Демографічний потенціал Закарпатської області

Територія області на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу – Татрами, з півдня – західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Від інших регіонів України область відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Вервицький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 метрів над рівнем моря.

Увесь історичний шлях Закарпаття — від найдавніших часів і  до наших днів — можна поділити на кілька періодів:

· Стародавні часи – хронологічно продовжується до IX ст.;

· Феодальна доба (X ст. – середина XIX ст.) – перебування  в складі Угорського королівства,

Австрійської Габсбурської монархії, Австро-Угорської імперії;

· Період розвитку капіталізму (початок XX ст. – 1944 р.) — період між  двома світовими війнами,коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, Хортиської Угорщини;

· Закарпатська Україна (період 1944—1945 рр.);

· З 22 січня 1946 року Закарпатська область як окрема адміністративно-територіальна  одиниця перебувала у складі Української РСР, з 1991 року – у складі незалежної України.

В даний час Закарпаття – один з 27 регіонів незалежної України.

Площа Закарпаття становить 12,8 тис.км2 або 2,1% території України. Площа регіону у 1,7 рази менша від средньостатистичної області України, майже в 3 рази менша від найбільшої за площею Одеської області (33,3 тис. кв. км) і дещо більша від найменшої за площею Чернівецької області (8,1 тис. кв. км). Кількість населення станом на 01.01.2005 становила 1 254 614 осіб, що в 1,4 рази

менше, ніж має умовна середньостатистична область України. У загальній чисельності населення України на Закарпатську область припадає 2,6%. Найбільша кількість населення проживає в Донецькій (4,6 млн. осіб), найменша – у Чернівецькій – (0,9 млн. осіб).

За величиною території  та за кількістю населення Закарпатська область подібна до європейського стандарту адміністративних територіальних утворень такого рівня. До такого стандарту прямують майже всі подібні за територією і населенням до України держави Європи. Зазначимо, що в цілому обласний поділ України відповідає сучасним європейським параметрам. Певна невідповідність

стосується окремих  регіонів, кількісний склад населення  яких перевищує межі, прийняті у Європейському Союзі, зокрема Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей.

Близько 80% території  регіону займають гори, серед яких найвища точка України - гора Говерла (2061 м).

Найдовша річка Закарпаття – Тиса. Довжина її в межах  краю становить 223 км, річка впадає поблизу сербської столиці м. Белград у р. Дунай. Крім Тиси, в краї протікають ще три річки, що  мають довжину понад 100 км (Уж, Латориця, Боржава). Якщо всіх річок, струмків і потічків у краї 9429, то озер - 137, з яких водойм (постійних озер) - 32. Найбільше озеро Закарпаття - Синевир

утворене 10 тисяч років  тому на висоті 989 м. Його площа 7 га, глибина - 27 м, температура води -від +12° до +18°.

У горах протягом року випадає 1400, у нижній частині – 500 – 600 мм опадів, що зумовлює достатнє зволоження регіону. Влітку середня температура становить +21°С, взимку - мінус 4°С.

Вегетаційний період на низовині триває до 230, у передгір'ях - 210-230, у горах 90-210 днів.

Географічне положення та природні фактори області виступають її конкурентними  перевагами.

Закарпаття багате на природні та мінерально-сировинні ресурси. Найбільше багатство регіону – ліси. Ними вкрито більше половини його території. За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн. м3, область займає перше місце в Україні. Більше половини запасів – це цінні породи деревини. В залежності від вертикального поясу переважають дубово-грабові, дубово-букові,

букові та хвойні ліси. Загалом твердолистяні породи складають 62,2%, хвойні - 29,9 та 7,9% - інші.

Щорічна заготівля деревини становить близько 1 млн. куб. м., що в  основному, дає можливість забезпечити внутрішні потреби, в тому числі потреби лісопереробної, лісохімічної і меблевої промисловості в сировині.

По водозабезпеченості Закарпатська область займає перше  місце в державі. Гідроенергетичний потенціал річок області становить четверту частину цього потенціалу України. Область є надзвичайно багатою на водні ресурси, на її території беруть початок 9429 рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. га. Проте проблема питного водопостачання існує майже в кожному місті та селищі.

Земельний фонд Закарпатської  області на початок 2006 р. складав 1275,3 тис. га, в т.ч. сільськогосподарські угіддя – 472,3 тис.га, тобто лише третину території. Значну частину території краю займають гори, тому характерною особливістю земель області є невисокий відсоток площ, придатних для виробництва сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарська  освоєність території області складає 37,0%, а з усіх сільськогосподарських угідь розораними є 44,1%. Ґрунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. У розрахунку на одну особу припадає по 0,36 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,16 га ріллі, що відповідно у 2,4 та 4,3 рази менше, ніж в середньому по країні.

Мінерально-сировинна  база налічує 217 розвіданих родовищ  більш як 30 видів корисних копалин, серед яких низка нетрадиційних для України - поліметали, алуніт, перліт, ліпарит, цеоліти.

