Самореалізація учнівської молоді в сучасному суспільстві

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Інститут педагогіки і психології

 

 

 

Кафедра педагогіки і гендерної рівності

 

 

Курсова робота

на тему:

«Самореалізація учнівської молоді в сучасному суспільстві»

 

 

Виконав:

студент

фізико-математичного

факультету 

групи М-33

Домбровський Володимир

 

Науковий керівник:

Удич Зоряна Ігорівна

 

 

Тернопіль – 2011 
ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

 

Протягом останніх років продовжує зростати кількість мільярдерів, мільйонерів, науковців, які своїми відкриттями заставляють задуматися над різними речами, що були до цих пір невідомими, а інколи вважалися не реальними, фантастичними. Не меншає і кількість спортсменів, політиків, письменників, композиторів, які продовжують вписувати свої імена в історію нашого часу.

Як вони досягли таких  хороших результатів? Чому обирали  саме ці галузі, в яких працюють? Як суспільство впливало на їх вибір? Справді, питань виникає багато, але головне з них: яким чином вони змогли реалізувати свій потенціал, талант? Адже кожен від природи володіє якимись задатками, талантом, можливо найпримітивнішим, але він все-таки є. І потрібно вміло відкрити його в собі і раціонально використати.

Дивно, але закінчуючи одну і ту ж школу, або однакові вузи одна людина стає впливовим бізнесменом, а інша просто продавцем у супермаркеті. В чому відмінність між ними? Де їхні дороги розійшлися?

На нашу думку, все дійсно починається зі школи, адже майбутній бізнесмен був старостою класу, відвідував різноманітні гуртки, брав участь в олімпіадах, допомагав у господарській діяльності школи, а інший – просто з примусу відвідував уроки. Дана проблема, а саме самореалізація учнівської молоді в сучасному суспільстві, є дуже цікавою і потребує негайного вирішення, тому вона стала темою мого курсового дослідження.

Актуальність дослідження полягає в тому, що в даний час більшість дітей та молоді, особливо в сільській місцевості, не залучені в діяльність жодних молодіжних організацій, не мають можливості відвідувати певні види гуртків, отримувати знання в спеціалізованих школах. Адже самореалізація – це оцінка себе і інших людей як унікальних, талановитих, творчих, які можуть багато досягти, працюючи разом чи незалежно. Цей процес вимагає:

• знання про себе;
• отримання досвіду;
• формування вмінь і навичок;

 І тому виникають питання:

• як забезпечити середовище самореалізації?
• які умови створити для самореалізації школярів?

На жаль, в Україні вирішенню цих питань приділяється недостатня увага. Замість того, щоб відкривати нові, спеціалізовані школи з впровадженими новітніми технологіями, влада закриває старі, і тим самим заставляє учнів долати кілометри кожного дня. Не приділяється уваги сімейним психологам, які би мали визначати рівень самореалізації наших учнів і допомагати їм підвищувати його. Саме тому в основі викладу цієї проблеми я використовую книги з психології, левову частину електронних ресурсів, різноманітні статті по даній темі.

Об’єкт дослідження – явище самореалізація особистості.

Предмет дослідження – самореалізації учнівської молоді.

Мета дослідження – дослідити особливості самореалізації дітей шкільного віку.

Завдання:

• Узагальнити теоретичний досвід впливу самореалізації на учнів в сучасному суспільстві.
• Обгрунтувати основні ознаки самореалізації.
• З'ясувати різницю у можливостях самореалізації школярів сільської і міської місцевостях.

Теоретична  цінність роботи полягає в систематизації малодосліджених даних про самореалізацію та її вплив на учнівську спільноту сучасності.

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження.

 

1. Ціннісні орієнтації сучасної учнівської молоді.

 

 

Цінність – це поняття що фіксує позитивне або негативне значення будь-якого об'єкта чи явища. Система цінностей як внутрішня основа ставлень індивіда до дійсності дає можливість розкрити механізми поведінки особистості, пояснити та спрогнозувати її. Власне система цінностей є основою формування життєвих цілей і планів та духовною базою, орієнтиром у виборі напряму життєдіяльності [5].

Ціннісні орієнтації – це елементи структури особистості, закріплені життєвим досвідом і переживаннями, які відокремлюють важливе, істотне для даної людини від несуттєвого [11,с.715]. Іншими словами – вибіркова, відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості, націлена на певний аспект соціальних цінностей. 
Під цим терміном розкриваються:

1.ідеологічні

2.політичні

3.моральні

4.естетичні, та інші моралі суб'єктів оточуючої дійсності і орієнтації.

