Норми праці, застосовувані в промисловості

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 Харківський  національний економічний університет 
 
 
 
 
 
 

кафедра управління персоналом 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота

з курсу «Нормування праці»

на тему: «Норми праці, застосовувані в промисловості» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 

Харків, 2007

Зміст 

Вступ………………………………………………………………………….……3

Розділ 1. Аналітична частина………………………………………………….…4

1.1.Система  та класифікація норм праці…………………………………...4

1.2.Структура  норм часу………………………………………………….…6

1.3. Встановлення  норм часу і норм виробітку………………………..….12

1.4. Встановлення  норм обслуговування і норм  штату  (норм чисельності)…………………………………………………………………21

1.5.Особливості  нормування праці при багатоверстатних роботах…..…29

1.6. Методи  встановлення нормованих завдань………………………….38

Розділ 2 Проектна частина………………………………………………………40

Розділ 3. Розрахунок ефективності………………………………………..……43

Висновок………………………………………………………………………….45

Список використаної літератури……………………………………………..…46 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

         Вступ 

     Щоб нормувати трудовий процес, необхідно  нормалізувати не тільки тривалість виконання всіх його частин, але  і ряд виробничих факторів, що роблять  на неї вплив (важкість праці, санітарно-гігієнічний стан навколишньої працюючого середовища, соціальні і правові норми і т.д.)- Іншими словами, необхідно розробити комплекс норм витрат праці, що включає норми витрат робочого часу, фізичної і нервової енергії виконавши робіт, норми співвідношень витрат праці з його результатами.

     Норми витрат робочого часу регламентують  величину робочого часу, яка необхідна  для виконання одиниці визначеної роботи одним чи декількома працівниками. Норма витрат робочого часу в залежності від конкретних умов організації  праці може виражатися:

а)нормою тривалості виконання визначеної роботи (операції, 
процесу);

б)нормою часу (трудомісткістю операцій);

в)нормою чисельності.

     Метою наукового нормування є не тільки регламентування витрат робочого часу на одиницю вироблення в сформованих організаційно-технічних умовах виробництва, але і виявлення раціональних параметрів і умов трудового процесу. Тут виявляється активна роль нормування в підвищенні ефективності праці і його організації, що забезпечує прогресивність установлюваних норм.

     Актуальність даної теми полягає в тім, що трудовий процес є найважливішим чинником виробництва. Саме від нього залежить, наскільки ефективно використовуються на підприємстві засоби і предмети праці, наскільки успішно працює підприємство в цілому.

      Метою даної роботи є теоретична оцінка норми праці, застосовувані в промисловості, дослідження взаємозв’язку норм часу та норм виробітку.

     Об'єктом  дослідження є норми часу і норми виробітку.

     Предметом дослідження служать напрямки і  заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання норм праці. 
 

     Розділ 1. Аналітична частина 

     1.1.Система  та класифікація норм праці

     На  сьогоднішній день на підприємствах  плановими органами використовується система норм праці, що відбивають різноманітні сторони трудової діяльності.

     Найбільш  широко застосовуються норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, управління, нормовані завдання.

     Норма часу (трудомісткості операції) визначає необхідні витрати часу одного робітника  або бригади (ланки) на виконання  одиниці роботи продукції). Норми часу вимірюються в людино-хвилинах (людино-годинах).

     Норма виробітку визначає кількість одиниць  продукції певного виду, яка повинна  бути виготовлена одним робітником або бригадою ланкою) за даний проміжок часу (годину, зміну). Норми виробітку вимірюються в натуральних одиницях (штуках, метрах і т. п.) і висловлюють необхідний результат діяльності робітників.

     Норма обслуговування визначає необхідну  кількість верстатів, робочих місць, одиниць виробничої площі і інших  виробничих об'єктів, закріплених для обслуговування за  одним робітником або бригадою. 
(ланкою). 

     Норма чисельності визначає чисельність  робітників, необхідну для виконання  певного обсягу роботи або для  обслуговування одного, або декількох  агрегатів.

     Норми управління (числа підлеглих) визначає кількість робітників що повинні бути безпосередньо підпорядковані одному керівнику.

     Нормоване завдання визначає необхідний асортимент і обсяг робіт що повинні бути виконані одним робітником або бригадою (ланкою) за даний   проміжок  часу  (зміну,   добу,   місяць).   Як  і норма виробітку нормоване    завдання    визначає    необхідний    результат    діяльності робітників. Однак на відміну від норм виробітку, нормоване завдання може встановлюватися під час виготовлення  різнорідної продукції визначати обсяг роботи не тільки в натуральних одиницях, але і в нормо-годинах,   нормо-гривнях.   У   зв'язку   з   цим   норма   виробітку   може розглядатися як приватний випадок нормованого завдання.

     Об'єктивно  існують дві форми витрат праці: витрати робочого часу і витрати робочої сили (фізичної і нервової енергії). Відповідно до цього можна визначити норми витрат робочого часу і норми витрат енергії робітників.

     Норми витрат робочого часу встановлюють час  для виконання одиниці роботи одним або декількома робітниками.

