Самореалізація учнівської молоді в сучасному суспільстві

Спілка Української  молоді (СУМ). Утворена 1925 р. в Києві. Своє головне завдання вбачала у  звільненні України, створенні української самостійної соборної держави. У 1929–1930 pp. почалося переслідування СУМу. У 1945 p., після закінчення Другої світової війни, СУМ знову відновила свою діяльність (в Німеччині). 1989–1991 pp. – відродження діяльності СУМу на території України.

Спілка поділяється на три основні організаційні ланки: молодше юнацтво (6–12 років); юнацтво (6–16 років); старше юнацтво (12–16 років). Старші члени організації – дружинники (18–35 років). Прагне виховувати молодь в українському патріотичному дусі, чесними і працьовитими людьми, свідомими громадянами, спираючись на традиції та морально-етичні засади християнства, державні цілі та ідеали. Гасло СУМу – «Бог і Україна».[20]

Федерація дитячих організацій  України – найчисельніше в  Україні об'єднання дитячих громадських формувань, правонаступниця Спілки піонерських організацій України, яка діяла у 1990- 1999 роках.

ФДО України – неполітична, добровільна, самодіяльна, спілка дитячих  громадських організацій, об'єднань. Члени ФДО України - місцеві дитячі громадські організації, спілки, які об'єднують дітей віком від 10 років та дорослих.  
До дитячих громадських структур діти вступають за згодою батьків або осіб, які їх замінюють. Девіз ФДО: «За Батьківщину, добро і справедливість!» [21].

 Керується у своїй  діяльності принципами:

– єдність слова і діла;

– честі й совісті;

– дружби і товариськості;

– турботи і милосердя.

Українське дитячо-юнацьке  товариство «СІЧ». Започатковане в  лютому 1993 р. Гасло: «Сила, істина, честь!». Мета його полягає у відродженні національної свідомості, утвердженні «державницької ідеї», формуванні нового типу українського характеру, основними рисами якого були б фізична досконалість, витривалість, свідомий патріотизм, вихованість, культурність, освіченість, висока моральність. Члени товариства складають присягу: «Присягаю своєю честю бути вірним товаришем, служити товариству життям своїм, слухатись січової старшини». Має осередки в багатьох областях України. Головні напрями роботи – вивчення історії козацтва, військово-партіотичне виховання на засадах козацької педагогіки, фізичне загартування, створення недільних козацьких шкіл, спортивних та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.

Асоціація гайдів України. Зареєстрована в 1996 р. Рух гайдів виник в Англії на початку XX ст. Назва обрана його засновниками лордом Робертом Баден-Пауеллом та його сестрою Агнес на честь відомих індійських племен, мешканці яких вирізнялися винахідливістю і вправністю [22].

Гайд – людина, яка йде попереду і знаходить дорогу. Мета асоціації – сприяти розвитку та формуванню дівчини як соціально зрілої особистості, її активній участі у всіх сферах життя суспільства, зміцнення фізичного, духовного, емоційного здоров'я, надання допомоги у саморозвитку і самореалізації, виховання впевненості у собі, реалізація шансів на життєвий успіх. Основними завданнями є залучення дівчат до гуманітарної системи цінностей, підвищення їх культурного рівня, знань з історії, світової та національної культури, краєзнавства, медицини, допомога у здійсненні природоохоронних проектів. Члени асоціації беруть участь у програмах, семінарах, тренінгах, гайдівських таборах, заходах, пов'язаних з поліпшенням становища дітей та жінок в Україні. Гайди мають опанувати 8 програм: «Українознавство», «У світі гайдингу», «Школа медицини», «Вічні істини», «Світова культура», «Господарочка», «Життя на природі», «Планета – наш дім». Залежно від віку дівчат поділяють на категорії: ластівки – 7–10 років, гайди – 11–16, ренжери – 16–20 років. Організація має емблему, гасло, гімн, присягу.

Українське дитячо-юнацьке  товариство «Сокіл». Виникло у 1894 р. у Львові. Основна мета – виховання в походах по рідному краю та в табірних умовах духовно і фізично розвиненої особистості з високою національною свідомістю і гідністю. У даний час організація відроджується.

