Розвиток у школярів досвіду творчої діяльності при вивченні курсу соціально-економічної географії світу

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський обласний інститут  
післядипломної педагогічної освіти

Курсова робота

на тему:

«РОЗВИТОК У ШКОЛЯРІВ ДОСВІДУ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СВІТУ»

ВИКОНАВ:

Викладач  географії МЦППВ

Ліляков Владислав  Олегович

ПЕРЕВІРИВ:

Старший викладач кафедри природничої

освіти, методист географії та економіки 

навчально-методичного  відділу 

природничо-математичних дисциплін 

Скоробогатов  Андрій Вікторович

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………….………………………….	3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ………………………………………................................	7
1.1. Сутність, структура та функції творчої діяльності учнів …………...………	7
1.2. Особливості організації творчої діяльності учнів ………..............................	13
1.3. Технологія організації творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів …………..................................................................................	19
Висновки  до першого розділу ……………………………………………………..	25
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ …………………………………...	27
2.1. Загальні питання організації та проведення експерименту …………...........	27
2.2. Експериментальна  перевірка технології організації творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів……………………………......	32
2.3. Аналіз результатів  експериментального дослідження ..………….…………	35
Висновки  до другого розділу…………………………………………...………….	41
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..…..	43
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………	45
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ………………………………….	69

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. Стратегічною метою розвитку освіти ХХІ ст. є виховання особистості, здатної не лише до збереження культурних цінностей і надбань, а й подальшого творення культури на засадах гуманізму, діалогічності та співтворчості. Означена тенденція знайшла відображення в основних державних документах: Державній національній програмі “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національній доктрині розвитку освіти України, які вказують на пріоритетність збагачення інтелектуального і духовного потенціалу людини як цілісної особистості, становлення сутнісних сил і творчого потенціалу підростаючого покоління.

Вирішення окреслених завдань  потребує пошуку шляхів удосконалення  педагогічного процесу в професійно-технічних  навчальних закладах, організації навчально-творчої діяльності учнів, оскільки розкриття і подальше збагачення творчого потенціалу, власних сил та здібностей має винятково важливе значення для майбутнього кваліфікованого робітника.

Проведений науковий пошук засвідчує, що проблема підвищення ефективності організації навчального процесу розглядалася за багатьма напрямами, водночас цілісна система організації творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів, яка б забезпечувала розвиток творчої особистості на засадах діалогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості, її вихід на рівень самоорганізації діяльності, набуття навчально-творчої компетентності, не отримала достатнього висвітлення в психолого-педагогічній науці. Актуальність цієї проблеми підтверджується і наявністю суперечностей між:

• потребою суспільства в розвитку творчої компетентної особистості, здатної до діалогічної взаємодії та співробітництва, й недостатньою сформованістю умов для її розвитку і саморозвитку в навчальному процесі;
• необхідністю вдосконалення організації навчального процесу й недостатньою розробленістю технології та конкретних засобів організації творчої діяльності в процесі вивчення  курсу соціально-економічної географії світу;
• прагненням особистості до творчої самореалізації й недостатнім рівнем сформованості в учнів досвіду творчої діяльності;
• необхідністю розвитку гуманістичних та суб’єктних якостей особистості й переважанням методів і засобів прямого управління з боку викладача, недостатньою розробленістю засобів співуправління та самоуправління.

  Отже, актуальність проблеми, недостатня її вивченість, необхідність подолання визначених суперечностей та потреби практики зумовили вибір теми дослідження „Розвиток у школярів досвіду творчої діяльності при вивченні курсу соціально-економічної географії світу ”.

Мета дослідження – розробити модель організації творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів і на цій основі теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію її реалізації для підвищення рівня творчої компетентності учнів.

Відповідно  до мети дослідження визначено його завдання:

1. Проаналізувати філософську, психолого-педагогічну й методичну літературу з метою уточнення сутності, структури і функцій творчої діяльності учнів.
2. Визначити особливості організації творчої діяльності учнів.
3. Розробити інтегровану модель організації творчої діяльності учнів, уточнити критерії та показники її результативності.
4. Обґрунтувати й експериментально перевірити технологію організації творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Об’єкт наукового розгляду – творча діяльність учнів.

Предмет дослідження – організація творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження. Упровадження особистісно орієнтованої технології, яка ґрунтується на моделі організації творчої діяльності учнів на заняттях і в позаурочний час і містить такі етапи: на макрорівні – організаційно-творчий, розвивально-творчий і творчого саморозвитку, на мікрорівні – мотиваційно-стимулюючий, орієнтовно-пізнавальний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-ціннісний – сприятиме підвищенню рівня їхньої творчої компетентності, зокрема зростанню мотивації й емоційно-ціннісного ставлення до творчої діяльності, повноти і гнучкості знань, сформованості навчально-творчих умінь, пізнавально-творчої активності, гуманістичної спрямованості особистості, здатності до саморозвитку та самоорганізації.

Відповідно  до визначених завдань і для перевірки  гіпотези використано методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення наукової, навчально-методичної літератури для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, з’ясування основних понять, сутності, структури, функцій творчої діяльності, особливостей її організації; моделювання, порівняння та систематизація змісту, форм і методів навчання для розробки технології організації творчої діяльності учнів; прогнозування впливу розробленої програми на ефективність організації творчої діяльності учнів професійно-технічного навчального закладу); емпіричні (анкетування, тестування, метод експертних оцінок, вивчення продуктів творчої діяльності учнів для виявлення рівнів сформованості їхньої творчої компетентності; педагогічний експеримент з метою перевірки гіпотези); методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що розроблена й апробована: технологія організації творчої діяльності учнів, комплекс засобів для організації такої діяльності в процесі вивчення курсу економічної та соціальної географії світу на уроках і в позаурочний час, програми факультативних курсів з географії „Життя як творчість” (Клуб „Економіст”) утілено в навчально-методичних матеріалах щодо організації творчої діяльності учнів у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу, які доцільно використовувати в загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, а також у системі післядипломної освіти й удосконалення кваліфікації педагогічних кадрів.

