Планування і контроль інвестиційної діяльності підприємства

         В умовах вільних ринкових відносин підприємства, що виробляють ту чи

 іншу продукцію, після насичення своєю продукцією споживчого ринку робитимуть усе можливе для того, щоб знайти нових споживачів і нові сфери збуту своєї продукції. У ринковій економіці не споживач іде до підприємства, а навпаки, підприємство шукає споживача. Це дуже потужний стимул. Вигідні варіанти слід шукати постійно й після того, як підприємство нагромадить достатньо коштів для інвестиційної діяльності. Фінансові кошти, звичайно, мають бути збалансовані з інвестиційними ресурсами. Дефіцит порушує різні об'єктивні пропорції та співвідношення.

         Пошук нових ідей щодо капіталовкладень — прерогатива не тільки керівництва підприємства чи дослідного підрозділу. У ньому мають бути зацікавлені всі працівники. Це досягається природним шляхом у разі впровадження інших форм власності (наприклад, акціонерної), які не і відокремлюють працівника від засобів виробництва та отриманих при- бутків. Решта налагоджується за допомогою автоматичних економічних регуляторів.

         Важливо мати резерв ефективних ідей щодо капіталовкладень. Вони не збільшують балансу підприємства, а дають йому змогу утримувати свої позиції на ринку й захоплювати нові сфери, що так само важливо в умовах „дефіцитної” (але вільної) економіки. Наявність величезного дефіциту — ненормальне, а тому тимчасове явище. Після його ліквідації значущість валових показників відійде на другий план, звільнивши місце для якості й науково-технічного рівня виробів.

         Нова ідея щодо капіталовкладення на стадії її зародження форму- люється значною мірою абстрактно. У загальних рисах, спираючись на попередній досвід і наукові знання, робиться певний висновок, наприклад такий: ідея плідна, принесе успіх і може бути рекомендована для реалізації. Після цього слід перевести подібні характеристики на мову суворих кількісних характеристик. Оскільки інвестиції зачіпають довгострокові інтереси й реалізуються протягом тривалого часу, існує потреба надійного довгострокового планування та прогнозування. Тут є системи, підходи й методи, достатньою мірою випробувані в умовах багаторічного централізованого планування, які доцільно використовувати й надалі, модифікувавши до умов ринкової економіки.

Висновок

Зміни, що відбулися на вітчизняних підприємствах, пов’язані  з їх пристосуванням до ринкових умов, привели до адекватних змін організаційних структур підприємства.

Не можна дати точних рецептів щодо організації планування па підприємстві, визначати чітких схем, але виходячи з принципу індивідуалізації розробки планів і здійснення планової діяльності, па основі наведених пропозицій, можна прийняти рішення проте, яка з них, найбільш відповідає розміру підприємства, формі власності, виду економічної діяльності і основне буде раціональною з позицій досягнення поставлених стратегічних і поточних цілей, направлених па досягнення соціально-економічного ефекту, відповідно до внутрішніх можливостей підприємства та адаптації до невизначеності зовнішнього середовища.

Розширення інвестиційних потоків є одним із ключових питань і водночас важливим критерієм успішного реформування ринкових відносин в економіці. Позитивна динаміка інвестиційної активності країни є найбільш вагомим індикатором економічного становища. Приріст інвестицій в економіку як і в окремо взяте підприємство засвідчує зростання довіри інвесторів і їхню готовність вкладати кошти у виробництво для забезпечення подальшого розвитку.

Планування  інвестиційної діяльності спрямоване на реалізацію обраної стратегії підприємства та узгодження її з необхідними для цього ресурсами.

Створення систем внутрішнього контролю є невід'ємною  складовою частиною побудови всієї системи управління підприємством з метою забезпечення його ефективності.

Список використаної літератури

1. Бойчук І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2002. – 480с.
2. Бондар Н.М. Економіка підприємства: навчальний посібник. – К.:Видавництво А.С.К.,2004. – 400с.
3. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2005.- 431с.
4. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 228с.
5. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навч. Посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 472 с.
6. Кулішов В. В. Економіка підприємства: Теорія і практика: Навч. посібник.- 3- тє вид.- К.: Ніка-Центр, 2004.- 216
7. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 376 с.
8. Мацибора В. І., Збарський В. К., Мацибора Т. В. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Каравелла, 2008. – 312 с.
9. Пасічник В. Г., Акіліна О. В. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 с.
10. Петрович Й. М., Кіт А. Ф., Кулішов В. В. та ін. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й. М. Петровича. – Львів: «Магнолія плюс», видавець В. М. Піча. – 2004. – 680 с. 
11. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – Житомир:ЖДТУ, 2003. – 580с.
12. Тян Р.Б. Планування діяльності підприємств: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 384с.
13. Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 388с.
14. Яструбецька Л. С. Грошові потоки в оцінці інвестиційного проекту підприємства. // Фінанси України 2005. №5 104 с.