Розвиток у школярів досвіду творчої діяльності при вивченні курсу соціально-економічної географії світу

• активізацію мислення, почуттів, волі, творчого потенціалу учнів;
• опору на особистий досвід учнів;
• надання учням можливості вибору завдань, форм діяльності з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, потреб та інтересів;
• створення позитивного психологічного клімату, творчого мікросередовища на заняттях;
• поступове ускладнення, розширення і поглиблення системи завдань;
• розвиток творчого мислення, послідовне опанування учнями способів діяльності, стратегії творчого пошуку;
• поступове зменшення керівної ролі викладача й переведення учнів на рівень самоуправління та самоорганізації власної діяльності.

Виявлення результатів  формувального експерименту відбувалось із застосуванням комплексу діагностичних методик, єдиних для експериментальних і контрольної груп, що дозволяє достовірно простежити динаміку формування навчально-творчої компетентності учнів.

2. Експериментальна перевірка технології організації творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів

 

Формувальний експеримент  передбачав упровадження розробленої  нами особистісно орієнтованої технології організації творчої діяльності учнів, зокрема, комплексу засобів, що мали забезпечити творчий розвиток і саморозвиток кожного учня й поступовий перехід на рівень самоорганізації за умов формування позитивної мотивації до навчально-творчої діяльності, системи знань й комплексу навчально-творчих умінь, рефлексивної поведінки особистості, здатності до самоуправління.

Експеримент, як уже зазначалося, відбувався за типом варіативного: навчальний процес у кожній експериментальній  групі здійснювався на основі впровадження технології організації навчально-творчої діяльності  на макрорівні, й водночас передбачав варіювання основних засобів організації навчально-творчої діяльності учнів, а саме: спроектованої системи творчих завдань, розробленого факультативного курсу та стратегії творчої діяльності для порівняння отриманих результатів. Так, у групі Е1  організація навчально-творчої діяльності відбувалась на основі впровадження системи творчих завдань і стратегії творчої діяльності. У групі Е2 використовувались система творчих завдань й розроблений факультативний курс.

З метою формування навчально-творчих умінь було розроблено систему творчих завдань різного рівня складності. На нашу думку, успіх організації навчально-творчої діяльності й формування навчально-творчої компетентності учнів гарантують не окремі види завдань, а система вправ, що передбачає поступове їх ускладнення, розширення і поглиблення й спрямована на посилення комунікативної функції творчої діяльності, а також підвищення ролі самоуправління учнів під час постановки і вирішення творчих завдань.

Під системою творчих  завдань ми розуміємо таку їх послідовність, що забезпечує опанування способів творчої діяльності завдяки поступовому переходу від виконання частково-пошукових завдань, які потребують певної перебудови відомого, до власне творчих, що передбачають вирішення суперечностей й характеризуються новизною як змісту, так і способу розв’язання завдання.

Обґрунтування логіки побудови системи творчих завдань ґрунтувалося на тому, що така система має бути універсальним засобом організації  навчально-творчої діяльності й  забезпечувати поступовий перехід від найпростіших до складних видів творчої діяльності. У зв’язку з цим до спроектованої системи включено завдання 3-х рівнів: частково-пошукові, евристичні та креативні, які мають забезпечити послідовне опанування способів творчої діяльності й формування комплексу навчально-творчих умінь (когнітивних, креативних, комунікативних, організаційних). Таким чином, системоутворювальним фактором означеної системи є підвищення рівня творчої діяльності при вирішенні завдання, посилення комунікативної функції творчої діяльності та поступова зміна видів управління – від прямого управління, через співуправління до самоуправління учнями власною навчально-творчою діяльністю.

Таким чином, спроектована система творчих завдань різного  рівня складності забезпечує набуття  учнями комплексу навчально-творчих умінь і є основним засобом організації навчально-творчої діяльності на уроках. Відповідно до алгоритму системи завдань, який хоча й відображає специфіку предмета, однак містить загальні положення, що можуть використовувати вчителі різних предметів (перехід від частково-пошукових, евристичних до креативних завдань), у додатку М наведено приклади творчих завдань для організації навчально-творчої діяльності учнів у процесі вивчення економічної та соціальної географії світу.

У додатку Н наведено програму факультативного курсу з економіки „Життя як творчість” (Клуб „Економіст”), розробленого відповідно до етапів технології організації навчально-творчої діяльності учнів на макрорівні. Зауважимо, що обґрунтовану нами технологію й комплекс засобів (систему творчих завдань, факультативний курс) можна використовувати для організації навчально-творчої діяльності в різних видах загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.

Таким чином, організація  творчої діяльності учнів здійснювалась на основі реалізації відповідної технології як на макрорівні й комплексу засобів організації навчально-творчої діяльністю, а саме: системи творчих завдань, стратегії творчої діяльності й розробленого факультативного курсу. При цьому система творчих завдань розглядалась як інваріантний засіб організації навчально-творчої діяльності на заняттях й передбачала поступове зростання рівня складності, комунікативної функції творчої діяльності, ролі самоуправління. Стратегія творчої діяльності забезпечувала опанування способів і прийомів творчої діяльності. Факультативний курс, пропонуючи різноманітні форми і види творчої діяльності, сприяв розширенню творчого мікросередовища на заняттях, найповнішій реалізації та розвитку творчого потенціалу учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз результатів експериментального дослідження

 

З метою визначення підсумкового рівня сформованості навчально-творчої  компетентності учнів експериментальних  і контрольної груп було проведено  контрольний експеримент. Завданнями контрольного етапу були перевірка ефективності обґрунтованої технології й визначення впливу окремих засобів технології організації навчально-творчої діяльності або їх комплексу на формування навчально-творчої компетентності, її емоційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного компонентів й рівня розвитку особистісних якостей.

