Формування екологічної культури Засобами масової інформації

ЗМІ охоплюють всі елементи культури: виробництво – зберігання - розподіл - споживання духовних цінностей. Таким чином, ЗМІ не тільки відображають реальність, а іноді й конструюють її у відповідності до визначених норм. Так, на думку Л. Туроу «засоби масової інформації стають світською релігією, яка по суті заміняє історичну тенденцію, національні культури, справжні релігії, сім'ї і друзів, як панівна сила, яка створює психічні образи дійсності»[ 60, с.105]. Це є ще однією продуктивною функцією ЗМІ.

Поєднання продуктивної та репродуктивної функцій ЗМІ робить особливо значущими їх вплив на суспільство і дає можливість відобразити сучасну дійсність у всій її складності.   Амбівалентний образ ЗМІ, який одночасно відображає і конструює дійсність, є засобом множинності життєвих світів, характерних для сучасного суспільства. Медіа-реальність виступає в якості посередника, легітимізує існування цих множинних світів і об'єднує їх в єдине ціле.

       Разом з тим, слід відзначити і негативний вплив ЗМІ на культуру. Це проявляється, перш за все, в тому, що безпосереднє спілкування людей один з одним замінюється опосередковано технічними пристроями - телефоном, комп'ютером та іншими інформаційно-технічними засобами. Відзначаючи цю обставину, М. Кастельс зауважив, що «проблема свободи повідомлень по-новому постала в міському суспільстві за останні десятиліття, коли засоби масової інформації практично повністю витіснили особисте спілкування як джерело повідомлень, що несуть нову інформацію» [21,с.243]. Міжособистісне спілкування людей стає емоційно збідненим. Замість поширення справжніх культурних цінностей ЗМІ часто «видають на-ура» сурогат, проповідують насильство, секс, прагнення до наживи. Пропаганді і поширенню наукових знань протиставляються хибні наукові та містичні погляди і вчення (хіромантія, астрологія і ін). Події, що відбуваються часом висвітлюються тенденційно і поверхово.

«Газети, журнали, телебачення  і радіо фактично виробляють товари - новини, сировиною для виготовлення яких є події, - пише Е. Фромм. - Попит є тільки на новини, і засоби масової інформації визначають, які події є новинами, а які - ні. У кращому випадку інформація складається за особливим шаблоном, вона лише поверхово стосується подій і дає громадянам можливість проникнути углибину цих подій і зрозуміти їх приховані причини »[62, с. 202]. Тобто відбувається стандартизація смаків.

        Ця обставина посилюється тим, що ЗМІ «фактично контролюють всю культуру, пропускаючи її через свої фільтри, вироблять окремі елементи із загальної маси культурних явищ і надають їм особливої ​​ваги, підвищують цінність однієї ідеї, знецінюють іншу, поляризують таким чином все поле культури» [42, с. 120]. У силу цього, те, що не потрапляє в поле уваги ЗМІ залишається непоміченим більшістю членів суспільства і не грає в силу цього в житті суспільства істотну роль. І навпаки, часом буквально нав'язувана членам суспільства інформація засобами ЗМІ набуває «керівництво до дії», хоча вона часто далека від правдивості та об'єктивності, тенденційно висвітлюючи ті чи інші події.

ЗМІ віддають перевагу більш коротким повідомленням, в гонитві за сенсаціями намагаються зробити більший ефект, поширюють популістські заяви, нагнітають нервозність. «У вітчизняних ЗМІ (а саме вони багато в чому визначають те, що сприймається широкою публікою як факт культури) ведеться безліч різних дискусій з питань суто кон'юнктурних, а іноді просто безглуздих, - говорить В. А. Лекторський. - Що ж стосується стратегічних проблем, то вони майже не обговорюються » [53, с. 11]. Таким чином, ЗМІ нав'язують членам суспільства свої критерії оцінки подій, свою систему цінностей, породжують певні стереотипи мислення, типи героя і негідника, генія і дурня і т.д.

