Соціальна політика української держави в ринковій економіці

 До складу сім’ї  не включаються особи, які перебувають  на повному державному утриманні. 

 Для кожної дитини, яка входить до складу сім’ї,  рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, а на дитину, мати якої отримує допомогу одинокої матері, та для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами І чи ІІ групи, - на 20%.

 Для кожної дитини  в малозабезпеченій багатодітній  сім’ї, в якій виховується 3 або більше дітей віком до 16 років (учнів до 18 років), рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20%.

 У сукупному доході  сім’ї при визначенні її права  на отримання державної соціальної  допомоги малозабезпеченим сім’ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

 Державна соціальна  допомога малозабезпеченій сім’ї  призначається на шість місяців  з місяця звернення. 

 У наданні державної  соціальної допомоги може бути  відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках, коли:

 працездатні члени  малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за  денною формою навчання у вищих  учбових або професійно - технічних  навчальних закладах протягом 3-х  місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість);

 у власності чи  володінні малозабезпеченої сім’ї є земельна ділянка площею понад 0,6 га, або друга квартира за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. м на сім’ю, чи більше ніж один транспортний засіб.

Державна допомога сім’ям з дітьми.

 Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

 Право на допомогу  мають вагітні жiнки (у тому  числi неповнолiтнi), якi не застрахованi  в системi загальнообов’язкового  державного соцiального страхування,  а саме:

- жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше, ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;

- жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

 - аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів;

- непрацюючі жінки.

- жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Допомога у зв’язку  з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців  з дня закінчення відпустки у  зв’язку з вагітністю та пологами, та виплачується жінкам за весь період відпустки.

  Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

 Допомога при народженні  дитини надається одному з батьків (усиновителю, опікуну) з метою створення умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

 Допомога при народженні  дитини призначається за умови,  якщо звернення за її призначенням  надійшло не пізніше дванадцяти  місяців з дня народження дитини за умови пред'явлення до органу праці та соціального захисту паспортів або інших документів, що посвідчують особу, ідентифікаційних кодів батьків дитини та документів.

Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки  та піклування чи державного соціального  інспектора.

 У разі змін обставин, що привели до припинення допомоги, виплата поновлюється, коли особа, що здійснює догляд за дитиною, звернулась з письмовою заявою протягом шести місяців з дня припинення.

 Контроль за цільовим  використанням допомоги та створенням  належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами.

 Допомога  по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку 

 Право на допомогу  мають особи, якi фактично здiйснюють  догляд за дитиною.

 Непрацюючим особам  та особам – суб’єктам підприємницької  діяльності допомога по догляду  за дитиною до досягнення нею  трирічного віку призначається  з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня,  що настає після закінчення  відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

 Працюючим особам - з дня настання відпустки  по догляду за дитиною по  день її закінчення, але не  більш як по день досягнення дитиною трирічного віку. 

 Допомога по догляду  за дитиною до досягнення нею  трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

  Середньомісячний сукупний доход сім’ї визначається на підставі довідок про доходи, декларації про доходи та майновий стан та акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

  Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та надбавка на догляд призначаються з дня звернення за їх призначенням і на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

 На дітей-інвалідів  державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку включно.

 Суми державної  соціальної допомоги призначені, але не витребувані своєчасно  одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час  не більш як за 12 місяців перед  зверненням за її одержанням.

  Виплата державної соціальної допомоги та надбавки на догляд припиняється у разі перебування інваліда з дитинства або дитини - інваліда віком до 18 років на повному державному утриманні.

   Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним.

 Допомога на догляд  надається особі, яка прописана,  проживає на одній житловій  площі з інвалідом І чи ІІ  групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

  Допомога на догляд надається у розмірі 10% прожиткового мінімуму для працездатної особи.

 Допомога на догляд призначається на 6 місяців і виплачується щомісяця.

 У разі, коли особа,  яка здійснює догляд за інвалідом  І чи ІІ групи внаслідок  психічного розладу, є непрацюючим  пенсіонером, їй призначається  допомога на догляд на 12 місяців. 

Рішення про призначення (не призначення) допомоги на догляд приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, а також встановлення факту догляду.

   Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам

 Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається громадянам України, які постійно проживають на території України, та особам, яким надано статус біженця в Україні.

 При визначенні  розміру державної соціальної  допомоги застосовується рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

 Розмір державної  соціальної допомоги особам, які  не мають права на пенсію, та  інвалідам призначається в таких  співвідношеннях:

 - інвалідам І групи – 100%;

 - інвалідам ІІ групи – 80%;

-інвалідам ІІІ групи – 60% - від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для інвалідів;

-особам, які досягли віку (чоловіки – 63 років, жінки – 58 років), - 30% від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

  Державна соціальна допомога на догляд

 Державна соціальна  допомога на догляд призначається  особам, які одержують пенсію, призначену  органами Пенсійного фонду (крім  соціальних пенсій та пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"), а саме:

 а) одиноким малозабезпеченим  особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів І групи).

 б) малозабезпеченим  інвалідам І групи, які одержують  пенсію за віком або за вислугу  років чи по інвалідності (крім інвалідів війни).

 До одиноких громадян  належать громадяни, які не  мають працездатних родичів, зобов'язаних  за законом їх утримувати.

 Державна соціальна  допомога на догляд не призначається  інвалідам, яким призначено відшкодування  витрат на догляд відповідно  до Закону України "Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

 Особам, які одержують  пенсію по інвалідності, державну  соціальну допомогу інвалідам  з дитинства та дітям-інвалідам  або надбавку до пенсії на  догляд (або мають право на  їх призначення), за їх бажанням  замість зазначених виплат може бути призначена відповідно державна соціальна допомога на догляд відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам".

Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги.

  Компенсація призначається: непрацюючій фізичній особі, яка постійно надає соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, яких обслуговують соціальні служби).

 Компенсація призначається,  виходячи з прожиткового мінімуму  для працездатних осіб у таких  розмірах:

 - 15% – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи;

-10% – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам ІІ групи та дітям-інвалідам;

-7% – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам ІІІ групи та хворим.

 Якщо фізична особа,  яка надає соціальні послуги,  – пенсійного віку, компенсація  призначається у зазначених розмірах, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

   Тимчасова державна допомога дітям у випадках, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або вони не мають можливості утримувати дитину.

 Тимчасова державна  допомога призначається в розмірі  30% прожиткового мінімуму, встановленого  законом для дитини відповідного  віку. Якщо розмір аліментів, визначений  судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру  аліментів на одну дитину, то сума тимчасової державної допомоги визначається як різниця між розміром призначених судом аліментів та сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

   Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною".

 Розмір допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку:

 для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування віком від 18 до 23 років, учнів денної форми навчання – два прожиткових мінімуми для працездатної особи;

 У разі, якщо дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на момент влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або у прийомну сім'ю. Розмір грошового забезпечення становить 35% двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку на кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину.