Сприймання образу жінки-політика в політичній рекламі в юнацькому віці

     Голоси  жінок-дикторів, що озвучували "серйозні" програми, наприклад "Час", також відрізнялися низьким тембром і рівною інтонацією (Віра Шебеко, Аза Лихитченко). Зараз, у кінці 90-х р., коли на телебаченні і в нашій країні, і за кордоном працює велика кількість жінок з самим різним тембром голосу, подібні факти лише можуть викликати здивування.

     Високий голос на емоційну інтонацію вимовного  зважає жіночним. Німецькі дослідники виявили, що жінки, що займають високі пости, намагаються у своїй промові подібної інтонації уникнути. Високий голос і емоційна інтонація в чоловічому виконанні, принаймні, в європейських культурах асоціюються з сексуальними відхиленнями (наприклад, мова Бориса Моісеєва).

     У зв'язку з ритуалізацією підлоги  важливого значення набувають гендерні стереотипи - стандартні думки про  соціальні групи або про окремих  осіб як представників цих груп. "Стереотип - це судження, в загострено спрощуючій і узагальнювальній формі, з емоційним забарвленням що приписує певному класу осіб деякі властивості або, навпаки, що відмовляє їм в цих властивостях".

     Природно, що стереотипи дуже спрощують реальну  ситуацію, проте в колективній  суспільній свідомості вони закріплені міцно і міняються повільно. У  тому або іншому ступені стереотипи-забобони впливають на кожну людину. Згідно з укоріненими уявленнями жінкам в суспільстві приписується менша  цінність, ніж чоловікам. Від них  очікується в першу чергу материнство[7, c. 68 -72].

     Відносно  жінок типові наступні стереотипи (вони часто виступають у вигляді народної мудрості в прислів'ях і приказках).

• Слабкий, нелогічний розум і інфантильність в цілому, віднесення до категорії не цілком дієздатних осіб :Волос довгий, а розум короткий;
• Про складну справу, що вимагає розуму, говорять: "Це тобі не веретеном трясти" (імпліціюється поняття "Жіноча робота розуму не вимагає").
• Безглузда і непередбачувана вдача:Їхав би прямо, та дружина уперта.
• Небезпека, підступність :Дружина ублажає, лихо замишляє.
• Балакучість. У баб тільки суди та ряди.
• В зв'язку з цим процесу жіночого говору приписується мала цінність. Жінки брешуть, метуть мовою, марять, товкмачать, брешуть, розпускають плітки.

         Важливу роль в тиражуванні гендерних стереотипів грає реклама. Широке поширення реклами в Україні  співпало з величезними змінами в житті суспільства і певною мірою відбило їх. У якому ступені це стосується гендерних стереотипів? У радянський період засоби масової інформації і уся державна ідеологія в цілому прославляли жінку-матір і одночасно трудівницю. Сексуальні аспекти практично повністю замовчувалися. Плакати ідеологізованого змісту зображували чоловіків і жінок, захоплених працею, як правило, парами або двох чоловіків і одну жінку. Обличчя їх виражали високу міру свідомості і трудовий ентузіазм.

            Гендеризму властиві асиметрії, викликані чоловічим домінуванням в суспільстві. Як вже говорилося, ці асиметрії найчіткіше проступають при апеляції до колективного адресата. Проте вони сприяють і на індивідуальному рівні негативному відношенню до однієї з підлог - жінкам.

     Гендерні  стереотипи впливають на осіб обох статей, і не виключено, що вони розвивають у жінок меншу упевненість  в собі, а у чоловіків створюють  ілюзію жіночої некомпетентності. Дещо занижену самооцінку у представниць жіночої половини суспільства починаючи  з дитячого і юнацького віку відмічають багато дослідників (Попова, 1996; Конуей, 1997). Д. Конуей, працюючи над біографіями восьми відомих жінок Америки, звернула увагу на те, що майже усі вони, розповідаючи про події свого життя, користувалися такими мовними прийомами (пасивний стан, безособові пропозиції), що створювалося враження - все в їх житті відбувається випадково, незалежно від них. Хоча ці жінки були дуже енергійні, обдаровані, цілеспрямовані і самі будували свою долю, тексти їх біографій примушують припускати, що усе це відбувалося завдяки персту долі, випадковості, не будучи результатом волі і завзятості авторів.

     У спеціальній літературі з цього  питання виявляються суперечні  думки. Експерименти психолінгвістів, теорії яких базуються на визнанні визначальним чинником асиметрію мозкових півкуль у чоловіків і жінок (чоловіки сприймають мову переважно лівою півкулею, мовні функції жінок розподілені в обох півкулях мозку; ліва ж півкуля "відповідає" за логіку, а праве - за емоції), не виявляють стовідсоткових відмінностей в мовній поведінці чоловіків і жінок (Холод, 1994; Горошко, 1996). Вони показують, що навіть відмінності в чоловічій і жіночій асоціативній картині світу мають імовірнісний характер, тобто проявляються лише у вигляді тенденцій.