     До  норм витрат робочою часу відносяться: норми тривалості виконання робіт, норми часу (трудомісткість операцій) і нормі чисельності.

     Норма тривалості визначає час за який може бути виконана одиниця роботи на одному верстаті (агрегаті) або на одному робочому місці. Цей час включає тривалість технологічного впливу на предмет праці і величину об'єктивно неминучих перерв, які припадають в середньому на одиницю роботи. Норма тривалості вимірюється, в одиницях часу: хвилинах, годинах.

     Норма часу (трудомісткості операції) визначає необхідні витрати часу одного або декількох робітників на виконання одиниці роботи, або виготовлення одиниці продукції по даній операції. Ці витрати залежать не тільки від тривалості операції, але й від кількості робітників, зайнятих її виконанням. Норма часу вимірюється в людино-хвилинах (людино-годинах), тобто двомірною величиною (тоді як норма тривалості - величина одновимірна).

     У порівнянні з нормами витрат робочого часу норми витрат фізичної і нервової енергії робітників досліджені в значно меншій мірі. Ці норми можуть характеризуватися темпом роботи, мірою зайнятості робітників, показниками стомлення і т. под. З існуючих нормативних матеріалів для характеристики норм витрат енергії робітників найбільше підходять норми тяжкості праці. Під тяжкістю праці розуміється сумарний вплив всіх чинників трудового процесу на організм людини. Тяжкість праці залежить від її інтенсивності і від стану виробничого середовища (санітарно-гігієнічних і естетичних умов праці). Норми тяжкості праці регламентують припустимі навантаження на організм працюючих, тому вони використовуються для обґрунтування часу на відпочинок, встановлення компенсацій за несприятливі умови праці і т. под.

     Результати  їх діяльності висловлюються кількістю  виробленої продукції або певним обсягом виконаних робіт. Тому до норм результатів праці, передусім, слід відносити норми виробітку і нормовані завдання.

     1.2.Структура норм часу 

     Технічно  обґрунтованою нормою часу (ТОН) називається  час, необхідний для виконання одиниці роботи (операції), що встановлюється за результатами комплексного аналізу і розрахунку з урахуванням раціональної організації технологічного процесу.

     Структура ТОН включає тільки ті категорії  робочого часу, що необхідні для  виконання заданої операції в звичайних (нормальних) виробничих умовах.

     До  цих категорій відносяться:

t_п-з  — підготовчо-заключний час;

t_о — основний час;

t_в — допоміжний час (якщо воно не перекривається іншими категоріями часу);

t_обсл. — час на обслуговування робочого місця, що складається з t_орг — часу на організаційне обслуговування і t_тех — на технічне обслуговування;

t_пт. — час технологічних перерв, пов'язаних з технологією й організацією виробництва;

t_отл. — час на відпочинок і особисті потреби.

     Формулу ТОН можна виразити в такий спосіб:

      ,                                               (1.2.1)

     Структура ТОН може мінятися в залежності від  організаційних умов (зокрема від  типу виробництва). Так, tn-з має досить велику питому вагу в t_n для одиничного і дрібносерійного виробництва і може бути відсутня взагалі в масовому виробництві. За допомогою розрахунків за нормативами визначають оперативний час, що включає основне і частину, що не перекривається, допоміжного. Так, наприклад, при токарській обробці, виходячи з оптимальних режимів різання:

                                                           (1.2.2)

     де  l — розрахункова довжина обробки (1=1₁+ 1₂+ 1₃  де l₁ довжина обробки за кресленням, мм; розмір-величина врізання і виходу, мм; 1₃-довжина проходів при узятті спробних стружок, мм);

     і — число проходів;

     n — частота обертання шпинделя, про/хв;

     

     

      S — подача різця, мм/про. 

     У ТОН включається лише частина  t_B, перекривається не іншими елементами операції.

       
 

де  t_уст      час па установку і зняття деталі;

     t_пер - час, зв'язаний з виконанням технологічного переходу (керування устаткуванням, механізмами, інструментом):

     t_контр — час на контрольні виміри. Сума t₀ і допоміжного часу, що не перекривається, їв складає норму оперативного часу:

      ,                                                   (1.2.5)

     Елементи  t_в встановлюються за діючими нормативами. Причому ці нормативи можуть бути різної диференціації:

• у    масовому    виробництві    використовуються  мікроелементні нормативи на рух;
• у крупносерійном — на трудові дії і прийоми;
• у серійному —  на комплекси прийомів;
• у дрібносерійному й одиничному — укрупнені нормативи, типові норми.

     При визначенні структури операції необхідно  проектувати сполучення виконання  прийомів і елементів (наприклад, установка  деталі в пристосуванні може виконуватися одночасно з t_о - часом обробки попередньої деталі).

     Час на обслуговування робочого місця t_обсл Залежить від ступеня розподілу і кооперації праці між основними і допоміжними робітниками, що займаються постачанням робочих місць заготівлями, матеріалами, інструментом, збиранням стружки. Велика частина цих повторюваних операцій регламентована графіками, а на ряді підприємств— є нормативи.

     При відсутності нормативів t _о6сл. Частіше визначається відсотком а від t_on і tо , розрахованого за даними нормального балансу ФРЧ.