Планування собівартості продукції в умовах підприємства ВАТ «СхіднаВерф»

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ  ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

 

 

Кафедра «Економіки  і менеджменту»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві»

 

На  тему: Планування собівартості продукції в умовах підприємства ВАТ «СхіднаВерф»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірив _______________________________________ст.в.Маісєєва Ю.Ю.                            (підпис)                (дата)

 

 

Виконав

студент гр. ЕПР-10з________________________________ БурденюкР.В.

№ з.кн. 410056   (підпис)    (дата)

 

 

 

 

 

Красноармійськ 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП____________________________________________________2

 

Глава 1. Теоретичні основи аналізу  собівартості продукції________4 

 

1. Економічна сутність категорії собівартості. Значення, завдання, основні методи аналізу собівартості продукції_____________4

2. Нормативна база з урахування та аналізу собівартості_______11

1.3 Особливості діяльності підприємства  ВАТ «Східна Верф»____17

 

Глава 2. Аналіз собівартості продукції_________________________20 

 

2.1 Аналіз собівартості  за елементами і статтям витрат  ВАТ «Східна Верф»__________________________________________20

2.2 Аналіз прямих витрат____________________________________30

2.3 Аналіз непрямих витрат_________________________________33

 

Глава 3. Шляхи зниження собівартості своєї продукції ВАТ  «Східна Верф»____________________________________________________37  

 

3.1 Визначення резервів  зниження собівартості продукції______37

3.2 Можливості автоматизації  обліку, і аналізу витрат за  виробництво на ВАТ «Східна Верф» ведення бухгалтерського обліку автоматизовано._________________________________39

ВИСНОВОК________________________________________________44

 

Список використовуваних джерел постачання та літератури______

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У разі початку ринкової економіки  собівартість продукції є найважливішим  показником виробничо-господарської  підприємств.

Собівартість продукції  – це виражені в грошової форми  видатки його виробництво і.

Собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства складається з  витрат, що з використанням у процесі  виробництва (робіт, послуг) природних  ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, і навіть інших витрат за його виробництво  і.

>Исчисление показника  собівартості необхідне:

1) оцінки виконання плану  з даному показнику та її  динаміки;

2) визначення рентабельності  виробництва та окремих видів  продукції;

3) здійснення внутрішньовиробничого  госпрозрахунку;

4) виявлення резервів зниження  собівартості продукції;

5) обчислення національного  доходу на масштабах країни;

6) розрахунку економічну  ефективність впровадження нової  техніки, технології, організаційно-технічних  заходів;

7) обгрунтування рішень  про виробництві нових видів  продукції і на виведення з  виробництва застарілих.

Нині дедалі більше значення підприємствам набуває рішення  завдань як:

– інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень;

– забезпечення бази щодо ціноутворення;

– контроль економічну ефективність діяльності підприємства;

– даних про результати діяльності;

– розрахунок вартісної оцінки для статей балансу і за інші.

>Калькулирование собівартості  продукції є об'єктивно необхідним  процесом при управлінні виробництвом, оскільки саме калькулювання  дозволяє вивчити собівартість  здобутих у процесі виробництва  конкретних продуктів.

Важливо, що повнота і достовірність  результатів аналізу витрат за виробництво  і собівартості продукції великою  мірою залежить від рівня деталізації  вихідної інформації. Тож підприємства велике значення має тут правильність організації бухгалтерського урахування витрат виробництво та калькулювання  собівартості, використання у обліку комп'ютерна техніка і новітніх програм  обліку, і аналізу витрат і собівартості продукції.

Сучасні системи калькуляції  містять інформацію, що дозволяє як вирішувати традиційні завдання, а  й прогнозувати економічні наслідки таких ситуацій як:

– доцільність подальшого випуску продукції;

– встановлення оптимальної  ціни на всі продукцію;

– оптимізація асортименту  своєї продукції;

– доцільність відновлення  діючої технологій і верстатного  парку;

– оцінка якості роботи управлінського персоналу.

Сьогодні калькулювання  є основою оцінки виконання затвердженого  підприємством чи центром відповідальності плану. Воно необхідне для аналізу  причин відхилень від планових завдань  зі собівартості.

Дані фактичних калькуляцій  йдуть на наступного планування собівартості, для обгрунтування економічну ефективність впровадження нової техніки, вибору сучасних технологічних процесів, проведення заходів із підвищення якості продукції, перевірки проектів будівництва  та реконструкції підприємств.

За результатамикалькулирования  можна взяти рішення про проведення ремонту самостійно чи з використанням  послуг сторонніх організацій.

Отже, виробничий облік і  калькулювання є основними елементами системи управління як собівартістю продукції, а й виробництвом загалом.

З вищевикладеного можна  дійти невтішного висновку, що тему аналізу собівартості на підприємстві нині актуальна.

Метою дипломної роботи є  підставою вивчення економічної  категорії собівартості, його значення й ролі для підприємства, і навіть проведення факторного аналізу собівартості з прикладу ВАТ «Східна Верф»  і виявлення шляхів її зниження.

Основними завданнями дипломної  праці є:

1) Розгляд сутності економічної  категорії собівартості;

2) Вивчення завдань і  основних методів аналізу собівартості  продукції;

3) Розгляд нормативних  актів у сфері урахування витрат  виробництво та калькулювання  собівартості продукції;

4) Проведення аналізу собівартості  продукції з елементам і статтям  витрат;

5) Розрахунок основних  чинників під час аналізу прямих  і непрямих витрат для підприємства;

6) Розгляд шляхів зниження  собівартості своєї продукції  підприємстві.

Об'єктом дослідження єсудоремонтное підприємство ВАТ «Східна Верф»  р. Владивостока.

