Мотивація навчальної діяльності

y">     При цьому кожен учитель для формування мотивації навчання школярів використовує різні методичні прийоми. Своєрідна  цільова спрямованість дозволяє умовно об'єднати їх групи.

1. Прийоми  діяльності вчителя, що сприяють формуванню мотивації в цілому

     Вони  спрямовані на створення сприятливої  психологічної атмосфери, що підтримує  пізнавальну активність учнів, а  саме:

• включення учнів у колективістські форми діяльності;
• залучення учнів до оцінної діяльності й формування адекватної самооцінки;
• співробітництво учня та вчителя, спільна навчальна діяльність;
• заохочення пізнавальної активності й учнів, створення творчої атмосфери;
• цікавість викладу навчального матеріалу (незвичайна форма подання матеріалу, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, цікаві приклади і досвіди);
• уміле застосування заохочення та покарання.

2. Спеціальні  завдання на зміцнення окремих  сторін мотивації

     Учителю необхідно передбачити систему  мір (ситуацій, завдань, вправ), спрямованих  на формування окремих аспектів внутрішньої позиції учня стосовно навчання. Пропоновані школярам завдання у відповідності з їхньою спрямованістю можна згрупувати в такий спосіб:

• зміцнення й розвиток навченості учнів (заохочення готовності до співробітництва, відкритості до педагогічних впливів, зміцнення власної позиції та прагнення до здійснення власного вибору);
• створення ситуацій вибору для зміцнення й усвідомлення мотивів, власної суб'єктивної позиції;
• навчання цілепокладанню в навчанні (зміцнення самооцінки й адекватного рівня домагань, здатності реально оцінювати поставлені цілі, активізувати свої можливості);
• стійкість цілей та завзятість у їхній реалізації (подолання перешкод і перешкод у процесі навчальної діяльності, рішення надскладних задач, постановка та реалізація близьких і далеких цілей, поведінка в необов'язкових ситуаціях).

3. Формування  мотивації на окремих етапах  уроку

     Діяльність  учнів обов'язково повинна мати психологічно повну структуру - розуміння й  постановку учнями цілей і задач; виконання дій, прийомів, способів, здійснення самоконтролю та самооцінки.

     Відповідно  виділяються такі етапи формування мотивації:

• етап «викликання» вихідної мотивації (спонукати до нової діяльності, підкреслити попередні досягнення, викликати відносну незадоволеність чимось із попередньої діяльності, підсилити акцент на майбутній роботі, здивувати, зацікавити);
• етап посилення й підкріплення мотивації, що виникла (інтерес до декількох способів рішення задачі, до форм співробітництва, різних видів діяльності, підтримка різного рівня складності завдань, підключення учнів до самоконтролю);
• етап завершення уроку (підкреслити позитивний особистий досвід кожного учня, підкріпити ситуацію успіху, диференційована оцінка праці, визначення труднощів і вибір шляхів їхнього подолання).

 

Висновки з другого розділу.

     Поспостерігавши урок інформатики та проаналізувавши  результати опитування, хотілося б відзначити, що в сучасній школі не достатньо проводиться корекційна робота з ліквідації причин, що призвели до низького рівня мотивації. Навчання в школі не дозволяє реалізувати індивідуальний підхід, завдяки якому стало б можливим вирішити деякі проблеми.

     Для більш повного вивчення мотивації  учнів школи варто провести дослідження мотивації навчання у дітей з різною успішністю і різного віку, вивчити ставлення до школи учнів різних класів.

     Також необхідно використовувати різні  методи мотивації учнів. Придбання учнем необхідних засобів навчання дозволить йому зрозуміти матеріал, успішно виконати завдання. Це призводить до задоволення від виконаної роботи. У учня з'являється бажання ще раз пережити успіх на цьому етапі роботи.

 

      ВИСНОВКИ.

           Проблема мотивації  і мотивів поведінки та діяльності – одна із стрижневих як у психології, так і у педагогіці. Мотивація – одне з базових понять, що використовується для пояснення рушійних сил поведінки, діяльності людини. Мотиваційна сфера – ядро особистості, що включає систему мотивів (мотивацію) у їх супідрядному взаємозв’язку (ієрархії).