     Іноді чоловіки самі спростовують поширену думку про логічність чоловічого і емоційність жіночого мислення. Так, керівник широко відомого танцювального  колективу Ігор Моісеєв в одному з інтерв'ю повідомив: "Займатися  мистецтвом я давно вирішив, тому що моя свідомість влаштована так, що сприйняття світу не раціональне, а  емоційно".

     В цілому автори неодноразово підкреслюють, що виявлені ними особливості не носять загального характеру. Такий висновок зустрічається у більшості сучасних робіт по гендерній проблематиці. Тому немає підстав говорити про  властивий усім чоловікам або  усім жінкам характерній мовній поведінці.

     Проте існують чіткі тенденції, враховувати  які необхідно, особливо в професійному і діловому спілкуванні[6, c. 63 – 64].

     Висновки

1. Було розглянуто особливість формування думки про політичного лідера та функції.
2. Також було описано проблематику гендерних стеріотипів в наш час.        
3. Було визначено, що важливу роль в тиражуванні гендерних стереотипів грає реклама.

 
 
 
 
 
 

ІІ) Дослідження сприймання образу жінки-політика в політичній  рекламі в юнацькому віці

Застосовані методики.Для  проведення цього дослідження мною були обрані дві методики.

  1. Методика незакінчених речень.(адаптована)- це проективна методика.В даній роботі вона складається з чотирьох шкал:

• Відношення до політики
• Відношення до протилежної статі
• Відношення до реклами
• Відношення до жінки-політика

2.Методика семантичного диференціалу.Семантичний диференціал - методика побудови індивідуальних або групових семантичних просторів.Координатами об'єкту в семантичному просторі служать його оцінки по ряду біполярних градуйованих(трьох-, пяти-, семибальних) оцінних шкал(англ. rate scale), протилежні полюси яких задані за допомогою вербальних антонімів. Ці шкали відібрані з безлічі пробних шкал методами факторного аналізу. 

Методика семантичного диференціалу був введений в психологічні дослідження Чарльзом Осгудом в 1952 році.Він і заснував використання трьох базисних семибальних шкал:

• Динаміка
• Відношення
• Сила

Досліджуваному  пропонувались картки – рекламу  якогось політичного лідера і  він маф оцінити фотографію за семантичним диференціалом.

Етапи проведення емпіричного  дослідження

   Дане  дослідження проходило у чотири етапи:

1. Обрання методичного матеріалу
2. Визначення гіпотез дослідження
3. Опитування досліджуваних
4. Обробка і аналіз результатів дослідження

      На  першому етапі проводився вибір  методик, які були застосовані при дослідженні сприйняття жінки-політика

      На  другому етапі емпіричного дослідження  було визначено завдання дослідження: виявити кореляції між чинниками відношення до протилежної статі та відношення до жінки політика, які визначаються завдяки методиці незакінчених речень, та встановити види кореляцій – прямо пропорційні чи обернено пропорційні. Наступним етапом було порівняння базисних шкал у таких закономірностях : сприйняття політичного лідера у чоловіків;у жінок;гендерний аналіз сприйняття жінки-політика за трьома шкалами.

      Також були визначені такі гіпотези:

      Експериментальна  гіпотеза : Чинники відношення до протилежної статі пропорційно корелюють із чинниками відношення до жінки-політика.

      Контрольна  гіпотеза : Чинники відношення до протилежної статі обернено пропорційно корелюють із чинниками відношення до жінки-політика.

      Альтернативна гіпотеза : Чинники відношення до протилежної статі взагалі не корелюють із чинниками відношення до жінки-політика.

      Третій  етап базувався на формуванні вибірки. Для даного дослідження вибірка становить 60 респондентів, юнацького віку. 30 респондентів – жіночої статі, 30 – чоловічої. Форма проведення дослідження індивідуальна із стимульним матеріалом. Після проведення дослідження була висловлена подяка за допомогу.

      На  четвертому етапі проводилися обробка отриманих результатів за допомогою програми SPSS та аналіз отриманих результатів. Також на даному етапі відбулося підтвердження гіпотез.  
 

      Обробка та аналіз результатів  емпіричного дослідження

      Виявлення кореляцій за допомогою  програми SPSS

      Оцінка  відповідей жінок по двом чинникам – відношення до протилежної статі(ПП) та відношенням до жінки-політика(ЖП). 

      Таблиця 1.Особливості корреляції у жінок

          

Як ми бачимо кореляція відсутня – це може нам  говорити про те,що опитані жінки  не мають упереджень на рахунок жінок-політиків. 
 
 
 
 

Таблиця 2.Особливості  корреляції у чоловіків

        

Оцінка відповідей чоловіків по двом чинникам – відношення до протилежної статі(ПП) та відношенням  до жінки-політика(ЖП) 

          Як ми бачимо кореляція теж   відсутня – це може нам говорити  про те,що опитані чоловіки  не мають упереджень на рахунок  протилежної статі та жінки-політика.Такий  результат здається дуже дивним  адже в нашій країні чоловіки  дуже упереджено відносяться  до жінок-політиків.На мою думку  тут немає кореляції тільки  через те,що опитувані були  юнацького віку(і до речі –  більша частина вчиться в Університеті  Шевченка) і це дає мені змогу  вважати,що нове покоління більш  стриманіше сприймає образ жінки-політика.