Розвиток процесів пам’яті в молодшому шкільному віці

    Якщо  учнів не навчити порівнювати, знаходити  подібне і відмінне в начальному матеріалі, то неминучі помилки в  запам’ятовуванні, пов’язані із змішуванням  подібного. Чітке усвідомлення подібного  і відмінного – необхідна умова міцного запам’ятовування матеріалу молодшими школярами. Важливою умовою для такого запам’ятовування є також оволодіння прийомами співвіднесення, який полягає в пов’язуванні майбутніх знань з раніше набутими. Учні ІІІ класу уже здатні самостійно користуватися такими прийомами.

    Довільне  запам’ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли матеріал, що запам’ятали стає змістом їх активної діяльності, хоч ця діяльність немає спеціального мнемічного спрямовування.

    У зв’язку з дальшим розвиток мислення мимовільне запам’ятовування набуває дедалі більшої систематичності і вищої продуктивності. Спираючись на можливості мимовільної пам’яті і створюючи необхідні умови для її функціонування, можна забезпечити набуття молодшими учнями досить великих за обсягом і складних за змістом знань (П.Зінченко).[15, c. 46-48]

    2. Під впливом навчання зазнають  прогресивних змін усі процеси  пам’яті підлітків, всі її  сторони, а саме, запам’ятовування, заучування, відтворення, пригадування, впізнавання. В той час як одні процеси досягають у підлітка порівняно з молодшими школярами вищого ступеня розвитку, інші можуть функціонувати в них і на нижчих рівнях, які певний час ще зберігаються.

    Розвиток  пам’яті, як і сприймання, в середньому шкільному віці відбувається в тісному взаємозв’язку з розвитком мислення і мовлення. Провідною в перебігу процесів запам’ятовування і відтворення стає розумова діяльність, здійснювана мовними засобами. Її роль виявляється в розвитку свідомої цілеспрямованості запам’ятовування. У зростанні його продуктивності стосовно абстрактних знань, суджень і понять, виражених у словесній формі. На основі дослідів виявлено, що у підлітків зростає здатність краще запам’ятовувати саме словесний матеріал, ніж наочний.

    Далі  більше місце займаються умовно-символічні позначення (формули, схеми, графіки). Результати запам’ятовування виражаються у взаємозв’язаних уявленнях про запам’ятовані об’єкти. У підлітковому віці істотно посилюється використання різного роду “опор”, які відіграють опосередковану роль у запам’ятовуванні та відтворенні.

    У підлітків виникає потреба користуватися  такими прийомами заучування навчального  матеріалу, як поділ тексту на частини, повторення, записування. Саме в підлітковому віці вони стають продуктивними, вперше свідомо регульованими прийомами пам’яті. У підлітків внутрішні прийоми дедалі виразніше виступають на перший план, що виявляється в намаганні спершу зрозуміти, а потім заучувати матеріал. У учнів VI-VII класів на перший план виступає змістова сторона частин, їх логічно закінчений зміст, заучування їх відбувається не ізольовано, а в процесі мисленого їх співвідношення.

    Уміння  складати план і користуватись ним  є показником вищого рівня функціонування пам’яті. У розвитку пам’яті підлітків  характерною є така суперечність: з одного боку, вони свідоміше використовують досконаліші прийоми запам’ятовування, а з другого – у них уповільнюється утворення нових зв’язків, їм доводиться при заучуванні матеріалу докладати більше зусиль. До того новоутворені зв’язки в них менш стійкі, ніж ті, що виробилися раніше і тому зникають швидше (Н.Осипова). У підлітків повільніше виробляються асоціації за суміжністю, тобто знижується здатність механічно запам’ятовувати.

    На  відміну від молодших школярів у  підлітків змінюється організація  процесу заучування матеріалу. Вони не схильні просто повторювати читаний текст, але розбивають його на частини.

    У цьому віці змінюють і способи  пригадування, а саме складання плану, який допомагає обдумувати відтворюване, аналізувати його, оживляти і систематизувати потрібні асоціації.

    Змінюється  і співвідношення між мимовільним  і довільним запам’ятовуванням. Мимовільно підліток запам’ятовує яскраве, барвисте, те, що пов’язане з емоціями. У підлітків певною мірою виробляється вміння чергувати заучування й відтворення, використовуючи відтворення як засіб контролю і підвищення ефективності запам’ятовування. Далеко не всі підлітки можуть організувати таке продуктивне їх чергування, оволодіння підлітком прийомами запам’ятовування вносить якісні зміни в процес відтворення, бо підліток починає свідомо керувати цим процесом.

