегічного планування зовсім неоднорідні між собою  та мають  своєрідну ієрархічність. В зв’язку з цим, сама процедура  вибору цілей та задач діяльності підприємства є не однорідною та  включає  зовсім різні види управлінської  діяльності. Перехід від одних  цілей загального характеру до поняття  відповідних задач  вимагає проведення попереднього аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку підприємства. Відповідний аналіз умовдіяльності підприємства необхідний для формування загальних цілей, при цьому достатньо використати матеріали, отримані при виборі місії.Формування задач на підприємстві  потрібно  здійснювати в два етапи. На першому з них задачі діяльності підприємства, та задачі які ставляться в країні базування, описуються  окремо, оскільки вони є проміжною ланкою від місії до стратегії та розробленим на їх основі локальним планам. На другому етапі потрібно  всі обрані задачі переглянути  проаналізувавши  їх з позиції  протиріччя  – наявність взаємної підтримки дозволяє оцінювати сформовану сукупність як робочий варіант, який можливо має резерви для удосконалення, але принципово вже придатний для подальшого обґрунтування стратегії. У випадку виникнення між окремими задачами протиріччя, вони підлягають проведенню негайної перевірки. В принципі цей же підхід застосовується і при  розробці комплексної стратегії підприємства.   З початку проводиться дослідження можливостей при реалізації поставлених цілей та задач, а вже після цього іде альтернативних варіантів та вибір кращого з них. На цьому етапі в повній мірі проявляється специфіка підприємства, так як в його рамках здійснюється повний аналіз умов його діяльності у відповідній країні.

Проведення  аналізу призводить до  великого  об’єму  додаткової роботи, яка є не обов’язковою при обмеженні географії за межами своєї країни.Реалізація стратегії включає: розробку програми, планів, їх виконання,

контроль, облік, аналіз та оцінку ефективної діяльності підприємства.

Програми  та проекти, розроблені в розвиток прийнятої  стратегії, складають 

основу для  формуваня поточних планів діяльності структурних підрозділів 

підприємства, які потім висвітлюються в  оперативних планах. Кожен з перелічених  документів може включати рішення по діям, як в межах базування підприємства, так і за кордоном, але при цьому  можливість такого

змішання  в значній  мірі залежить від типу його організаційної структури.

Доцільне  виконання оперативних планів завершує цикл, який почався              вибором місії. Дійсно, більш ніяких нових планів розробки  документації не

вимагається – достатньо коректировки й натурального обновлення змістової 

сторони документу.

Розробка  управлінських функцій є важливою основою для оцінки та актуалізації прийнятих раніше рішень на всіх рівнях  – від оперативних планів діяльності підрозділів до стратегічних цілей  підприємства. При цьому,

хоча цілі підприємства  не є видом планової діяльності,  їх слід  розглядати як

невід’ємний елемент системи стратегічного  планування без якого вона просто не може функціонувати. Кожний послідуючий  стратегічний підхід потребує прийняття  на себе  великого об’єму  обов’язків та великого ризику.

Розробка комплексної стратегії – це сукупність всіх  елементів (місія, цілі,

задачі, розробка та вибір стратегії, пошук партнера по співробітництву, мінімізація зовнішньоекономічних ризиків, та інше)  вірний вибір  яких дозволить ефективно функціонувати на  ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

СТРАТЕГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ВАТ «САМБІРСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД»

 

Відкрите  акціонерне товариство “Самбірський молокозавод” знаходиться за адресою: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Мазепи, 14. ВАТ “Самбірський молокозавод” спеціалізується на переробці молока та виготовленні молочної продукції. Форма  власності – колективна.

ВАТ “Самбірський молокозавод” заснований 20 липня 1995 р. З свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності №00424415 з статутним фондом 188350 грн. Завод розміщений на території розміром в один гектар земельної площі. На території заводу знаходяться такі споруди як: будинок апарат, маслоцех, сироварноцільномолочна дільниця, котельня, склади матеріальних ресурсів, готової  продукції, лозеїновий цех, автомобільний  парк.

ВАТ “Самбірський молокозавод” здійснює свою діяльність згідно з Конституцією України та у відповідності до Господарського та Цивільного кодексів України, Законів  України “Про власність”, “Про зовнішньоекономічну  діяльність” та іншого законодавства, що регламентує порядок створення  та діяльності підприємства. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий  та інші рахунки в установах банків, печатку, кутовий штамп та інші реквізити.

Мета  підприємства полягає в задоволені попиту юридичних і фізичних осіб в товарах і послугах, та одержання  прибутку.

Місією  ВАТ “Самбірський молокозавод” є  задоволення харчових, смакових, естетичних потреб споживачів молочної продукції, пропонуючи якісний та відносно недорогий асортимент твердих сирів, молока, сметани та вершкового масла.

Завод є  виробничо-торговим підприємством, бо із закупленої молочної сировини виготовляється молочна продукція, яка реалізується безпосередньо із заводу через уже  налагоджену торгову мережу і  оптових споживачів, оминаючи підприємства-посередники. ВАТ “Самбірський молокозавод” являється  підприємством маслоробної, сироробної і молочної промисловості.

Товариство  здійснює такі види діяльності:

1. Переробка  молока та виготовлення молочної  продукції.

2. Торговельна  діяльність (оптова, роздрібна, комісійна).

3. Надання  орендних послуг.

4. Надання  послуг у сфері громадського  харчування.

5. Надання  транспортних послуг, в тому числі  під час перевезення транзитних  вантажів, внутрішні та міжнародні  перевезення вантажів.

6. Товарообмінні  операції.

7. Будівництво  промислових об’єктів і об’єктів  соціальної сфери.

8. Надання  агентських, дилерських, консультаційних  послуг.

9. Інші  види діяльності не заборонені  законодавством.

Найвищим  органом управління на ВАТ “Самбірський молокозавод” являється загальні збори  акціонерів. До складу правління входить: директор, заступник директора, головний бухгалтер. Директор веде керівництво, організовує роботу і несе відповідальність за діяльність підприємства в межах  наданих йому прав.

Підрозділи  підприємства очолюються їх керівниками, яких призначає директор.

Відділ  кадрів на підприємстві виконує функції  обліку особового складу заводу, веде документацію по кадрах, оформлює прийом, перевід і звільнення працівників  у відповідності з трудовим законодавством.

Информация о работе Комплексна стратегія підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”