Установи освіти намагаються  розширити свою співпрацю з дитячими та молодіжними організаціями у  справі виховання учнівської молоді. Ця робота охоплює спільні семінари працівників освіти і дитячих  та молодіжних організацій, співучасть в організації спортивних, оздоровчих таборів, надання психолого-педагогічної допомоги керівництву дитячих та молодіжних організацій.

Отже, як бачимо, успішно функціонують багато дитячо-юнацьких організацій, які об’єднують тисячі юнаків та дівчат по всій Україні. Такі організації справді згуртовують, роблять учасників єдиним цілим, чудовим колективом, який працює в конкретному напрямку. І це дуже добре, адже в дітей формуються різні навички, вміння, яких не може дати школа, але вони потрібні для подальшої успішної діяльності, для формування особистості, яка зможе реалізувати свій потенціал. Тому дитячо-юнацькі організації виступають одним із тих середовищ самореалізації школярів.

 

 

2.3. Новітня модель учнівського самоврядування.

 

 

Учнівське самоврядування – основа набуття сучасними школярами початкових навичок колективної управлінської діяльності незалежно від віку, оволодіння правилами колективного спілкування, культурою взаємин, засвоєння технології вироблення ухвалення і виконання рішень [31, с.60].

Активна участь у діяльності учнівського самоврядування (УС) можлива  тільки тоді, коли школяр усвідомлює її суспільну значимість, правильно  оцінює свої можливості та здібності, зміст тієї конкретної роботи і тих  функцій, які на нього покладаються.

Самоврядування важливо будувати на засадах гуманізму і соціальної рівності, утвердження стосунків взаємоповаги, коректності, співробітництва між дорослими і дітьми.

При правильній організації  УС школярі привчаються самостійно організовувати, планувати, оцінювати результати своєї діяльності, створюються якісно нові стосунки, уміння і навички управлінської діяльності.

Педагог-наставник в  організації УС має стати для  своїх  і порадником, і консультантом, і партнером.

Як немає сьогодні жодної ділянки шкільного життя, яка б знаходилась поза сферою діяльності УС, так і не повинно бути в школі жодного дорослого, який би вважав розвиток ініціативи і самостійності дітей другорядною справою.

Це активна форма  громадянського виховання учнів, важлива  умова реалізації їх  прав і обов’язків, яка створює для кожної дитини наступні можливості:

1. включення у процеси  життєдіяльності класу і школи,  розвитку соціальних якостей,  життєвої компетентності;

2. засвоєння на практиці  своїх прав та обов’язків, осмислення  власної ролі у життєдіяльності;

3. самореалізації, розвитку  здатності до самоаналізу та  самовиховання;

4. орієнтації на досягнення соціально-корисної мети (індивідуальної і суспільної);

5. підвищення громадської активності [31, с. 65].

Структурна модель самоврядування має бути не громіздкою, а гнучкою, варіативною, і включати:

- вищий орган

- раду голів комісій,  яка збирається один раз на  тиждень, організовує і контролює  роботу між зборами;

- розподіл всіх громадських  доручень між усіма членами  колективу. 

Лідери мають усвідомити, що вони як лідери отримали не тільки певні права, а й несуть велику відповідальність за те, яким буде шкільне життя.

Основними завданнями є:

- забезпечення і захист  прав та інтересів учнів на  основі виконання ними Статуту  школи, Правил внутрішнього розпорядку;

- контроль за створенням  належних умов для навчання  та змістовного дозвілля учнів;

- здійснення контролю  за виконанням шкільного режиму, спрямованого на збереження і  зміцнення здоров’я, фізичне вдосконалення  учнів, пропаганда здорового способу життя;

- сприяння навчальній,  творчій, спортивній діяльності учнів, створенню різноманітних гуртків, об’єднань за інтересами;

- контроль за дотриманням  санітарно-гігієнічних вимог, організація  самообслуговування, чергування у  класі;

- проведення творчих, масових, спортивних свят;

- сприяння становленню  іміджу класу, школи;

- проведення серед  учнів соціологічних досліджень.

Для стимулювання ефективності педагогічного керівництва УС ми пропонуємо притримуватись наступних правил:

1. Не командувати, а  співпрацювати з дітьми, враховуючи їх природне прагнення до самостійності, незалежності, бажання проявити свою ініціативу і самодіяльність.