    Розвиток  пам’яті в підлітковому віці виявляється  також в зміні співвідношення її основних видів, а саме: рухової, образної, емоційної і словесно-логічної. Особливо зростає значення словесно-логічної пам’яті.

    3. Основна тенденція в розвитку  пам’яті старшокласників характеризується  подальшим зростанням і зміцненням  її довільності. Довільне запам’ятовування  стає в цей період набагато  ефективнішим від мимовільного. Відбуваються істотні зміни і  в перебігу процесів логічного запам’ятовування. Помітно зростає продуктивність пам’яті на думки, на абстрактний матеріал. Намічається спеціалізація пам’яті. Удосконалюються і способи заучування за способом свідомого застосування раціональних його прийомів.

    Старшокласники  самі високо оцінюють таке засвоєння матеріалу, в якому виявляється розуміння понять, оригінальна інтерпретація чи формулювання того, що викладено в підручнику. Важливу роль у процесах запам’ятовування відіграє настанова на засвоєння матеріалу, яка водночас включає в себе і настанову на його усвідомлення.

    Логічне запам’ятовування успішно формується в учнів у процесі шкільного  навчання.

    Специфічного  характеру набуває в старшому шкільному віці мимовільна пам’ять. Продуктивність її також залежить від  організації розумової роботи учнів з навчальним матеріалом. Матеріал запам’ятовується старшокласниками краще, якщо він входить у мету їх розумової діяльності і коли ця діяльність має активний характер. На власному досвіді старшокласники переконуються, що запам’ятовування не зводиться до розуміння, що потрібні спеціальні прийоми запам’ятовування й відтворення, збереження свідомо засвоєної інформації. У ранньому юнацькому віці виникає в учнів прагнення оволодіти своєю пам’яттю, керувати нею, підносити її продуктивність.

     2. Методи тренування  пам’яті

    2.1 Раціональні прийоми розвитку пам’яті

    1. Порівняно прості події в житті, що роблять особливо сильне враження на людину, можуть запам'ятовуватися відразу міцно і надовго, і після закінчення багатьох літ з моменту першої і єдиної зустрічі з ними можуть виступати у свідомості з виразністю і ясністю.

    2. Більш складні і менш цікаві події людина може переживати десятки разів, але вони в пам'яті надовго не запам'ятовуються.

    3. При пильній увазі до події досить буває його однократного переживання, щоб надалі точно й у потрібному порядку відтворити по пам'яті його основні моменти.

    4. Людина може об'єктивно правильно відтворювати події, але не усвідомлювати цього і, навпаки, помилятися, але бути упевненим, що відтворює їх правильно. Між точністю відтворення подій і впевненістю в цій точності не завжди існує однозначний зв'язок.

    5. Якщо збільшити число членів ряду, що запам'ятовується, до кількості, що перевищує максимальний обсяг короткочасної пам'яті, то число правильне відтворених членів цього ряду після однократного його пред'явлення зменшується в порівнянні з тим случаємо, коли кількість одиниць у ряді, що запам'ятовується, у точності дорівнює обсягові короткочасної пам'яті. Одночасно при збільшенні такого ряду зростає і кількість необхідних для його запам'ятовування повторень. Наприклад, якщо після однократного запам'ятовування в середньому, людина відтворює 6 безглуздих складів, то у випадку, коли вихідний ряд складається з 12 таких складів, відтворити 6 з них удається, як правило, лише після 14 або 16 повторень. У випадку, якщо кількість складів у вихідному ряді буде дорівнює 26, то знадобиться приблизно 30 повторень для одержання того ж самого результату, а у випадку ряду з 36 складів — 55 повторень.

    6. Попереднє повторення матеріалу, що підлягає завчанню (повторення без завчання), заощаджує час на його засвоєння в тому випадку, якщо число таких попередніх повторень не перевищує їхньої кількості, необхідного для ? повного завчання матеріалу напам'ять.

    7. При запам'ятовуванні довгого ряду найкраще по пам'яті L відтворюються його початок і кінець («ефект краю»).

    8. Для асоціативного зв'язку вражень і їхнього наступного відтворення особливо важливим представляється те, чи є

    9. Повторення матеріалу, що підряд заучується, менш продуктивне для його запам'ятовування, ніж розподіл таких повторень протягом визначеного часу

    10. Нове повторення сприяє кращому запам'ятовуванню того, що було виучено раніш.