Структура й обсяг курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури ( 24 найменування), 10 додатків (на 23 сторінках). Загальний обсяг роботи – 70 сторінок, ( 44 сторінок – основний текст).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

1. Сутність, структура та функції творчої діяльності учнів.

 

Вирішення проблеми розвитку творчої особистості, здатної до культуротворення на засадах гуманізму, діалогічності й співтворчості, постійного самовдосконалення належить до актуальних питань педагогічної науки й потребує більш інтенсивного, системного підходу до організації творчої діяльності учнів, яка б забезпечувала розвиток творчого й інтелектуально-духовного потенціалу підростаючого покоління.

Однак, поряд з цим, навчальна діяльність має певні обмеження. В умовах необхідності засвоєння значного обсягу матеріалу, виконання завдань репродуктивного типу залишається недостатньо часу для оптимізації особистісного потенціалу кожного учня, творчої самореалізації особистості, що не забезпечує умов для найповнішого розкриття та розвитку її творчого потенціалу.

У зв’язку з цим  необхідним є залучення школярів до творчої діяльності з метою  формування їх як суб’єктів культури, здатних до її подальшого розвитку. Виявлення сутності творчої діяльності потребує насамперед звернення до феномену творчості в цілому, розгляду філософського, психологічного та педагогічного аспектів творчої діяльності. У тлумачному словникові української мови творчість визначається як діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей [17]. Згідно з філософським словником, творчість є діяльністю, яка породжує щось нове; вона являє собою здатність людини з існуючого матеріалу створювати на основі пізнання закономірностей об’єктивного світу нову реальність для задоволення власних потреб [21, с. 643]. Тема творчості є одвічною темою і проблемою, яка постійно потребує вирішення й хвилює людство з давніх часів. Проникнути в таємницю й зрозуміти природу творчого процесу намагалися мислителі, філософи, дослідники, вчені різних часів і народів й відповідно погляди щодо його сутності в різні епохи дещо відрізнялися.

Значний інтерес  з боку філософії, психології і педагогіки до аналізу проблеми творчості зумовлений прагненням не лише усвідомити природу творчої діяльності, виявити її провідні механізми, але й намаганням знайти можливості управляти цим процесом, впливати на формування і розвиток творчої особистості.

Однак, незважаючи на численні дослідження  з окресленої проблеми, понині не визначено єдиного підходу щодо розуміння сутності творчості, її ознак та показників. Аналіз досліджень, присвячених проблемі творчості [1; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 12], дозволяє стверджувати, що існують різні підходи щодо визначення цього поняття (табл. 1.1), в основу яких покладено сутнісні характеристики творчості при розгляді різних її аспектів.

Таблиця 1.1

Підходи до тлумачення поняття „творчість”

 

Аспекти розгляду поняття	Сутність  поняття	Автори
Новизна як критерій творчості	творчість може бути як особистісно, так і суспільно значимою; визнання суспільством новизни ідеї не є обов’язковим, головне, що вона є такою для самого творця	В.І.Андреєв, Б.І.Коротяєв, В.О.Моляко, К.Роджерс, С.О.Сисоєва, В.О.Сухомлинський, Р.Штайнер
	справжня творчість  визначається новизною в загальнокультурних масштабах, її результатом  має бути створення оригінальних, неповторних цінностей, нових у контексті історії культури	А.Г.Спіркін, Г.Гіргінов

 

Продовження табл.1.1

 

Творчість з позицій  несвідомого	творчість як інсайт – синтезуючий розумовий акт, у результаті якого виникають нові  асоціації та  ідеї	М.Вертгеймер, А.Пуанкаре, Г.Уоллес
Творчість як процес	зосередженість не стільки  на кінцевому результаті, скільки  на динаміці розвитку творчого процесу, його механізмах і стадіях	Е. де Боно, О.Н.Лук, Я.О.Пономарьов, Є.П.Торранс
Творчість як діяльність	творчість – діяльність, яка утворює щось нове, оригінальне	В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейн, А.Т.Шумілін, В.А.Цапок, Л.В.Яценко
	творчість як ірраціональна, незалежна, мимовільна протиставляється діяльності як раціональній, доцільній, свідомо регульованій	Б.С.Батищев, В.М.Дружинін
Творчість з позиції  розумових здібностей	високий рівень розвитку інтелекту та дивергентність мислення ґарантує вирішення будь-яких творчих  завдань	Г.Айзенк, Дж.Гілфорд, Р.Кеттел, Д.І.Ниренберг, Л.Терстоун
	кореляція творчих здібностей та інтелекту може дорівнювати нулю	Д.Б.Богоявленська, А.Н.Воронін, Є.П.Торранс
Творчість як інтегральне  явище	відображає врахування комплексу факторів, які забезпечують багатогранність творчого процесу: цінностей, особистісних якостей, мотивації, активності, саморегуляції, уяви, волі, широти асоціацій, здатності переборювати стереотипи	Д.Б.Богоявленська, А.Маслоу, А.М.Матюшкін, Я.О.Пономарьов
Творчість як феномен культури	відображає спрямованість  творчого процесу на: – спілкування та діяльність з передачі культурних надбань   – створення цінностей  культури     – ідеал істини, добра, краси	Б.Г.Ананьєв, М.М.Бахтін, М.С.Каган, В.Ф.Овчинніков   В.М.Гриньова, М.К.Подберезський   Ш.О.Амонашвілі, В.О.Сухомлинський