     Ефективність  навчальної діяльності безпосередньо залежить від мотивів, які спонукають учня до активності і визначають її спрямованість. Будучи невід’ємним компонентом учіння, мотивація чинить вплив як на перебіг, так і на ефективність діяльності школярів. Навчальна діяльність дитини стимулюється не одним мотивом, а цілою системою різноманітних мотивів, які переплітаються, доповнюють один одного, перебувають у певному співвідношенні між собою.

     Мотивація учіння відіграє важливу роль у становленні  особистості, адже без неї неможлива  ефективна навчальна діяльність та розвиток здатності і потреби до самовдосконалення, саморозвитку, самоосвіти.

     На  основі проведеного дослідження, а  саме керуючись методом спостереження  та анкетування можна зробити  висновок, що мотивації навчальної діяльності у дітей старших класів дуже слабко розвинена. Вчителі мало приділяють увагу формуванню мотивації у старшокласників, вважаючи, що вже занадто пізно.

     Із  отриманих результатів очевидні важливість і необхідність формування та корекції мотиваційної системи учнів, яка визначатиме характер учіння та динаміку розумового розвитку. З огляду на це першочерговим завданням навчально-виховного процесу у старшій школі є подолання негативного ставлення учнів до шкільного навчання, формування далекоглядної мети учіння, виховання у старшокласників правильної організації самостійного оволодіння знаннями, помічати власні навчальні недоліки, застосовувати пізнавальні здібності та свідомо керувати своєю навчальною діяльністю. Перед педагогами сучасної школи стоїть досить важливе завдання знайти нові шляхи формування позитивної мотивації школярів до здійснення навчальної діяльності. 

 

      ДОДАТКИ

Додаток 1

Виділяють п'ять рівнів навчальної мотивації:

           Перший  рівень - високий рівень шкільної мотивації, навчальної активності. (У таких дітей є пізнавальний мотив, прагнення найбільш успішно виконувати всі пред'явлені шкільні вимоги). Учні чітко дотримуються всіх інструкцій вчителя, сумлінні та відповідальні, сильно переживають, якщо отримують незадовільні оцінки.

     Другий  рівень - хороша шкільна мотивація. (Учні успішно справляються з навчальною діяльністю.) Подібний рівень мотивації є середньою нормою.

     Третій  рівень - позитивне ставлення до школи, але школа приваблює таких дітей позанавчальною діяльністю. Такі діти досить благополучно відчувають себе в школі, щоб спілкуватися з друзями, з вчителями. Їм подобається відчувати себе учнями, мати гарний портфель, ручки, пенал, зошити. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані в меншій мірі, і навчальний процес їх мало приваблює.

     Четвертий рівень - низька шкільна мотивація. Ці діти відвідують школу неохоче, вважають за краще пропускати заняття. На уроках часто займаються сторонніми справами, іграми. Зазнають серйозних труднощів у навчальній діяльності.

     П'ятий рівень - негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація. Такі діти відчувають серйозні труднощі в навчання: Вони не справляються з навчальною діяльністю, мають проблеми у спілкуванні з однокласниками, у взаєминах з учителем. Школа нерідко сприймається ними як вороже середовище, перебування в ній для них нестерпно. В інших випадках учні можуть проявляти агресію, відмовлятися виконувати завдання, слідувати тим чи іншим нормам і правилам. 
 

     Анкета

Прізвище, ім'я:

Клас:

Яке описання з нижче наведених найбільш точно описує твою поведінку в школі?:

1. Ти  прагнеш найбільш успішно виконувати  всі шкільні вимоги, дотримуєшся усіх вказівок вчителя. Ти відповідальний, сумлінний, переживаєш, якщо щось не виходить.

2. Успішно  справляєшся з навчанням, не  відчуваєш труднощів у взаєминах  з однокласниками і вчителями.

3. Досить благополучно відчуваєш себе в школі, щоб спілкуватися з друзями. Тобі подобається мати гарний портфель, ручки, зошити, але навчальний процес тебе мало приваблює.

4. Відвідуєш  школу неохоче, віддаєш перевагу  пропускати заняття. Часто на  уроках займаєшся сторонніми  справами. Відчуваєш труднощі у навчальній діяльності.

5. Не  справляєшся з навчальною діяльністю, відчуваєш проблеми в спілкуванні  з однокласниками, у взаєминах  з вчителями. Відмовляєшся слідувати  тим чи іншим нормам і правилам  поведінки.

