Демографічний потенціал Закарпатської області

Чисельність наявного населення  Закарпатської області на 1 січня 2007 р. склала 1 243,8 тис. осіб, що становить 2,6 % населення України, за цим показником область посідає 17 місце серед інших регіонів України. Починаючи з 1995 р. (1288,1 тис. осіб) чисельність населення області поступово зменшується, за 12 років цей показник знизився на 44,3 тис. осіб, за рахунок природного та механічного руху населення.

На сучасному етапі  чисельність населення Закарпатської  області продовжує зменшуватись за рахунок міграційних потоків, які є індикатором соціально-економічної  трансформації України, що супроводжується низхідними тенденціями в господарському комплексі, що зумовили дисбаланс в соціальній сфері і негативно вплинули на рівень та якість життєдіяльності населення.

За період (1995-2007 рр.), всіма  міграційними потоками у Закарпатській  області було охоплено 231 тис. осіб. Потоки вибуття перевищують   кількість   прибулих   за   всі   роки   і   не опускаються позначки 10 тис. осіб. Число прибулих за цей період становить 11 014 осіб, вибулих – 151 149, що зумовило негативне міграційне сальдо в кількості 30 135 осіб. Реальні показники значно вищі, адже офіційною статистикою не враховані великі потоки нелегальної трудової міграції.

Відносні показники  міграційної мобільності населення  Закарпатської області набагато нижчі від пересічнодержавних За обсягом міграційних процесів в 2007 р. область займає останнє місце серед інших регіонів України, її питома вага складає 1,4 %.

Найбільш міграційно активним населення було у 2004 р. (21 753 осіб), найменше – в 1995 р. (19 301 осіб), але різниця незначна. Така велика кількість мігрантів зумовлена економічною нестабільністю в Україні. У 2007 році всіма міграційними потоками було охоплено 20 809 осіб, що на 863 особу менше, ніж у минулому році. Кількість прибулих склала 9 622 особи, що на 88 осіб менше, ніж в 2006 р., а вибулих 11 187 осіб, що відповідно менше на 777 осіб. Аналіз міграційного руху населення області засвідчує, що переважаючими напрямками за інтегральними показниками за весь період виступають внутрішньорегіо-нальні міграції, що охопили 13,3 тис. осіб (63,9 %), далі йдуть міжрегіональні міграції – 6,4 тис. осіб (30,8 %), а на останньому місці – міжнародні міграції (1,1 тис. осіб або 5,3 %).

Аналіз динаміки міграційного скорочення населення Закарпатської  області, засвідчує, що у 1999 р. його показник був найвищим (-2 872 особи), починаючи з 2004 р. спостерігається поступове його зменшення. За весь період, що аналізується, у 2007 р. міграційне скорочення було найменшим (-1565 осіб), що свідчить про позитивні тенденції щодо покращення рівня зайнятості трудових ресурсів на ринку праці та зменшення рівня безробіття (2,3 % у 2007 р.). Реалізуючи Програму Президента України ”Десять кроків назустріч людям” у 2007 році створено 35 957 нових робочих місць, що становить 126,3 % річного завдання.

З 1995 р. міграційне скорочення відбувалося за рахунок жителів міських поселень, лише в 2007 році ситуація змінилася. Вперше відмічено більший відсоток міграційного скорочення в сільській місцевості (-1,5 ‰) порівняно з міською (-0,8 ‰), тоді як у 2006 р. ці показники становили відповідно -1,6 ‰ та -2,2 ‰. В 1998 р. був зареєстрований найвищий показник від’ємного сальдо міграції (-1 534 особи) серед міських жителів, у 2007 р. він знизився майже в 5 разів (-354). Найбільший відтік населення з сільської місцевості був у 1999 р. – 1 858 осіб, з кожним наступним роком відмічається негативне сальдо міграції з незначним відривом – від 1,6 тис. до 1,3 тис. осіб. Такі показники свідчать, що жителі сільської місцевості мігрують у райони з кращими соціально-економічними умовами.