Отже, ЗМІ не інформують, а формують певні погляди і світогляд людей у ​​цілому шляхом використання вибіркової інформації і відповідної її подачі публіці.

       Відзначаючи негативний вплив ЗМІ на культуру, слід особливо відзначити, що в останні роки програми ЗМІ наповнилися різними видами «хибної науки». Академік Е. П. Кругляков зазначає, що «чимала заслуга в цьому належить ЗМІ, які, на жаль, скористалися одним з великих завоювань пострадянського періоду - свободою слова. Вседозволеність і безвідповідальність більшості ЗМІ призвели до того, що антинаукові марення буквально заповнили сторінки газет і журналів, радіо і телебачення.

       Слід зазначити, що негативний вплив ЗМІ на суспільство і людину наштовхується на реальні бар'єри, що висуваються свідомістю індивіда. Це свідомість може бути комфортним і некомфортним, податливим і нестійким, включеним в ті чи інші субкультури. Більше того: розвиток сучасних технічних засобів ЗМІ дозволяє користувачеві самостійно вибирати за своїм інтересом, смаками ту чи іншу програму. Це веде до розподілу масової аудиторії на окремі індивідуальні сегменти, яка стає все більш сегментованою за ідеологією, цінностями, смаками і цілями життя. Нові ЗМІ охоплюють диференційовану аудиторію, яка, будучи величезною за чисельністю, не є масовою в одночасності і різноманітності програм. Відносини між індивідами характеризуються тим, що вони, об'єднуючи людей в спільноту, разом з тим ізолюють, автоматизують людей. Це дає підстави деяким дослідникам (Ф. Саббах та ін.) відстоювати гіпотезу про еволюцію від масового суспільства до «сегментованого суспільства».

       Певна тенденційність ЗМІ у подачі інформації визначається і тією залежністю ЗМІ від різних соціальних груп, яка існує у сучасному суспільстві. ЗМІ часто просто представляють споживачеві все те, що дає найбільший прибуток - матеріальну або політичну. Директор Національного інституту розвитку М.А. Гельвановский справедливо зауважив, що ми живемо в «епоху великого обману» завдяки засобам масової інформації, які отримали групи людей і використовують досягнення людського розуму в цілях нескінченного множення своїх багатств [41, с. 21]. Не дивно, що в різних ЗМІ одні і ті ж події висвітлюються по - різному. Існує жорстка залежність змісту і функціонування ЗМІ від соціальних умов. Цілком справедлива думка, що не технічні нововведення, а економічні та соціальні фактори відіграють вирішальну роль у генезі духовного спілкування в цілому, діяльності засобів масової інформації та пропаганди зокрема.

        Разом з тим, плюралізм думок є цінною якістю ЗМІ, оскільки його наявність означає існування в суспільстві демократичних свобод, можливість обміну різними думками, їх зіткненням між собою. Але це зіткнення повинне бути спрямоване не на дезінформацію населення, а на пошук істини, вироблення консенсусів, демократичної громадської думки. Можна сказати, що ступінь функціонування ЗМІ в суспільстві є критерієм його демократизації. Але, з іншого боку, інформатизація суспільства, забезпечуючи вільний доступ до інформації громадян, є одним з найважливіших умов демократизації суспільства.

       Таким чином, негативні наслідки функціонування ЗМІ не тільки викликають у суспільстві соціальну напруженість, але і впливають на головну складову процесу інформатизації - його культуру. Сьогодні все частіше можна чути думки про те, що народження культури, адекватної інформаційного суспільства, супроводжується кризовими явищами у функціонуванні та розвитку сучасної культури.

2.2.Соціально-психологічні аспекти впливу засобів масової інформації на формування екологічної культури

       У живій природі людина - якісно нове явище. Вона володіє розумом, здатним на абстрактне мислення, мовленням, мовою. Мова і мислення - значні складні системи, на які можна впливати з метою програмування поведінки людини, яка має неоднозначну психіку, важливою частиною якої є уява. Вона розвинена настільки, що ми фактично живемо водночас у двох вимірах, у двох «реальностях» - справжній та уявній. Уявний світ значною мірою (а в багатьох - у першу чергу) визначає нашу поведінку. Але людина гнучка й податлива, на неї можна впливати зовні таким чином, що це буде абсолютно непомітно.

