Підвищення ефективності підприємства

–        науковість стилю викладення;

–        відсутність у випускній роботі орфографічних і синтаксичних помилок;

–        правильне оформлення випускної роботи відповідно до державних стандартів (при значних відхиленнях від встановлених вимог робота може бути взагалі недопущена до захисту або це суттєво вплине на загальну оцінку);

–        повнота та ґрунтовність доповіді випускної роботи;

–        чіткість та змістовність відповідей на запитання членів ДЕК.

Випускна робота повинна бути написана літературною мовою, без зловживань: науковими термінами (які транслітеровані з іноземних мов); цитатами, запозиченими зі статей, монографій, підручників та з мережі Інтернет. Вона не повинна мати компілятивний характер.

Випускна робота з ознаками плагіату рішенням державної екзаменаційної комісії знімається з розгляду, виставляється незадовільна оцінка, а захист нової (на іншу тему) можливий не раніше ніж через рік. Студенту варто пам’ятати, що плагіатом вважається:

–        перефразування частин тексту інших авторів без посилання на джерело;

–        оприлюднення роботи, написаної третьою особою на замовлення студента;

–        копіювання письмових робіт інших студентів, викладачів, аспірантів, наукових співробітників;

–        компіляції частин запозиченого тексту без введення їх у цитати.

Оцінюючи випускну роботу, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, практичну значущість, вміння захистити сформульовані положення та висновки, але й відповідність оформлення встановленим вимогам.

Результати захисту випускної роботи оцінюються за 100-баловою шкалою КНТЕУ, яка відповідно переводиться в національну шкалу («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Оцінка «відмінно» виставляється якщо:

–        робота носить науково-дослідний характер, містить грамотно викладену теоретичну базу (економічна природа окремих категорій, історія питання, термінологічний аспект, критичний аналіз нормативних і законодавчих актів, різних точок зору вчених з проблематики тощо);

–        проведений глибокий аналіз практичної сторони проблеми і надана їй критична оцінка, проведено порівняння із передовим досвідом інших підприємств різних галузей, із зарубіжними підходами;

–        надано аналіз методик, що діють, проведений аналіз відповідних показників в динаміці і внесені відповідні рекомендації;

–        робота характеризується логічним, послідовним викладенням матеріалу з висновками і обґрунтованими пропозиціями;

–        наявні позитивні відгуки наукового керівника і рецензентів;

–        при захисті роботи показані глибокі знання питань теми, при цьому наводяться дані дослідження і використовуються ілюстративні матеріали (таблиці, схеми, графіки);

–        відповіді на питання носять лаконічний та змістовний характер.

Оцінка «добре» виставляється якщо:

–        робота носить дослідницький характер, містить грамотно викладену теоретичну базу (економічна природа окремих категорій, історія питання, термінологічний аспект, критичний аналіз нормативних і законодавчих актів, різних точок зору вчених з проблеми і тощо);

–        проведений докладний аналіз практичної сторони проблеми і надана їй оцінка, проведено порівняння із передовим досвідом інших підприємств різних галузей та зарубіжними підходами;

–        надано аналіз методик, що діють, проведений аналіз відповідних показників в динаміці і внесені відповідні рекомендації;

–        робота характеризується послідовним викладом матеріалу із відповідними висновками, однак, із не цілком обґрунтованими пропозиціями;

–        робота має позитивні відгуки наукового керівника і рецензентів;

–        при захисті студент показує знання питань теми, оперує даними дослідження, вносить пропозиції з поліпшення діяльності підприємства (організації), ефективному використанню ресурсів, під час доповіді використовує ілюстративні (таблиці, схеми, графіки);

–        грамотно відповідає на поставлені питання.

Оцінка «задовільно» виставляється якщо:

–        робота носить дослідницький характер, містить теоретичний розділ, базується на практичному матеріалі, але відрізняється поверхневим, недостатньо глибоким аналізом, є видима непослідовність викладу матеріалу, представлені необґрунтовані пропозиції;

–        у відгуках керівника і рецензентів наявні зауваження за змістом роботи і методикою аналізу;

–        при захисті студент виявляє невпевненість, показує слабке знання питань теми;

–        не дає повної аргументованої відповіді на поставлені питання.

Оцінка «незадовільно» виставляється якщо:

–        робота не відповідає вимогам, викладеним в методичних рекомендаціях;

–        робота не має висновків або вони носять декларативний характер;

–        у відгуках керівника і рецензентів є істотні критичні зауваження;

–        при захисті студентові важко відповідати на поставлені питання за темою, не знає теорії питання, до захисту не підготовлені ілюстративні матеріали;

–        при відповіді допускає помилки по суті.

Для робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

застосовується така шкала:

1. Оформлення дипломної роботи відповідно до вимог методичних рекомендацій – до 5 балів.

2. Актуальність теми дослідження – до 10 балів, у т.ч.:

      інноваційність теми дослідження – 3 бали;

      відповідність теми, змісту та структури роботи особливостям діяльності підприємства – 2 бали;

      відповідність змісту роботи визначеній темі – 3 бали.

