Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2012 в 17:32, курсовая работа
В умовах глобалізації світової економіки і підвищення ролі зовнішньоекономічної діяльності для вітчизняних підприємств найважливішим завданням стає управління зовнішньо економічною діяльністю, і особливе місце займає проблематика стратегічного менеджменту. Необхідність теоретичної розробки зовнішньоекономічної стратегії викликана, перш за все, тим, що істотний вплив на життєдіяльність підприємств почали надавати чинники зовнішнього середовища. Вивчення досвіду роботи зарубіжних фірм і вітчизняного досвіду, що зароджується, переконують, що ступінь ризику істотно знижується для тих підприємств, які використовують новітні теорії і методи сучасного менеджменту, де сформовані служби стратегічного розвитку.
Важливу роль у підтримці національних виробників повинна відігравати система фінансового стимулювання і кредитування експорту, яка має забезпечувати дешевими фінансовими ресурсами.
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи управління зовнішньоекономічною діяльністю.
1.1 Сутність зовнішньоекономічної діяльності та її значення.
1.2 Управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні держави.
1.3 Управління експортними операціями на підприємстві.
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження фінансово-економічного стану та зовнішньо-економічної діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний».
2.1 Загальна характеристика ЗАТ КЗШВ «Столичний».
2.2 Дослідження фінансово-економічного стану та зовнішньо-економічної діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний».
2.3 Аналіз здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства ЗАТ КЗШВ «Столичний»
РОЗДІЛ ІІІ. Теоретичні та практичні аспекти вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю ЗАТ КЗШВ «Столичний»
3.1 Недоліки управління зовнішньоекономічною діяльністю
3.2 Вдосконалення організаційної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства ЗАТ КЗШВ «Столичний»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основне
виробництво охоплює всі
Допоміжне
виробництво складається з
Допоміжне виробництво має органічний зв’язок з основним виробництвом, воно покликано забезпечити його планомірну і безперебійну роботу.
Побічне виробництво зайняте переробкою відходів основного виробництва і виробляє побічну продукцію, що не має відносини до основного призначення підприємства (винної кислоти на заводах первинного виноробства).
Обслуговуючі господарства на відміну від зазначених виробництв ніякої продукції не дають, а виконують операції по транспортуванню і збереженню сировини, матеріалів і готової продукції (транспорт, склади, експедиція).
Усі перераховані виробництва й обслуговуючі господарства підрозділяються на цехи, ділянки і робочі місця.
При виготовленні шампанського вина застосовується один із двох методів шампанізації: класичний (пляшковий) чи резервуарний. Суть цих методів полягає в тім, що в герметичних ємностях (у закупорених чи пляшках резервуарах) за певних умов суміш з різних вин – купаж – піддається вторинному шумуванню, у процесі якого вуглекислота зв’язується з вином природним, а тому міцним чином.
Київський завод шампанських вин складається з шести цехів ,а саме :
1)цех виноматеріалів;
2) цех шампанізації;
3) Посудотарний цех;
4) ремонтно-механізований цех ;
5) ремонтно-будівельний цех ;
6) цех нових технологій.
Управління
заводом складається з
Персонал підприємства –
Керівники – працівники, які займають посаду керівників підприємства, та їх структурних підрозділів(генеральний директор, заступники, начальники, завідуючі та інші.
Спеціалісти – працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними роботами (інженери, економісти, адміністратори, бухгалтери ).
Службовці - працівники, які здійснюють підготовку документації, господарське обслуговування, облік і контроль (обліковці, агенти, секретарі).
Керівники вищої ланки володіють значним практичним досвідом керівництва різними підрозділами підприємства протягом багатьох років.
Всього на заводі працює 422 чоловіки. Серед них 290 робітників ПВП та 104 людини, до яких входять службовці, спеціалісти, керівники.
Аналізуючи
виробничу структуру Київського
заводу шампанських вин «Столичний», її
можна віднести до технологічної при такій
структурі в кожному цеху і на кожній дільниці
здійснюються однорідні технологічні
процеси по виготовленню різних виробів,
наприклад, цех виноматеріалів обробляє
виноматеріали різних сортів, в цеху розливу
відбувається розлив шампанського різної
кондицистенції.
2.2
Дослідження фінансово-економічного
стану та зовнішньо-економічної
діяльності ЗАТ КЗШВ
«Столичний».
Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства за два останні календарні роки.
Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів:
Отже, розглянемо кожен з цих етапів.
Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, від слідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.
Для оцінки майнового стану підприємства нижче розраховані наступні показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціал підприємства:
Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми заносу основних засобів до їхньої первісної вартості.
Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на кінець звітного періоду.
Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період, та розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.
Проаналізувавши майновий стан підприємства, можна зробити наступні висновки:
Таким чином, на підприємстві знос основних засобів збільшився, що свідчить про їх загальне старіння. Але вибуття основних засобів менше за оновлення, що свідчить про те, що підприємство піклується про стан своїх основних засобів.
Мета формування фінансових результатів діяльності підприємства - це визначення суми чистого прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дає змогу визначити чинники, що вплинуть на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства (див. табл.2.1).
Таблиця 2.1
Фінансові результати діяльності підприємства
Показник | Значення | Абсолютне відхилення, | Відносне відхилення, | |
2010 | 2009 | (+, -) | % | |
Доход (виручка) від реалізації продукції | 105584.0 | 91247.6 | 14336.4 | 15.7 |
Податок на додану вартість | 16860.3 | 14613.1 | 2247.2 | 15.4 |
Акцизний збір | 15802.7 | 13960.3 | 1842.4 | 13.2 |
Чистий доход (виручка) від | 72629.5 | 62435.5 | 10194 | 16. 3 |
реалізації продукції | |
|
||
Собівартість реалізованої продукції | 57660.5 | 47709.7 | 9950.8 | 20. 9 |
Валовий прибуток | 14969 | 14725.8 | 243 | 1.7 |
Інші операційні доходи | 4973 | 6612.6 | - 1639 | - 24.8 |
Адміністративні витрати | 5930..3 | 4616 | 1314..3 | 28. 5 |
Витрати на збут | 1946.6 | 1355 | 591.6 | 43.7 |
Інші операційні витрати | 8969.1 | 9202.1 | - 233 | - 2. 5 |
Фінансовий результат від операційної діяльності: | ||||
- прибуток | 3096 | 6165. 3 | -3069.3 | -49.9 |
- збиток | Х | Х | ||
Фінансові витрати | 145.4 | 119.8 | 26.6 | 21.4 |
Прибуток
від реалізації
продукції |
9038.7 | 10109.7 | -1071 | - 10.6 |
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: | |
|
||
- прибуток | 3182. 5 | 6080 | -2897. 5 | -47.7 |
- збиток | |
|
| |
Податок на прибуток від звичайної діяльності | 1887. 5 | 2746. 9 | -859.4 | - 31.3 |
Фінансові результати від звичайної діяльності : | ||||
- прибуток | 1295 | 3333.1 | -2038.1 | -61.1 |
- збиток | |
|||
Чистий: | |
|
||
- прибуток | 1295 | 3333.1 | -2038.1 | -61.1 |
- збиток | |
|
|
Проаналізувавши фінансові результати діяльності підприємства за 2009-2010 роки, можна зробити наступні висновки:
Аналіз ліквідності підприємства дає змогу визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.
Аналіз ліквідності підприємства здійснено шляхом розрахунку наступних показників (коефіцієнтів):
Коефіцієнт покриття розрахований як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.
Коефіцієнт
швидкої ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності розрахований як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань та показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.
Чистий оборотний капітал розрахований як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов’язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність (див. табл.2.2).
Таблиця 2.2
Показники ліквідності підприємства
Показник | Розрахунок | Результат | Нормативне | ||
2010 | 2009 | 2010 | 2009 | значення | |
Коефіцієнт покриття | 39351.9/18357.2 | 40139.3/16886.4 | 2.14 | 2.38 | >1 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності | (39351. 9-11793.5-
1741.2-347.3-549.2)/18357.2 |
(40139. 3-10151.8
-1717-505.6-342.2)/16886.4 |
1, 36 | 1, 62 | 0, 6 - 0, 8 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | (3641.7+931)/
18357.2 |
(1625.3+1807.5)/
16886.4 |
0,25 | 0,11 | >0
Збільшення |
Чистий оборотний капітал (тис.грн.) | 39351-18357.2 | 40139.3-16886.4 | 20994.7 | 23252.9 | >0
Збільшення |
Информация о работе Управління ЗЕД в Україні та напрями удосконалення