Норми праці, застосовувані в промисловості

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2012 в 19:13, курсовая работа

Описание

Метою даної роботи є теоретична оцінка норми праці, застосовувані в промисловості, дослідження взаємозв’язку норм часу та норм виробітку.

Об'єктом дослідження є норми часу і норми виробітку.

Предметом дослідження служать напрямки і заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання норм праці.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………….……3

Розділ 1. Аналітична частина………………………………………………….…4

1.1.Система та класифікація норм праці…………………………………...4

1.2.Структура норм часу………………………………………………….…6

1.3. Встановлення норм часу і норм виробітку………………………..….12

1.4. Встановлення норм обслуговування і норм штату (норм чисельності)…………………………………………………………………21

1.5.Особливості нормування праці при багатоверстатних роботах…..…29

1.6. Методи встановлення нормованих завдань………………………….38

Розділ 2 Проектна частина………………………………………………………40

Розділ 3. Розрахунок ефективності………………………………………..……43

Висновок………………………………………………………………………….45

Список використаної літератури……………………………………………..…46

Работа состоит из  1 файл

Курсовая работа.doc

— 484.50 Кб (Скачать документ)

         - автоматичному обладнанні - 0,8 /0,9:

         - напівавтоматичному обладнанні - 0,75 / 0,85:

         - універсальному, автоматизованому обладнанні    0,7 / 0,8, 
    Після визначення норм обслуговування здійснюється розрахунок

     норм  часу і виробітку на операцію. З    урахуванням     закономірностей    циклічного     і     нециклічного багатоверстатного обслуговування для розрахунку оперативного часу при багатоверстатному обслуговуванні можуть бути використані такі формули: - для нециклічного обслуговування: 

                                                            (1.5.6)

     - для циклічного обслуговування  з простими циклами:

                                                           (1.5.7)

     -для  циклічного обслуговування зі  складними циклами:

                                                           (1.5.8)

     де  Топ - оперативний час роботи на даному верстаті, хв.;

     Топ.н - найбільший оперативний час при роботі на одному верстаті, хв.

       nо   -     кількість    верстатів,     що     обслуговуються     робітниками-верстатниками, шт,;

     z - кількість     циклів    на    даному     верстаті     за    один    цикл

     багатоверстатного обслуговування; 

     Кзб -  коефіцієнт збігу часу зайнятості робітника на одному верстаті із зупинкою інших зб> 1).

     Норма    підготовчо-заключного   часу    при    багатоверстатному обслуговуванні визначається за такими формулами:

      - при здійсненні функцій налагодження верстатів оператором

     

     де  Tп.з - підготовчо-заключний час при обслуговуванні оператором одного верстата, хв.;

     - при        здійсненні        функцій        налагодження        верстатів налагоджувальником;

                                                                     (1.5.9)

     Норма   штучного   часу   при   багатоверстатному   обслуговуванні розраховується за формулою

                                                   (1.5.10)

     Норма      виробітку      при      багатоверстатному      обслуговуванні розраховується для кожного верстата окремо за формулою

                                                         (1.5.11)

де  Ф - тривалість зміни, хв.;

tш    -    норма    штучного    часу    для    умов    багатоверстатного

     обслуговування, хв.;

по - кількість верстатів, що обслуговуються робітником, шт.

     У малосерійному та одиничному виробництві  для нормування робіт при багатоверстатному обслуговуванні доцільно застосовувати укрупнений метод, при якому норма штучного часу розраховується за формулою   

                                                     (1.5.12)

де  Тш - норма штучного часу при обслуговуванні робітником-багатоверстатником одного верстата, хв.:

Кш  -  коефіцієнт зміни штучного  часу  при  багатоверстатному обслуговуванні.

     Величина  Кш визначається виходячи з середнього норматив значення часу обслуговування робочого місця з урахуванням кіль верстатів, що обслуговуються.

     Поточне виробництво засноване на найбільш раціональній побудови виробничого   процесу   у   просторі   та   у   часі,   тобто   характеризується ланцюговим розташуванням робочих місць по ходу технологічного процесу і високим ступенем ритмічності. У загальному виді поточне виробництво характеризується такими ознаками:

  • твердим закріпленням об'єктів за кожною поточною лінією (і за кожним робочим місцем);
  • безперервністю процесу виробництва;
  • розташуванням робочих місць у тій самій послідовності, в якій виконується технологічний процес.

     Особливості поточного методу виробництва призводять до особливостей і в нормуванні праці. Таким чином, норма тривалості оброблення деталі на одному робочому місці потоку повинна дорівнювати або бути декілька менше часу такту. У процесі нормування праці повинні бути розроблені і здійснені заходи, що забезпечують синхронізацію потоку.

     Розрахунок  норми часу при обслуговуванні верстатів  одним робітником-багаговерстатником виконується за формулою

                                                (1.5.13)

     де  Тц.н   - наведений час циклу оброблення деталей, хв.;

     аобс- час організаційного і технічного обслуговування, відсоток від наведеного часу циклу;

     авід - час на відпочинок і особисті потреби, відсоток від наведеного масу циклу.