        Загалом людина живе не лише у фізичному світі, що об'єктивно існує, а й у штучно створеній нею так званій ноосфері - світі, який зобов'язаний існуванням свідомій діяльності людського роду. Поняття ноосфери незалежно один від одного ввели французький антрополог-єзуїт Тейяр де Шарден і вітчизняний природознавець та філософ В. І. Вернадський. Звужуючи це поняття, можна сказати, що людина живе в штучно створеному світі культури [39, с. 234].

        Усі живі істоти впливають на поведінку тих, з ким вони співіснують у своїй екологічній ніші, використовуючи природні об'єкти і записані природою у вигляді інстинктів програми. Але людина водночас впливає на поведінку інших людей, виявляючи себе у сфері культури.

       Людина - істота соціальна. Як говорив Аристотель, «лише боги та звірі можуть жити поза суспільством». Індивідуум - це абстракція, ідеальне уявлення про ізольовану людину, яке склалося в XVII столітті на час виникнення сучасного західного суспільства. Власне, латинське слово «індивідуум» - це переклад грецького слова «атом», що означає «неподільний». У реальності міф про індивідуум нездійсненний, людина виникає й існує тільки у взаємодії з іншими людьми та під їхнім впливом.

        Сучасне життя важко уявити без засобів масової інформації. Радіо, телебачення, періодичні видання стали невід'ємними атрибутами світу сучасної людини. У постіндустріальному суспільстві влада знань та інформації стає вирішальною в управлінні державою, відтісняючи на другий план вплив грошей та спонукання. Сьогодні мас-медіа все більше служать не лише необхідним ланцюгом у складному механізмі державотворення, але і його визначальним чинником.

Сила впливу ЗМІ на свідомість і поведінку громадян величезна. Оцінки зростаючого впливу ЗМІ на суспільство прямо протилежні. Деякі автори, наприклад О. Тоффлер, вбачають у цьому явищі паростки нової, більш високої та гуманної цивілізації, інформаційного суспільства, реальний рух до «гетерогенної, особистісної, антибюрократичної, шукаючої, мислячої, творчої держави», яка здатна вирішити найбільш гострі конфлікти сьогодення. Інші мислителі, констатуючи спустошуючий та руйнівний вплив на особистість і культуру мас-медіа, і особливо телебачення, оцінюють зростаючу роль інформаційної влади дуже песимістично.

Так, відомий італійський кінорежисер Федеріко Фелліні вважав, що «з допомогою гіпнотичної сили видовища, яке і вдень і вночі без перерви приходить до людей у будинок, телебачення зруйнувало не тільки світ кіно, але також ставлення індивіда до дійсності. Усе життя – природа, наші друзі, література, жінки – все поступово згасає під впливом цього маленького екрану, який стає все більшим та проникає всюди. Він поглинув усе: реальність, нас самих і «наше ставлення до дійсності» [52, с.357].

Існує позиція, за якою величезні  дози масової інформації можуть стати  «соціальним наркотиком» для  мас, можуть відучити людство від  активної участі у суспільному житті, від пізнання його законів та перетворити маси у пасивних споживачів новин.

       Засоби масової інформації перетворилися на могутній соціальний інститут, що виховує соціально-громадянські, національно-духовні почуття, звички, спонуки, наміри, тощо. Вони беруть активну участь у формуванні та розвитку особистості, мають величезний вплив на духовне вдосконалення аудиторії, виховання високих моральних якостей та духовних принципів. Людина в суспільстві одночасно є суб’єктом і об’єктом виховання. Виховний вплив на людину здійснюється і в рамках всієї соціальної системи, і в рамках сфери суспільства.

