Демографічний потенціал Закарпатської області

громадських та особистих  послугах 10,0 %).

У 2005 році рівень безробіття населення у віці від 15 до 70 років (за методологією МОП) становив 7,0 відсотка проти 7,2 в Україні. Рівень зареєстрованого безробіття склав 3,4 відсотка і був нерівномірним у територіальному розрізі. Найвищий рівень безробіття спостерігався у гірських

районах – Воловецькому (13,5%), Великоберезняському і Міжгірському (по 8,1%), Рахівському (7,5%), Перечинському районі (7,1%).

 

Рис. 3.2. Динаміка рівня безробіття

(за методологією Міжнародної  Організації Праці)

 

Протягом останніх років  у результаті активної політики щодо створення робочих місць спостерігалося поступове скорочення кількості безробітних, що перебувають на обліку в державній службі зайнятості, та збільшення попиту на робочу силу. Навантаження зареєстрованого незайнятого населення на одну вакансію станом на 1 січня 2006 року склало 8 осіб проти 11 на 1 січня 2005 року. У розрізі районів найбільше зниження спостерігалось у Іршавському (з 37 до 18 осіб), Перечинському (з 30 до 15 осіб), Тячівському (з 33 до 14 осіб).

Ретроспективний аналіз тенденцій міграційного руху населення Закарпатської області свідчить про підвищення його інтенсивності. Загальний коефіцієнт зареєстрованого міграційного обороту зріс з 15,0%0 у 1995 р. до 16,9%о у 2000 р. (для порівняння: в Україні цей показник скоротився з

36,9 до 32,9%0). Обмеженість  сфери прикладання праці, наявність  значних

резервів трудових ресурсів зумовили зростання кількості трудових мігрантів, що виїжджають з області. У 2005 р. переважав виїзд населення у країни далекого зарубіжжя. Значною за обсягом була і міжрегіональна міграція. Надзвичайно розвинена також сезонна міграція: працездатне населення виїжджає на сезонні заробітки переважно в Росію і країни близького зарубіжжя.

Найбільше від’ємне сальдо міграції, згідно з офіційними даними, було характерне для Тячівського, Іршавського, Рахівського та Хустського районів.

Основним позитивним результатом трудової міграції є  сприяння соціально-економічній стабільності як в Україні, так і в області шляхом додаткового надходження значних фінансових ресурсів, що вигідно не тільки сім’ям окремих громадян, які є власниками даних ресурсів, а й державі в цілому, оскільки знижується рівень бідності, зростає сукупний попит, збільшується

обсяг внутрішнього ринку. Крім того, після повернення з-за кордону  значну частину зароблених коштів українські громадяни витрачають для започаткування власного бізнесу, створюючи робочі місця не тільки для членів своєї сім’ї, а й для інших громадян.

Характерною особливістю  населення області є багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території області проживають представники понад 100 національностей і народностей. Переважну більшість (80,5%) становлять українці, вагому частку займають угорці, румуни, росіяни, словаки, цигани. Закарпаття є не лише багатоетнічним, але й поліконфесійним регіоном.

Освітній рівень населення  досить високий. Його забезпечує розгалужена  мережа вищих, професійно-технічних  та загальноосвітніх закладів. На початок 2005/2006 навчального року у 19 вищих навчальних закладах І-ІІ та ІІІ-ІУ рівнів акредитації навчалося 27,1 тис. студентів, у тому числі у 5 недержавних – 1,5 тисячі. У зазначеному періоді до вищих навчальних закладів вступили 9,7 тис. осіб. На 10,0 тис. осіб населення області припадало 217 студентів, що є нижчим

від середнього показника  в Україні.

Аналіз структури населення Закрпатської області наведений в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

За 2010 рік Закарпаття серед регіонів країни, за чисельністю населення знаходиться на 19 місці. На 1 січня 2010р. в області проживало, за попередніми даними, 1244,8 тис. осіб. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,6 %.

Чисельність населення  області за 50 років змінювалася  по-різному. Значне її збільшення спостерігалось у 1950-60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж наступних років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту. У 1995 році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років склало 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів — на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб.

Таблиця 3.2

За інформацією прес-служби Міністерства юстиції України у 2008 році народжуваність в області вперше перевищила смертність (таблиця 3.2). У першому кварталі 2009 р. це перевищення склало 2%( Таблиця 3.3), а вже у другому - 7%.(таблиця 3.4) 

Таблиця 3.3

Таблиця 3.4

 

Таблиця 3.5

 

Чисельність населення на 1 число липня місяця 2012 року в розрізі міст та районів наведено в  (Додатку 1)

Етнічна карта області  за переписом населення 2001 року

 

 

Вiковий склад, за даними Головного комiтету статистики у  Закарпатськiй областi, змiнювався протягом 1995-2010 рокiв наступним чином (табл.3.6):

 

Таблиця 3. 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. ПРИРОДНИЙ ТА МЕХАНІЧНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

 

 

Наявність достовірної  демографічної інформації є необхідним елементом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. Адже всі економічні та соціальні процеси так чи інакше стосуються інтересів населення та відображаються в демографічних показниках. Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є наявне та постійне населення.

Для розрахунку чисельності населення  на певний прогнозний період використовуються показники природного та механічного  руху населення. А під час розрахунку демографічних показників у цілому використовується ще показник соціального  руху населення.