2. Відповідно до рівня  розвитку учнівського колективу  поступово змінювати тактику,  управління, розвивати демократію, самоврядування, громадську думку і на вищих рівнях розвитку колективу вступати у стосунки співробітництва з вихованцями.

3. Координувати виховні  впливи колективу . Показником  правильного керівництва учнівським  самоврядуванням є наявність  у колективі здорової громадської думки з найважливіших питань життя колективу.

4. Притримуватись контролю, самоконтролю, корекції.

5. Вчити дітей терпляче  ставитися до недоліків в інших,  пробачити нерозумні дії, нанесені  образи.

6. Становище учня залежить  від норм і стандартів прийнятих у колективі стосунків, морально – ціннісних орієнтацій.

Вищим органом учнівського  самоврядування на нашу думку  доцільним буде учнівський парламент. На сесії учні вирішуватимуть найважливіші питання життя  школи: визначатимуть перспективи та основні напрямки її розвитку, обиратимуть актив школи, його повноваження, заслуховуватимуть звіти активу, аналізуватимуть виконання ухвалених рішень, прийматимуть нові рішення, оцінюватимуть роботу комісій тощо [31, c. 150].

Головне – задовольнити природне бажання дітей самим вирішувати, яким має бути зміст їхнього життя, поставити їх в умови бути відповідальними за все: за школу, товаришів, надавати їм реальні , а не формальні права у вирішенні шкільних справ, участь у педрадах, у плануванні роботи, у визначенні системи заохочень і покарань учнів, у вирішенні конфліктів [Додаток В].

Отже, на нашу думку, найефективнішою моделлю учнівського самоврядування має стати учнівський парламент з відповідними комісіями. Таким чином буде залучено багато учнів, адже кожна комісія складатиметься з декількох чоловік. Відповідно вибиратиметься голова комісії, тому більшій кількості дітей буде можливість відчути себе лідерами, і реалізувати свої здібності.

 

2.4. Результати констатувального дослідження та інтерпретація даних.

 

 

Мета дослідження. Дослідити рівень самореалізації учнівської молоді, зробити порівняльний аналіз відносно закладів, в яких навчаються учні.

Методика та організація  дослідження

Вибір респондентів. З метою різностороннього висвітлення стану залученості  старшокласників у діяльність молодіжних та дитячих  організацій, нами було обрано наступні категорії респондентів:

1. Учні 10 – 11 класів загальноосвітньої школи I – III ступенів села Кобиловолоки Теребовлянського району Тернопільської області.

2. Ліцеїсти різних факультетів  Тернопільського педагогічного ліцею. Дана категорія студентів була обрана для того, щоб порівняти стан рівня самореалізації учнів сільської місцевості та міської.

Методи дослідження

* теоретичний: аналіз  підручників, посібників з педагогіки для вищих навчальних закладів;

* емпіричні: анкетування, бесіда;

* статистичні: кількісний і якісний аналіз з використанням методів математичної статистики.

Етапи організації дослідження

1. Первинне дослідження.

Провели аналіз підручників з педагогіки для вищих навчальних закладів. Критеріями відбору для аналізу слугували джерела вітчизняного та зарубіжного видання починаючи з 2000 року, котрими на даний час користуються студенти педагогічних вузів України. Зокрема проаналізували підручники з педагогіки, авторами чи укладачами яких є М.М. Фіцула та Ю.Й.Поліщук.

II.   Підготовка анкети.

Отримані дані у первинному дослідженні дали можливість укласти для кожної з категорій респондентів педагогічну анкету [Додаток А].

III. Проведення дослідження

Дослідження проводилося у період з березня  по квітень 2011 р. У ньому взяли участь 100 респондентів, з яких 50 учнів, 50 ліцеїстів.

Аналіз даних та висновки

Результати проведеного  дослідження дають підстави стверджувати наступне:

1. Основною життєвою ціллю сучасних учнів є матеріальне збагачення: автомобіль, квартира, престижна робота, як вказали у своїх анкетах 80 % (80 осіб) опитуваних. І тільки для 20 % (20 осіб) основним є створення сім'ї , хороша освіта, праця на благо держави та людей. Цей результат заставляє задуматися, невже з процесом акселерації ми втрачаємо те, що нас відрізняє від інших видів на Землі, невже духовні цінності відходять на другий план і ми перетворюємося у роботів для заробітку грошей?