      наявність замовлення на певну обрану тему від підприємства – 2 бали.

3. Глибина проведеного дослідження та рівень науковості – до 35 балів, у т.ч.:

      послідовно-логічне викладення основного тексту роботи – 5 балів;

      рівень глибини теоретичного дослідження і ступінь використання сучасних методів його проведення – до 15 балів:

      глибина діагностування досліджуваної проблеми на матеріалах підприємства – до 15 балів:

4. Застосування інформаційних технологій – до 10 балів:

      авторська програма (наявний алгоритм і опис розробки) – 10 балів;

      адаптована автором стандартна програма (наявний опис авторської адаптації) – 5 балів;

5. Практична цінність розробок і пропозицій – до 45 балів:

      рівень обґрунтування методичних підходів – до 10 балів:

      ступінь обґрунтованості запропонованих проектних рішень – 15 балів;

      наявність довідки про впровадження запропонованих рекомендацій – 5 бали:

      наявність публікацій (статті, тез) з теми дипломної роботи – 5 балів.

Для робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

застосовується така шкала:

1. Оформлення магістерської роботи відповідно до вимог методичних рекомендацій – до 5 балів.

2. Актуальність теми дослідження – до 10 балів, у т.ч.:

      наукова новизна, та інноваційність теми дослідження – 3 бали;

      постановка проблеми та обґрунтування теми дослідження – 2 бали;

      відповідність змісту роботи визначеній темі – 3 бали.

      наявність замовлення на певну обрану тему від підприємства – 2 бали.

3. Глибина проведеного дослідження – до 40 балів, у т.ч.:

      послідовно-логічне викладення основного тексту роботи – 5 балів;

      обґрунтування наукової новизни – 5 балів;

      рівень глибини теоретичного дослідження і ступінь використання сучасних методів його проведення – до 15 балів:

      глибина діагностування досліджуваної проблеми на матеріалах підприємства – до 15 балів:

4. Застосування інформаційних технологій – до 10 балів:

      авторська програма (наявний алгоритм і опис розробки) – 10 балів;

      адаптована автором стандартна програма (наявний опис авторської адаптації) – 5 балів;

5. Практична цінність розробок і пропозицій – до 40 балів:

      рівень обґрунтування необхідності впровадження заходів – до 10 балів:

      ступінь обґрунтованості запропонованих проектних рішень – 10 балів;

      наявність довідки про впровадження запропонованих рекомендацій – 5 бали:

      наявність публікацій (статті, тез) з теми магістерської роботи – 5 балів.

Рішення щодо підсумкової оцінки приймається більшістю голосів членів ДЕК за результатами захисту з урахуванням висновків наукового керівника та рецензентів.

11. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ випускної роботи

Загальні положення

Випускна робота оформлюється з використанням комп’ютерної техніки у текстовому редакторі Microsoft Word на одному боці аркуша білого паперу (формат А4, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 pt, міжрядковий інтервал – 1,5).

Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Випускна робота повинна бути оформлена відповідно до стандартів виконання письмових робіт в ХТЕІ КНТЕУ. Для написання випускної роботи слід користуватися державною мовою.

Випускна робота має бути написана абсолютно грамотно, чітко, зрозумілою мовою.

Помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст необхідно розбивати на абзаци, які складаються з декількох логічно зв’язаних між собою речень.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати 1,25 см.

Лапки по всьому тексту роботи повинні бути однаково оформленні таким чином: «».

Норми наукової комунікації суворо регламентують характер викладу інформації, передбачаючи відмову від висловлювання власної думки від першої особи. У зв’язку з цим краще вживати мовні конструкції, в яких замість особового займенника «я» вживається займенник «ми». Це виправдано, оскільки дослідження студент здійснюється з консультуванням наукового керівника.

Оформлення посилань. Під час роботи з різними джерелами (наукова та навчальна література, періодичні видання) студент виписує цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. У теоретичній частині на одній сторінці тексту можна наводити 2-3 цитати різних авторів.

Загальні вимоги до цитування такі:

      текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

      цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні авторського тексту позначається трьома крапками, які можуть ставитися на початку, всередині та в кінці цитати;

      кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело із зазначенням номеру сторінки;

      при непрямому цитуванні (переказ, виклад думок інших авторів своїми словами) слід бути максимально точним щодо думок автора, коректним в оцінюванні його результатів і робити відповідні посилання на джерела;

      цитування повинно бути оптимальним, враховуючи, що надмірне цитування створює враження компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.

У тексті роботи не допускається:

      застосовувати звороти розмовної мови;

      застосовувати різні науково-технічні терміни, близькі за змістом для одного і того ж поняття;

      скорочувати позначки одиниць фізичних величин (наприклад, мм замість міліметрів), якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в таблицях і розташованих буквених позначок, які входять до складу формули;

      застосовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами орфографії, а також відповідними стандартами;

      перенесення слів (тобто зняти позначку «Автоматична розстановка переносів»);