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія  та демографічний процес. Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний  демографічний процес.

Демографічний процес як процес руху населення може набувати однієї з трьох форм: природного, механічного та соціального руху.

Головними складовими природного руху населення є народжуваність та смертність, а також ті складові, що впливають  на нього, - шлюбність і розлучуваність. Отже, об'єктом дослідження природного руху населення є такі статистичні сукупності: чисельність померлих, чисельність народжених, кількість зареєстрованих шлюбів та розлучень, а також чисельність усього населення та його окремих контингентів.

Відомості про народжених, померлих, тих, хто уклав шлюб або розлучився, містяться у відповідних книгах реєстрації актів у відділах ЗАГСу (записах актів громадянського стану), а також у свідоцтвах (про народження, смерть, шлюб), які видаються населенню. Деякі відомості беруться з даних перепису населення, особливо про явища або стани, які реєструються на підставі самовизначення населення (перебування у фактично незареєстрованому шлюбі або у фіктивному шлюбі).

Природний рух населення підлягає вивченню з метою визначення його абсолютних розмірів, оцінки рівнів та ступенів поширення серед окремих контингентів населення, тенденцій зміни природного руху та його складових, а також порівняння інтенсивності цих процесів у регіональному аспекті.

Механічний рух, або міграція населення - це процес зміни чисельності населення за рахунок зміни місця проживання. У процесі вивчення міграційних переміщень виділяють внутрішню і зовнішню міграції.

Основними завданнями під  час вивчення міграцій є визначення кількості мігрантів за певний період часу для окремих територій, вивчення динаміки і структури міграційних  сукупностей, а також впливу міграційних  процесів на демографічні характеристики окремих регіонів.

Міграційні процеси  кількісно характеризуються обсягом  міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції. Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік. Сальдо міграції характеризує приріст (зменшення) чисельності населення країни за рахунок механічного руху.

Для розрахунку чисельності  населення Закарпатської області на 2013 рік нам необхідні числові дані таких показників:

• чисельність населення за даними перепису;
• абсолютний природний приріст населення за рік;
• абсолютний механічний приріст населення за рік;
• кількість років у прогнозному періоді (таблиця 8).

 

 

 

 

 

Таблиця 4.1

Показники природного та механічного руху населення Закарпатської  області за 2003 – 2011 рр.

 

Рік	Населення, тис. осіб	Природний рух населення	Міграційний приріст
2003	1 251 520	-218	-1514
2004	1 249 088	-46	-1424
2005	1 245 836	-706	-1528
2006	1 244 040	631	-1533
2007	1 242 953	345	-1072
2008	1 243 432	2137	-1023
2009	1 244 895	2632	-938
2010	1 247 281	3354	-772
2011	1 250 517	3872	-393

 

На    основі    дослідження    даних    щодо    населення    на    наявність    тренду    було    зроблено    висновок,    що    тренд присутній і має поліномінальний вигляд (рисунок 4.1).

 

 

 

Рис.4.1 Дані щодо населення Закарпатської області

Даний тренд описує рівняння:

у = 497,50 х 2 - 5 173,68х + 1 256 732,36;

2012 = 497,5 × 10^2 - 5 173,68 ×  10 + 1 256 732,36 = 1 254 745,56;

2013 = 497,5 × 11^2 - 5 173,68 ×  11 + 1 256 732,36 = 1 260 019,38

Отже, за період з 2003 р. до 2013 р. відбуватиметься збільшення чисельності  населення Закарпатської області. Така тенденція зберігатиметься, головним чином, через переважання природного приросту населення над механічним скороченням населення.

Отже, демографічний процес як процес руху населення може набувати однієї з трьох форм: природного, механічного та соціального руху. Внаслідок такого руху відбуваються процеси збільшення або зменшення чисельності населення.

Що стосується Закарпатської  області, то тут спостерігається  стійка тенденція до зменшення чисельності  населення.

У цілому тенденція до зменшення чисельності населення  в Закарпатській області негативно  впливатиме на зростання економіки країни, оскільки одним із чинників економічного зростання є демографічний процес (кількість населення, склад населення, рівень зайнятості, рівень освіти).

Збільшення чисельності  населення вказує на те, який саме прошарок населення зменшується - кількість працездатного населення, кількість пенсіонерів чи кількість зайнятих. Завдяки природному приросту населення на Закарпатті збільшуватиметься чисельність економічно активного населення, але разом із тим збільшуватиметься й чисельність осіб пенсійного віку, чисельність же працездатного населення зменшуватиметься за рахунок еміграції. Отже, збільшення чисельності населення ще не означає, що відбуватиметься економічне зростання - це залежатиме від багатьох економічних показників: зайнятості, безробіття, старіння населення, міграції тощо. Тому дана тема потребує подальшого, більш детального дослідження.

Така ситуація ставить ще одне питання - чи збільшуватиметься кількість  продовольчих товарів разом зі збільшенням  чисельності населення? З цього приводу Т. Мальтус вважав, що людству загрожують війни, епідемії та голод, які врівноважують чисельність населення з кількістю продовольчих товарів. Але він не враховував розвитку науки та техніки, за допомогою яких і відбувається зростання виробництва товарів і послуг.

РОЗДІЛ 5 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ РОЗСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ. ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА УРБАНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У КРАЇНІ