     Наведеним часом циклу називається час  циклу, віднесений до оброблення однієї деталі. При багатоверстатній роботі у ньому, окрім оперативного часу верстата, враховуються простої в очікуванні обслуговування, викликані збігом часу зайнятості робітника-багатоверстатиика на одному з верстатів із зупинкою інших.

     При обслуговуванні верстатів-дублерів рівної продуктивності Введений час циклу складає:

                                                                (1.5.14)

де  t’оп - наведений оперативний час, хв.;

tоп - оперативний час на виконання операції на одному верстаті, хв.

n  -    кількість    верстатів,    що    обслуговуються    робітником-багаговерстатником, шт.

     Обов'язкового   умовою   при   розрахунку   штучної   норми   часу  є  нормування оперативного часу, тобто  часу, що витрачається на роботу, результатом якої є виконання операції. Оперативний час включає основний (машинний) і допоміжний час,

     Основний   час   Т0    для   всіх   видів   робіт,   то   виконуються   на 
металорізальних верстатах, розраховується за формулою 

                                                                   (1.5.15)

де   L - довжина шляху інструменту або деталі у напрямку подачі мм; 

Sхв - хвилинна подача, тобто шлях, пройдений інструментом або деталлю, що оброблюється, у напрямку подачі за одну хвилину, мм/хв;      

n - кількість проходів 

     Допоміжний  час Тд - час, що витрачається робітником-багатоверстатником на дії, що безпосередньо не впливають на предмет прані, але необхідні для виконання основної роботи. Допоміжний час визначається за нормативами або на основі проведення хронометражних спостережень.

     Методи  розрахунку оперативного часу виготовлення однієї деталі на даній операції залежать від кількості водночас оброблюваної на лінії номенклатури деталей, а також наявності на робочих місцях верстатів-дублерів.

     На  однономенклатурних поточних лініях і за відсутністю верстатів-дублерів оперативний час виготовлення однієї деталі на даній операції, Я правило, дорівнює оперативному часу оброблення деталі на даному верстаті, тобто:

                 

     На  багатономенклатурних поточних лініях і за наявністю верстати дублерів t'оп не дорівнює tоп. При цьому, залежно від специфіки робочих

місць можливі такі випадки:

  • на декількох  верстатах-дублерах  з  однаковою  продуктивність 
    виконують одну операцію;
  • на   декількох   верстатах-дублерах    з   різною    продуктивністю виконують одну операцію:
  • на робочих місцях обробляються дві або більше деталей за різ програмою.

Якщо  на декількох верстатах-дублерах з  різною продуктивністю виконують одну операцію, оперативний час визначається за формулою

                                                                 (1.5.16)

де  tоп= tоп1, tоп2…. tопn - оперативний час 1-го, 2-го,  п-го верстатів-дублерів;

п - кількість всрстатів-дублерів, шт.

     Окремий випадок цієї формули для всрстатів-дублерів з однаковою Продуктивністю (tоп1 = tоп2 = tопn такий:

                                                                   (1.5.17)

     У випадку, якщо на робочих місцях обробляються дві або більше деталей з різноманітною  програмою, оперативний час оброблення неосновних деталей умовно наводиться до оперативного часу оброблення основної деталі (деталь, що має максимальну програму).

     У цьому випадку умовний оперативний  час на операції з оброблення неосновних деталей  у хв., розраховується за формулою

                                                             (1.5.18)

де Пі - програма випуску неосновних деталей, шт.;

Пmax - програма випуску основних деталей, шт.

     При обробленні на одному верстаті декількох  найменувань деталей за Пі приймається сума програм усіх оброблюваних на цьому верстаті деталей.

     Зайнятість  робітника по виготовленню однієї деталі на кожному верстаті Тз, визначається додаванням машинно-ручного Тм.р допоміжного перекривного Тд.п і неперекривного часу Тдн:

                                                         (1.5.19)

     Якщо  при  обробленні  партії деталей  машинний час  оброблення однієї деталі менше часу переходу робітника-багатоверстатника до іншого верстата і назад, цей машинний час повинен включатися у зайнятість, а час переходу від верстата до верстата повинен бути виключений. 
 
 

     1.6. Методи встановлення нормованих завдань 

     Методи  встановлення нормативних завдань залежать від характеру трудових процесів. Такі роботи діляться на дві основні групи: а) виконуються в основному стабільні роботи; б) виконуються нестабільні за складом роботи, загальний обсяг, склад і послідовність яких не можуть бути заздалегідь уточнені.

     До  першої групи відносять основних робочих, зайнятих на поточних, конвеєрних і автоматичних лініях, а також  робочих допоміжних  служб верстатників, служб цехів, слюсарів інструментальників, транспортних робітників і ін).

     До  другої групи відносяться в основному робітники по обслуговуванню виробництва (слюсарі, електрики), а також робітники ряду професій основного виробництва (оператори, мастильники, збиральники, налагоджувальники).

Информация о работе Норми праці, застосовувані в промисловості