Добувна промисловість  регіону спеціалізується на видобутку кам'яної солі, перліту, бентонітових глинах, облицювального каменю. Закарпаття – один з найбагатших регіонів світу щодо покладів цеоліту, запаси якого визначаються у 125 млн. тонн та єдиний в державі постачальник перлітової сировини.

Із 23 відомих в області родовищ облицювального каменю експлуатується лише 7, видобувається в основному білий мармур. Загальні запаси облицювального каменю, враховані державним балансом, складають понад 9% загальнодержавних запасів, а його видобуток становить лише 0,5%. Значними є запаси різноманітного будівельного каменю, що представлені андезитами, андезито-дацитами, ліпаритами, базальтами і пісковиками.

Область володіє значними запасами високоякісної кам’яної солі, яка добувається у Солотвино.

Експлуатується єдине  в Україні Мужіївське родовище золото поліметалевих руд та готується до розробки родовище Сауляк. Розробляється Берегівське родовище первинних каолінів, придатних після збагачення для фарфоро-фаянсового та паперового виробництва.

Великий практичний інтерес  становлять барити та бентонітові глини. Розвідане Біганське родовище бариту також єдине в Україні.

Паливно-енергетичні  ресурси представлені бурим вугіллям (Ільницьке родовище) та невеликими родовищами природного газу (Солотвинське, Руськокомарівське, Королівське). У районі Солотвино виявлено прояви нафти.

Підсумкові оцінки природно-ресурсного потенціалу зроблено двома шляхами:

1. За допомогою анкетування.

2. З використанням  СВОТ-аналізу.

Галузями виробничої спеціалізації є лісова та деревообробна  промисловість (виробництво меблів, пиломатеріалів, шпону, паркету), лісохімічна (продукти переробки деревини), харчова промисловість (виробництво вина, коньяку, плодоконсервної продукції, безалкогольних напоїв та мінеральної води), легка промисловість (швейні і трикотажні вироби, білизна, пальта, куртки, костюми чоловічі, взуття, головні убори), машинобудування (металорізальні верстати, електродвигуни, арматура трубопровідна, побутові газові конвектори, газові лічильники), промисловість будматеріалів (виробництво щебню, облицювальних матеріалів).

Провiднi пiдприємства Закарпатської  області:

• легкої промисловостi:

ТОВ «Перечинська швейна фабрика», ТОВ «Мукачiвська швейна фабрика»,

ВАТ «Мукачiвська трикотажна фабрика  «Мрiя», ТОВ «Фабрика швейних виробiв  «Карпати Iнтеркониненталь» (м. Мукачеве), ТОВ «Фабрика швейних виробів «Карпати-Інтерконтиненталь» у Мукачівському районі тощо.

• харчової промисловостi: ОП «Ужгородський коньячний завод», МПП «Алекс», ВАТ «Кондитерська фабрика А.В.К.», підприємство «Скілур».
• промисловостi будматеріалів:

ТОВ «Цегельний завод  №1», ВАТ «Новоселицький мармуровий кар’єр».

• машинобудування: ЗАТ «Берегівський радіозавод» (виробництво побутової техніки), ТОВ «Полімер-Техніка» (виробництво електрообладнання для автомобілів, пластмасові вироби широкого вжитку), ВАТ «Мукачівський верстатзавод» (виробництво металообробних верстатів), ЗАТ «Єврокар» (виробництво легкових автомобілів концерну «Фольксваген»), ТОВ «Ядзакі Україна» (виробництво електричних кабелів для легкових автомобілів), завод «Конвектор» (виробництво побутових газових і електричних конвекторів)
• хімічної промисловостi: ВАТ «Затисянський хiмзавод», КП «Iршавський завод побутової хімії», ТОВ «Закарпат-полiмметали».

Розвинута мережа санаторно-курортних  комплексів. Найбільшою популярністю користуються санаторії Свалявського району – “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Квітка Полонини”, Мукачівського – “Карпати”, “Синяк”, Хустського – “Шаян”, Рухівського – “Гірська Тиса”, Міжгірського – “Верховина”.

• лісової та деревообробної промисловостi: ТОВ «Нумінатор» (виробництво пиломатеріалів, вікон), ТОВ «ЕНО-Меблі Лтд» (виробництво меблевої продукції), ТОВ «Стен Лтд» (виробництво пиломатеріалів, вікон), СП «Фішер-Мукачеве» (виробництво лиж, ключок для гри в хокей, фанери); ТОВ «Тріо-Транс», ВАТ «Яворник», ТОВ «Проза ЛТД» та ряд інших.

 

Сільське господарство

Таблиця 2.1

 

В області вирощують  кормові культури трав, виноград, картоплю, льон, жито, овес, кукурудзу, соняшник, тютюн, ранні овочі, кормовий буряк, фрукти, а в тваринницьких господарствах  вирощуються вівці (полонінське вівчарство), свині, корови (молочно-м’ясне скотарство), кури, бджоли (карпатська порода).