Міграційна активність населення по містах та адміністративних районах області має значні відмінності. Значно вищі показники прибулих за середньо-обласний у 2007 р. (535 осіб) у тих районах, де є сприятливі умови для працевлаштування, а також знаходяться різні типи навчальних закладів. Це міста Ужгород (1975 осіб), Мукачево (1668 осіб),   Ужгородський (1158 осіб), Мукачівський (1038 осіб) та Виноградівський райони. Значно нижчі – м. Хуст (145 осіб) та Міжгірський район (192 особи). В 2007 р. в усіх адміністративних одиницях спостерігається від’ємний приріст населення, крім м. Мукачева, Ужгородському, Берегівському та Мукачівському районах. Найбільше міграційне скорочення відбулося в гірських районах, де слабо розвинені галузі промисловості та сільське господарство ─ Рахів-ському, Тячівському, Міжгірському.

Міграції мають також  негативний вплив на трудовий потенціал  та статево-вікову структуру населення  області. Основними суб’єктами міграційного процесу виступає економічно активне населення, питома вага якого серед всіх мігрантів склала 79,2 %, молодше працездатного – 13,5 %, у віці старше працездатного віку – 7,3 %. Міграційне скорочення населення у працездатному віці по області у 2007 році склало 1225 осіб, з них – 65,1 % (1193 особи) чоловічої статі. У районах вибуття мігрантів працездатного віку, особливо чоловічої статі, спостерігається процес фемінізації населення та його постарішання, що являється результатом негативних змін у структурі демографічного процесу.

Серед працездатного  населення найактивніша молодь у  віці 15-28 років, інтегральний показник становить – 10,2 тис. осіб (48,9 %). Постійне невре-гульоване міграційне скорочення саме цієї когорти населення Закарпатської області призводить до істотного зниження якості трудового, демографічного та інтелектуального потенціалу Закарпатської області.

Переважаючими напрямками як серед вибулих (59,4 %), так і серед прибулих (69,1 %) виступають внутрішньообласні міграції – 13700 осіб (21672 осіб – всі напрямки) (табл.1). За період, що аналізується вони охопили – 146904 особи. В 1995 р. їх кількість складала – 7834 особи, в 2002 р. – 11368, а в 2007 р. їх кількість збільшилась на 1924 особи. Отже, аналіз таблиці засвідчує, що з кожним наступним роком кількість мігрантів в межах області збільшується. У їх структурі переважав напрямок “місто-село”, наслідком є зменшення чисельності міського населення. В 2007 р. сільське населення за рахунок міграцій в межах регіону скоротилося на 127 осіб. Внутрішньообласні потоки міграції не впливають на зміну чисельності населення регіону, а тільки на перерозподіл частки міського та сільського в його межах (додаток 2).

Міграційний приріст  в межах області у 2007 р. відбувся в м. Мукачево (3,9 ‰), Ужгородському (8,9 ‰), Мукачівському (1,8 ‰) та Перечинському (0,3 ‰) районах, за рахунок молоді, яка приїхала на навчання, а потім залишилася тут працювати та проживати. Ще однією з головних причин є переїзд мешканців міст Ужгорода та Мукачева в сільську місцевість однойменних районів, у зв’язку з розбудовою навколо цих міст приватного житлового сектору.

Найбільший міграційний  відтік в 2007 р. зафіксований у м. Чоп (5,3 ‰), м. Хуст (2,8 ‰), Воловецькому (4,3 ‰) та Іршавському (2,9 ‰) районах, який відбувся внаслідок переміщення жителів  цих місцевостей (в основному  молодь віком 15-28 рр.) в переважній більшості у обласний центр.

