Комплексна стратегія підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”

Розрізняють грошові потоки як результат:

• операційної діяльності;
• інвестиційної діяльності;
• фінансової діяльності.

Для аналізу  грошових коштів ВАТ “Самбірський молокозавод” використаю дані ”Звіту про рух грошових коштів”.

Аналіз  грошових потоків передбачає зіставлення  надходжень і видатків за даний період, що дозволяє оцінити можливості підприємства погасити свої зобов’язання. Перевищення  суми надходжень над видатками означає  можливість населення боргових зобов’язань  у процесі кругообігу коштів.

Основним  видом діяльності підприємства є  операційна діяльність, яка характеризується рухом грошових коштів від реалізації продукції, надання права користування активами, розрахунків із постачальниками, виплат заробітної плати працівникам  тощо.

Для більш  наочного вивчення надходжень можна  використати таку аналітичну таблицю(див. додаток А)

Оцінювання  грошових потоків підприємства здійснюється за показником співвідношення чистих надходжень на всі рахунки підприємства до суми основного боргу за кредитною  операцією та відсотками за нею з  урахуванням терміну дії кредитної  угоди.

 Дані  таблиці показують, що протягом  двох років підприємство мало  різні джерела поступлень грошових коштів. Так в 2012 році прибуток від звичайної діяльності до оподаткування становив 3,6 тис.грн., прибуток від неопераційної діяльності 13,1 т.грн., реалізація необоротніх активів 45,5 тис.грн. На аналітичних статтях у 2012 році надходжень не було. Збільшення поточних зобов’язань відбулося у 2012 році на 421,7 т.грн. У 2011 році підприємство одержало на 337,6 т.грн менше грошових коштів від операційної діяльності ніж у 2012 році. Також у 2012 році підприємство одержало на 30 т.грн. позики більше ніж у 2011 році. Чистий рух коштів у 2011 році становив 61,7 т.грн. У 2011 році підприємство чистий рух коштів не відображає.

Дані таблиці показують, що у 2012 році підприємство мало видатки на статті зменшення поточних зобовязань на суму 171,4 т.грн., а у 2011 році підприємство цих видатків не було. Зате, у 2011 році підприємство потерпіло збиток від звичайної діяльності до оподаткування в сумі 4,9 т.грн., якого не було у 2012 році. Дані таблиці показують, що у звітному році в результаті фінансової діяльності підприємство здійснило такі основні видатки – погашення позик на суму 800 т.грн та інші платежі – 15,4 т.грн.

Для вивчення видатків ВАТ “Самбірський молокозавод” доцільно використати таку аналітичну таблицю(див. додаток Б).

Отже, оцінювання грошових коштів підприємства показало, що основними джерелами коштів на підприємстві є: прибуток від звичайної  діяльності, від неопераційної діяльності, від операційної діяльності до зміни  в оборотних активах. Тому, для  ефективної діяльності у майбутньому  періоді ВАТ “Самбірський молокозавод” повинен звернути основну увагу  на збільшення обсягів реалізації продукції, інтенсивність інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.

За даними матеріалу “Звіту про фінансові  результати” на ВАТ “Самбірський молокозавод” проведемо розрахунки для визначення декількох видів  прибутку за 2012 рік і 2011 рік.

 

Пвал.зв. = 21095-20126,8 = 968,2 тис.грн.

Пвал.мин. = 14642,6-13550,1 = 1092,5 тис.грн.

 

Із розрахунунків  ми побачили, що підприємство має за 2012 рік більший валовий прибуток, ніж за 2011 рік, це не є досить значна сума валового прибутку, але вона характеризує виробничі, розподільчі та економічні відносини, які складаються у процесі виробництва, в ньому також відображаються прибуток підприємства.

Іншим видом  прибутку є прибуток від операційної  діяльності.

У ВАТ  “Самбірський молокозавод” він становив у 2011 році – 281,4 тис.грн, а у 2012 році – 136,7 тис.грн.

Отже, підприємство від операційної діяльності в  2011 році мало більший прибуток у порівнянні із 2012 роком на 144,7 т.грн., ця різниця є досить суттєвою, хоча валовий прибуток у 2011 році був меншим за 2012 рік.

Основними результатами діяльності підприємства є прибуток (валовий, чистий), рентабельність, виробіток на одного працівника.

Проводжу  аналітичне дослідження динаміки рентабельності ВАТ “Самбірський молокозавод” за даними таблиці.

 

Таблиця 3.10.