З метою виявлення  динаміки змін у мотиваційній сфері  учнів, визначення ступеня сформованості  стійкої мотивації до навчально-творчої  діяльності було проведено анкетування (зміст запитань наведено в додатку Б). Отримані результати представлено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка сформованості  позитивної мотивації до навчально-творчої  діяльності (у %)

 

Види мотивів	Е1 (27 осіб)		Е2 (29 осіб)		К (29 осіб)
	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.
уникнення негативного  досвіду	30,43	8,69	29,16	8,33	30,76	23,07
соціальні	52,17	52,17	50	45,83	46,15	50
пізнавальні	13,04	26,08	16,66	29,16	15,38	19,23
мотив творчого досягнення	4,35	13,04	4,16	16,66	7,69	7,69

 

Аналіз наведених даних підтверджує, що кількість учнів, які виявили високий рівень мотивації до навчально-творчої діяльності (пізнавальні мотиви і мотиви творчого досягнення) збільшилась в усіх експериментальних групах. Інтенсивніше ця тенденція виражена в групі Е2: кількість учнів, що виявили високу мотивацію до навчально-творчої діяльності, складала 45,82%; на початку експерименту – 20,83% учнів. Дещо менші зміни відбулися в групі Е1: високий рівень мотивації до навчально-творчої діяльності виявили 39,12% старшокласників, порівняно з констатувальним зрізом – 17,39%.

Під час експериментального дослідження було також виявлено динаміку емоційно-ціннісного ставлення  до навчально-творчої діяльності (зміст  анкети наведено в додатку В). Результати анкетування наведено в табл. 2.2. Їх аналіз свідчить, що в результаті експериментальної роботи суттєво збільшилась емоційна задоволеність учнів власною діяльністю, причому найбільші зміни зафіксовано в групі Е2. В експериментальній групі Е1 відбулося менше зростання,  але теж наявна  позитивна  динаміка.  Наведені  дані  дозволяють

Таблиця 2.2

Динаміка емоційно-ціннісного ставлення учнів до навчально-творчої  діяльності (у %)

 

Ставлення до НТД	Е1 (23 особи)		Е2 (24 особи)		К (26 осіб)
	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.
негативне	30,43	8,69	33,33	4,16	30,76	23,07
нейтральне	52,17	47,82	50	45,83	50	53,84
позитивне	17,39	43,47	16,66	50	19,23	23,07

 

стверджувати, що проведення позакласних занять, які пропонують більший спектр творчих форм і  видів діяльності, залучення до мистецтва, організація колективних творчих заходів сприяє значному зростанню мотивації й емоційно-ціннісного ставлення до творчої діяльності та її результатів.

З метою виявлення  динаміки сформованості творчих  умінь учнів і здатності вирішувати творчі завдання на виконавчому, евристичному, креативному рівнях старшокласникам запропонували творчі завдання різного рівня складності (див. дод. М). Результати проведеної роботи відбито в табл. 2.3.

Дані табл. 2.3 свідчать, що впровадження особистісно орієнтованої технології організації навчально-творчої діяльності сприяло значному розвитку творчих  якостей  учнів,  формуванню  комплексу навчально-творчих умінь.

Таблиця 2.3

Динаміка сформованості  умінь старшокласників вирішувати навчально-творчі завдання (у %)

Рівень вирішення творчого завдання	Е1 (23 особи)		Е2 (24 особи)		К (26 осіб)
	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.	конст. експ.	контр. експ.
виконавчий	65,21	8,69	66,66	8,33	65,38	61,53
евристичний	34,78	56,52	33,33	58,33	34,61	38,46
креативний	0	34,78	0	33,33	0	0

 

Спостерігалось значне зростання якості вирішення творчих  завдань. Так, якщо на констатувальному етапі експерименту жоден учень  не вирішив завдання на  креативному  рівні,  то  після  експерименту  кількість  таких  учнів  значно збільшилась. Зросла й кількість учнів, що виконали завдання на евристичному рівні, натомість значно зменшилась кількість робіт виконавчого рівня, порівняно з контрольною групою. Найвищий рівень вирішення творчих завдань спостерігався в групі Е2: роботи учнів відзначились самостійним творчим підходом до вирішення проблеми, виявленням суперечностей, наявністю оригінальних коментарів щодо сутності ситуації, прикладів, власних висновків, що пояснюється як значно більшою питомою вагою творчої діяльності за рахунок проведення факультативних занять, так і усвідомленням способу діяльності. Отже, потенційні можливості учнів із віртуального стану перейшли в активну форму, про що свідчить високий рівень вирішення навчально-творчих завдань.

Високий рівень вирішення творчих завдань свідчить також про здатність учнів до самоорганізації та самоуправління власною діяльністю. Для підтвердження динаміки рівня сформованості здатності до самоорганізації творчої діяльності було застосовано метод експертного оцінювання під час виконання учнями творчого проекту, колективної творчої діяльності. Узагальнені результати експертного оцінювання наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка сформованості  здатності старшокласників до самоорганізації  навчально-творчої діяльності (у %)