      На сьогодні ЗМІ – один із могутніх соціальних інститутів освіти і виховання громадян. Інститути соціального інформування – преса, радіо, телебачення – одночасно є інститутами виховання екологічної культури та екологічного мислення.

       Завдання, що виконують ЗМІ в процесі виховання це – формування ціннісних орієнтацій у представників аудиторії. Ціннісні орієнтації – найважливіша зі складових масової свідомості, що визначає реакцію людей на явища дійсності і спрямування їх поведінки. У сучасних умовах перехідного періоду посилюється їх роль в якості мотиваторів дій соціальних спільнот, які спрямовують соціум до того чи іншого майбутнього. А наявність політичного та ідеального плюралізму сприяє утворенню широкого спектру цінностей.

      На характер сучасних вітчизняних ЗМІ впливають і реалії ринку (конкурентна боротьба), і глобалізація інформаційних процесів, коли під впливом могутньої інформаційної індустрії Заходу зникає національна самобутність, звичними і буденними стають аморальність, сенсаційність, безпринципність, масова культура (мистецтво зрозумілого, тривіального), коли розмиваються кордони між реальним та ідеальним, допустимим та вседозволеним.

      Досвід історії показує, що мас-медіа здатні слугувати різним цілям: нести пізнавальну інформацію людям, розвивати в них почуття власної гідності, жадобу до свободи і соціальної справедливості, сприяти компетентній участі у суспільному житті, збагачувати особистість, а також духовно підкоряти, дезінформувати і залякувати, розпалювати масову ненависть, сіяти недовіру і страх.

      Відомо, що вплив мас-медіа здійснюється через вплив на розум та почуття людини. Так, у демократичних державах переважає раціональна модель масових комунікацій, розрахована на переконання людей за допомогою інформації та аргументації, побудованої у відповідності з законам логіки. Ця модель відповідає західному типу менталітету, їх культури. Вона припускає змагання різних мас-медіа у боротьбі за увагу і довіру аудиторії. Живе слово та зоровий образ володіють більшою силою емоційного впливу на особистість, який може затьмарити раціональні доведення та аргументи.

        Все ж головний вплив на суспільство мас-медіа здійснюють через інформаційний процес. Основними етапами цього процесу є отримання, відбір, коментування і розповсюдження відомостей. Від того, яку саме інформацію, у якій формі і з якими коментарями отримують суб'єкти, залежать їх наступні дії. «Мати важливу інформацію – значить мати владу; вміти відрізняти важливу інформацію від неважливої означає володіти ще більшою владою; можливість розповсюджувати важливу інформацію у власній режисурі або приховувати її означає мати подвійну владу» – пишуть автори сучасного навчального посібника політології у Німеччині [52, с. 411].

      Засоби масової інформації відіграють велике значення у пізнанні світу, у забезпеченні динамічного спілкування, у підтриманні соціальної рівноваги, але в той же час вони володіють руйнівною силою, іноді стають знаряддям маніпуляції свідомості. Безпосереднє володіння такою владою – прерогатива мас-медіа. Вони не лише відбирають відомості, які надають інформаційні агентства, але й самі виробляють їх, а також виступають коментаторами та розповсюдниками.

      У наш час деякі мас-медіа володіють майже безмежним радіусом дій, величезними можливостями культурно-інформаційної експансії. Вони нав'язують свої культурні та споживацькі стандарти, смаки. Таким чином виховують ціннісні орієнтації, які не відповідають історико-культурним реаліям, культивують розкіш і «споживацтво у світі бідності» тим самим дестабілізують економіко-політичну ситуацію, ламають культурну самобутність народів. Як відзначає С.Б. Кримський, найпотужнішою селективною системою затвердження культури виступають національні чинники, бо нація і є визначальною сферою функціонування культури. Культура існує тільки в національному вигляді, бо нація є специфікованим автопортретом людства і водночас історичною особистістю (бо має індивідуальні риси, як і особа), втілює історичний досвід і, головне, ті вимоги часу, епохи, історичної перспективи, які і дозволяють уявити ціннісний зміст культури [31, с. 58].