 

 

 

Таблиця 2.2

 

Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних  та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу. Станом на 01.07.2010 на одного мешканця області припадало 277,6 дол. США прямих іноземних інвестицій, що 3 рази менше середньоукраїнського показника.

Найбільші обсяги прямих іноземних  інвестицій надійшли із країн:

▪ Сполучені Штати  – 23,3 % від загального обсягу;

▪ Угорщини – 17,6 %;

▪ Австрії – 15,5 %;

▪ Німеччини – 11,5 %;

▪ Словаччина – 6,4 %.

Фiнансовi заклади: Відділення Ужгородської філії "Укргазбанк", ПриватБанк.

Значний вплив на життєдіяльність  краю має транспортна галузь господарства, яка розподілена таким чином: залізниці Закарпаття (Львів - Чоп, Львів - Мукачево, Вузловоє - В. Бичків, Надвірна - Ділове, Берегово - Кушніца; є три виходи на загальнодержавні залізничні мережі України) - 1.476 км.; автодороги Закарпаття (Львів - Чоп, Київ - Чоп, Ужгород - Ясиня, Долина - Хуст, Хуст - Чоп) - 3.429 км.; повітряні шляхи - аеропорти (міжнародний аеропорт «Ужгород» 4 класи «Г» приймає повітряні судна типу Ан - 12, 24, 26, 32, Як - 40, 42, Мул - 18, має 30 гелікоптерів; військовий аеропорт «Мукачево»); водний транспорт - спортивний слалом на гірських річках Шопурка, Річка, Боржава, Тіса, туристичні річкові сплави по річках Тіса, Боржава, Вже, Латоріца і річковий сплав деревини по річках Ріка, Тіса, Шопурка, Тересва; трубопровідний транспорт (нафтопровод «Дружба», газопроводи «Союз», «Братерство», «Сибір - Європа», етіленопровод).

Закарпатські підприємці співпрацюють з партнерами із 73 країн світу.

Експортом товарів займалось 422 суб’єкти підприємництва області, імпортом – 387 .

Основними позиціями  експорту є:

▪ текстиль та текстильні вироби – 24,3 % від загального обсягу експорту;

▪ механічне та електротехнічне  обладнання – 23,7 %;

▪ деревина та вироби з неї – 19,8 %;

▪ іграшки та спортінвентар  – 6,6 %;

▪ меблі – 6,2 %;

▪ прилади – 5,8 %.

Структура імпорту складалася з:

▪ механічне та електротехнічне  обладнання – 35,8 % від загального обсягу імпорту;

▪ текстиль та допоміжні  матеріали у вигляді давальницької сировини для швейної промисловості – 20,3 %;

▪ засоби транспорту –14,1 %;

▪ пластмаси та каучук – 7,4 %;

▪ продукція хімічної промисловості – 4,1 %.

Р

 

 

РОЗДІЛ 3.ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА Структура населення ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЇХ динаміка, РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ

 

Людський потенціал  Закарпатської області формується кількістю, структурою, освітнім рівнем, культурними традиціями населення тощо. Населення Закарпатської області на 1 січня 2006 р. складало 1245,5 тис. осіб (2,6% населення України), з них 461,8 тис. – у міських поселеннях, 783,7 тис. – у сільській місцевості. Близько 250,0 тис.осіб проживало у населених пунктах, яким надано статус гірських. За період 1995-2000 рр. кількість населення області незначно скоротилася (на 0,3%), а з 2000 до 2003 р. на 2,1%. Впродовж 2005 року кількість населення зменшилася на три тисячі осіб, у тому числі у сільській місцевості – на 2,3 тис. осіб. Природне зменшення склало 706 осіб.

Незважаючи на скорочення населення Закарпатської області  в останні роки, в регіоні спостерігалися кращі демографічні показники, ніж в середньому по Україні.

Рис.3.1. Природний приріст, скорочення (–) населення за 2005 рік (осіб)

 

 

Зміни в режимі відтворення  населення зумовили стрімке зростання  кількості пенсіонерів, кількість яких досягла понад 290 тис. на початок 2005 р. При цьому, кількість пенсіонерів у розрахунку на 1000 мешканців у Закарпатській області (233) залишилася значно нижчою, ніж по Україні загалом (299).

У територіальному плані  в Закарпатській області мають  місце суттєві відмінності у  формуванні демографічної ситуації. Найвищими є показники приросту населення в місті Ужгороді, Тячівському, Рахівському, Виноградівському районах.

Економічно активне  населення у 2005 році становило 592,3 тис. чол., тобто майже половину (48,0%) населення області, з них зайняті у сферах діяльності – 551,0 тис. чол., безробітні – 41,3 тис. чол. За структурою зайнятості найвища частка зайнятих (28,6%) у сільському та лісовому господарстві, оптовій та роздрібній торгівлі (17,4%), промисловості (12,5%), колективних,