В регіоні добре розвинуті  щоденні або щотижневі маятникові трудові та рекреаційні потоки, які не відзначаються негативним впливом на демографічну ситуацію. Адже вони мають зворотній характер і не супроводжуються зміною місця проживання. Зниження темпів виробництва, скорочення інвестицій зумовили масове безробіття та збільшили кількість працівників, що перебувають в умовах вимушеної неповної зайнятості, що в результаті призвело до зменшення інтенсивності маятникових мігрантів, основна частина яких переорієнтувалися з різних галузей промисловості у сільське господарство, а саме для ведення домашніх підсобних господарств у приміській зоні.

Найбільша питома вага за статевим складом у структурі  внутрішньорегіональних міграцій припадає на чоловіків – 71,1 %, а в працездатному віці – 73,9 %.

Зміна чисельності демографічного потенціалу Закарпатської області  відбувається внаслідок зовнішньої міграції, її складовими є міжрегіональний та міждержавний обмін. Річні коефіцієнти інтенсивності міжобласної міграції, починаючи з 1995 р.(5,5 ‰) по 2007 р. майже не різняться. Найбільший був зареєстрований у 1996 р. (7633 особи), найменший у 2007 р. (6420 осіб). У 2006 році відбулося найбільше міграційне скорочення (1533 особи). Як в міській, так і в сільській місцевостях кожен рік відбувався від’ємний приріст населення, але з вищими коефіцієнтами в сільській.

За рахунок міжрегіональної  міграції в області за 2007 р. чисельність населення зменшилась на 1,1тис. осіб (табл. 2). Найпотужнішими є міграційні потоки з сусідніми областями: Івано-Франківською (8,5%), Львівською (18,7%), Рівненською (3,8%), іншими областями – з м. Києвом – 11,7%, Вінницькою – 4,3%, Дніпропетровською – 4,9%, Полтавською – 4,8%, Харківською – 3,8% і т.д. Наслідком малоземелля Закарпатської області є виникнення сезонних міграцій, пов’язаних з виїздом на тимчасову роботу в інші регіони України, зокрема - це польові роботи у сільському господарстві. Міграційний приріст у 2007 р. зафіксований з Волинською, Луганською, Кіровоградською та Львівською областями, з іншими ─ міграційне скорочення, яке утворилося за рахунок усіх вікових категорій, крім старше працездатного віку. Переважна більшість мігрантів – жінки (58%).

Обмін населення з  регіонами України відбувся з  міграційним приростом у містах Чоп (7,2‰), Мукачево (0,9‰), Ужгородському (0,3‰), Мукачівському (0,3‰), Берегівському (0,1‰), Великоберез-нянському (0,1‰) районах.

Найвищий коефіцієнт від’ємного міграційного приросту зафіксований у сільській місцевості, а саме: в Рахівському (-2,5 ‰), Міжгірському (-2,2‰), Тячів-ському (-2,0‰), Іршавському (-1,8‰) районах. Внаслідок міждержавних міграцій в 2007 р. Закарпатська область втратила 493 особи. Починаючи з 1995 р. спостерігається поступове зменшення числа мігрантів за межі країни і в 2007 р. зафіксований найнижчий показник міграційного скорочення населення області (додаток 2) і обумовлено зменшенням кількості вибулих та збільшенням кількості прибулих, відповідно на 19,5 та 12,7 відсотків в порівнянні з 2006 роком.

Зважаючи на географічне положення Закарпатської області (її адміністративна межа проходить вздовж державного кордону України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією), то велика частка мігрантів знаходять місце працевлаштування саме в цих країнах. У всіх без виключення адміністративних районах області міждержавний обмін відбувся в 2007 р. з негативним приростом і найбільший він зафіксований в м. Берегово, м. Чоп, Перечинському, Великоберизнянському та Воловецькому районах. Як і в попередні роки, центрами еміграції залишаються: Угорщина (50 % всіх вибулих в інші країни), Чехія (19 %), Сполучені Штати Америки (15,1 %), Німеччина (10 %) та Ізраїль (2,5 %). Емігрувало 76,4 % особи у працездатному віці, з них – чоловічої статі (78,9 %).