 

      СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Бабанский Ю.К. Педагогика / Бабанский Ю.К. – М.: Просвещение, 1988. – 478с.
2. Божович Л.И. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Божович Л.И. – М.: Педагогика, 1972. – 352с.
3. “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) – К.: Райдуга, 1994. – 61с.
4. Дистервег А. Руководство к образованию немецких учителей [Хрестоматия по истории зарубежной педагогики] / Дистервег А / Сост. А.И. Пискунов. – М.: Просвещение, 1981. – 415с.
5. Закон України “Про освіту”. – К.,1996
6. Изард К. Е. Эмоции человека / Изард К.Е. – М.: Просвещение , 1980. – 295с.
7. Изучение личности школьника учителем / [Васильева З.И., Ахаян Т.В. и др.] – М.: Педагогика, 1991 – 278с.
8. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Ильин Е.П. – С.-Пб.: Питер, 2002 – 139с.
9. Ковальов В. І. Мотиви поведінки і діяльності / Ковальов В. І – М.: Наука, 1988. – 232с.
10. Коменский Я.А. Великая дидактика /Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / Коменский Я.А / Сост. А.И. Пискунов. – М.: Просвещение, 1981 – 480с.
11. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Костюк Г. С – К : Рад. шк., 1989. – 608 с.
12. Лозова В.І. Теорія і методика виховання / Троцко Г.В., Лозова В.І. – Харків : “ОВС”, 2002. – 400 с .
13. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте: [пособие для учителя] / Маркова А.К –М.: Просвещение, 1983. – 104с.
14. Маркова А.К. Формирование мотивация учения / Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. – М.: Просвещение, 1990. – 210с.
15. Мильман В.Э. Мотивацияи эмоциональность: их измерение и взаимодейст-вие у учащихся / Мильман В.Э. – М.: Просвещение, 1987. – 154с.
16. Немов Р. С. Психологія / Немов Р. С. – М.: Просвещение, 1995. – 146с.
17. Петровский А.В. Основы теоретической психологи / М.Г.Ярошевский, А.В.Петровский – М.: ИНФРА-М, 1998. – 528с.
18. Подласый И.П. Педагогика / Подласый И.П. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 432с.
19. Потребности и мотивы деятельности [психология] / под ред. Смирнова А.А., Леонтьева А.Н., Рубинштейна С.Л., Теплова Б.М. – [2-е изд]. – М.: Учпедгиз, 1962, С. 362—383
20. Психологические основы формирования личности в педагогическом процессе/[А.Коссаковски, Х.Кюн, И.Ломпшер, Г.Розенфельд]. – М.: Педагогика, 1981. – 221с.
21. Реан А.А. Психология и педагогика / Бордовская Н.В., Розум С.И., Реан А.А – С.-Пб.: Питер, 2000. – 432 с
22. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / Рубинштейн С.Л – С.-Пб, 1999
23. Сборник научных трудов./Отв. Ред. Бодалев А. А. – Мотивация личности. М.: «АПН СССР», 1982. – 120с.
24. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: В 6 т. Т. 5 / Ушинский К.Д / Сост. С.Ф. Егоров – М.: Педагогика, 1990. – 528с.
25. Фіцула М.М. Педагогіка / Фіцула М.М – К.: Академія, 2002. – 528с.
26. Харламов И.Ф. Педагогика / Харламов И.Ф. – М.: Высшая школа, 1997 –271с.
27. Хекгаузен Х. Мотивация и деятельность/ Хекгаузен Х – М.: Педагогика,1986. – 240с.
28. Чирков В.И. Мотивация трудовой деятельности. Критический анализ зарубежной теории трудовой мотивации / Чирков В.И. – М.: Просвещение, 1972. – 184с.
29. Чирков В.И. Мотивация учебной деятельности / Чирков В.И. – Ярославль.: Ярославский государственный университет, 1991. – 98с.
30. Шамова Т.И. Активизация учения школьников / Шамова Т.И. – М.: Знание, 1979. – 96с.
31. Щукина Г. І. Активація пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі / Щукина Г. І. – М.: Просвещение, 1979. – 342с.
32. Якунин В.А. Обучение как процесс управления: Психологические аспекты / Якунин В.А – Л.: ЛГУ, 1988. – 160с.