Підвищення ефективності підприємства

      використовувати в тексті математичний знак мінус (–) перед негативними значеннями величини замість знаку (–) слід писати слово «мінус»;

      вживати математичні знаки без цифр, наприклад, < (менше) або = (дорівнює), а також знаки % (відсоток), № (номер);

      подвоювати знаки, наприклад, %%.

При переносі не допускається:

      розділяти абревіатури і умовні скорочення;

      розділяти цифри, що утворюють одне число;

      розділяти умовні скорочення і числа;

      розділяти числа і повні або скорочені найменування, до яких ці числа відносяться. Наприклад, не можна розривати 700 грн., 2012 р. тощо;

      відокремлювати знаки номеру, відсотка від наступних чисел, що пов’язані з ними;

      відокремлювати ініціали від прізвища;

      відокремлювати абревіатуру від назви, які пов’язані між собою;

      залишати на попередньому рядку одно-, двох-, трьохбуквений прийменник, з якого починається речення після крапки, крапки з комою, знаків окличного, питального. Наприклад: «За рік ...», «При розв’язанні ...».

Нумерація

Сторінки випускної роботи нумеруються з першої, включаючи титульний аркуш. Перша сторінка не нумерується. Номери сторінки проставляються у верхньому правому куті. Параметри верхнього колонтитулу сторінок дорівнюють 1,25, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 pt. Таблиці та ілюстративний матеріал, які розміщені на окремих сторінках усередині випускної роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Заголовки структурних елементів випускної роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «список використаних джерел» не мають порядкового номера та друкуються великими літерами посередині рядка звичайним шрифтом без крапки в кінці. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином (крім структурного елементу «ЗМІСТ»).

Кожен розділ випускної роботи необхідно починати з нової сторінки. Слово «РОЗДІЛ» друкують великими літерами посередині рядка. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Після номера розділу крапку не ставлять, потім з нового рядка посередині друкують великими літерами заголовок розділу без крапки в кінці.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, не починаючи з нової сторінки. Нумерація підрозділу починається з абзацного виступу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу маленькими літерами, починаючи з великої. У кінці заголовку підрозділу крапку не ставлять.

Перенесення слів у заголовках розділів та підрозділів не допускається.

Відстань між структурними елементами випускної роботи повинні складати:

–        між заголовком розділу і текстом – 2 рядки («ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «список використаних джерел»);

–        між заголовком розділу і заголовком підрозділу – 2 рядки;

–        між заголовком розділу і текстом – 1 рядок;

–        між текстом і заголовком розділу – 1 рядок.

Ілюстрації (рисунки)

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання, при цьому слово «рисунок» пишуть скорочено, наприклад: рис. 2.5.

Ілюстрацію слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: рис. 3.2. – другий рисунок третього розділу. Між номером ілюстрації та назвою ілюстрації ставлять крапку.

Кожна ілюстрація повинна мати назву, яку розміщують під ілюстрацією посередині рядка. Слово «Рис.» та назву рисунку починають з великої літери звичайним шрифтом без крапки в кінці. Відстань між текстом та ілюстрацією й назвою ілюстрації та текстом повинна складати 1 рядок.  Перенесення слів у назві ілюстрації не допускається.

На всіх графіках, діаграмах обов’язково вказуються значення показників, а також одиниці їх виміру, визначені на осях. Кольорові графіки, діаграми роздруковуються у кольорі або кольори замінюються на штрихування різного типу.

Інформація таблиць та ілюстрацій, що наведені у випускній роботі не повинна повторюватись.

Напис під ілюстрацією має такий вигляд:

Рис. ______ . ______________________________________

                            (номер)                                                        (назва рисунку)

Приклад оформлення ілюстрацій подано у додатку Ц, Ш.

Таблиці

Цифровий матеріал у випускній роботі слід оформлювати у вигляді таблиць.

Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: табл. 1.3. У повторних посиланнях за текстом на таблиці треба зазначити: див. табл. 1.3.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: табл. 1.3 – третя таблиця першого розділу.