>Методологической і  теоретичної основою дипломної  праці є: Закон про бухгалтерський  облік; Положення, Інструкції  і Методичні рекомендації і  вказівки по бухгалтерського  обліку витрат і калькулюванню  собівартості продукції; дані  спеціальної літератури з бухгалтерського  обліку та аналізу; регістри  урахування витрат виробництва,  планові і звітні кошторису  і калькуляції, дані бізнес-плану  ВАТ «Східна Верф».

 

 

Глава 1. Теоретичні основи аналізу  собівартості продукції 

 

1.1 Економічна сутність  категорії собівартості. Значення, завдання, основні методи аналізу  собівартості продукції

 

Під собівартістю продукції, робіт, послуг розуміються виражені в грошової форми витрати всіх видів ресурсів: основних фондів, природного і промислового сировини, матеріалів, палива й енергії, праці, використовуваних у процесі виготовлення продукції  і на виконання, і навіть задля  збереження і поліпшення умов виробництва  та його вдосконалення.

Собівартість одна із узагальнюючих  показників інтенсифікації та ефективності споживання ресурсів немає і є  сукупність витрат підприємства виробництво  та реалізацію продукції, і навіть є  підставою порівняння вироблених витрат і збереження одержаних доходів, тобто. характеризує самоокупність  конкретного процесу виробництва.

Як економічна категорія  собівартість продукції:

– виконує функцію обліку й контролю за рівнем витрат з випуску  та її реалізації продукції;

– служить базою на формування оптової ціни на всі продукцію  підприємства міста і визначення цій основі прибутків і рентабельності;

– виступає як економічного обгрунтування будь-яких управлінських  і інвестиційних рішень підприємства;

– може відбивати ефективність використання ресурсів, результатів  впровадження нової техніки і  технології, вдосконалення системи  організації та управління виробництвом [33, з. 311].

При формуванні показників і  проведення аналізу собівартості розрізняють:

– цехову собівартість –  витрати цеху, пов'язані з виробництвом продукції;

– виробничу собівартість – крім витрат цеху включає загальновиробничі  витрати;

– повну собівартість –  відбиває всі витрати на виробництво  та реалізацію продукції, які складаються  з виробничої собівартості і витрат періоду – загальногосподарських  і численних комерційних (Витрати  тару, упаковку, транспортування продукції, інші витрати) [33, з. 315].

У основі аналізу виробничих витрат лежить їх класифікація у тій  чи іншому ознакою або декільком  ознаками одночасно. Класифікація урахування витрат виробництва приведено в  таблиці 1.1 [23, з. 22].

Таблиця 1.1

Класифікація витрат за виробництво

Ознаки класифікації	Підрозділ витрат
По економічним елементам	економічні елементи витрат
По статтям собівартості	статті калькуляції собівартості
Стосовно технологічному процесові	основні, накладні
По складу	>одноелементние, комплексні
По способу зарахування в собівартість продукту	прямі, непрямі
По роль процесі виробництва	виробничі, внепроизводственние
По доцільності витрати	продуктивні, непродуктивні
За можливості охоплення планом	плановані, не плановані
Стосовно обсягу виробництва	перемінні, постійні
По періодичності виникнення	поточні, одноразові
Стосовно готовому продукту	видатки незавершене виробництво, видатки  готовий продукт

 

Найважливішим ознакою з  метою аналізу є розподіл витрат з елементам витрат, за статтями витрат, за способом зарахування в  собівартість продукції.

При розрахунку собівартості за елементами витрат у її складу включаються  такі витрати:

– матеріальні витрати;

– видатки оплату праці;

– відрахування на соціальні  потреби;

– амортизація основних засобів;

– інші витрати [4, с.2].

Співвідношення окремих  економічних елементів у загальних  витратах визначає структуру витрат за виробництво. У різних галузях  промисловості вона неоднакова, оскільки залежить від специфіки галузі.

Угруповання витрат з економічним  елементам показує матеріальні  і трудові витрати підприємства без розподілу їх у окремі види продукції тощо господарські потреби. Це угруповання використовується за погодженням плану з собівартості коїться з іншими розділами планування. За підсумками елементів витрат складаються  кошторису витрат.

Розподіл витрат з статтям  собівартості дозволяє розрахувати  видатки одиницю продукції або  партію, скласти калькуляцію. Ця угруповання  дає можливість побачити витрати  з їх місцеві та призначення, і  навіть знати, у що обходиться підприємству виробництво і реалізація окремих  видів продукції. Це потрібно, щоб  визначити, під впливом яких чинників сформувався рівень собівартості, у  яких напрямах потрібно обстоювати її зниження.

У промисловості застосовується наступна номенклатура основнихкалькуляционних  статей:

1) сировину й основні  матеріали, зокрема паливо і  енергія на технологічні потреби;

2) основна вести виробничих  робітників і відрахування на  соціальні потреби;

3) загальновиробничі витрати,  зокрема Витрати утримання і  експлуатацію устаткування;

4) загальногосподарські витрати;

5) комерційні витрати.

Для підприємства, працював у умовах ринкової економіки, мають  місце економічні ситуації, пов'язані  з коливаннями завантаження виробничих потужностей, щовлечет зміну виробництва  та продажів, але це своєю чергою, серйозно впливає на собівартість продукції, отже, на фінансові результати. З  цією пов'язане розподіл витрат за постійні й перемінні.

Цьому діленню приділяється велика увагу західної системі обліку, яка називається “>директ-костинг”.

До постійним затратам заведено відносити такі витрати, розмір яких не змінюється зі зміною ступеня  завантаження виробничих потужностей  чи обсягу виробництва (амортизація, орендної плати, певні види зарплати керівників організацій корисною і ін.)