Оцінка динаміки рентабельності ВАТ “Самбірський молокозавод”

Показники	МР	ЗР	Відхилення (+,-)
1. Чистий прибуток, тис.грн.	90,3	120,6	30,3
2. Середньорічна вартість основних  фондів, тис.грн.	3542,0	4239,1	697,1
3. Виторг від реалізації продукції,  тис.грн.	14642,6	21095,0	6452,4
4. Рентабельність фабрики, %	2,55	2,85	0,3
5. Реалізація на 1 грн. виробничих  фондів, копійок.	413,4	497,6	84,2
6. Прибуток на 1 грн. реалізації, копійок	0,62	0,57	-0,05

 

Аналізуючи дані таблиці видно, що фактичний рівень рентабельності підприємства у звітному році становить 2,85% що на 0,3% більше проти попереднього року.

Зробивши розрахунки рентабельності, помітно, що вона дуже низька. Отже, можна  зробити висновок, що підприємство мало рентабельне, йому потрібно докласти зусиль, щоб підвищити свою рентабельність хоч на середній рівень.

Показники рентабельності всієї реалізованої продукції дають уявлення про  ефективність поточних витрат підприємства і прибутковості продукції, що реалізується.

В додатку В проведено аналіз показників виробничо-господарської діяльності підприємства. Проведені розрахунки показують, що підприємство у 2012 році на 35,49% скоротило обсяг реалізованої продукції і відповідно до цього випущено продукції на 19,68% або на 4530,2 тис. грн. (18476,20-23006,40). Це відбулося за рахунок того що в кінці року (в 4-му кварталі) підприємство було змушено підняти ціни на власну продукцію (у зв’язку з інфляцією) і не всі споживачі в змозі по даних цінах купляти молочну продукцію.

За рахунок  росту цін у підприємстві відбувається тенденція росту валового прибутку на 47,90%, а чистого на 22,55%. Також  зросло значення відносного показника  рентабельності на 103,39%. Хоча на сьогодні даний показник є дуже низький  – становить лише 1,2%, але його ріст є позитивним у діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”.

В 2012 році відбулося підвищення середньої заробітної плати на 7,01%, або на 34,08 грн. в місяць, що стимулює працівників до підвищення продуктивності праці. Негативним є те, що відбулося скорочення працівників на 2,03%. У м. Самборі ( та в цілому по Україні ) виникає велика проблема по зайнятості працівників, але підприємству не вигідно утримувати надлишкову робочу силу ( так як відбулося скорочення виробництва ) де є додаткові витрати, які приносять збитки підприємству.

Проведені розрахунки  (додаток Г) показують, що у зв’язку із скороченням обсягу реалізації продукції на 9034,10 тис. грн., або 35,49% підприємство ВАТ “Самбірський молокозавод” заплатило менше суми податку з доданої вартості на 1505,70 тис.грн. у 2012 році ніж у 2011 році.

В таблиці(додаток  Г) проведено фінансовий аналіз діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” на основі даних Ф2 ”Звіт про фінансові результати”. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції і її реалізацію, тобто з собівартістю продукції.

За рахунок  підвищення цін на власну продукцію  відбувся ріст валового прибутку на 463,80 тис.грн. або на 47,90%. Також на підприємстві зросла сума інших операційних доходів  на 221,30 тис. грн. або на 92,71% і за рахунок  цього фінансовий результат від  операційної діяльності зріс на 53,90 тис.грн, що становить 19,54%. Це з позитивної сторони характеризує діяльність підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” . Також  у 2012 році зросли суми деяких витрат (витрати на збут – 129,20 тис.грн., фінансові витрати – 15,90 тис.грн.), але це не вплинуло на суму чистого прибутку. У 2012 році сума чистого прибутку є вищою ніж у 2011 році на 27,20 тис.грн.(22,55%).

В цілому підприємство ВАТ “Самбірський молокозавод” працює успішно, використовує усі методи для забезпечення потреб споживачів і одержання вищого прибутку та кращої організації виробництва; реалізовує свою продукцію не лише на національному , але і на міжнародному ринку  товарів і продовжує шукати нові ринки збуту власної продукції.

 

РОЗДІЛ 4

Обґрунтування основних шляхів Покращення стратегічного управління підприємством ВАТ ”Самбірський молокозавод”

 

4.1. Напрями виправлення недоліків в здійсненні процесу стратегічного управління підприємтсвом ВАТ ”Самбірський молокозавод”

 

Перехід економіки до ринкових відносин спричинив  ускладнення в дiялъності кожного  пiдприємства незалежно від форми  власності, галузі й напрямів прикладання  зусиль, правового статусу. В міру ускладнення зовнішнього середовища, змiн технології, на якiй базується  робота пiдприємства, поява нових  цiлей висуває на перший план необхідність застосування iдеології стратегічного  управління.