Кожна таблиця повинна мати назву. Слово «Таблиця» та назву таблиці починають з великої літери без крапки в кінці. Слово «Таблиця» та її порядковий номер розміщують справа. Назву таблиці друкують над таблицею посередині рядка напівжирним шрифтом.

Інформація, яка розміщується у таблиці оформлюється так: шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 12 pt, міжрядковий інтервал – 1,0.

Вирівнювання шапки таблиці, умовних позначень, формул та значень в таблиці «посередині по центру», вирівнювання показників в таблиці «посередині по лівому краю».

У заголовках та підзаголовках граф таблиць допускається перенесення слів та поворот тексту (текст повинен читатись знизу-вгору).

Значення показників в таблицях повинні мати однакову розрядність – два знаки після коми, коефіцієнти – до чотирьох знаків після коми. У тих таблицях, де всі значення показників цілі числа – розрядність не вказувати.

Якщо значення показника «0», то у клітинці таблиці ставиться знак дефісу.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця ______

(номер)             

Назва таблиці

Таблицю з великою кількістю рядків можна перенести на іншу сторінку. У такій таблиці обов’язковим є рядок із нумерацією стовпців таблиці після заголовка (підзаголовка) графи. При перенесенні таблиці на іншу сторінку назву таблиці не повторюють, а вказують «Продовження табл. 1.3» і повторюють рядок нумерації стовпців таблиці.

Якщо таблиця має більше, ніж один розрив, то останній розрив повинен називатись «Закінчення табл. 1.3».

Поділ таблиці виконувати тільки за допомогою команди «Таблиця»→ «Розбити таблицю».

До та після таблиці необхідно залишати один незаповнений рядок із полуторним міжрядковим інтервалом.

Приклад оформлення таблиць подано у додатку Ю.

Переліки

При написанні випускної роботи можуть бути наведені переліки, перед якими ставлять двокрапку.

Переліки слід оформлювати одним із таких способів:

1. Перед кожною позицією переліку ставити дефіс. Переліки друкуються малими літерами з абзацного відступу. У кінці кожного переліку ставиться крапка з комою.

2. Перед кожною позицією переліку арабську цифру із крапкою. Переліки друкуються малими літерами з першої великої з абзацного відступу. У кінці кожного переліку ставиться крапка.

3. Багаторівневі списки оформлюються комбінуванням вищеназваних способів.

Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, де вони згадуються.

Формули та рівняння створюються тільки за допомогою редакторів формул Microsoft Equation Editor або MythType.

Формули та рівняння розміщують посередині на окремих рядках та відокремлюють від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить один рядок.

Якщо формула містить дріб, знаки верхніх та нижніх індексів – рядки до та після формули можна не залишати.

У формулах не допускається використання курсивного та напівжирного шрифту.

Загальне правило пунктуації в тексті для формул таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

      у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

      цього потребує побудова тексту, що передує формулі.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою та взяти у дужки. Наприклад, формула (2.4) – четверта формула другого розділу.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки та коми.

Наприклад:

Планова чисельність основних робітників розраховують за формулою:

                                                                      (2.4)

де n – кількість видів виготовлених одиниць;

– трудомісткість виготовлення одиниці і-го виду виробу у плановому періоді, год./од.;

– кількість виробів і-го виду, од.;

– ефективний фонд робочого часу одного робітника у плановому періоді, год.;

– коефіцієнт виконання норм виробітку у плановому періоді.

Розрахунки показників з використанням формул оформлюють так як і формули.

Розрахунки показників розміщують на окремих рядках та не відокремлюють від тексту. Вище і нижче кожного розрахунку показників не треба залишати інтервал з одного рядка.

Перенесення формул необхідно робити на знаку дії. При переносі знаки ділення, множення, додавання, віднімання, рівності (нерівності) повторюється на наведеному нижче рядку. Знак множення виконується у вигляді хреста (х).

Примітки

Примітки використовують за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Наприклад:

Примітка. ______________________________________________________

___________________________________________________________________ .

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Наприклад:

Примітки:

1. ________________________________________________________________________________________________________________________________ .

2. ________________________________________________________________________________________________________________________________ .

Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.