На думку В. Штерна, вирішальну роль у формуванні особистості відіграє те, яку цінність людина вважає найвищою, визначальною. Саме цінності зумовлюють тип людської особистості. В. Штерн описав шість таких типів: теоретичний – особистість, усі прагнення якої спрямовані на об'єктивне пізнання дійсності; естетичний – особистість, для якої об'єктивне пізнання байдуже, вона прагне зрозуміти одиничний випадок і «вичерпати його без залишку з усіма його індивідуальними особливостями»; економічний – життям людини керує ідея користі, прагнення «найменшими зусиллями досягти найбільшого результату»; соціальний – «сенс життя – любов, спілкування і життя для інших людей»; політичний – для особистості характерне прагнення до влади, панування, впливу на інших; релігійний – особистість співвідносить «усіляке одиничне явище із загальним сенсом життя і світом». Визначаючи кожен із цих типів, В. Штерн аж ніяк не вважає, що в житті особистості є лише одна спрямованість цінностей. «Навпаки, – пише він, – усі спрямованості цінностей закладені в кожній індивідуальності».

Юнацький вік є тим періодом життя, коли індивід стає готовим не стільки до самовизначення, скільки до життя як суб'єкт власної діяльності [10, с.152].  Особистість переходить на якісно новий – усвідомлюваний етап становлення, відбувається її друге народження [8]. Складається більш-менш цілісний світогляд та формується готовність до самовизначення. Юнак – це вже особистість як суб'єкт суспільних стосунків, що активно будує образ світу, спрямований у майбутнє. Завдяки віковим новоутворенням відкривається можливість обирати життєвий шлях і нести відповідальність за цей вибір.

До аналізу ціннісних  орієнтацій учнів звертається В. В. Пічурін, досліджуючи структуру та динаміку життєвої позиції особистості. В основу життєвої позиції особистості він ставить цінності. Осмислення особистістю диференційованості своєї системи цінностей виступає конкретним показником усвідомлення свого життєвого шляху, перспективи. При цьому найбільш значущі для людини цінності, на його думку, будуть в першу чергу визначати її життєву позицію, а значить відігравати вирішальну роль в її професійній діяльності. Більшість молодих людей пов'язує своє уявлення про майбутнє з отриманням цікавої і захоплюючої роботи, яка вимагає глибокої професійної підготовки. У процесі професійної підготовки, з однієї сторони, необхідна самореалізація як постійний елемент практичного вираження свого «Я» , а з другої – осмислення власної духовності постійного зворотнього зв'язку між власними вчинками і цінностями, між активністю і самоконтролем, між особисто запропонованими перспективами і досягнутими результатами . На думку В. Т. Лісовського , на престижність тієї чи іншої професії серед молоді впливає не тільки популярність її в суспільстві, але й система цінностей, прийнята соціальними і професійними групами, сім'ями та самим індивідом .

Випускники шкіл відрізняються  певним відношенням ціннісних орієнтацій і оцінкою реальної життєвої ситуації:

1. групу складають учні, ціннісні орієнтації і домагань яких не відповідають їх можливостям і здібностям. В разі розчарування, думають про зміну свого статусу;
2. група – це ті, що зіткнулися з конфліктом цінностей і , не зумівши здійснити свої домагання, змирилися з цим. У них відбулося ніби зниження рівня ціннісних орієнтацій;
3. групу склали учні, які, зіткнувшись з конфліктною ситуацією, не змогли здійснити свої життєві домагання, перебудовують ціннісні орієнтації у відповідності з тим становищем, в яке їх поставили;
4. група – ті, хто, не зумівши досягти своїх життєвих планів, знаходять задоволення в соціальному пристосуванні, в пасивному ставленні до життя;
5. групу увійшли ті, хто, не реалізувавши своїх життєвих планів, розчарувавшись, не хочуть займатися певною діяльністю. 