    11. З посиленням уваги до матеріалу, що запам'ятовується, число повторень, необхідних для його виучування напам'ять, може бути зменшено, причому відсутність достатньої уваги не може бути відшкодовано збільшенням числа повторень.

Те, чим  людина особливо цікавиться, запам'ятовується без всякої праці. Особливо чітко  ця закономірність проявляється в зрілі роки.

    13. Рідкісні, дивні, незвичайні враження запам'ятовуються краще, ніж звичні, що часто зустрічаються.

    14. Будь-яке нове враження, отримане людиною, не залишається в його пам'яті ізольованим. Якщо щось в одному виді, воно згодом може трохи змінитися, вступивши в асоціативний зв'язок з іншими враженнями, зробивши на них вплив і, у свою чергу, змінившись під їхнім впливом.

    Т.Рибо, аналізуючи важливі для розуміння  психології пам'яті випадки амнезій - тимчасових утрат пам'яті, відзначає  ще дві закономірності:

    -  пам'ять людини зв'язана з його  особистістю, причому таким образом,  що патологічні зміни в особистості  майже завжди так супроводжуються  порушеннями пам'яті;

    -  пам'ять у людини губиться і  відновлюється по тому самому законі: при втратах пам'яті в першу чергу страждають найбільш складні і недавно отримані враження; при відновленні пам'яті справа обстоїть навпаки, тобто спочатку відновлюються найбільш прості і старі спогади, а потім найбільш складні і недавні. [ 22, с 238-239.]

2.2. Методи роботи  з пам’яттю 

    1. "Фотографування". Людина запам'ятовує швидше те, але що звертає більш пильну увагу. У цій грі ми вчимося концентруватися на предметах. Розкладіть різні речі на письмовому столі: іграшки, ручки, листівки, олівці. Запропонуйте дитині уважно розглянути їх, запам'ятавши, що де лежить - як би сфотографувати поглядом. Потім нехай він закриє очі і згадає, скільки предметів було, їх форму, колір, розмір, розташування і так далі.

    2. "Повторення - мати  навчання". Усі знають це прислів'я. Але чи знаєте ви, як правильно потрібно повторювати? Щоб краще запам'ятати матеріал (наприклад, вірш), потрібно слідувати наступною схемою:

    - прочитати кілька разів вголос;

    - відтворити по пам'яті одразу  після прочитання;

    - повторити через 20 хвилин;

    - повторити через 8 годин; 

    - повторити через добу, найкраще  на ніч. 

    Справа  в тому, що пам'ять буває короткочасною  та довготривалою. У першу чергу  працює короткочасна пам'ять. Будь-який з нас може повторити останню  фразу співрозмовника відразу ж після її проголошення, але через кілька хвилин ми передамо лише її загальний зміст, але не дослівно, бо обсяг короткочасної пам'яті невеликий. Після повторення інформація "переселяється" в довгострокову пам'ять, де може зберігатися набагато довше - за умови використання даних, які запам’яталися.

    3. "Зображаючи Цицерона". Античний оратор Цицерон при підготовці своїх промов користувався методом візуалізації запам'ятовування: кожен уривок своїй промові він заучував в різних кімнатах, пов'язуючи текст з певним кутом будинку, а потім, виступаючи на засіданні Сенату, подумки повторював свій шлях. Спробуйте вивчити вірш з дитиною, прив'язуючи кожну строчку до обстановки в його кімнаті. Сенсорна пам'ять, яка є основою для короткочасної пам'яті, відноситься до органів почуттів. Саме тому сигнали запам'ятовування працюють швидко.

    4. Позівайте! Що таке зівання? Енергійний постачання мозку киснем. Тому поліпшується здатність концентруватися. Необхідно посилити ефект? Під час позіхання по масажуйте нижню щелепу - цим ви стимулюєте роботу численних нервів, які йдуть прямо до головного мозку.

    5. Пожуйте! Британські вчені провели експеримент і встановили, що з жувальною гумкою навчальний матеріал запам'ятовується на 35% краще, ніж без неї. Можливо, справа в тому, що тривалий жування стимулює вироблення інсуліну, який покращує засвоєння глюкози клітинами мозку, а значить, і процес запам'ятовування. Інше питання - наскільки це корисно для зубів і здоров'я в цілому ...