Поряд з процесом природної  міждержавної міграції, коли громадяни змінюють місце проживання у зв’язку з створенням та возз’єднанням сімей, навчанням та підвищенням професійного рівня кваліфікації, тощо, на сучасному етапі набули актуальності найінтенсивніші нелегальні трудові міграційні відпливи. Офіційна статистика не враховує даних про найбільш поширений їх тип трудової міграції – нелегальне заробітчанство. Вони відбуваються з депресивних регіонів України, які характеризуються відсталістю показників (від середньо-українських) рівня економічного розвитку та зумовлені переважно соціально-економічними чинниками: проблема безробіття, низький життєвий рівень громадян, втрата впевненості за стабільність та покращення матеріальних благ в майбутньому, психологічний неспокій. Вивчення територіальних аспектів депресивності засвідчує, що до таких економічно відсталих, які розвиваються за залишковим принципом, слабо працезабезпечених і бідних регіонів належить Закарпатська область. Тут переважає сільське населення, яке найбільше зазнало впливу реформування економіки в Україні, як незадовільно адаптована частина населення до нових умов, змушене активно шукати роботу за кордоном.

Переважна більшість  робочої сили виїжджає на працевлаштування за кордон не на підставі відповідної  візи, а за допомогою туристичних, гостьових віз, ваучерів чи запрошень. Більшість громадян працюють не за фахом, переважно це освічені люди з середньою спеціальною чи вищою освітою, змушені працювати на низькооплачуваних роботах (будівництво, сезонні сільськогосподарські роботи, надання послуг по догляду за літніми людьми, техперсоналу), з низьким рівнем житлово-побутових умов.

Недосконала правова  політика міждержавної трудової міграції України, призводить до того, що мігранти не мають ні юридичної, ні соціальної захищеності за кордоном, вони зазнають дискримінацію з боку роботодавців.

На   початку  ХХІ   століття   виник  і   стрімко розвивається новий вид маятникової міграції – “шоп-туризм”(1).Його можна назвати комерційним. Від інших типів маятникових міграцій він відрізняється часовими зрізами, дальністю поїздок, періодичністю та метою, виник внаслідок не конкурентноспроможності та важкодоступності значної частини товарів народного вжитку. Географія розвитку “шоп-туризму” – Польща, Туреччина, Угорщина, Китай, Сінгапур, Сирія, Арабські Емірати, Індія та інші країни. Суб’єктами виступає значна частка економічно активного та освіченого населення, здебільшого молодої та середньовікової когорти жителів Закарпатської області.

Україна розташована  на перехресті основних транзитних шляхів між Європою та Азією, тому являється регіоном, через який проходять наймас-штабніші потоки нелегальних мігрантів із Південної та Південно-Східної Азії в європейські держави. Закарпатська область є бар’єром для такої міграції. В Мукачівському районі в с. Павшино розміщений пункт утримання затриманих нелегальних біженців. За період з 1991-2007 рр. в області затримано понад 38,3 тис. осіб. Нелегальна міграція становить небезпеку для кожної держави, вона тісно пов’язана з кримінальним міжнародним бізнесом, загострює епідеміологічну ситуацію, сприяє поширенню небезпечних інфекційних захворювань.

За даними підрозділів  Державної прикордонної служби та МВС  України найчисленнішими серед  затриманих у 2007 р. були групи нелегальних  мігрантів з Молдови (1402 особи), Пакистану (585), Грузії (469), Індії (311), Сомалі (234), Російської Федерації (195), Іраку (171),Бангладешу (137), Китаю (137), Афганістану (125). У 2007 році було затримано близько 4000 мігрантів із 37 країн за порушення правил перебування в Україні та спробу незаконного перетину державного кордону або передані у порядку реадмісії (1443 особи) прикор-донними службами суміжних країн.

   Аналізуючи основні напрямки міграції населення за 2007 рік, встановлено, що ними було охоплено 20809 осіб, число всіх прибулих в область склало – 9622 особи, вибулих – 11187 осіб, що відповідно призвело до від’ємного сальдо міграції: -1565 осіб.