Загальноприйняті  характеристики стратегічного управління стосуються західних фірм, які функціонуютъ в умовах розвинутих ринкових відносин. Тому перенесення ідеологiї стратегiчного управління захiдних фірм на грунт вітчизняної економіки потребує детального врахування особливостей діяльності кожного підприємства в середовищі, що його оточує. Аналiз стану й динаміки трансформаційних процесів дає змогу визначити особливостi методології стратегiчного управління стосовно вітчизняних суб’єктів господарювання. Вчені пропонують розглянути їх у трьох розрiзах:

- особливості,  що криються в макросередовищі;

- особливості,  пов’язані з факторами безпосереднього  оточення;

- особливості  становлення стратегічного управління  у внутрiшньому середовищі підприємства.

Особливості макрорівня мають концептуальний характер оскільки вони значною мiрою гальмують  розвиток кожного підприємства зокрема  й економічне зростання в цілому. Характерно те, що змiни в одному з  них викликають ланцюгову реакцiю i зумовлюють нестабiльністъ iнших. Особливо чутливі до змін політичний i макроекономiчний компоненти, бо вони значною мiрою залежать як від коливань у мiжнародному оточенні, так i від змін внутрiшнього середовища.

Важливою  особливістю є те, що досi iснує інерцiя  централізовано-адмiністративної системи, згiдно з якою підприємства зберегли звичку орiєнтуватися на вищi керiвнi структури  й органи влади, а власної iніціативи  не виявляють.

Суттєвою  перепоною є вiдсутнiсть розвинутого  фондового ринку, недосконалiсть  фiнансово-банківської системи, а  також тиск фiскальної полiтики держави i, в першу чергу, податкової системи. яка пригнічує ділову активнiстъ. Працювати самостiйно, без протекції  і пільгових умов стає неможливим, тому власники й керiвники пiдприємств  намагаютъся знайти рiзнi механiзми, часом протиправнi, які створили б для них пільговi умови для  виживання й розвитку. Така ситуацiя  характерна для всiх рiвнiв влади, починаючи з районного i до Кабмiну, Адмiнiстрації Президента й Верховної  Ради. Тут проявляється така характерна особливість, як нерiвнiсть конкурентних умов дiяльності суб’єктiв господарювання. А це перешкоджає розвитку справедливих економічних відносин i призводить до порушення рiвноваги й розбалансованостi розвитку як самих підприємств, так i пiдприємництва у цiлому.

Повільнiсть  впровадження стратегічного управління в практику управлiння суб’єктiв  господарювання спричинює вплив  факторiв безпосереднього оточення. Вони пов’язані, по-перше, з тиском та обмеженнями, накладеними макросередовищем. По-друге, з вiдсутнiстю умов для iснування реального конкурентного середовища. Насамперед iдеться про умови, якi збiльшували б вiддачу вiд капiталовкладенъ до певної конкурентної норми, яка наближається до норми віддачi вiд довгострокових цiнних паперiв уряду з поправкою  на ризик. У разi, коли норма вiддачi вища за вiддачу конкурентного ринку, вiдбувається надходження капiталу на ринок через появу нових конкурентiв або через інвестиції наявних конкурентiв. Надходження iнвестицiй i здатнiсть пiдприємств пiдтримувати норму вiддачi, вищу за середню, зумовленi дiєю факторiв конкуренції. Особливiстю ринкiв вiтчизняних суб’єктiв господарювання є, власне, недостатній вплив на формування конкуренції таких класичних факторiв, як наявнiсть i гнучкiсть бар’єрiв для входження в ринок нових конкурентiв, можливiсть появи продукцiї-замiнникiв, здатнiсть постачальникiв завищувати цiну, а покупцiв занижувати.

По-третє, впровадження стратегiчного управлiння  в практику дiяльностi вiтчизняних  суб’єктiв господарювання перешкоджає  неналежна методологiчна база й  недостатня теоретична пiдготовка керiвникiв  вищої ланки, що практикують у  цiй сферi. Зокрема, переважна бiлъшiсть  підприємств сьогодні потребує методологiчних i методичних розробок зi стратегiчного  управлiння. Ранiше задоволення подiбних потреб здiйснювали галузевi науково-дослiднi й проектнi установи. З рiзних причин обсяг таких дослiджень для  великих i середнiх пiдприємств галузевого пiдпорядкування значно скоротився. А малi й приватні пiдприємства можутъ скористатися лише послугами вiдповiдних консалтингових фірм, хоча вони для  них занадто дорогі. Щодо пiдготовки фахiвців у галузі стратегiчного  управлiння, то це тривалий процес, який потребує значних витрат.