Саме у представників  двох останніх груп при певних обставинах можуть відбуватися істотні зміни ціннісних орієнтацій. При сприятливих обставинах ці ціннісні орієнтації стають більш адекватними (поповнюють перші три групи). У протилежному випадку – особистість може стати на шлях асоціальної поведінки. Юнацький вік співпадає із навчанням у вузі. Саме на першому курсі формується відношення молодої людини до навчання, до майбутньої професійної діяльності, продовжується активний «пошук себе», формуються якості професійно грамотного сучасного спеціаліста. І тут велику роль відіграє успішна адаптація до нових для них вузівських умов [10, c. 58]. 

Найбільш складною є  виховна робота з молоддю у  періоди соціальних та економічних  криз, швидких і кардинальних змін, коли старші покоління значною мірою  втрачають свій авторитет у молоді, а отже їх виховуючий вплив зменшується. Суспільство шукає нові цінності і вже на їх основі реформує систему освіти і виховання [9; 7].

Сучасні українські учні не заперечують важливості освіти у житті, хоч дехто упевнений, що сучасна освіта – «це диплом», «кірочка», які більшою мірою потрібні формально, а ніж реально для життя, «це система, створена суспільством для формування людини за заданими нормами», «це те, що коштує (у плані витрат) досить дорого, а цінується (у плані доходів) досить дешево», «це набір наукових понять і моральних положень, які суспільство вимагає засвоїти» [18, с. 10]. Разом з тим, більшість розуміють значення освіти у сучасному світі, вказують на те, що це процес постійного, індивідуального вдосконалення, у ході якого величезне значення має особиста творчість; сучасна людина має бути знавцем своєї справи і гарним професіоналом. Серед мотивуючих чинників отримання освіти (стати високоосвіченою, культурною людиною, бути матеріально забезпеченим, мати професію, працювати за кордоном, не служити в армії і т. д.) пріоритетне місце займає мотив досягнути успіху у житті. Основним фактором, який стимулює до отримання вищої освіти, стає матеріальний.

Дослідники з прикрістю  відзначають, що в учнівському середовищі втрачають значення моральні цінності, високі християнські ідеали, натомість основним девізом життя стають поради, зроблені свого часу Н. Рокфеллером: «Не бійтеся великих витрат, бійтеся маленьких доходів» та Дж. Морганом: «Те, що не можна зробити за гроші, можна зробити за великі гроші» [1, с. 118].

На жаль, значне зростання питомої ваги матеріального фактору у ціннісних орієнтаціях просліджується і в середовищі української студентської молоді. На цей факт з тривогою вказує український дослідник М. А. Скок [3, с. 130]. Якщо цінність матеріальне забезпечення життя у 1983 році посідало в опитуваннях студентів 17-те місце, то у 1998 році вона перемістилася на 4-те. У суспільстві виникає ситуація, коли люди свою діяльність спрямовують лише на досягнення матеріальних благ. Формується споживацька психологія, домінуючими рисами характеру людей, в тому числі і студентської молоді, стають заздрість, егоїстичність, корисливість, прагматизм. Така ситуація вимагає подальшого наукового аналізу, розробки рекомендацій з метою удосконалення виховної роботи серед підростаючого покоління, студентської молоді, повернення на чільне місце в ієрархію ціннісних орієнтацій особистості загальнозначущих моральних цінностей [3].

Соціологи відзначають, що загальна оцінка студентами України  стану системи вищої освіти на сучасному етапі має досить суперечливий характер. Більшість студентів впевнені, що у вузах України можна одержати високоякісну освіту, не гіршу, ніж у вищих навчальних закладах Заходу. Але разом з тим студентська молодь не задоволена тим, що система освіти зберігає в певній мірі адміністративно-командний характер, в якій студент позбавлений права голосу, навчання стандартизоване, що не надає можливості враховувати індивідуальні потреби і можливості студентів [18, с. 10].

 Результати досліджень свідчать, що серед студентської молоді значно падає престиж наукової діяльності. Разом з тим, соціологи відмічають, що «падіння інтересу до науки у світогляді студента компенсується позитивним відношенням до релігії, яка мала не значну цінність у світоглядних установках попередніх молодих поколінь» [4, с. 73].

На вищі місця в  шкалі ціннісних орієнтацій підіймаються цінності заробіток і службова кар'єра». Причому студенти випускних курсів впевнені, що саме заробіток і кар'єра визначають становище людини у суспільстві [21, с. 69].

Соціально-економічні, політичні проблеми, що існують в українському суспільстві, певна криза системи ціннісних орієнтацій, що проявляються у деформації суспільної свідомості, формують у деяких представників студентської молоді бажання жити і працювати за кордоном.